Рішення

від 29.01.2024 по справі 460/13461/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2024 року м. Рівне№460/13461/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доТериторіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна судова адміністрація України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба судової охорони про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди з 24.02.2022 по 20.01.2023 та зобов`язання здійснити нарахування та виплату такої винагороди з 24.02.2022 по 20.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на службі в органах судової охорони. Зазначено, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, якою передбачено на період дії воєнного стану виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць. Повідомлено, що під час дії воєнного стану, всупереч діючому законодавству позивач не отримує додаткової винагороди. Вважає таку бездіяльність відповідача безпідставною, необґрунтованою і такою, що суперечать чинному законодавству, а отже протиправною. За таких обставин, просить задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну судову адміністрацію України та Службу судової охорони.

Цього ж дня, іншою ухвалою суду від 22.05.2023 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22 (номер провадження №Пз/990/4/22).

20.06.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення Служби судової охорони, у яких останнім повідомлено, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022-2023 роки та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки, на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168 не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату. Стверджує про відсутність правових підстав і можливості нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, а тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

27.07.2023 відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що за сукупністю обставин, а саме: відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, і як наслідок, відсутністю відповідного бюджетного зобов`язання саме у територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, яке не є головним розпорядником бюджетних коштів, відповідач не має правових підстав для видачі наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно. Просив в задоволенні позову відмовити.

31.07.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення Державної судової адміністрації України, згідно з якими повідомлено про відсутність внутрішніх резервів для перерозподілу видатків між установами системи правосуддя та збільшення бюджетних асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди співробітникам відповідно до постанови №168, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 18.01.2024 поновлено провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.

Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області від 22.11.2019 №90 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду контролера ІІ категорії І взводу підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області.

Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області, у відповідь на адвокатський запит, повідомило позивача про те, що виплата додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" здійснюється на підставі наказів командирів (начальників); для видання наказів про виплату додаткової винагороди необхідна наявність у затвердженому кошторисі коштів; у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі на 2022 рік та у відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки на виплату додаткової винагороди не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим фінансовий ресурс за фондом оплати праці не дозволяє здійснити таку виплату.

Не погоджуючись із ненарахуванням та невиплатою додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, з 24.02.2022 по 20.01.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно з ст.161 Закону №1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

Голова Служби судової охорони має заступників, які за його поданням призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу і звільняються з посад Вищою радою правосуддя.

Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.

Граничну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Державна судова адміністрація України.

Рішення про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст.165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони", відповідно до частини другої статті 165 Закону №1402-VIII, затверджені:

схема посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади;

тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони;

схема тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони;

схема тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони;

розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.

Наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі -Порядок №384).

Пунктами 4-7 Розділу I Порядку №384 передбачено, що грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 2 4) премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги.

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення (п.8, 10 Розділу I Порядку №384).

Відповідно до п.14 Розділу I Порядку №384 при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 (далі - Постанова №793) внесені зміни до Постанови №168, зокрема:

- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";

- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення";

- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок №396).

Згідно з п.3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Відповідно до п.7 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000 гривень співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000 гривень співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з п.4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

Отже, з 24 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Зазначені вище норми свідчать про те, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони.

У первинній редакції Постанови №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі 30000 гривень щомісячно.

Водночас, з урахуванням змін до Постанови №168, внесених Постановою №793, розмір додаткової винагороди визначений у граничному розмірі "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

У Постановах №168 та №793 передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць, за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено у пункті 14 Порядку №384.

Зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції, а тому норми Постанови №793 також підлягають до застосування.

Указане підтверджується:

пунктом 11 розділу І Порядку №384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад встановлені чинним законодавством строки;

пунктом 14 розділу І указаного Порядку №384, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата;

пунктом 8 Порядку №396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках шести років; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров`ю за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю, а у разі лікування за весь час відсутності на службі у зв`язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров`я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.

При цьому, суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 Постанови №289 ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Пунктом 21 Постанови №168 (у редакції від 07.07.2022 №793), на виконання якого прийнятий Порядок №396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.

Визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень.

Відмова у виплаті позивачу додаткової винагороди, як однієї зі складових його грошового забезпечення, з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа "Кечко проти України", заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року).

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суді від 21.09.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 (провадження № 11-74заі23), якою залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.04.2023.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою, а відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності свідчать, що відповідач, не нараховуючи та не виплачуючи зв період з 24.02.2022 по 20.01.2023 позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн відповідно до Постанови №168, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність.

Зважаючи на викладене, з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача відповідача слід зобов`язати нарахувати і виплатити йому додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі 30000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 20.01.2023.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 20.01.2023.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 30000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 20.01.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 січня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 10, м.Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43162140)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України Адреса: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ/РНОКПП 26255795.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба судової охорони Адреса: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ/РНОКПП 42902258.

Суддя Н.С. Гудима