Рішення

від 31.07.2023 по справі 160/9509/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року Справа № 160/9509/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю КАРАТОЙЛ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КАРАТОЙЛ (далі ТОВ КАРАТОЙЛ, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2022 року №0128170407 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) про застосування штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю КАРАТОЙЛ у сумі 41700грн. 98грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що законодавством визначено можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст.120.1 ПКУ, лише за наявності його вини. Платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та надсилання податкових накладних до податкового органу протягом встановлених ПКУ строків, не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття, або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Положеннями підп.69.18. підрозд.10 розд.XX ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, якщо до 18 години операційного дня, в який платником податків було надіслано податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день. Проаналізувавши час відправлення податкових накладних №61, №60, №63, №56, №49, №50, слід прийти до висновку, що затримка у часових рамках є мізерною, складаючи по декілька хвилин. Товариство є добропорядним платником податків, суворо дотримується вимог чинного законодавства. Але, на жаль, через об`єктивні фактори, спричинені злочинною збройною агресією росії, Товариство зазнає негативних наслідків. В тому числі, і кількахвилинну затримку надіслання податкових накладних №61, №60, №63, №56, №49, №50 через перебої електромереж. У такі тяжкі часи для всієї країни, Товариство позивача продовжує працювати у критично-важливому паливо-енергетичному секторі, продовжуючи підтримувати економіку та обороноздатність України. Проте, на жаль, інколи це вдається надскладно та з незначними затримками у часі. Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та належить до скасування.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.06.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються (абзац 17 підпункт 69.2 пункт 69 підрозділ 10 розділ XX Кодексу). Водночас, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (зі змінами внесеними Законом України від 13.12.2022 року №2836-ІХ) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Так, позивачем надано до позову квитанції про реєстрацію податкових накладних: квитанція №1 до податкової накладної №61 (отримано 18.07.2022 року 12:42) тобто з пропуском строку на 3 дні); квитанція №1 до податкової накладної №60 (отримано 18.07.2022 року 12:42) тобто з пропуском строку на 3 дні); квитанція №1 до податкової накладної №63 (отримано 18.07.2022 року 12:42) тобто з пропуском строку на 3 дні); квитанція №1 до податкової накладної №49 (отримано 16.08.2022 року 16:37) тобто з пропуском строку на 1 день); квитанція №1 до податкової накладної №56 (отримано 16.08.2022 року 16:36) тобто з пропуском строку на 1 день); квитанція №1 до податкової накладної№50 (отримано 16.08.2022 року 16:37) тобто з пропуском строку на 1 день); квитанція №1 до податкової накладної №55 (отримано 16.08.2022 року 16:36) тобто з пропуском строку на 1 день); квитанція №1 до податкової накладної №64 (отримано 16.11.2022 року 15:35) тобто з пропуском строку на 1 день). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Порушення встановленого терміну реєстрації податкової накладної свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення. Отже, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст.120-1 ПКУ, до особи, на яку покладено обов`язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення.

Також, від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду з відповідним позовом. Відповідач вважає, що перебіг строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності вищевказаного податкового повідомлення - рішення, виник з дня отримання рішення ДПС України від 16.03.2023 року №6466/6/99-00-06-03-01-06. Позивачем долучено до позову конверт зі штриховим ідентифікатором №0405353030140, яким було направлено відповідне рішення. Згідно з трекінгу сайту АТ «УКРПОШТА» відправлення вручено особисто 27.03.2023 року. Відповідно сайту «Судова влада» позов подано до суду 05.05.2023 року. Тобто поза межами строків визначених у п.56.19 ПК України та місячного строку.

Позивачем подано клопотання, в якому просить відмовити у задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом позивач посилається на Закон України №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" яким ст.102 Податкового кодексу України доповнено новим пп.102.9, згідно якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених Податковим кодексом України, іншим законодавством. Позивач зазначає, що Торгово-промислова палата України через військову агресію російської федерації, враховуючи надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістила 28.02.2022 року на сайті Торгово-промислової палати України загального офіційного листа щодо засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року. Таким чином Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Також позивач послався на правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 19.04.2022 року, відповідно до якої можливість недотримання принципу стабільності в оподаткуванні при прийнятті змін до законодавства, якщо це відбувається в балансі з принципами загальності оподаткування. Фіскальної достатності та соціальної справедливості оскільки це відбувалось з метою забезпечення видатків на оборону та соціальний захист населення в складних економічних умовах Фактичної військової агресії.

Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Так, ст.240 КАС України визначені підстави задля залишення позову без розгляду.

