Рішення

від 29.01.2024 по справі 500/6554/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6554/23

29 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення №UA403000/2023/000069/2 від 22.09.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬ-ПАК" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000069/2 від 22.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 вересня 2023 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України ПЕТ гранулят (поліетилентерефталат), марки CR8816 - 44,0 т, внутрішня в`язкість 0.812 дл/г, температура розплаву 248°С, ацетат альдегід 0,50 ppm, вміст вологи 0,020%, вміст СООН - 24 ммоль/кг, призначений для виробництва ПЕТ - пляшок, пластикової тари, виробів. Торгівельна марка: CR-BRIGHT, виробник: ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO. LTD, Китай, уповноваженим представником ТОВ "АЛЬ-ПАК" було подано електронну митну декларацію №23UA403070003616U4 від 13.09.2023 з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 0,940 дол. США/кг. Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення №UA403000/2023/000069/2 від 22.09.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним до суми 1,19 дол. США/кг аргументуючи наступним: у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару; митному органу не подано транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; декларантом не надано договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою), контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; не подано до митного оформлення рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); АСАУР зґенеровано 105-2 та 106-2 форми митного контролю щодо контролю митної вартості товарів; у митного органу виникли сумніви щодо заявлених витрат на транспортування, оскільки декларантом не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку; рахунок на оплату транспортних послуг №25 від 01.09.2023 не містить відомостей щодо складових наданих транспортно-експедиційних послуг; не подано до митного оформлення заявки на експедирування та транспортування вантажу, що суперечить п.2.1. Договору №АП-2209 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2022; згідно з п. 5.1. Договору транспортно-експедиторського обслуговування №АП-2209 від 01.09.2022 року декларантом до митного оформлення не було надано платіжний документ, що підтверджує оплату наданих транспортних послуг; в Коносаменті №1КТ885467 від 05.07.2023 вказано, що перевезення вантажу здійснювало судно MING YANG658, а в рахунку від 01.09.2023 №25 вказано судно MUNKEBO MAERSK 326W; заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість подібних товарів раніше ввезених на територію України. Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає, його протиправним, так як декларантом, було надано усі, документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу, України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не є достатніми для підтвердження заявленої вартості імпортованого товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Ухвалою суду від 17.10.2023 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує та в обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вважає, що наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутні всі відомості щодо обставин поставки та продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, а також зважаючи на наявність розбіжностей, митним органом прийнято спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Вказав, що за основу для обрахунку митної вартості задекларованого товару при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403000/2023/000069/2 від 22.09.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару № 1 згідно ЕМД від 18.07.2023 UA204020/2023/29054 на рівні 1,19 дол.США/кг.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № CNAP-2210 від 01.10.2022, укладеного між компанією «CONNEX LLS» (США) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬ-ПАК» (Україна), згідно із рахунком-проформою № 23CR-14 від 14.06.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №23CR-14 від 14.06.2023, позивачем на митну територію України ввезено товар.

13.09.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA403070003616U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «ПЕТ гранулят (поліетилентерефталат), марки CR8816 - 44 т, внутрішня в`язкість 0,812 дл/г, температура розплаву 248 гр. C, ацетатальдегід 0,50 ppm, вміст вологи 0,020%, COOH - 24 ммоль/кг. Призначений для виробництва ПЕТ-пляшок, пластикової тари, виробів. Торгівельна марка :CR-BRIC IHT виробник: ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO., LTD, Китай (CN)».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №67 від 01.07.2023; рахунок-проформа №23CR-14 від 14.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) №23CR-14 від 14.06.2023; коносамент №1KT885467 від 05.07.2023; накладна УМВС №2151313486 від 04.09.2023; накладна УМВС № 2151313494 від 04.09.2023; супровідний документ T1 №23PL322080NU63TE56 від 24.08.2023; супровідний документ T1) №23PL322080NU63TE64 від 24.08.2023; - сертифікат про походження товару №23C4404A1403/00328 від 11.07.2023; некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція б/н від 14.06.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №230905/000032393 від 05.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №25 від 01.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2108-1 від 21.08.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 14.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CNAP-2210 від 01.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №1 від 24.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №8 від 14.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №13/09/22 від 13.09.2022; договір (контракт) про перевезення № 0602/2023ЗКТ від 06.02.2023; договір (контракт) про перевезення №АП-2209 від 01.09.2022; інші некласифіковані документи - прайс лист б/н від 14.06.2023; інші некласифіковані документи - сертифікат аналізів б/н від 13.06.2023; інші некласифіковані документи - сертифікат бенефіціара № б/н від 14.06.2023; копія митної декларації країни відправлення № 578020230803504876 від 04.07.2023.

