Ухвала

від 29.01.2024 по справі 460/863/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

29 січня 2024 року м. Рівне№460/863/24

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

доСільськогосподарського приватного підприємства "Зірка" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн. на одну особу.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій у розмірі 5518,98 грн.

Отже, позовна заява містить вимогу майнового характеру на загальну суму 5518,98 грн.

Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Однак, оскільки позовну заяву подано в електронній формі, то з урахуванням частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Всупереч викладеному, позивачем не додано до адміністративного позову документу про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.

Водночас, в позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Частиною 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Зазначено, що оскільки державні асигнування спрямовуються лише на виплату пенсій, управління не мало можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. З покликанням на ст. 2 Закону України "Про судовий збір" вказано, що законодавець покладає обов`язок зі сплати судового збору не тільки на позивач, але і на осіб стосовно яких ухвалюється судове рішення. Також зазначено, що предметом адміністративного позову є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тобто формування джерела коштів для забезпечення гарантованого ст. 46 Конституції України права громадян на соціальний захист, в тому числі і на державне пенсійне забезпечення. З огляду на наведене, пенсійний орган вважав, що позивача слід звільнити від сплати судового збору та покласти обов`язок його сплати на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондує зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, з наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Право на звільнення від сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене позовну заяву належить залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028) до Сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка" (вул. 1 Травня, буд. 15,с. Оженин,Рівненський р-н, Рівненська обл.,34264) про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Олег ГРЕСЬКО