Рішення

від 26.01.2024 по справі 280/9713/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року Справа № 280/9713/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку па додану вартість критеріям ризиковості платника податку №20424 від 02.10.2023, та зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» сплатило або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає оскаржуване рішення за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально з огляду на наступні обставини. Рішенням №16679 від 06.09.2022 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач подав пояснення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, у яких детально вказав загальну інформацію по товариству, матеріально-технічну базу з нерухомим та рухомим майном, використання найманої праці, господарські операції, здійснення господарської діяльності підприємства, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними. На підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів. Відповідачем вищевказані інформація та документи залишено поза увагою, не зазначено жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті рішення №20424 від 02.10.2023, яким позивача знову визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації. Рішення №20424 від 02.10.2023, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (далі - Порядок №1165). В оскаржуваному рішенні зазначено код податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Зазначаючи вказаний код податковий орган на виконання принципу обґрунтованості свого рішення має вказати щодо якої саме господарської операції по якій було складено конкретну податкову накладну або розрахунок коригування у платника податків було придбано товари (послуги) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Однак, оскаржуване рішення було прийнято відповідачем не у зв`язку із конкретною податковою накладною або розрахунком коригування, і в обґрунтування свого рішення відповідач не посилається на конкретну господарську операцію, посилання відповідача на код 13, є безпідставним, оскільки неможливо встановити щодо якої саме господарської операції іде мова в оскаржуваному рішенні і у зв`язку із чим податковий орган вважає, що позивач є ризиковим платником. У рішенні №20424 від 02.10.2023 серед кодів УКТ ЗЕД зазначено коди, які позивачем за період з 10.03.2023 по 25.09.2023 не придбавались. Також у рішенні, всупереч тому, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. У рішенні №20424 від 02.10.2023 відображено лише загальний перелік ненаданих позивачем копій документів, без конкретизації яких саме копій документів не надано платником податків, та без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих позивачем. У випадку не конкретизації переліку документів у рішенні позивач перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні контролюючого органу пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Будь-якого підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем у рішенні наведено не було. Рішення №20424 від 02.10.2023 не містить жодних відомостей про здійснення податкового контролю - актів перевірок, копій документів, відповідей на запити, виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій звітності платника податків, відсутність конкретних первинних документів тощо. У рішенні відсутнє обґрунтування, яке б підтверджувало інформацію про факти порушення податкового законодавства позивачем, таке рішення є незаконним, необґрунтованим та прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18 грудня 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області подало відзив, у якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до прийнятого первинного рішення № 16679 від 06.09.2022 про відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» віднесено до ризикових платників податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами проведеного аналізу даних ЄРПН встановлено, що протягом 2022 року підприємство здійснювало фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема ТОВ «Терра-Буд 2019», ТОВ «Мега-Буд 2020», ТОВ «Сіті Гуд», ТОВ «Гекко і Ко», ТОВ «Гарант-2019». Як підстава для прийняття у рішенні № 16679 від 06.09.2022 вказано: «Придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема ТОВ «Терра-Буд 2019», ТОВ «Мега-Буд 2020», ТОВ «Сіті Гуд», ТОВ «Гекко і Ко», ТОВ «Гарант-2019». Для спростування інформації зазначеній в рішенні № 16679 від 09.09.2022 позивачем надано Повідомлення № 1 від 22.09.2023 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості. В зазначеному повідомленні позивачем надано інформацію про господарські операції із ТОВ «Терра-Буд 2019», ТОВ «Мега-Буд 2020», ТОВ «Сіті Гуд», ТОВ «Гекко і Ко», ТОВ «Гарант-2019» та ПрАТ «КИЇВСТАР» протягом 2022-2023 років. ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» надано неповний пакет документів по взаємовідносинам з ТОВ «Гарант-2019». Надано договір, а також типові копії наступних документів: видаткові накладні, ТТН, рахунки на оплату, платіжні доручення, виписки банку за період 13.04.2022-16.05.2022 р., 16.05.2022- 17.05.2022 р., що не відображає взаємовідносин з контрагентом за весь період здійснення операцій. В Повідомленні № 1 від 22.09.2023 податкова інформація за минулий період 2021-2022 про ризиковість взаємовідносин позивача із ТОВ «Гарант-2019», ТОВ «Гекко і Ко» та ТОВ «Сіті Гуд» не була спростована, по ТОВ «Гекко і Ко» та ТОВ «Сіті Гуд» документи не подавались взагалі, по ТОВ «Гарант-2019» подані у неповному обсязі. Враховуючи вимоги оновленого п. 6 Порядку № 1165 щодо форми рішення та обсягу податкової інформації, яка враховується для визначення ризикових операцій з контрагентами, у рішенні № 20424 від 02.10.2023 вказано оновлені відомості про наявність ризикових господарських операцій платника податку ТОВ «НЕТ СТРОЙ-ГРУП» з ТОВ «Терра-Буд 2019», ТОВ «Мега-Буд 2020» та ТОВ «КЛЕПТОН-КР», ТОВ «ПРАЙМ СЕЙЛ», ТОВ «ЗЕРНОТОРГПОСТАЧ ГРУП», за період 10.03.2023-25.09.2023 (по ПН, дата реєстрації яких у Реєстрі припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку). На підставі оновленої податкової інформації Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків №7235/08-01-04-03-15 від 29.09.2023, яка була складена у зв`язку надходженням копій документів з повідомленням для розгляду питання виключення платника податків з переліку ризикових вбачається, що ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» надано неповний пакет документів по взаємовідносинам з ТОВ «Мега-Буд 2020». Надано договір, а також типові копії наступних документів: видаткові накладні, ТТН, рахунки на оплату, платіжні доручення, виписки банку за період 05.10.2022-12.12.2022 р., 12.12.2022-21.12.2022 р.,що не відображає взаємовідносин з контрагентом за весь період здійснення операцій. Щодо господарських відносин позивача із ТОВ «Гекко і Ко», за даними ЄРПН ТОВ «Гекко і Ко» виписано 59 податкових накладних на адресу позивача, при цьому ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» надано лише 4 акти виконаних робіт на загальну суму ПДВ 413,31 тис. грн. Підприємством надано копії підтверджуючих документів не в повному обсязі. Період фінансово-господарських відносин ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» з ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» є лютий 2022-липень 2023 року. За даними ЄРПН ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» виписано 36 податкових накладних на адресу позивача, при цьому ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» надано лише 4 видаткових накладних на загальну суму 370,1 тис. грн. Також на підтвердження взаємовідносин надано договір, платіжні інструкції, рахунки на оплату акти приймання-передачі ТМЦ, звіт про використання ТМЦ, за результатом розгляду яких неможливо підтвердити або спростувати реальність здійснення фінансово-господарських операцій. ТОВ «Сіті Гуд» на адресу позивача виписано 20 податкових накладних. По взаємовідносинам з ТОВ «Сіті Гуд» надано договори та додатки до них, первинні документи на підтвердження фінансово-господарських операцій з зазначеним контрагентом ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» не надавались. Таким чином, позивачем подано неповний пакет документів по взаємовідносинам із ТОВ «Сіті Гуд». На підставі викладеного, керуючись Порядком №1165, з урахуванням отриманої від ТОВ «НЕТ СТРОЙ-ГРУП» інформації та копій документів відповідно до Повідомлення № 1 від 22.09.2023 року, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 02.10.2023 року № 20424 щодо відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості. Позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, та передчасно звернувся до суду, адже ним фактично не подавались документи для спростування оновленої інформації яка викладена в рішенні № 20424 від 02.10.2023 до ГУ ДПС у Запорізькій області. Інформація яка була подана позивачем в повідомленні №1 від 22.09.2023 частково спростувала ризиковість щодо відносин з частиною контрагентів, за аналогією позивач міг би звернутись до комісії з оновленим пакетом документів, адже нове рішення містить інформацію щодо взаємовідносин із новими контрагентами. В той же час, скасовуючи оскаржуване рішення суд фактично переймає на себе функцію з податкового контролю, що в зазначеному випадку є виключно дискреційними повноваженнями ГУ ДПС у Запорізькій області. Відповідач вважає, що суд не може підміняти інший уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питання по суті, які законодавством віднесені до дискреційних повноважень іншого державного органу. У задоволені позовної заяви відповідач просить відмовити у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, як юридична особа зареєстрований код 41074388, зареєстроване 10.01.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис №11031020000041956. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69014, Запорізька область м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд, 23А.