Тож, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 3 та 4 ст.123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

У свою чергу, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, в силу приписів п.56.19 ст.56 ПК України позивач має звернутися із позовом протягом одного місяця від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020р. у справі №500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п.56.18, п.56.19 ст.56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд зазначив, що п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

З огляду на викладене, строк оскарження податкового повідомлення-рішення у разі застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.07.2023 р. у справі № 640/11466/21.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ КАРАТОЙЛ оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 29.12.2022 року №0128170407, за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 16.03.2023 №6466/6/99-00-06-03-01-06 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення, а скарги - без задоволення.

Вказане рішення про результати розгляду скарги отримано позивачем 27.03.2023 р., про що також не заперечує позивач, а тому місячний строк звернення до суду у даному випадку закінчився 26.04.2023 року.

Між тим, позовна заява подана до суду лише 05.05.2023 р., тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 ПК України.

Разом з цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє станом на дату звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Згідно рекомендацій Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

На підставі викладеного, з урахуванням кількості днів пропуску позивачем звернення до суду, враховуючи зміни позицій Верховного Суду України щодо застосування ст.56 ПК України при вирішенні питання строку звернення до суду для оскарження податкових повідомлень-рішень у разі їх адміністративного оскарження, а також враховуючи те, що перебіг строків, установлених ст.56 ПК України, був зупинений відповідно до п.52-8 Підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПК України на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто, до 01.07.2023 року, суд вважає можливим визнати поважними підстави пропуску звернення до суду із позовом, поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.20.1.4, п.п.20.1.19 п. 20.1 ст.20 розділу І та п.п.75.1.1, п.75.1 ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, фахівцем ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку підприємства ТОВ КАРАТОЙЛ, ЄДРПОУ 44038503 з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог пункту 201.10 статті 20 і розділу V Податкового кодексу за червень, липень, жовтень 2022 року.

Перевіркою даних ЄРПН встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН визначених п.201.10 ст.201 ПК України.

Факт порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН.

Зокрема у акті камеральної перевірки від 22.11.2022 року №21243/04-36-04-07/44038503 вказано, про порушення позивачем граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН:

- податкова накладна №61 від 30.06.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 18.07.2022 року 8:08, кількість днів затримки - 3, сума ПДВ за ПН/РК 27 650,46 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 2765,05 грн.;

- податкова накладна №60 від 30.06.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 18.07.2022 року 8:07, кількість днів затримки - 3, сума ПДВ за ПН/РК 55 413,02 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 5541,30 грн.;

- податкова накладна №63 від 30.06.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 18.07.2022 року 8:07, кількість днів затримки - 3, сума ПДВ за ПН/РК 12 370,90 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 1237,09 грн.;

- податкова накладна №56 від 31.07.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 16.08.2022 року 8:07, кількість днів затримки - 1, сума ПДВ за ПН/РК 29 276,21 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 2927,62 грн.;

- податкова накладна №49 від 31.07.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 16.08.2022 року 8:06, кількість днів затримки - 1, сума ПДВ за ПН/РК 59 693,27 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 5969,33 грн.;

- податкова накладна №50 від 31.07.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 16.08.2022 року 8:06, кількість днів затримки - 1, сума ПДВ за ПН/РК 2090,96 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 10 454,82 грн.;

- податкова накладна №55 від 31.07.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 16.08.2022 року 8:06, кількість днів затримки - 1, сума ПДВ за ПН/РК 106 083,94 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 10 608,39 грн.;

- податкова накладна №64 від 31.10.2022 року, дата реєстрації ПН/РК 16.11.2022 року 8:05, кількість днів затримки - 1, сума ПДВ за ПН/РК 124 430,96 грн., розмір штрафу, % - 10; сума ШС 12 443,10 грн.

Акт перевірки направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу підприємства. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення акт перевірки отримано 01.12.2022 року, про що зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Підприємством ТОВ "КАРАТОЙЛ" подано заперечення від 12.12.2022 року №12/12, в якому платник не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки.

За результатами розгляду заперечення ТОВ "КАРАТОЙЛ" (код ЄДРПОУ 44038503) від 12.12.2022 року №12/12 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області №82644/6 від 14.12.2022 року) до акту камеральної перевірки від 22.11.2022 року №21243/04-36-04-07/44038503 з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що висновки, викладені у акті правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

Відповідно до пп.86.7.5 п.86.7 ст.86 Кодексу ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 29.12.2022 року №0128170407 на загальну суму 41 700грн. 98коп. та направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу підприємства. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ КАРАТОЙЛ отримано податкове повідомлення-рішення 04.01.2023 року.