Під час здійснення митного контролю за МД №23UA403070003616U4 від 13.09.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне: 1.Для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення декларантом надано: рахунок від 01.09.2023 №25 не містить відомостей щодо згаданих складових. 2.Доставка товару здійснюється на підставі договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2022 №АП-2209. Відповідно до п. 2.1 договору під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку на експедирування та транспортування вантажу, підписується Сторонами та вважається невід`ємною частиною договору. Відповідно до п.5.1 договору 100% оплата здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. Рахунок про оплату транспортних послуг від 01.09.2023 №25. Однак, підтверджуючих документів про оплату по зазначеному рахунку та заявки на перевезення, декларантом не надано, що суперечить умовам договору. 3.Коносамент від 05.07.2023 № 1KT885467 (без відміток перевізника) містить інформацію про те, що перевезення вантажу здійснювало судно MING YANG 658, а в рахунках від 01.09.2023 № 25 вказано що по даному коносаменті перевезення здійснювало судно MUNKEBO MAERSK 326W.

Таким чином, на думку контролюючого органу, вище перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;- якщо рахунок сплачено; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.» «Гданськ, Польща, а відповідно до накладних УМВС від 04.09.2023 №2151313486, №2151313494 відправлення відбувалось з Гдиня, Польща. Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: Довіреність № б/н від 14.09.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 112/663 від 20.09.2023.

Інших документів, зазначених у вимозі митного органу, уповноваженою особою декларанта не було надано.

Натомість, листом від 22.09.2023 № б/н уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що всі наявні документи стосовно підтвердження митної вартості подані, до 10 днів інших документів надати не можуть.

Судом встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000069/2 від 22.09.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та на вимогу митного органу не подано за наявності - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. За митною декларацією від 13.09.2023 №UA403070/2023/003616 згенеровано митні формальності за кодами « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом на вимогу митного органу надано такі додаткові документи: висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 20.09.2023 №112/663. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено наступне Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін CFR (... named port of destination) Вартість і фрахт (... назва порту призначення) означає, що продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в порт призначення. Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої ст.53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактур (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомо, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка. Для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення декларантом надано: рахунок від 01.09.2023 №25 не містить відомостей щодо згаданих складових. Доставка товару здійснюється на підставі договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2022 №АП-2209. Відповідно до п. 2.1 договору під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку на експедирування та транспортування вантажу, підписується Сторонами та вважається невід`ємною частиною договору. Відповідно до п. 5.1 договору 100% оплата здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. Рахунок про оплату транспортних послуг від 01.09.2023 №25. Однак, підтверджуючих документів про оплату по зазначеному рахунку та заявки на перевезення, декларантом не надано, що суперечить умовам договору. Зазначене може свідчити про не декларування витрат на транспортування у повному обсязі. Коносамент від 05.07.2023 №1KT885467( без відміток перевізника) містить інформацію про те, що перевезення вантажу здійснювало судно MING YANG 658, а в рахунках від 01.09.2023 № 25 вказано що по даному коносаменті перевезення здійснювало судно MUNKEBO MAERSK 326W. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59, 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару, згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 18.07.2023 UA204020/2023/29054 (Поліетилентерефталат (PET RESIN BOTTLE GRADE) у первинних формах, що має в`язкість 0,807 dL/дМарка - CR-8816. поргівельна марка - немає даних/ Виробник - ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD.. країна виробництва - Китай) на рівні 1,19 дол.США/кг.».

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи та згідно рахунку №23CR-14 від 14.06.2023 року, передбачено попередню оплату, до моменту прибуття товару в порт призначення, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №230905/000032393 від 05.09.2023).

З даного платіжного документу видно, що сума 41360,0 дол. США була перерахована позивачем за оплату товару згідно проформи-інвойсу №23CR-14.

Крім цього, суд звертає увагу на тому, що митним органом зазначено вказаний платіжний документ у картці відмови, однак, на думку суду, не взято до уваги.

При цьому, суд вважає, що з метою додаткового підтвердження ціни (вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано: комерційну пропозицію від 14.06.2023 року адресовану ТОВ "АЛЬ-ПАК", в якій чітковизначено вартість та ідентифікуючі дані імпортованого товару; рахунок-проформу №23CR-14 від 14.06.2023 року; прайс-лист від 14.06.2023 року, що підтверджує ціну саме на даний вид товару і за конкретних умов доставки (CFR Гданськ); калькуляцію для сировини під рахунок №23CR-14 від 14.06.2023 року, в якій зазначено перелік витрат, що включені у вартість імпортованого товару та є складовою ціни товару; Додаток №8 від 14.06.2023 року до Контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022 року, в якому додатково визначено вартість імпортованого товару - 940,00 дол. США за тонну; лист ДП "Держзовнішінформ" №112/663 від 20.09.2023р, в якому визначено, що контракта ціна імпортованого товару на рівні 0,940 дол. США/кг не суперечить кон`юнктурі ринку аналогічної/Подібної продукції у досліджуваний період та при поставках в Україну на умовах CFR Гданськ.

