Рішення
від 29.01.2024 по справі 200/5658/23
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року Справа№200/5658/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

10 жовтня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 09 жовтня 2023 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 18 серпня 2023 року № 057350003656 про відмову в призначенні пенсії;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах від 09 серпня 2023 року відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учасника бойових дій із зарахуванням:

- до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах участі у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан періоду військової служби з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року один місяць служби за три місяці;

- до страхового стажу для права на пенсію періодів роботи:

з 04 жовтня 1995 року по 10 серпня 1999 року;

з 08 вересня 1999 року по 05 липня 2000 року;

з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року;

з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року;

з 12 березня 2003 року по 09 червня 2003 року;

з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року;

- до стажу на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 «підземні» шахтарі періоду роботи:

з 13 січня 1992 року по 27 лютого 1992 року учень гірника підземного;

з 28 лютого 1992 року по 02 червня 1993 року гірник підземний.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

11 жовтня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача та у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09 серпня 2023 року він звернувся з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

18 серпня 2023 року ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення № 057350003656, яким відмовило в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю у заявника статусу особи, визначеної п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач доводив, що як військовослужбовець, який брав участь в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан та набув статус учасника бойових дій, досяг 55 річного віку та має більше 25 років страхового стажу має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Проте, за розрахунком пенсійного органу, страховий стаж позивача становить лише 22 роки 10 місяців 04 дні.

При цьому відповідач не зарахував до страхового стажу період роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року, обґрунтовуючи це тим, що довідка «ПМК-255» належним чином не оформлена (відсутня дата її видачі), а також періоди роботи з жовтня 1995 року по червень 2003 року згідно з записами в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , оскільки на її титульному аркуші відсутня печатка підприємства, яке вперше заповнило трудову книжку. До пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 не зараховані періоди роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року через відсутність наказу про атестацію робочих місць.

Крім того, пенсійний орган не взяв до уваги довідку Добропільського військового комісаріату від 25 квітня 2019 року № 938 про участь в бойових діях, обґрунтовуючи це тим, що в цій довідці не зазначена інформація, передбачена формою довідки, наведеною в додатку 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі Порядок № 637).

Як наслідок, за висновком пенсійного органу, позивач не набув права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Позивач вважав безпідставним висновок пенсійного органу про неможливість врахування довідки Добропільського військового комісаріату від 25 квітня 2019 року № 938 через те, що відповідач не вказав, яка саме інформація, передбачена формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637, в ній не зазначена.

Позивач наголосив, що в цій довідці чітко вказані відомості, які має містити довідка, передбачена додатком 2 до Порядку № 637, зокрема в ній наявний штамп військового комісаріату, вихідний номер, дата, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій вона видана, зазначено, що позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, і що служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, вказано, що довідка видана для подання органам Пенсійного фонду України. Довідка містить підпис керівника і печатку військового комісаріату.

Позивач зауважив, що згідно з Порядком № 637 військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міністерством оборони України (додаток № 2). Таким чином, якщо орган Міністерства оборони України видав довідку, то при її видачі він керувався нормативно-правовими актами свого відомства.

Крім того, період проходження позивачем військової служби та наявність у нього статусу учасника бойових дій були підтверджені й іншими документами, наданими пенсійному органу: архівною довідкою від 07 липня 2019 року № 8/67191, посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , військовим квитком серії НОМЕР_3 .

З посиланням на норми п. 4 ч. 1 ст. 115, п. 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551), постанову Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організацію заходів щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанову Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям», Закон СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов`язок», Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, постанову Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР», ст. ст. 2, 17-1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232), ст. 57 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі Постанова КМУ № 393), позивач доводив, що має право на зарахування періоду участі в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року до трудового стажу, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 в пільговому обчисленні один місяць за три місяці.

Також позивач зазначив, що має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з жовтня 1995 року по червень 2003 року, в тому числі: з 04 жовтня 1995 року по 10 серпня 1999 року в колективному сільськогосподарському товаристві «1 Травня», з 08 вересня 1999 року по 03 липня 2000 року в державному відкритому акціонерному товаристві «Шахтобудівельне управління № 5», з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року в сільськогосподарському товаристві «Возрождение», з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року у відкритому акціонерному товаристві «Губиниський цукровий завод», з 12 березня 2003 року по 09 червня 2003 року в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» згідно з записами в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 .

Щодо твердження відповідача про неможливість зарахування цих періодів через те, що на титульному аркуші трудової книжки відсутня печатка підприємства, яке вперше її заповнило, позивач зауважив, що трудовим законодавством не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативні наслідки через порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Крім того, згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 28 лютого 2018 року у справі № 428/7863/17, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17, від 29 березня 2019 року у справі № 548/2056/16-а) певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року через неналежне оформлення довідки «ПМК-255» позивач зазначив таке.

Згідно з довідкою-вкладишем (у формі витягу з наказів про прийом та звільнення з роботи) «ПМК-255» УС «Днепрканалстрой» позивач працював на цьому підприємстві з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року.

З посиланням на п. 3 Порядку № 637 позивач доводив, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи, крім іншого, приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), при прийманні документів орган Пенсійного фонду України, серед іншого, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; у разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Позивач вказував на те, що пенсійний орган не виконав вимоги, передбачені п. 4.2 Порядку № 22-1, та не зарахував до стажу роботи відповідний період без належного обґрунтування.

Щодо незарахування до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 періоду навчання за фахом з 13 січня 1992 року по 27 лютого 1992 року та періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року через відсутність наказу про атестацію робочих місць позивач зазначив таке.

В довідці від 17 березня 2020 року № 199, яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля», чітко вказано, що в період з 13 січня 1992 року по 27 лютого 1992 року він працював учнем гірника підземного, в період з 28 лютого 1992 року по 02 червня 1993 року гірником підземним, виконував гірничі роботи. Довідка містить всі необхідні відомості, в тому числі посилання на накази про атестацію робочих місць.

З огляду на це позивач стверджував, що має право на зарахування цих періодів до його спеціального (пільгового) стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 (шахтарі) відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, якою затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років.

З посиланням на ст. 62 Закону № 1788, п. п. 2, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383), п. п. 1, 20 Порядку № 637, пп. 2 п. 2.1, п. п. 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 позивач доводив, що основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи (в тому числі на пільгових умовах), є трудова книжка, а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Зазначив, що 18 серпня 2023 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

18 серпня 2023 року за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення № 057350003656 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з непідтвердженням статусу особи, яка має право на призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Відповідач надводив норму п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 і зазначав, що відповідно до п. 6 Порядку № 637 військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

До заяви про призначення пенсії позивач, серед іншого, надав довідку від 25 квітня 2019 року № 938 про участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістану з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, яку не прийнято до уваги, оскільки в довідці не зазначена інформація, що передбачена формою довідки, визначеною додатком 2 до Порядку № 637.

Також відповідач наводив норми п. 2.11 Порядку № 22-1, п. п. 1, 3 Порядку № 637, ст. 24 Закону № 1058, п. п. «а», «д» ст. 56 Закону № 1788, п. п. 2.2, 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, (далі Інструкція № 58) і зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з жовтня 1995 року по червень 2003 року відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки вона заповнена з порушенням вимог Інструкції № 58, а саме, на титульному аркуші трудової книжки відсутня печатка підприємства, яке вперше заповнювало трудову книжку.

Крім того, відповідно до п. 4.4 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи, назва виду документа, дата документа, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис (для електронних документів електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису).

Аналогічні вимоги до оформлення документів містились у ГОСТ 6.39-72 «Государственный стандарт Союза ССР. Система организационно-распорядительной документации. Формуляр-образец», введеним в дію постановою Держстандарту СРСР від 11 серпня 1972 року № 1582.