Керівником товариства є директор - Тімонін Михайло Петрович з 11.08.2017 (наказ «Про вступ на посаду директора» від 11.08.2017 №103/1 к) по сьогоднішній день.

Відповідно до Статуту метою діяльності товариства є отримання прибутку.

Види діяльності за кодами КВЕД: 43.21 Електромонтажні роботи; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

06.09.2022 контролюючим органом прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника ризиковості платника податку №16679, з підстави відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, згідно даних ЄРПН встановлено, що протягом 2022 року підприємство здійснювало фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема TOB «ТЕРРА-БУД», TOB «МЕГА-БУД 2020», TOB «СІТІ ГУД», TOB «ГЕККО І КО», TOB «ГАРАНТ-2019».

Позивач, скориставшись правом, передбаченим п.6 Порядку №1165, надав інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 від 22.09.2023.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №20424 від 02.10.2023 визначено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав зазначених у п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, за кодом податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з рішенням про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків- сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Постановою КМУ від 23 грудня 2022 № 1428 внесені зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (набрали чинності 11.01.2023), якими пункт 6 викладено в такій редакції:

6. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).

Згідно з додатком 4 до Порядку №1165, яким передбачено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм слідує, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Суд наголошує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня впливає на права, інтереси та обов`язки такої особи.

Отже, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є індивідуальними актами стосовно позивача у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а тому підлягають оцінці на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності спірного рішення, суд зазначає, що виходячи із системного аналізу норм Порядку №1165, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі 640/6130/20.