Суд звертає увагу, що платіжний документ не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару, оскільки банківське платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного банківського документа та митною вартістю товару немає. Його неподання декларантом з об`єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Як слідує з матеріалів справи, декларантом до митного оформлення було подано: комерційну пропозицію від 14.06.2023 року; Рахунок-йроформа№23СК-14 від 14.06.2023; коносамент №1КТ885467 Від 05.07.2023; Рахунок №№23CR-14 від 14.06.2023; прайс-лист б/н від 14.06.2023 року; калькуляцію для сировини від 14.06.2023; пакувальний лист №67 від 01.07.2023; лист бенефіціара від 14.06.2023; сертифікат походження №23С4404А1403/00328 від 11.07.2023; декларація ТІ MRN №23PL322080NU63TE64 від 24.08.2023; декларація ТІ MRN №23PL322080NU63TE56 від 24.08.2023; митна декларація країни відправлення №578020230803504876; договір №АП-2209 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2022; справка про транспортні витрати №2108-1 від 21.08.2023 року; рахунок №25 від 01.09.2023 року; накладні СМГС №2151313494 та №2151313486 від 04.092023 року; лист №112/663 від 20.09.2023 року; Контракт №CNAP-2210 від 01.10.2022 року; Додаткова угода №8 від 14.06.2023 року; Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №230905/000032393 від 05.09.2023.

Суд вважає, що переліченими вище документами чітко визначено: Відправника товару, Отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки з врахування перевантаження.

Крім цього, згідно основного Контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022, поставка товару здійснюється на умовах CFR Гданськ. Згідно Калькуляції для сировини під рахунок №23CR-14 від 14.06.2023 чітко вказано складові вартості імпортованого товару до порту Призначення, в тому числі транспортні витрати та транспортування морем.

В подальшому, транспортування товару з порту Гданськ до кінцевого пункту призначення здійснювало ТОВ "УКР ЕКСПОРТ ПРО" (надалі по тексту - Виконавець) на підставі Договору №АП-2209 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2022р.

Зі змісту розділу 3 вищевказаного Договору Виконавець має право залучати третіх осіб для Виконання своїх обов`язків по цьому Договору і укладати з ними договори від свого імені без погодження з Замовником.

Також, пунктом 3.1.3. Договору передбачено обов`язок Виконавця здійснювати розрахункові операції, пов`язані з оплатою залізничного тарифу, послуг, пов`язаних з відправленням або видачею вантажу, сплати вартості за морське або автомобільне перевезення вантажу Замовника та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезень вантажів, замовлених Замовником.

Відтак, вирішуючи даний спір по суті, суд приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що позивачем не було надано до митного оформлення договору (угоди, контракти) із Третіми особами на поставку товару, що жодним чином не впливає на заявлену митну вартість останнього.

Також, в Договорі №АП-2209 від 01.09.2022 про транпортно-експедиторське обслуговування в повному обсязі зазначено всі права та зобов`язання виконавця при здійсненні перевезення вантажу, а вказаний рахунок оформлено на підставі цього ж Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, до даного перевезення Виконавцем надано довідку про транспортні витрати №2108-1 від 21.08.2023, якою підтверджено, що транспортні витрати для перевезення контейнерів залізничним транспортом SUDU7434970, TCLU0716185 (коносамент 1КТ885467) за маршрутом DCT Гданськ (Польща)- ст. Мостиська II (експ.) складають 80451,80 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятдесят одну) грн. 80 коп.

Такі документи, як Договір №АП-2209 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2022, рахунок №25 від 01.09.2023 року (організація міжнародного переведення за маршрутом DCT Гданськ, Польща - ст. Мостиська II контейнерів SUDU7434970, TCLU0716185; довідка про транспортні витрати №2108-1 від 21.08.2023, яка підтверджує, що транспортні витрати для перевезення вищевказаних контейнерів за маршрутом Гданськ ДЦТ (Польша) до кордону України Мостиська II (екс) - становить 80451,80 грн.; накладні СМГС №2151313494 та №2151313486 від 04.09.2023 року, на думку суду, дають можливість прослідкувати рух імпортованого товару за напрямками з Гаолан (Китай) до м. Гданська (Польща), далі до м. Мостиська (Польща) та м. Тернополя (Україна) (залізничною колією).

Згідно контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022 поставка товару здійснювалася на умовах CFR Гданськ (Вартість і фрахт), такі умови зобов`язують продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Таким чином, замовником експедиційних послуг (морського фрахту) є постачальник, якому позивачем було перераховано зазначену у поданих митному органу документах вартість товару за умови його доставки до морського порту Гданськ, Польща.

У спірному випадку, відповідачу було надано, до митного, оформлення калькуляцію Відправника під рахунок №23CR-14 від 14.06.2023 року, в якій зазначено вартість фрахту (транспортування морем) -, 45,0 дол.США/тону.

Щодо страхових документів, то позивачем страхування товару не здійснювалося, будь- яка сума як витрати на страхування товару до заявленої митної вартості декларантом не включена.

Так, згідно пункту 4.8 контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022 позивач як покупець мав право за свій рахунок застрахувати товар, що поставляється за даним Контрактом.

Наведене свідчить про те, що страхові документи не могли та не були подані позивачем до митного органу.

Крім цього, у відповідності до умов Договору №АП-2209 від 01.09.2022, Виконавець від свого імені, за винагороду, за дорученням і за рахунок Замовника надає транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів по території України та території інших держав.

На підтвердження вартості перевезення товару з М. Ґданськ (Польща) до м. Мостиська (Польща) декларантом до митного оформлення на підтвердження транспортних витрат Надано рахунок №25 від 01.09.2023 на суму 80451,80 грн.

У відповідності до пункту 3.2.3 договору №АП-2209 від 01.09.2022, Замовник (Позивач у даній справі) зобов`язується надати Виконавцю Заявку не пізніше, ніж за 10 днів до запланованого перевезення, а виконавець зобов`язаний розглядати та, у разі можливості, узгоджувати замовлення Замовника на перевезення вантажів (п.3.1.1 Договору).

Відтак, у цьому випадку, суд вважає не обов`язковим надання до митного оформлення Заявки, а саме виконання перевезення свідчить, що Замовником було надано всю необхідну інформацію для виконання даного перевезення.

При цьому, оскільки, дана поставка фактично була здійснена, то додаткового підтвердження її замовлення та погодження не потрібно.

Пунктом 5.2. цього ж Договору визначено, що Виконавець має право змінювати терміни оплати послуг, які завчасно повинні бути погоджені з Замовником у Заявці або інший спосіб. Тому, відсутність оплати послуг транспортування не суперечить домовленостям сторін.

А тому, на думку суду, відсутність доказів оплати рахунку №25 від 01.09.2023, який за умовами договору мав би бути оплачений станом на день митного оформлення імпортованого товару не є підставою для коригування митної вартості товару.

Суд звертає увагу на тому, що відсутність фактичних розрахунків (перерахування коштів), належить до питання виконання господарських зобов`язань між сторонами договору. Відсутність, оплати рахунку за надані транспортні послуги, при їх фактичному наданні, не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару. Також, відсутність вказівки на термін оплати даного рахунку жодного відношення до митної вартості імпортованого товару немає.

Відтак, на переконання суду, відсутність доказів оплати рахунку від 01.09.2023 №25 та заявки на надання послуг транспортного експедирування не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.

Щодо доводів митного органу про наявність розбіжностей у назві і номері судна в коносаменті №1КТ885467 від 05.07.2023, де вказано, що перевезення вантажу здійснювало судно MING YANG658, а в рахунку від 01.09.2023 №25 вказано судно MUNKEBO MAERSK 326W, суд не приймає до уваги такі доводи при вирішенні даного спору, так як такі обставини не стосуються та не впливають на числові значення складових митної вартості.

Водночас, у спірному випадку декларантом було надано митну декларацію, яка давала змогу ідентифікувати імпортований товар та підтвердити законність доставки товару.

Отже, на думку суду, митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, а також не обґрунтоване невірне визначення митної вартості товару позивачем.

Також, відповідач приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості, зазначає, що за основу для обрахунку митної вартості задекларованого товару при винесенні спірного рішення використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару № 1 згідно ЕМД від 18.07.2023 UA204020/2023/29054 на рівні 1,19 дол.США/кг.

Однак, суд вважає, що це не є та не може бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірних рішеннях, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в порядку, визначеному частиною першою ст.139

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача понесених витрати на послуги перекладача у розмірі 1410,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав рахунок ФОП ОСОБА_2 №75 від 02.10.2023 та акт здачі приймання виконаних робіт від 05.10.2023 згідно яких вартість виконаних робіт за переклад документації становить 1410,00 грн.

Проте, зі змісту вказаних документів неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу, обсяг послуг перекладу та зв`язок таких послуг із цією справою, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з перекладом документів в сумі 1410,00 грн з відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки позивачем не подано жодних доказів понесення таких витрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UА403000/2023/000069/2 від 22.09.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати на суму 4827 (чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 04 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат на послуги перекладача - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 29 січня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" (місцезнаходження: вул. Промислова, 21, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79024 код ЄДРПОУ 44020492);

відповідач - Тернопільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження:вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддя Дерех Н.В.