З огляду на це до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року, оскільки довідка, видана «ПМК-255», не містить дати видачі та реєстраційного номеру документа.

Крім того, з посиланням на норми пп. 5 п. 2.1. Порядку № 22-1, п. п. 3, 4.5, 4.6 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), п. п. 4, 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок № 442) відповідач доводив, що не підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача період роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року згідно з довідкою від 17 березня 2020 року № 199, оскільки позивач не надав витяг з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 12 грудня 1994 року № 818.

З огляду на викладене відповідач доводив, що підстави для зарахування спірних періодів до страхового та пільгового стажу позивача відсутні.

Страховий стаж позивача становить 22 роки 10 місяців 4 дні.

Таким чином, оскільки позивач документально не підтвердив статусу особи, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 18 серпня 2023 року № 057350003656 є правомірним та законним, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання його протиправним та скасування.

Просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних тим, що наведені у позовній заяві.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

З 10 серпня 2017 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ідентифікаційний код 13844159) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

09 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком за формою, наведеною в додатку до Порядку № 22-1.

Разом з цією заявою позивач надав заяву довільної форми від 09 серпня 2023 року, в якій зазначив, що просить призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку для осіб, які виконували інтернаціональний обов`язок, згідно з п. 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви про призначення пенсії був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Миколаївській області.

18 серпня 2023 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 та поданих ним документів, а також з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення № 057350003656 «Про відмову в призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, з наведених нижче мотивів:

Пенсійний вік відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, становить 55 років за наявності страхового стажу 25 років.

Відповідно до Порядку № 22-1 документами, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, поліцейським, які брали участь у бойових діях, є документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку № 637, посвідчення учасника бойових дій.

Вік заявника 58 років 09 місяців.

Страховий стаж особи 22 роки 10 місяців 04 дні.

Стаж роботи за Списком № 1 00 років 07 місяців 09 днів, в тому числі навчання за фахом 00 років 01 місяць 15 днів.

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

- до страхового стажу не зараховано періоди роботи:

з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року згідно з довідкою, виданою «ПМК-255», оскільки довідка не містить номер та дату видачі, тобто відсутня реєстрація документа, а тому ця довідка не є документом, який підтверджує трудовий стаж;

впродовж жовтня 1995 року червня 2003 року згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 від 20 вересня 1998 року, яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки на титульному аркуші відсутня печатка підприємства, яке вперше заповнювало трудову книжку;

- не прийнято до уваги довідку від 25 квітня 2019 року № 938 про участь в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в період з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, оскільки в довідці не зазначена інформація, передбачена в формі довідки відповідно до додатку 2 до Порядку № 637;

- до пільгового стажу на підземних роботах згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17 березня 2020 року № 199 зараховано період навчання за фахом з 13 січня 1992 року по 07 лютого 1992 року та період роботи з 28 лютого 1992 року по 21 серпня 1992 року;

не зараховано період роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року, оскільки до заяви не доданий витяг з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 12 грудня 1994 року № 818.

Заявник працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Висновок: відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю статусу особи, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

У відповідь на звернення позивача від 22 серпня 2023 року листом від 23 серпня 2023 року № 16348-16601/Ф-02/8-0500/23 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що за наслідком розгляду його заяви від 09 серпня 2023 року ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення від 18 серпня 2023 року № 057350003656 «Про відмову в призначенні пенсії».

Разом з вказаним листом ГУ ПФУ в Донецькій області надіслало на адресу позивача рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 18 серпня 2023 року № 057350003656 «Про відмову в призначенні пенсії».

Щодо наявності у позивача статусу учасника бойових дій суд встановив таке.

Як свідчать записи військового квитка серії НОМЕР_3 , 26 жовтня 1983 року ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу, а 13 березня 1986 року був звільнений (демобілізований).

Серед іншого, військовий квиток серії НОМЕР_3 містить запис про те, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_6 з квітня 1984 року по жовтень 1985 року та має право на пільги і переваги, встановлені постановою ЦК КПРС та РМ СРСР від 17 січня 1983 року.

Згідно з архівною довідкою федеральної державної казенної установи «Центральний архів міністерства оборони російської федерації» від 07 червня 2019 року № 8/67191 ОСОБА_1 був призваний Першотравневим РВК Донецької області 26 жовтня 1983 року; проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_6 з 21 квітня 1984 року (наказ № 112) по 28 січня 1985 року (наказ № 28) на посаді розвідника у військовому званні «рядовий»; вибув для подальшого проходження служби у військову частину м. Баку (посада, дата вибуття, номер військової частини, в яку вибув, не вказані).

Довідка видана на підставі: ЦА МО РФ, фонд 77548, опис 997900с, справа 5, аркуш 30; опис 997901с, справа 3, аркуш 73, справа 4 аркуш 23.

Особовий склад військової частини польова пошта НОМЕР_6 з 28 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року брав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.

Підстава: ДГШ ЗС РФ № 314/12/0555 від 30 червня 2001 року.

Згідно з довідкою Добропільського об`єднаного міського військового комісаріату від 25 квітня 2019 року № 938 ОСОБА_1 дійсно приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в період з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року.

Вказана служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці.

Довідка видана для пред`явлення до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Довідка видана на підставі військового квитка НОМЕР_3 та архівної довідки від 19 березня 2019 року № 8/208861.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Бердянським військоматом Запорізької області 26 березня 2008 року.

Всі, згадані вище документи, були подані позивачем разом з заявою про призначення пенсії та були предметом розгляду ГУ ПФУ в Миколаївській області.

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до страхового та/або спеціального (пільгового) стажу претендує позивач, суд встановив таке.

Період з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року.

Як пенсійному органу, так і суду ОСОБА_1 надав трудову книжку серії НОМЕР_7 та трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 .

Між тим, ні трудова книжка серії НОМЕР_7 , ні трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 не містять будь-яких записів про роботу позивача в період з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року.

Не містять інформації про цей період роботи і Відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про страховий стаж ОСОБА_1 лише починаючи з 1999 року.

Разом з заявою про призначення пенсії позивач надав довідку без вихідних дати і номера про те, що він працював в ПМК-255 УС «ДКС» на посаді електрозварника 2 розряду (наказ від 02 червня 1988 року № 77) та був звільнений за переведенням з 30 січня 1989 року (наказ від 30 січня 1989 року № 13).

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Миколаївській області не зарахувало позивачеві до страхового стажу період роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року.

Період з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року.

На підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_7 суд встановив:

[…]

Запис 7 13 січня 1992 року на підставі наказу від 13 січня 1992 року № 9 ОСОБА_1 був прийняти на роботу на Шахту імені РСЧА учнем гірничого робочого підземного 1 розряду.

Запис 8 28 лютого 1992 року на підставі наказу від 02 березня 1992 року № 263к переведений гірничим робочим підземним 1 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 9 01 квітня 1992 року на підставі наказу від 23 березня 1992 року № 376к переведений гірничим робочим підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 10 17 липня 1992 року на підставі наказу від 23 липня 1992 року № 1027к переведений гірничим робочим підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 11 02 червня 1993 року на підставі наказу від 10 червня 1993 року № 137 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

[…]

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17 березня 2020 року № 199, яка видана виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління «Добропільське» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», ОСОБА_1 працював повний робочий день при повному робочому дні з тяжкими та шкідливими умовами праці на виробництві по видобутку вугілля і за період:

з 13 січня 1992 року по 27 лютого 1992 року виконував гірничі роботи за професією учень гірника підземний дільниці № 5 (наказ від 13 січня 1992 року № 9), що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1010100а; підстава: постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36;

з 28 лютого 1992 року по 02 червня 1993 року виконував гірничі роботи за професією гірник підземний дільниці № 5 (наказ від 02 березня 1992 року № 263к), що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1010100а; підстава: постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

02 червня 1993 року звільнений за власним бажанням (наказ від 10 червня 1993 року № 137).