Приймаючи спірне рішення, відповідач керувався пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку № 1 до Порядку № 1165, а саме зазначив, що платником податку здійснено фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема TOB «ТЕРРА-БУД», TOB «МЕГА-БУД 2020», TOB «СІТІ ГУД», TOB «ГЕККО І КО», TOB «ГАРАНТ-2019».

Фактично, відповідачем рішення було прийнято на підставі наявної податкової інформації за період з 10.03.2022 по 25.09.2023, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Однак, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації.

За таких обставин платник податків може належним чином реалізувати передбачене пунктом 6 Порядку № 1165 право подати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку).

Разом з тим, у рішенні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №16679 від 06.09.2023 визначено про відповідність ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав наявності такої податкової інформації: згідно даних ЄРПН встановлено, що протягом 2022 року підприємство здійснювало фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема TOB «ТЕРРА-БУД», TOB «МЕГА-БУД 2020», TOB «СІТІ ГУД», TOB «ГЕККО І КО», TOB «ГАРАНТ-2019», тобто безвідносно до конкретної господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній, що поставило платника у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Порушення правової процедури прийняття первинного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості вплинуло на наступне рішення Комісії, прийняте за наслідками розгляду повідомлення позивача про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, зокрема, рішення №20424 від 02.10.2023, що є предметом спору, оскільки платник був позбавлений можливості надати необхідний і достатній пакет документів, належних для підтвердження конкретної господарської операції та невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому у рішенні №16679 від 06.09.2023 контролюючим органом зазначено платників податку, внесених до Журналу ризикових платників - TOB «ТЕРРА-БУД», TOB «МЕГА-БУД 2020», TOB «СІТІ ГУД», TOB «ГЕККО І КО», TOB «ГАРАНТ-2019».

У рішенні №20424 від 02.10.2023, за наслідками розгляду повідомлення позивача про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 22.09.2023, контролюючим органом зазначено додатково інших платників податку, щодо яких встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме ТОВ «КЛЕПТОН-КР», ТОВ «ПРАЙМ СЕЙЛ», ТОВ «ЗЕРНОТОРГПОСТАЧ ГРУП».

Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В якості доказів, на підставі яких винесено оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПК України є різноманітним та сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідачем не надано суду доказів подання на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.

Зі змісту оскаржених рішень слідує, що вони прийнято не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд також звертає увагу, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які включені до переліку ризикових.

Таким чином, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, щодо яких винесене рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Проте, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками/покупцями правил оподаткування; платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі №816/1122/16.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №815/2417/16 дійшов висновку, що порушення податкової дисципліни контрагентами «по ланцюгу» не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

У постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язок доказування, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд також у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20.

Як вже зазначено вище, контролюючим органом за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій позивачем.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

З огляду на викладене, суд зауважує, що наявна у контролюючих органів податкова інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, у даному випадку, на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.

Суду наданий витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у яких наводиться посилання на узагальнення інформації, на підставі яких комісією за результатами голосування ухвалено рішення про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. В таких витягах міститься зведена інформація стосовно діяльності позивача та його контрагентів, отримана з баз даних, а не під час проведення документальної перевірки.

Суд зазначає, що контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критерія ризиковості.

Судом встановлено, що позивач 22.09.2023 подавав до податкового органу інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Разом з тим, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані документи, прийняла рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні не вказано підстав щодо неприйняття поданих позивачем документів або їх недоліків чи недостатності.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що недотримання принципу правової визначеності під прийняття оскаржуваного рішення призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.

Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18).

Відповідно до п. абз. 7 п. 6 Порядку №1165, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З урахуванням того, що платником для умов усунення підстав віднесення його до критерії ризиковості було подано до контролюючого органу пояснення та документи щодо проведених господарських операцій по виписаним податковим накладним, рішення про відповідність/не відповідність платника критеріям ризиковості від 02.10.2023 прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи протиправність рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 №20424, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача, виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру серії АР №1142816 від 20.10.2023, договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020, додаткової угоди від 30.12.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020, додаткової угоди від 10.10.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020, акту від 25.10.2023 приймання-передачі послуг, рахунку №15/10 від 20.10.2023, платіжної інструкції №11551 від 27.10.2023.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив щодо розміру судових витрат на правничу допомогу, зазначив, що вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. по справі №280/9713/23 не підлягають задоволенню, оскільки є не співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки справа є типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір витрат на правничу допомогу, на думку відповідача, є завищеним.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

Відповідно до наданої додаткової угоди від 10.10.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020 та фактично у межах розгляду цієї справи адвокатом надані послуга підготовка тексту позовної заяви вартість 15000 грн.

Судом враховується, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийняте рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, судом враховано, що сама по собі справа не є складною, була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а спірні правовідносини такими, що не вимагали ретельної підготовки та вивчення значного обсягу документів, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної роботи, а також не потребувала витрат значного обсягу часу.

В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку па додану вартість критеріям ризиковості платника податку №20424 від 02.10.2023, та зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (вул.Карпенка-Карого, буд. 23А, м.Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 41074388),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 26.01.2024.

Суддя Б.В. Богатинський