Рішення

від 29.01.2024 по справі 160/20687/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 рокуСправа №160/20687/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 140000,00 грн за безпосередню участь в бойових діях за період з 30 березня 2023 року по 31 травня 2022 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 140000,00 грн за безпосередню участь в бойових діях за період з 30 березня 2023 року по 31 травня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем, признаним на військову службу за мобілізацією. Військову службу позивач проходить у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу №32 від 30.03.2022 та витягу з наказу №95 від 30.04.2022 позивача було відряджено до смт. Желанне Донецької області для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Згідно з витягом з наказу від 31.05.2022 та витягом з наказу №94 від 31.05.2022 позивач повернувся до Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 та приступив до виконання службових обов`язків. Позивач зазначає, що під час його перебування у відрядженні, відповідач мав виплачувати позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів. Проте, таких виплат відповідач позивачу не здійснював. Позивач указує, що неодноразово звертався до відповідача з питанням щодо нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме під час перебування у відрядженні у період з 30.03.2022 по 31.05.2022, але такі звернення були проігноровані відповідачем. Також позивач зазначає, що направляв поштою рапорт від 03.05.2023, який був отриманий відповідачем 15.05.2023, але і цей рапорт залишився поза увагою відповідача і ним не було вжито жодних дій щодо нарахування та здійснення належних виплат. З огляду на викладене, позивач і звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/20687/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 21.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

05.09.2023 до суду засобами поштового зв`язку від 01.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач указує, що дійсно у період з 30.03.2022 по 31.05.2022 позивач перебував у смт. Желанне Донецької області на об`єкті охорони для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Пунктом 1 Постанови №168 визначено, що військовослужбовцям Державної спеціальної служби транспорту виплачується винагорода у розмірі 100000,00 грн за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Поряд з цим, відповідач зазначає, що порядок і умови виплати додаткової винагороди врегульовано Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, яке застосовується з 01.06.2022, до 01.06.2022 порядок виплати військовослужбовцям додаткової винагороди було визначено телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298. Відповідно до цих документів Міністра оборони України документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця; довідка командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах (у разі переходу у підпорядкування іншої військової частини чи угруповання військ (сил)). Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Вказана вище довідка є пріоритетним та основним документом у зв`язку з тим, що підтверджується командуванням, до якого відряджений військовослужбовець те, що військовослужбовець брав участь у бойових діях та інших заходах у відповідний період. На момент звернення позивача до суду до відповідача не надходили відповідні документи про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії від командування військової частини, до якої був відряджений позивач у період з 30.03.2022 по 31.05.2022. Надані матеріали позивачем не є такими, що підтверджують факт участі у бойових діях та не надають можливості для командування військової частини юридично оформити виплату та належно підтвердити участь позивача у бойових діях або заходах, а сам факт перебування позивача у відряджені у районах ведення бойових дій не свідчить про безпосередню участь позивача у бойових діях. Довідка, яка надана до суду позивачем, слугує підставою для надання особі статусу учасника бойових дій. Крім цього, відповідач указує, що на всі звернення позивача військовою частиною були надані відповіді. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.08.2023 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 докази на підтвердження підстав для виплати додаткової винагороди позивачу за період з 30 березня по 31 травня 2022 року (бойове розпорядження, наказ тощо).

Витребувані судом документи відповідачем надані не були, але як зазначено вище, згідно з відзивом на позовну заяву, такі документи до відповідача від військової частини, до якої був відряджений позивач, не надходили.

Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладені норми процесуального закону та ненадання відповідачем витребуваних судом документів, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

У період з 30.03.2022 по 31.05.2022 позивач перебував у відрядженні в смт. Желанне Донецької області для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Наведене вище підтверджується витягами з наказів від 30.03.2022 №32, від 30.04.2022 №95, від 31.05.2022 №117, від 31.05.2022 №94 та посвідченням про відрядження від 25.03.2022 №24, копії яких надані до матеріалів справи, а також не заперечується сторонами у поданих ними заявах по суті справи.

Позивач звертався до відповідача з рапортом від 03.05.2023, який був отриманий відповідачем 15.05.2022, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 144 тисячі гривень відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у смт. Желанне Донецької області за період з 30.03.2022 по 31.05.2022.

У відповідь на це звернення відповідач листом від 31.05.2023 №634 повідомив позивача, зокрема, про те, що відповідно до розділу ХХХІV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі наказ МОУ №260 визначено порядок виплати військовослужбовцям додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» наказу МОУ №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно з пунктом 5 розділу ХХХІV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» наказу МОУ №260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Відповідно до п.9 розділу ХХХІV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» наказу МОУ №260 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Станом на 30.05.2023 вищезазначених документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях до військової частини НОМЕР_1 не надходило, тому відсутні підстави включення військовослужбовця в наказ про виплату додаткової винагороди.

Зазначений вище лист був направлений позивачу на адресу фактичного проживання: АДРЕСА_2 , проте був повернутий на адресу відповідача з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

До цього, на адресу Військової частини НОМЕР_1 31.10.2022 надійшов адвокатський запит від 04.10.2022 №04/10-А щодо безпосередньої участі солдата ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 30.03.2022 по 31.05.2022.

У відповідь на це звернення відповідач листом від 03.11.2022 №758, з-поміж іншого повідомив, що згідно з пунктом 2-1 Постанови №168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачені цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 (далі Порядок) визначено порядок виплати військовослужбовцям додаткової винагороди.

Згідно з п.3 Порядку про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що командирам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1.

Військовій частині НОМЕР_1 довідки, які б підтверджували дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не надавались. У зв`язку з цим, солдата ОСОБА_1 не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди.

Разом з тим, запропоновано позивачу звернутись для отримання зазначеної інформації та документів до 26 окремої бригади (м. Дніпро) та командування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Позивач уважає, що не здійснюючи йому нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період з 30.03.2022 по 31.05.2022, відповідач допустив протиправну бездіяльність, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

На виконання Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Правовий механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам регламентує Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, у період перебування позивача у відрядженні з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, порядок виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 був урегульований телеграмою Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298 (далі Телеграма №248/1298).

Відповідно п.1 Телеграми №248/1298, під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Отже, щомісячна додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100000 грн, встановлена Постановою №168, виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), види яких, на час виникнення спірних правовідносин, визначались у телеграмі Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298.

Передбачений цією Телеграмою перелік видів бойових дій і заходів, які вважаються безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, є вичерпним.

Відповідно до пункту 3 Телеграми Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-ХІІ «Про оборону України» бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Отже, з урахуванням пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та телеграми Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298, право на отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, встановленої Постановою №168, виникає у військовослужбовця за наявності розпорядчого документа, яким доводяться бойові завдання (бойовий наказ або бойове розпорядження), та документа, який підтверджує виконання цим військовослужбовцем поставлених бойових завдань (журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) тощо) під час бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах бойових дій.

Водночас, зазначених вище доказів, які б підтверджували право позивача на отримання у період з 30.03.2022 по 31.05.2022 щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, встановленої Постановою №168, до матеріалів справи не надано.

Також суд зазначає, що довідка від 26.07.2022 №519, яка видана ОСОБА_1 , і копія якої надана до матеріалів справи, про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, про що зазначено у самій довідці, і не може бути доказом, який надає позивачу право на виплату щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, встановленої Постановою №168, за період з 30.03.2022 по 31.05.2022.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на положення ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 .

Суддя Н.В. Кучугурна