Додаткові відомості: відпусткою без збереження заробітної плати не користувався, участі у страйках не брав.

Атестація робочих місць проведена наказами по шахті від 12 грудня 1994 року № 818, від 10 лютого 2000 року № 86, від 25 січня 2002 року № 39, від 08 лютого 2005 року № 30тб, від 16 грудня 2009 року № 170тб, від 14 листопада 2014 року № 2713.

Довідка видана на підставі: архівної особової картки, особового рахунку НОМЕР_8 , табелів спусків в шахту, наказів по шахті.

В довідці від 17 березня 2020 року № 199 наведені історичні відомості про перейменування (реорганізацію) підприємства, а саме:

з 05 серпня 1972 року шахта 17-18 РСЧА перейменована на шахту імені РСЧА;

з 04 червня 1997 року шахта імені РСЧА перейменована на державне відкрите акціонерне товариство «Шахта Алмазна» державної холдингової компанії «Добропіллявугілля»;

з 01 квітня 2003 року державне відкрите акціонерне товариство «Шахта Алмазна» державної холдингової компанії «Добропіллявугілля» реорганізовано у відособлений підрозділ «Шахта Алмазна» державного підприємства «Добропіллявугілля»;

з 01 листопада 2011 року відокремлений підрозділ «Шахта «Алмазна» державного підприємства «Добропіллявугілля» реорганізовано у виробничий структурний підрозділ «Шахта Алмазна» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»;

з 02 липня 2012 року виробничий структурний підрозділ «Шахта «Добропільська» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» об`єднаний з виробничим структурним підрозділом «Шахта «Білицька» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», виробничий структурний підрозділ «Шахта Алмазна» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» у виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля».

Згідно з довідкою від 17 березня 2020 року № 200, яка видана виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління «Добропільське» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», ОСОБА_1 в період:

з 13 січня 1992 року по 27 лютого 1992 року працював за професією учень гірника підземного і одержував заробітну плату як підземний робочий;

з 18 січня 1992 року по 26 лютого 1992 року навчався на курсах гірників підземних і одержував заробітну плату як підземний робочий.

Довідка видана на підставі особового рахунку 3675.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про страховий стаж ОСОБА_1 лише починаючи з 1999 року.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві періоди:

з 13 січня 1991 року по 27 лютого 1992 року навчання за фахом 00 років 01 місяць 15 днів до страхового і пільгового стажу;

з 28 лютого 1992 року по 21 серпня 1992 року 00 років 05 місяців 24 дні до страхового та до пільгового стажу ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1 р. 1 п-р 1 п. а-в;

з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року 00 років 09 місяців 11 днів до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Періоди роботи з жовтня 1995 року по червень 2003 року.

Період з 04 жовтня 1995 року по 10 серпня 1999 року

На підставі записів в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 суд встановив:

[…]

Запис 1 на аркушах 2-3 04 жовтня 1995 року на підставі наказу від 29 березня 1996 року № 2 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колективного сільськогосподарського підприємства «1 травня» Добропільського району Донецької області.

Запис 1 на аркушах 2-3 10 серпня 1999 року на підставі наказу від 11 серпня 1999 року № 6 був звільнений за власним бажанням.

[…]

На підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_7 суд встановив:

[…]

Запис 15 04 жовтня 1995 року на підставі наказу від 29 березня 1996 року № 2 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в колгосп «1 травня» скотарем.

[…]

Записів про звільнення позивача з колективного сільськогосподарського товариства «1 травня» трудова книжка серії НОМЕР_7 не містить.

На аркушах 18-19 трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 містяться записи про трудову участь ОСОБА_1 в суспільному господарстві, внесені на підставі особових рахунків, а саме:

1995 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві «-»; виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві «-»;

1996 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 260; виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві 296;

1997 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 260; виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві 333;

1998 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 260; виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві 278;

1999 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 180; виконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві 151.

Відповідно до архівної довідки від 10 жовтня 2023 року № 03.02-24/345, виданої Трудовим архівом Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області, в документах архівного фонду КСП «1 травня» Покровського (Добропільського) району Донецької області в особових рахунках по відпрацьованих днях наявні такі відомості про відпрацьовані ОСОБА_1 дні: в жовтні 1995 року 31, в листопаді 1995 року 30; в грудні 1995 року 31; в січні 1996 року 31; в лютому 1996 року 17; в березні 1996 року 31; в квітні 1996 року 30; в травні 1996 року «-»; в червні 1996 року 30; в липні 1996 року 62; в серпні 1996 року 31; у вересні 1996 року 4; в жовтні 1996 року 26; в листопаді 1996 року 21; в грудні 1996 року 28; в січні 1997 року 25; в лютому 1997 року 28; в березні 1997 року 30; в квітні 1997 року 27; в травні 1997 року 22; в червні 1997 року 26; в липні 1997 року 28; в серпні 1997 року 31; у вересні 1997 року 30; в жовтні 1997 року 31; в листопаді 1997 року 30; в грудні 1997 року 31; в січні 1998 року 31; в лютому 1998 року 11; в березні 1998 року 1; в квітні 1998 року 30; в травні 1998 року 30; в червні 1998 року 30; в липні 1998 року 27; в серпні 1998 року 31; у вересні 1998 року 30; в жовтні 1998 року 24; в листопаді 1998 року 26; в грудні 1988 року 31; в січні 1999 року 31; в лютому 1999 року 28; в березні 1999 року 31; в квітні 1999 року 30; в травні 1999 року 31.

Довідка видана на підставі особових рахунків КСП «1 травня».

Аналогічні відомості наведені в архівній довідці від 10 серпня 2023 року № 03.02-24/316, яка була подана позивачем разом з заявою про призначення пенсії.

Також позивачем надана архівна довідка від 10 жовтня 2023 року № 03.02-24/346, видана Трудовим архівом Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області, яка містить інформацію про те, що в документах архівного фонду КСП «1 травня» Покровського (Добропільського) району Донецької області в особових рахунках по заробітній платі ОСОБА_1 наявна інформація про його заробітну плату за період з жовтня 1995 року по травень 1995 року.

Довідка видана на підставі особових рахунків КСП «1 травня» і містить відомості про заробітну плату позивача за період з жовтня 1995 року по травень 1995 року включно.

Аналогічні відомості наведені в архівній довідці від 10 серпня 2023 року № 03.02-24/317, яка була подана позивачем разом з заявою про призначення пенсії.

Індивідуальні відомості про застраховану (форма ОК-5) містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в колективному сільськогосподарському підприємстві «1 травня» (ідентифікаційний код 00697691) за 31 день січня 1999 року, 28 днів лютого 1999 року, 31 день березня 1999 року, 30 днів квітня 1999 року та 31 день травня 1999 року.

Інформації про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в колективному сільськогосподарському підприємстві «1 травня» (ідентифікаційний код 00697691) за 30 днів червня 1999 року, 31 липня 1999 року та 10 днів серпня 1999 року Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) не містять.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу періоди: з 04 жовтня 1995 року по 31 грудня 1997 року робота в колгоспі 02 роки 02 місяці 28 днів; з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року робота в колгоспі 00 років 11 місяців 23 дні; з 01 січня 1999 року по 31 травня 1999 року 00 років 05 місяців 00 днів; з 01 серпня 1999 року по 01 серпня 1999 року 00 років 00 місяців 01 день.

Періоди роботи з 01 червня 1999 року по 31 липня 1999 року та з 02 серпня 1999 року по 10 серпня 1999 року до страхового стажу не зараховані.

Період з 08 вересня 1999 року по 03 липня 2000 року.

На підставі записів в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 суд встановив:

[…]

Запис без номера на аркушах 2-3 08 вересня 1999 року на підставі наказу від 06 вересня 1999 року № 61-к позивач був прийнятий на роботу до державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудівельне управління № 5» трактористом 5 розряду.

Запис без номера на аркушах 2-3 03 липня 2000 року на підставі наказу від 03 липня 2000 року № 40/1-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

[…]

На підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_7 суд встановив:

[…]

Запис 16 08 вересня 1999 року на підставі наказу від 06 вересня 1999 року № 61-к прийнятий позивач був прийнятий до державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудівельне управління № 5» трактористом 5 розряду на дільницю механізації.

Запис 17 03 липня 2000 року на підставі наказу від 03 липня 2000 року № 40/1-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

[…]

В Індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в державному відкритому акціонерному товаристві «Шахтобудівельне управління № 5» (ідентифікаційний код 24813914) за 1 день серпня 1999 року, 30 днів вересня 1999 року, 31 день жовтня 1999 року, 30 днів листопада 1999 року, 31 день грудня 1999 року, 31 день січня 2000 року, 29 днів лютого 2000 року, 31 день березня 2000 року, 30 днів квітня 2000 року, 31 день травня 2000 року, 3 дні червня 2000 року.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період з 08 вересня 1999 року по 03 червня 2000 року 00 років 08 місяців 26 днів.

Період з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року.

На підставі записів в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 суд встановив:

[…]

Запис без номера на аркушах 4-5 01 березня 2001 року на підставі наказу від 01 березня 2001 року № 12 позивач був прийнятий на роботу до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Возрождение» трактористом.

Запис без номера на аркушах 4-5 06 квітня 2001 року на підставі наказу від 06 квітня 2001 року № 14 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

[…]

Трудова книжка серії НОМЕР_7 записів про роботу позивача в період з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року не містить.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період з 01 березня 2001 року по 16 травня 2001 року 00 років 02 місяці 16 днів.

Період з 17 травня 2001 року по 13 червня 2001 року.

На підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_7 суд встановив:

[…]

Запис 18 17 травня 2001 року на підставі наказу від 15 травня 2001 року № 61-к позивач був прийнятий на роботу до відкритого акціонерного товариства «Добропільський комбінат хлібопродуктів» трактористом.

Запис 19 13 червня 2001 року на підставі наказу від 10 липня 2001 року № 115к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

[…]

Аркуші 6-7 трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ні пенсійному органу, ні суду позивач не надав. На інших аркушах трудової книжки колгоспника записи про роботу позивача в період з 17 травня 2001 року по 13 червня 2001 року відсутні.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в Добропільському комбінаті хлібопродуктів (ідентифікаційний код 00957465) за 15 днів травня 2001 року та 13 днів червня 2001 року.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період: з 01 червня 2001 року по 13 червня 2001 року 00 років 00 місяців 13 днів.

Період з 17 травня 2001 року по 31 травня 2001 року до страхового стажу не зарахований.

Період з 16 серпня 2001 року по 08 серпня 2002 року.

На підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_7 суд встановив:

[…]

Запис 20 16 серпня 2001 року на підставі наказу від 16 серпня 2001 року № 154 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лугове» механізатором.

Запис 21 08 серпня 2002 року на підставі наказу від 07 серпня 2002 року № 85 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

[…]

Аркуші 6-7 трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ні пенсійному органу, ні суду позивач не надав. На інших аркушах трудової книжки колгоспника записи про роботу позивача в період з 16 серпня 2001 року по 08 серпня 2002 року відсутні.

В Індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Лугове» (ідентифікаційний код 30908335) за 3 дні серпня 2001 року, 30 днів вересня 2001 року, 31 день жовтня 2001 року, 30 днів листопада 2001 року та 21 день грудня 2001 року, 14 днів січня 2002 року, 28 днів лютого 2002 року, 31 день березня 2002 року, 30 днів квітня 2002 року, 31 день травня 2002 року, 30 днів червня 2002 року, 31 липня 2002 року, 2 дні серпня 2002 року.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди: з 29 серпня 2001 року по 21 грудня 2001 року 00 років 03 місяці 23 дні; з 18 січня 2002 року по 02 серпня 2002 року 00 років 06 місяців 15 днів; з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року 00 років 04 місяці 21 день.

Періоди з 16 серпня 2001 року по 28 серпня 2001 року, з 22 грудня 2001 року по 17 січня 2002 року, з 03 серпня 2002 року по 04 серпня 2002 року до страхового стажу не зараховані.

Період з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року.

На підставі записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 суд встановив:

[…]

Запис без номера на аркушах 8-9 05 серпня 2002 року на підставі наказу від 05 серпня 2002 року № 204к позивач був прийнятий на роботу до Відкритого акціонерного товариства «Губиниський цукровий завод» слюсарем-ремонтником 4 розряду в ремонтний період, а у виробничий машиністом бульдозера 5 розряду на Горошківський бурякопункт.

Запис без номера на аркушах 8-9 25 грудня 2002 року на підставі наказу від 25 грудня 2002 року № 330к звільнений за угодою сторін за ст. 36 Кодексу законів про працю України.

[…]

Трудова книжка серії НОМЕР_7 записів про роботу позивача в період з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року не містить.

В Індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в Губиниському цукровому заводі (ідентифікаційний код 00373155) за 27 днів серпня 2002 року, 30 днів вересня 2002 року, 31 день жовтня 2002 року, 30 днів листопада 2002 року, 25 днів грудня 2002 року.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період: з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року 00 років 04 місяці 21 день.

Період з 12 березня 2003 року по 09 червня 2003 року.

На підставі записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 суд встановив:

[…]

Запис без номера на аркушах 8-9 12 березня 2003 року на підставі наказу від 12 березня 2003 року № 63-ок позивач був прийнятий на роботу до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» за договором в якості тракториста.

Запис без номера на аркушах 10-11 09 червня 2003 року на підставі наказу від 09 червня 2003 року № 88-ок звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

[…]

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди: з 01 березня 2003 року по 02 червня 2003 року 00 років 03 місяці 02 дні.

Період з 03 червня 2003 року по 09 червня 2003 року до страхового стажу не зарахований.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 09 серпня 2023 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 21 липня 2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регламентує ст. 115 Закону № 1058.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. п. 20 і 21 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. п. 12 та 13 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 11 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абз. абз. 4 і 5 ч. 1 ст. 10-1 зазначеного Закону, а також абз. 6 ч. 1 ст. 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Порядок звернення за призначенням пенсії визначений ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 31 травня 2023 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення, […] пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

[…]

Відповідно до п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням п. 1.8 цього розділу.

Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абз. 3 ч 1 ст. 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.

[…]

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до п. 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. п. 1-6, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону та п. 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);

[…]

6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:

[…]

військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації:

документи про проходження військової служби (служби);

довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації;

посвідчення учасника бойових дій;

[…]

Згідно з абз. 1 п. 2.12 розділу ІІ Порядку № 22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, приймаються посвідчення: учасника війни; учасника бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни; «Постраждалий учасник Революції Гідності» (в період до видачі посвідчення довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання); члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України; члена сім`ї загиблого, довідка члена сім`ї загиблого, яка видається матері (або іншому повнолітньому члену сім`ї загиблої особи чи опікуну) на дитину загиблої особи, зазначеної у п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до досягнення нею 14-річного віку; документи, що підтверджують наявність заслуг, передбачених ст. 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 637;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

[…]

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. […]; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Миколаївській області рішення від 18 серпня 2023 року № 057350003656 «Про відмову в призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю статусу особи, передбаченої цією нормою.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо наявності у позивача статусу особи, яка має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, суд зазначає таке.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 263/14242/17, правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов`язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 360/2417/21 при вирішенні питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу (далі Закон № 2232) щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

[…]

військовослужбовці особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Таким чином, право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, з-поміж інших категорій осіб, мають військовослужбовці зі статусом учасників бойових дій, а умовами призначення такої пенсії для чоловіків є: 1) досягнення віку 55 років, 2) наявність страхового стажу не менше 25 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3551 до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 5 Закону № 3551, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Осіб, які належать до учасників бойових дій, визначає ст. 6 Закону № 3551.