ТОВ КАРАТОЙЛ оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 29.12.2022 року №0128170407, за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 16.03.2023 №6466/6/99-00-06-03-01-06 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення, а скарги - без задоволення.

Позивачем долучено до позову конверт зі штриховим ідентифікатором №0405353030140, яким було направлено відповідне рішення. Згідно з трекінгу сайту АТ «УКРПОШТА» відправлення вручено особисто 27.03.2023 року.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

За приписами п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

У силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п.120-1.1 ст.120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає що у зв`язку з незалежних від нього причин, фактично було порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені п.201.10 ст.201 ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Згідно п.5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

При цьому, за п. 3 Порядку операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Таким чином, як ПК України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Враховуючи вищевикладені норми ПК України та Порядку №1246, квитанція про прийняття чи неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.

Спірним питанням у даних правовідносинах є встановлення порушення строків реєстрації податкових накладних вказаних в акті перевірки та відображених в податковому повідомленні-рішенні.

Судом встановлено, що податкова накладна №55 від 31.07.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 17.56 год. 15.08.2022 року, що підтверджено копією квитанції.

Також податкова накладна №64 від 31.10.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 16.05 год. 15.08.2022 року, що підтверджено копією квитанції.

Проте, ймовірно, через ворожі обстріли України російською федерацією, а, як наслідок - перебої в електромережах та мережі Інтернет, звітність доставлена до ДПС уже вранці 16.08.2022 року.

Тобто, у даному випадку суд вважає, що ТОВ КАРАТОЙЛ 15.08.2022 року, без порушення норм чинного законодавства подано вищезазначені податкові декларації.

Щодо податкової накладної №61 від 30.06.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 18.27 год. 15.08.2022 року, що підтверджується копією квитанції. Щодо податкової накладної №60 від 30.06.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 18.06 год. 15.08.2022 року, що підтверджується копією квитанції. Щодо податкової накладної №63 від 30.06.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 18.27 год. 15.08.2022 року, що підтверджується копією квитанції. Щодо податкової накладної №56 від 31.07.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 18.01 год. 15.08.2022 року, що підтверджується копією квитанції. Щодо податкової накладної №49 від 31.07.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 18.03 год. 15.08.2022 року, що підтверджується копією квитанції. Щодо податкової накладної №50 від 31.07.2022 року була надіслана ТОВ КАРАТОЙЛ о 18.27 год. 15.08.2022 року, що підтверджується копією квитанції.

Зазначені роздруковані квитанції є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

Таким чином, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.

В свою чергу п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі №806/832/17, від 22.11.2018 у справі №813/815/18, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а, від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 04.06.2020 у справі №560/1570/19, від 15.07.2021 у справі №640/12237/19, від 28.09.2022 у справі №200/4176/20-а, від 08.12.2022 у справі №340/2210/19, від 03.05.2023 у справі №580/1728/20.

Таким чином, суд дійшов висновку про направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних в межах операційного дня та своєчасного виконання своїх зобов`язань, передбачених податковим законодавством з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 у справі №808/2127/17, від 29.04.2021 у справі №640/18870/19, від 06.12.2021 у справі №200/2099/20-а, від 20.07.2023 у справі №500/1322/20 платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Відповідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож, реєстрація податкових накладних Державною податковою службою України не може слугувати підставою для покладення на позивача відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

На думку суду, зі свого боку позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН/РК.

Суд звертає увагу, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст.120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції з невідомої причини свідчить про прийняття ПН/РК та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання.

Платник податків не може нести відповідальність за неналежну роботу серверів ДПС України.

Суд зазначає, що податковим правопорушення вважається вчинене у сфері оподаткування винне протиправне діяння платника податків.

А відтак, враховуючи, що у спірних правовідносинах встановлено некоректну роботу таких серверів у день надсилання ТОВ КАРАТОЙЛ до реєстрації ПН, суд доходить висновку, що несвоєчасне доставлення такої накладної до ДПС України виключає вину позивача в інкримінованому податковому правопорушенні та як наслідок притягнення його до юридичної відповідальності.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної, що підтверджено належними доказами. Наведене виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не було порушено встановлений граничний строк реєстрації податкових накладних, тому відсутні підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.12.2022 року №0128170407 в частині застосування штрафу в розмірі 41700грн. 98коп., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд вважає спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 684грн., що документально підтверджується копією платіжної інструкції №6823від 24.05.2023 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2 684грн. підлягає стягненню з ГУ ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю КАРАТОЙЛ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.12.2022 року №0128170407 про застосування штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю КАРАТОЙЛ у сумі 41 700грн. 98коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю КАРАТОЙЛ (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.38; код ЄДРПОУ 44038503) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова