Рішення

від 29.01.2024 по справі 520/32343/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2024 року Справа № 520/32343/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (ЄДРПОУ 42500431, вул. Клочківська, буд. 111-А, оф. 8-9,м. Харків,61145, ) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича,буд. 76,м. Черкаси,Черкаська обл., Черкаський р-н,18001, код ЄДРПОУ44005652) про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA902020/2023/100016/2 від 28.06.2023р;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA902020/2023/100015/2 від 27.06.2023р;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA902020/2023/100019/2 від 17.07.2023р;

- судові витрати позивача покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Позивач вказує, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірних рішень.

Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та Ruian Anma Filter Co., Ltd. (Продавець) укладено контракт №SVVAC0620AV-UA від 30.06.2020 (надалі - контракт), відповідно до якого позивач придбав товар в кількості і за цінами, вказаними в Додатках, що додаються до контракту і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Згідно з п. 4.2 контракту умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання умов контракту, з метою поставки партії товару Продавцем було складено Аркуш пакування № SVVAC0223-PL від 29.03.2023р., Прайс-лист №б/н від 15.11.2022 року та Інвойс № SVVAC0223-PІ від 29.03.2023р. Відповідні документи містять інформацію про товар, який поставляється за контрактом у повній відповідності до Додатку №6 від 15.11.2022 р. до контракту.

12.05.2023 р. разом із Коносаментом №NBGDA230500006 та вище переліченими документами, продавець передав товар на судно перевізника, який здійснював доставку товару до України.

Транспортно-експедиторські послуги із морського перевезення товару до митної території України було надано ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА», що підтверджується Договором транспортно-експедиторського обслуговування №TP12 від 01.11.2021, Довідкою про транспортні витрати №402973-2 від 23.06.2023 та рахунком-фактурою №4490031 від 12.06.2023 р. Послуги з міжнародного перевезення товару втомобільним транспортом до митної території України було надано ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується Договором про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №PТ-20/06/2023 від 20.06.2023, Довідкою про транспортні витрати №7 від 23.06.2023 та рахунком-фактурою №4490031 від 23.06.2023 р.

На виконання умов контракту, 17.11.2022 Покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 3795,80 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця, 30.03.2023 Покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 7273,48 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця.

27.06.2023 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці митну декларацію №23UA902020204656U9.00 (надалі - митна декларація) та декларацію митної вартості. Разом з митною декларацією було подано: Аркуш пакування № SVVAC0223-PL від 29.03.2023р., Прайс-лист №б/н від 15.11.2022 року та Інвойс № SVVAC0223-PІ від 29.03.2023р., Коносамент №NBGDA230500006, Автотранспортну накладну №б/н від 21.06.2023, Квитанцію про переказ грошових коштів від 17.11.2022, Квитанцію про переказ грошових коштів від 30.03.2023, Договір транспортно-експедиторського обслуговування №TP12 від 01.11.2021, довідку про транспортні витрати №402973-2 від 23.06.2023. рахунок-фактуру №4490031 від 12.06.2023 р., Договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №PТ-20/06/2023 від 20.06.2023, Довідку про транспортні витрати №7 від 23.06.2023, рахунок-фактуру №4490031 від 23.06.2023 р., Контракт №SVVAC0620AVUA від 30.06.2020, Додаток №6 до контракту від 15.11.2022, Додаткову угоду №1 до контракту від 29.04.2021, Додаткову угоду №4 до контракту від 17.12.2021, Договір про надання послуг митного брокера №177 від 01.03.2023. Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

Як результат, митний орган видав Рішення про коригування митної вартості № UA902020/2023/100016/2 від 28.06.2023, яким повністю відмовив у визнанні заявленої Позивачем митної вартості, та запропонував скореговану митну вартість. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК Украйни.

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (наявні рішення про визначення митної вартості на подібним товарам, не надано митну декларацію країни відправлення, не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-лист, калькуляція) тощо).

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2023/000090 від 28.06.2023 року якою повідомив про відмову Позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

Між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та NINGDE ULI BRAKE PARTS CO., LTD укладено контракт №ULI0419AV-UA від 01.04.2019 , відповідно до якого позивач придбав товар в кількості і за цінами, вказаними в Додатках, що додаються до контракту і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 4.2 контракту умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання умов контракту, з метою поставки партії товару Продавцем було складено Аркуш пакування №ULl221-154-PL від 05.05.2023р., Прайс-лист №б/н від 04.05.2023 року та Інвойс №ULl221-154 від 05.05.2023р. Відповідні документи містять інформацію про товар, який поставляється за контрактом у повній відповідності до Додатку №12 від 04.05.2023 р до контракту.

12.05.2023 р. разом із Коносаментом №NEGDA230500005 та вище переліченими документами, продавець передав товар на судно перевізника, який здійснював доставку товару до України.

Транспортно-експедиторські послуги із морського перевезення товару до митної території України було надано ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА», що підтверджується Договором транспортно-експедиторського обслуговування №TP12 від 01.11.2021, Довідкою про транспортні витрати №402973-1 від 23.06.2023 та рахунком-фактурою №4490029 від 12.06.2023 р. Послуги з міжнародного перевезення товару автомобільним транспортом до митної території України було надано ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується Договором про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №PТ-20/06/2023 від 20.06.2023, Довідкою про транспортні витрати №4 від 23.06.2023 та рахунком-фактурою №4490029 від 23.06.2023 р.

На виконання умов контракту, 05.06.2023 Покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 2518,80 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця.

27.06.2023 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці митну декларацію №23UA902020204657U8 та декларацію митної вартості. Разом з митною декларацією було подано: Аркуш пакування №ULl221-154-PL від 05.05.2023р., Інвойс №ULl221-154 від 05.05.2023р., Коносамент №NODS2202027501, Автотранспортну накладну №б/н від 21.06.2023, , Квитанцію про переказ грошових коштів від 05.06.2023, Договір транспортно-експедиторського обслуговування №TP12 від 01.11.2021, довідку про транспортні витрати №402973-1 від 23.06.2023. рахунок-фактуру №4490029 від 12.06.2023 р., Договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №PТ-20/06/2023 від 20.06.2023, Довідку про транспортні витрати №4 від 23.06.2023, рахунок-фактуру №4490029 від 23.06.2023р, Праийс-лист виробника товару №б/н від 04.05.2023, Контракт №ULI0419AV-UA від 01.04.2019, Додаток №12 до контракту від 04.05.2023 р, Додаткову угоду №1 до контракту від 11.12.2020, Договір про надання послуг митного брокера №17 від 21.03.2019. Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

Як результат, митний орган видав Рішення про коригування митної вартості UA902020/2023/100015/2 від 27.06.2023 (надалі - Рішення №2), яким повністю відмовив у визнанні заявленої Позивачем митної вартості, та запропонував скореговану митну вартість. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК Украйни.

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (наявні рішення про визначення митної вартості на подібним товарам, не надано митну декларацію країни відправлення, не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-лист, калькуляція) тощо).

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2023/000087 від 27.06.2023 року якою повідомив про відмову Позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

Між ТОВ «Авеню Сім» (Покупець) та Ningbo Sunstar Shock Absorber Со, LTD укладено контракт NST0519AV-UA від 07.05.2019, відповідно до якого позивач придбав товар в кількості і за цінами, вказаними в Додатках, що додаються до контракту і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Згідно з п. 4.2 контракту умови оплати вказуються у Додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання умов контракту, з метою поставки партії товару Продавцем було складено Аркуш пакування №NST022023-PL від 27.04.2023 р., Прайс-лист №б/н від 24.04.2023 року та Інвойс №NST022023-PLІ від 27.04.2023 р. Відповідні документи містять інформацію про товар, який поставляється за контрактом у повній відповідності до Додаткової угоди №20/1 від 12.06.2023 р до контракту.

29.05.2023 р. разом із Коносаментом №HYSF2023050347F та вище переліченими документами, продавець передав товар на судно перевізника, який здійснював доставку товару до України.

Транспортно-експедиторські послуги із морського перевезення товару до митної території України було надано ТОВ «Ламан Шипінг», що підтверджується Договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/07 от 01.07.2021, Довідкою про транспортні витрати №404399-F від 07.07.2023 та рахунком-фактурою № LS-4475472 від 29.06.2023, рахунком-фактурою № LS-4476520 від 07.07.2023.

На виконання умов контракту, 24.04.2022 Покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 9250,00 доларів США на розрахунковий рахунок Продавця.

17.07.2023 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці

митну декларацію №23UA902020205112U1 та декларацію митної вартості. Разом з митною декларацією було подано: Аркуш пакування №NST022023-PL від 27.04.2023 р., Прайс-лист №б/н від 24.04.2023 року та Інвойс №NST022023-PLІ від 27.04.2023 р., Коносамент №HYSF2023050347F, Автотранспортну накладну 4043996 від 07.07.2023, Квитанцію про переказ грошових коштів від 24.04.2022, Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4475472 від 29.06.2023, Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4476520 від 07.07.2023, Довідку про транспортні витрати №404399-F від 07.07.2023, Контракт NST0519AV-UA від 07.05.2019, Додаток №20 до контракту від 26.04.2023, Додаткову угоду №9 до контракту від 28.12.2020, Додаткову угоду №10 до контракту від 01.03.2021, Додаткову угоду №20/1 до контракту від 12.06.2023 р., Договір про надання послуг митного брокера №177 від 01.03.2023, Договір про

перевезення №01/07 від 01.07.2021, Договір (контракт) про перевезення №1705 від 04.07.2023, Договір (контракт) про перевезення №242511 від 02.02.2023. Митну вартість було заявлено за основним методом (ціна договору).

Як результат, митний орган видав Рішення про коригування митної вартості № UA902020/2023/100019/2 від 17.07.2023 , яким повністю відмовив у визнанні заявленої Позивачем митної вартості, та запропонував скореговану митну вартість. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК Украйни.

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (наявні рішення про визначення митної вартості на подібним товарам, не надано митну декларацію країни відправлення, не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-лист, калькуляція) тощо).

Надалі митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2023/000094 від 17.07.2023 року якою повідомив про відмову Позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погоджуючись з вказаним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п`ятої вказаної статті Митного кодексу України встановлено - органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України). Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також, згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 (справа № 804/5445/17).

Частинами 7-10 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики, згенеровані АСАУР, щодо контролю правильності визначення митної вартості товару, що стало підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, додатковими угодами до контракту. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.

Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами.

Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.

Разом з цим, суд враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості.

При цьому, відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а.

Суд зауважує, що за змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті, тоді як Митниця не довела, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Суд також, враховує позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15, а саме те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обгрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, оскаржуване рішення таких даних не містить.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 13, 14, 132, 134, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (ЄДРПОУ 42500431, вул. Клочківська, буд. 111-А, оф. 8-9,м. Харків,61145, ) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича,буд. 76,м. Черкаси,Черкаська обл., Черкаський р-н,18001, код ЄДРПОУ44005652) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA902020/2023/100016/2 від 28.06.2023р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA902020/2023/100015/2 від 27.06.2023р;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA902020/2023/100019/2 від 17.07.2023р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (ЄДРПОУ 42500431, вул. Клочківська, буд. 111-А, оф. 8-9,м. Харків,61145,) суму сплаченого судового збору у розмірі 6441,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича,буд. 76,м. Черкаси,Черкаська обл., Черкаський р-н,18001, код ЄДРПОУ44005652) .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 січня 2024 року.

Суддя Сагайдак В.В.