Згідно з абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Відповідно до абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території затверджений п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Постанова КМУ № 63).

В цей перелік, з-поміж іншого, включена країна Афганістан з періодом бойових дій: квітень 1978 року грудень 1989 року.

Документи, необхідні для призначення пенсії визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.

Документи, необхідні для призначення пенсії за віком, наведені в п. 2.1 Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 6 п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком, крім іншого, додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:

[…]

документи про проходження військової служби (служби);

посвідчення учасника бойових дій;

[…].

Відповідно до абз. 1 п. 2.12 Порядку № 22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551, […], приймаються посвідчення: учасника війни; учасника бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни; «Постраждалий учасник Революції Гідності» (в період до видачі посвідчення довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання); […].

П. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі Порядок № 637) визначено, що для підтвердження військової служби, […] приймаються:

військові квитки;

довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, […];

довідки архівних і військово-лікувальних установ.

[…]

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток 2).

[…].

Питання про те, який документ є необхідним і достатнім для встановлення спеціального статусу особи для дострокового призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, було предметом вирішення Верховним Судом в постановах від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19, від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21.

В постанові від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19 Верховний Суд навів такі висновки:

«[…]

20. Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.

21. Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV).

22. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.

23. Виключенням з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яким також необхідно також подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.

24. Отже, положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.

25. У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій та дійсно приймав участь у бойових діях в Афганістані в період служби в лавах Радянської Армії.

26. Оскільки позивач, звертаючись до територіального пенсійного органу 21.08.2018 за призначенням дострокової пенсії подав весь необхідний пакет документів, у тому числі й документ, який посвідчує спеціальний статус особи для призначення такої пенсії, то на думку колегії суддів висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим його постанова підлягає скасуванню.

[…]».

В постанові від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21 Верховний Суд навів висновок, подібний до того, що викладений в постанові від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19 і зазначив:

«[…]

26. У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій та дійсно приймав участь у бойових діях в Афганістані в період проходження дійсної військової служби у військовій частині НОМЕР_9 , а звертаючись до суду позивач вважав, що порушено його право на дострокову пенсію за віком.

27. При цьому, оскільки позивач, звертаючись до територіального пенсійного органу 09.02.2021 за призначенням дострокової пенсії подав весь необхідний пакет документів, у тому числі й документ, який посвідчує спеціальний статус особи для призначення такої пенсії (посвідчення учасника бойових дій), то на думку колегії суддів висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим його постанова підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі 340/576/19.

[…]».

Висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19, від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21, зроблені на підставі аналізу норм пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, яка була чинною до 10 грудня 2021 року.

25 листопада 2021 року правління Пенсійного фонду України прийняло постанову № 33-1 «Про затвердження змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2021 року за № 1589/37211, (далі Постанова правління ПФУ № 33-1).

Постанова правління ПФУ № 33-1 набрала чинності 10 грудня 2021 року.

На підставі Постанови правління ПФУ № 33-1 викладений в новій редакції пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1.

До 10 грудня 2021 року пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 визначав документи, які засвідчують особливий статус особи. З 10 грудня 2021 року пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції Постанови правління ПФУ № 33-1 визначає документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

На підставі Постанови правління ПФУ № 33-1 п. 2.1 Порядку № 22-1 доповнений пп. 6, який визначає документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, а п. 2.12 Порядку № 22-1 викладений в новій редакції і визначає документи, які засвідчують особливий статус, тому числі учасника бойових дій.

Проаналізувавши зміст норм пп. 6 п. 2.1 та п. 2.12 Порядку № 22-1 в редакції, чинній з 10 грудня 2021 року, в порівнянні з пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, чинній до 10 грудня 2021 року, суд дійшов висновку, що перелік документів, що засвідчують особливий статус особи як учасника бойових дій, принципових змін не зазнав, а тому підхід, застосований Верховним Судом до спірних правовідносин у справах № 340/576/19 та № 580/8208/21, може бути застосований і при розгляді цієї справи.

Суд встановив, що в період з 26 жовтня 1983 року по 13 березня 1986 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, що підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_3 .

З 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року позивач проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_6 на посаді розвідника у військовому званні «рядовий»; особовий склад військової частини польова пошта НОМЕР_6 з 28 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року брав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан, про що свідчить архівна довідка федеральної державної казенної установи «Центральний архів міністерства оборони російської федерації» від 07 червня 2019 року № 8/67191.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 .

Отже, позивач є учасником бойових дій та дійсно приймав участь у бойових діях в Афганістані в період служби в лавах Радянської Армії, а тому він має право на призначення дострокової пенсії за віком на наявності умов, визначених п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 (досягнення 55 річного віку та наявність більше 25 років страхового стажу).

В оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ в Миколаївській області вказало, що не прийняло до уваги дані довідки від 25 квітня 2019 року № 938 про участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, оскільки в ній не зазначена інформація, передбачена формою довідки, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637, а тому дійшло висновку, що у позивача відсутній статус особи, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону.

Суд вважає безпідставним висновок пенсійного органу про відсутність у ОСОБА_1 статусу особи, яка має право на призначення дострокової пенсії за віком за наявності умов, визначених п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, оскільки з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19, від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21, посвідчення учасника бойових дій та довідка про період (періоди) участі у бойових діях є альтернативними документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.

Таким чином, за наявності посвідчення бойових дій, навіть маючи зауваження до форми і змісту довідки про його участь в бойових діях, у ГУ ПФУ в Миколаївській області не було підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 не має статусу особи, яка має право на призначення дострокової пенсії за віком за наявності умов, визначених п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Як вже було вказано судом, умовами призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 для чоловіків є: 1) досягнення 55 років та 2) наявність страхового стажу більше 25 років.

Станом на 09 серпня 2023 року вік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становив 58 років 09 місяців, тобто позивач досяг 55 річного віку, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Щодо наявності у позивача страхового стажу, необхідного для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, та правомірності дій пенсійного органу при його обчисленні, суд зазначає таке.

За розрахунком пенсійного органу, на день звернення за призначенням пенсії страховий стаж ОСОБА_1 становив 22 роки 10 місяців 04 дні, тобто менш ніж 25 років.

Між тим, ГУ ПФУ в Миколаївській області не зарахувало позивачеві до страхового та пільгового стажу низку періодів роботи, з чим позивач не погоджується.

Період з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року.

Позивач доводить, що має право на зарахування до страхового (трудового) стажу для призначення пенсії періоду військової служби, впродовж якого він брав участь в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 26 жовтня 1983 року по 13 березня 1986 року 02 роки 04 місяці 18 днів.

Період військової служби, впродовж якого позивач брав участь в бойових діях з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, в пільговому обчисленні (один місяць служби за три) до страхового стажу зарахований не був.

Вирішуючи питання про те, чи має позивач право на зарахування до страхового (трудового) стажу для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 періоду строкової військової служби, впродовж якого він брав участь в бойових діях, в пільговому обчисленні, суд виходить з такого.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

Зокрема, Законом СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов`язок» і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Спільною постановою Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» було передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії один місяць служби за три місяці часу служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв`язку із цим на лікуванні в лікувальних закладах.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» було установлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 в редакції від 30 липня 2023 року, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Ст. 57 Закону № 1788 в редакції від 14 серпня 2021 року, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, установлено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановлену для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Згідно зі ст. 17-1 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262) порядок обчислення вислуги років і визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено в п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та затвердженому нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили в період з квітня 1978 року по грудень 1989 року.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Постанова КМУ № 393), який на час звернення позивача за призначенням пенсії діяв в редакції від 13 травня 2023 року, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», «ж» і «з» ст. 1-2 такого Закону, до вислугу років зараховуються:

[…]

дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

[…].

Відповідно до п. 3 Постанови КМУ № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

[…].

Крім того, наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі Положення № 530).

Згідно з п. 1.1 розділу І Положення № 530 цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262 та Постанови КМУ № 393.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Положення № 530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:

[…]

3) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (перелік внутрішніх військ СРСР наведений у додатку 1 до цього Положення);

[…].

П. 2.3 розділу ІІ Положення № 530 визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог п. п. 2.4 та 2.5 цього розділу):

1) один місяць служби за три місяці:

[…]

крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення;

[…].

Періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до Положення № 530 (далі Періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР).

Згідно з п. 1 Періодів дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР при обчисленні вислуги років для призначення пенсій, крім періодів військової служби, зазначених у пп. пп. 1-3 п. 2.3 Положення № 530, на пільгових умовах зараховуються такі періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР (з урахуванням вимог додатка 1 до постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року № 1290 «Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім`ям» та п. п. 2.4 2.6 Положення № 530):

1) один місяць служби за три місяці:

[…]

на території Республіки Афганістан, а також в інших країнах, які ведуть (вели) бойові дії, якщо військовослужбовці брали участь у цих діях (крім військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби або відряджених з цих країн за вчинення проступків, які дискредитують звання військовослужбовця), - з 01 грудня 1979 року і час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, отриманих у цих країнах;

[…].

Ч. 2 ст. 2 Закону № 3551 в редакції від 03 серпня 2023 року, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, установлено, що права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закони і нормативно-правові акти України, які регулюють пільговий порядок обчислення періоду проходження військовослужбовцями за рішенням Уряду колишнього СРСР військової служби в Демократичній Республіці Афганістан для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Тому при вирішенні конкретних спорів із питання застосування пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби суди повинні керуватися як законами і нормативними актами України, так і законодавством колишнього СРСР.

Вирішуючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію, суд виходить з того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу.

Подібні висновки були викладені Верховним Судом України в постанові від 27 травня 2008 року у справі 21-2438во07.

Суд зауважує, що спільною постановою Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» було передбачено право військовослужбовців на зарахування до вислуги років для призначення пенсії один місяць служби за три місяці часу служби на території Демократичної Республіки Афганістан.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 2 Закону № 3551 вказаний вище акт законодавства Союзу РСР підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що зумовлює висновок про те, що ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового (трудового) стажу, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, періоду військової служби з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, впродовж якого він брав участь в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці.

Суд відхиляє доводи пенсійного органу, які полягають у тому, що довідка Добропільського об`єднаного міського військового комісаріату від 25 квітня 2019 року № 938 ОСОБА_1 дійсно приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в період з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, не відповідає формі, наведеній у додатку 2 до Порядку № 637, а тому викладені в ній відомості не можуть бути взяті до уваги, з наведених нижче міркувань.

Довідка за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637 в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, мала містити штамп територіального центру комплектування та соціальної підтримки, дату її видачі та вихідний номер, підпис керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки та печатку установи.

Формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637, передбачений такий зміст довідки: «Видана (військове звання) у відставці (прізвище, ім`я, по батькові) про те, що він проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) (загальна кількість років, місяців і днів). Зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці. Довідка видана для подання органам Пенсійного фонду України».

Довідка за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637 в редакції, чинній на час видачі Добропільським об`єднаним військовим комісаріатом довідки від 25 квітня 2019 року № 938, мала містити штамп військового комісаріату, дату її видачі та вихідний номер, підпис військового комісара та печатку установи.

Формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637, в редакції, чинній станом на 25 квітня 2019 року, передбачений такий зміст довідки: «Видана (військове звання) у відставці (прізвище, ім`я, по батькові) про те, що він проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) (загальна кількість років, місяців і днів). Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці. Довідка видана для подання органам Пенсійного фонду України».

Отже, довідка Добропільського об`єднаного міського військового комісаріату від 25 квітня 2019 року № 938, хоч формально і не відповідає формі, наведеній в додатку 2 до Порядку № 637, проте містить необхідні відомості для визначення періоду участі ОСОБА_1 в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в період проходження ним строкової військової служби.

Відмовляючи у врахуванні цієї довідки, ГУ ПФУ в Миколаївській області покликалося на те, що в ній вказані не всі необхідні відомості, однак при цьому пенсійний орган не конкретизував, яких саме відомостей йому не вистачає.

Суд зауважує, що оформлення довідок наведених в додатку 2 до Порядку № 637 покладається на військові комісаріати (нині на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Як наслідок, позивач не може зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на пенсію через невиконання (неналежне виконання) військовим комісаріатом (територіальним центром комплектування та соціальної підтримки) обов`язку по видачі довідки за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637.

До того ж, як слушно зазначає позивач, пенсійний орган при прийманні заяви про призначення пенсії не повною мірою виконав його обов`язки, визначені п. 4.2 Порядку № 22-1, в частині повідомлення заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або за відсутності необхідних документів.

Крім того, ГУ ПФУ в Миколаївській області, у разі неповноти даних або у разі наявності сумнівів у достовірності відомостей про період участі позивача в бойових діях могло скористатися своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, зокрема, звернутися з відповідним запитом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, перевірити достовірність та обґрунтованість відомостей, наведених в довідці від 25 квітня 2019 року № 938, однак цього не зробило.

Також варто відзначити, що пенсійний орган не дав жодної оцінки іншим документам, які були подані разом з заявою про призначення пенсії, як то військовий квиток та архівна довідка з відомостями про період проходження позивачем строкової військової служби та періоди його участі в бойових діях.

Період роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року.

Позивач доводить, що має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що пенсійний орган не зарахував позивачеві цей період до страхового стажу.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

[…]

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці), автоматично зараховується як страховий стаж.

При цьому суд зазначає, що зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону Закон № 1788.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

П. 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Правила підтвердження стажу роботи наведені в п. п. 23-27 Порядку № 637.

Згідно з п. 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і скріплені печаткою (у разі наявності).

Відповідно до абз. 1 п. 24 Порядку № 637 для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.

Разом з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідку про те, що він працював в ПМК-255 УС «ДКС» на посаді електрозварника 2 розряду (наказ від 02 червня 1988 року № 77) та був звільнений за переведенням з 30 січня 1989 року (наказ від 30 січня 1989 року № 13). Довідка засвідчена підписом начальника відділу кадрів та скріплена печаткою відділу кадрів підприємства.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Миколаївській області вказало, що період роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року не зарахований до страхового стажу на підставі довідки, виданої ПМК-255, оскільки вона не містить номера та дати видачі, тобто відсутня реєстрація документа.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, оскільки надана позивачем довідка відповідає вимогам п. п. 23, 24 Порядку № 637, підписана начальником відділу кадрів, скріплена печаткою відділу кадрів підприємства, містить посилання на первинні документи накази про прийом на роботу та про звільнення, на підставі яких вона видана.

Отже, сама по собі відсутність в довідці її вихідних дати і номера не можуть позбавляти позивача права на зарахування відповідного періоду роботи до його страхового (трудового) стажу.

До того ж, пенсійний орган при прийманні заяви про призначення пенсії не повною мірою виконав його обов`язки, визначені п. 4.2 Порядку № 22-1, в частині уточнення інформації про факт роботи, не повідомив про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або за відсутності необхідних документів.

Крім того, ГУ ПФУ в Миколаївській області, у разі наявності сумнів в достовірності відомостей про роботу позивача в період з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року могло скористатися своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, вимагати відповідних документів від підприємств, установ, організацій і окремих осіб, виданих ними для оформлення пенсій, а також перевірити обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, однак цього не зробило.

З урахуванням наведеного суд погоджується з доводами позивача про те, він має право на зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року, а також про те, що ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправно відмовило у зарахуванні цього періоду до страхового стажу.

Періоди роботи з жовтня 1995 року по червень 2002 року.

Позивач доводив, що має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 04 жовтня 1995 року по 10 серпня 1999 року, з 08 вересня 1999 року по 05 липня 2000 року, з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року, з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року, з 12 березня 2003 року по 09 червня 2003 року на підставі записів, внесених в трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 .

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Миколаївській області вказало, що не зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди роботи впродовж жовтня 1995 року червня 2003 року на підставі записів в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , оскільки на її титульному аркуші відсутня печатка підприємства, яке вперше заповнювало трудову книжку.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, виходячи з таких міркувань.

Як вже було вказано судом, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж); до 01 січня 2004 року трудовий стаж автоматично зараховується як страховий стаж.

П. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, (далі Інструкція № 58) визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

За правилами п. 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу […].

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

[…].

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

П. 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

П. п. 2.6, 2.8, 2.9 Інструкції № 58 визначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Згідно з п. 2.10 Інструкції № 58 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з п. 2.12 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

[…]

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

П. 2.16 Інструкції № 58 передбачено, що до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:

[…]

г) про роботу як членів колгоспу у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників.

[…]

Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

За правилами п. 2.26 Інструкції № 58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до п. 2.27 Інструкції № 58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

За правилами п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Порядок ведення трудових книжок членів колгоспу був регламентований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 (далі Основні положення № 310).

Згідно з п. 1 Основних положень № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

Відповідно до п. 2 Основних положень № 310 трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

П. 5 Основних положень № 310 передбачено, що в трудову книжку колгоспника, крім іншого, вносяться відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, його виконання.

Відповідно до п. 6 Основних положень № 310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженою правлінням колгоспу особою та печаткою.

Згідно з п. 13 Основних положень № 310 відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберігання та ведення трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена колгоспом особа.

Таким чином, Інструкція № 58, рівно як і Основні положення № 310, чітко визначають коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Верховний Суд в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17 навів такий висновок: однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки; не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці; право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

Дійсно, на титульному аркуші трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 відсутня печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка, що не відповідає вимогам п. 2.12 Інструкції № 58.

Водночас, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей. Відтак неправильне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування страхового (трудового) стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів в трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо неможливості врахування записів в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 при обчисленні страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 .

Суд встановив, що в період з 04 жовтня 1995 року по 10 серпня 1999 року ОСОБА_1 був прийнятий в члени колективного сільськогосподарського підприємства «1 травня» (записи на аркушах 2-3 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 ).

Ці записи (за виключенням їх порядкових номерів) виконані з дотриманням вимог Інструкції № 58 та містять всі необхідні відомості про трудову діяльність позивача у цей період.

На аркушах 18-19 трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 містяться записи про трудову участь ОСОБА_1 в суспільному господарстві, внесені на підставі особових рахунків, за 1995-1999 роки.

Факт виконання мінімуму трудової участі в суспільному господарстві за час роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві «1 травня» також підтверджений архівними довідками від 10 жовтня 2023 року № 03.02-24/345 та № 03.02-24/316.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до його страхового (трудового) стажу періоду роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві «1 травня» з 04 жовтня 1995 року по 10 серпня 1999 року.

Між тим, на підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди роботи з 04 жовтня 1995 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 1999 року по 31 травня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 01 серпня 1999 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що заявлені безпідставно.

Разом з цим, розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області безпідставно не зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди його роботи з 01 червня 1999 року по 31 липня 1999 року та з 02 серпня 1999 року по 10 серпня 1999 року, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд встановив, що в період з 08 вересня 1999 року по 03 липня 2000 року ОСОБА_1 працював в державному відкритому акціонерному товаристві «Шахтобудівельне управління № 5» (записи на аркушах 2-3 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , записи №№ 16-17 в трудовій книжці серії НОМЕР_7 ).

Записи на аркушах 2-3 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 (за виключенням їх номерів), а також записи №№ 16-17 в трудовій книжці серії НОМЕР_7 , виконані з дотриманням вимог Інструкції № 58 та містять всі необхідні відомості про трудову діяльність позивача у цей період.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового (трудового) стажу періоду роботи в державному відкритому акціонерному товаристві «Шахтобудівельне управління № 5» з 08 вересня 1999 року по 03 липня 2000 року.

Між тим, на підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 08 вересня 1999 року по 03 червня 2000 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що заявлені безпідставно.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу позивача періоду з 04 липня 2000 року по 05 липня 2000 року, оскільки в цей час ОСОБА_1 не перебував в трудових відносинах з відритим акціонерним товариством «Шахтобудівельне управління № 5» (був звільнений 03 липня 2000 року згідно з наказом від 03 липня 2000 року № 40/1-к).

Разом з цим, розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області безпідставно не зарахувало позивачеві до страхового стажу період роботи з 04 червня 2000 року по 03 липня 2000 року, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд встановив, що в період з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року ОСОБА_1 працював в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Возрождение» (записи на аркушах 4-5 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 ).

Записи на аркушах 4-5 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 (за виключенням їх порядкових номерів) виконані з дотриманням вимог Інструкції № 58 та містять всі необхідні відомості про трудову діяльність позивача у цей період.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового (трудового) стажу періоду роботи в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Возрождение» з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року.

Між тим, на підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 01 березня 2001 року по 06 квітня 2001 року у складі періоду з 01 березня 2001 року по 16 травня 2001 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що заявлені безпідставно.

Суд встановив, що в період з 17 травня 2001 року по 13 червня 2001 року ОСОБА_1 працював у відкритому акціонерному товаристві «Добропільський комбінат хлібопродуктів» (записи 18-19 в трудовій книжці серії НОМЕР_7 ).

Записи 18-19 трудовій книжці серії НОМЕР_7 виконані з дотриманням вимог Інструкції № 58 та містять всі необхідні відомості про трудову діяльність позивача у цей період.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового (трудового) стажу періоду роботи з 17 травня 2001 року по 13 червня 2001 року.

Між тим, на підставі розрахунку розрахунок стажу (форма РС-право), суд встановив, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 01 червня 2001 року по 13 червня 2001 року.

Разом з цим, розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області безпідставно не зарахувало позивачеві до страхового стажу період роботи з 17 травня 2001 року по 31 травня 2001 року.

Суд встановив, що в період з 16 серпня 2001 року по 08 серпня 2002 року ОСОБА_1 працював в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Лугове» (записи 20-21 в трудовій книжці серії НОМЕР_7 ).

Записи 20-21 трудовій книжці серії НОМЕР_7 виконані з дотриманням вимог Інструкції № 58 та містять всі необхідні відомості про трудову діяльність позивача у цей період.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового (трудового) стажу періоду роботи з 16 серпня 2001 року по 08 серпня 2002 року.

Між тим, на підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу періоди з 29 серпня 2001 року по 21 грудня 2001 року, з 18 січня 2002 року по 02 серпня 2002 року, з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року.

Разом з цим, розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області безпідставно не зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди роботи з 16 серпня 2001 року по 28 серпня 2001 року, з 22 грудня 2001 року по 17 січня 2002 року, з 03 серпня 2002 року по 04 серпня 2002 року.

Суд встановив, що в період з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року ОСОБА_1 працював у відкритому акціонерному товаристві «Губиниський цукровий завод» (записи на аркушах 8-9 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 ).

Записи на аркушах 8-9 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 (за виключенням їх порядкових номерів) виконані з дотриманням вимог Інструкції № 58 та містять всі необхідні відомості про трудову діяльність позивача у цей період.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового (трудового) стажу періоду роботи у відкритому акціонерному товаристві «Губиниський цукровий завод» з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року.

На підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 05 серпня 2002 року по 25 грудня 2002 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені безпідставно.

Суд встановив, що в період з 12 березня 2003 року по 09 червня 2003 року ОСОБА_1 працював в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» (записи на аркушах 10-11 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 ).

Записи на аркушах 10-11 в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 (за виключенням їх порядкових номерів) виконані з дотриманням вимог Інструкції № 58 та містять всі необхідні відомості про трудову діяльність позивача у цей період.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового (трудового) стажу періоду роботи в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» з 12 березня 2003 року по 09 червня 2003 року.

Між тим, розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 01 березня 2003 року по 02 червня 2003 року, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені безпідставно.

Разом з цим, розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Миколаївській області безпідставно не зарахувало позивачеві до страхового стажу періоди роботи з 03 червня 2003 року по 09 червня 2003 року, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо правомірності дій пенсійного органу при обчисленні спеціального (пільгового) стажу позивача суд зазначає наступне.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

[…].

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. […].

При цьому за правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. «Підземні роботи» розділу І. «Гірничі роботи. Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені:

всі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців (медперсонал підземних здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку тощо).

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені:

10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Таким чином, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Отже, однією з умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимоги щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

Суд встановив, що з 13 січня 1992 року по 27 лютого 1992 року ОСОБА_1 працював на Шахті імені РСЧА учнем гірничого робочого підземного, з 28 лютого 1992 року по 02 червня 1993 року гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 7-11 в трудовій книжці серії НОМЕР_7 ).

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17 березня 2020 року № 199 ОСОБА_1 працював повний робочий день при повному робочому дні з тяжкими та шкідливими умовами праці на виробництві по видобутку вугілля і за період

з 13 січня 1992 року по 27 лютого 1992 року виконував гірничі роботи за професією учень гірника підземний дільниці № 5, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1010100а;

з 28 лютого 1992 року по 02 червня 1993 року виконував гірничі роботи за професією гірник підземний дільниці № 5, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1010100а.

В ці періоди відпустками без збереження заробітної плати позивач не користався, участі в страйках не брав.

Довідка від 17 березня 2020 року № 199 видана на підставі архівної особової картки, особового рахунку НОМЕР_8 , табелів спусків в шахту, наказів по шахті.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував позивачеві періоди з 13 січня 1991 року по 27 лютого 1992 року (навчання за фахом) до страхового і пільгового стажу; з 28 лютого 1992 року по 21 серпня 1992 року до страхового та до пільгового стажу ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1 р. 1 п-р 1 п. а-в.

Отже, позовні вимоги в частині, яка стосується зарахування позивачеві до спеціального (пільгового) стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 періодів з 13 січня 1991 року по 27 лютого 1992 року та з 28 лютого 1992 року по 21 серпня 1992 року не підлягають задоволенню як такі, що заявлені безпідставно.

Період роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року до спеціального (пільгового) стажу позивача не зарахований, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право).

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Миколаївській області вказало, що не зарахувало ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу період роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року через ненадання наказу про атестацію робочих місць за умовами праці від 12 грудня 1994 року № 818.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу з огляду на таке.

Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться відомості про роботу, зокрема, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.

В свою чергу, п. 20 Порядку № 637 визначає, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Таким чином, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Довідка від 17 березня 2020 року № 199 містить необхідні відомості для вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу; в довідці вказані первинні документи, на підставі яких вона видана, в тому числі накази про атестацію робочих місць за умовами праці.

До того ж за наявності сумнівів у достовірності відомостей, які наведені в довідці від 17 березня 2020 року № 199, ГУ ПФУ в Миколаївській області не було позбавлено можливості провести перевірку первинних документів на підприємстві, тобто використати свої права, передбачені ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

П. 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Пільговий характер роботи в період з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року позивач підтвердив записами в трудовій книжці та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тобто належними та допустимими доказами в розумінні ст. 62 Закону № 1788, п. 10 Порядку № 383, п. 20 Порядку № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Особи, які зайняті на роботах (за професіями), що передбачені Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Отже, ненадання позивачем разом з заявою про призначення пенсії наказу про атестацію робочих місць за умовами праці від 12 грудня 1994 року № 818 не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні до його спеціального (пільгового) стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 (ст. 14, постанова 202, сп. 1, р. 1 п-р 1, п. а-в) періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 (ст. 14, постанова 202, сп. 1, р. 1 п-р 1, п. а-в) періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 18 серпня 2023 року № 057350003656 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Миколаївській області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 18 серпня 2023 року № 057350003656 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати також такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 період військової служби, впродовж якого він брав участь в бойових на території Демократичної республіки Афганістан, з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці.

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року;

з 01 червня 1999 року по 31 липня 1999 року;

з 02 серпня 1999 року по 10 серпня 1999 року;

з 04 червня 2000 року по 03 липня 2000 року;

з 17 травня 2001 року по 31 травня 2001 року;

з 16 серпня 2001 року по 28 серпня 2001 року;

з 22 грудня 2001 року по 17 січня 2002 року;

з 03 серпня 2002 року по 04 серпня 2002 року;

з 03 червня 2003 року по 09 березня 2003 року;

- зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в), період роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року;

-повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 серпня 2023 року про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 щодо покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати певні періоди до страхового та/або спеціального (пільгового) стажу не підлягають задоволенню з підстав, що наведені судом вище.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Миколаївській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Миколаївській області суд покладає обов`язок зарахувати певні періоди до страхового та спеціального (пільгового) стажу і повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Факт того, що місце проживання позивача зареєстровано в Донецькій області, не спростовує висновку суду, що належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Миколаївській області, оскільки норми п. 4.10 Порядку № 22-1 визначають орган, що призначає пенсію, для здійснення виплати пенсії. Водночас орган, що призначає пенсію, який розглядає заяву про призначення пенсії та приймає рішення про призначення пенсії (відмову в призначенні пенсії), визначається за нормами п. 4.2 Порядку № 22-1, які передбачають застосування принципу екстериторіальності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн (квитанція від 09 жовтня 2023 року № 5775-8020-1206-9199).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ідентифікаційний код 13844159, місцезнаходження: 54008, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1), про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18 серпня 2023 року № 057350003656 «Про відмову в призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період військової служби, впродовж якого він брав участь в бойових на території Демократичної республіки Афганістан, з 21 квітня 1984 року по 28 січня 1985 року, в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 02 червня 1988 року по 30 січня 1989 року;

з 01 червня 1999 року по 31 липня 1999 року;

з 02 серпня 1999 року по 10 серпня 1999 року;

з 04 червня 2000 року по 03 липня 2000 року;

з 17 травня 2001 року по 31 травня 2001 року;

з 16 серпня 2001 року по 28 серпня 2001 року;

з 22 грудня 2001 року по 17 січня 2002 року;

з 03 серпня 2002 року по 04 серпня 2002 року;

з 03 червня 2003 року по 09 березня 2003 року.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в) період роботи з 22 серпня 1992 року по 02 червня 1993 року.

6. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 серпня 2023 року про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

7. В іншій частині позовних вимог відмовити.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

9. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

10. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

11. Повне судове рішення складено 29 січня 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.01.2024
Оприлюднено	31.01.2024
Номер документу	116609678
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Судовий реєстр по справі —200/5658/23

Рішення від 29.01.2024

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Ухвала від 11.10.2023

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.01.2024 по справі 200/5658/23ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/5658/23

Рішення від 29.01.2024

Ухвала від 11.10.2023

Рішення
від 29.01.2024 по справі 200/5658/23
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД