Рішення

від 29.01.2024 по справі 520/26587/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2024 року справа № 520/26587/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Корнєва Ігоря Романовича (майдан Захисників України, буд.7/8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001), Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (м-н Захисників України, буд. 7/8,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ41430683), третя особа - Дзержинський районний суд м.Харкова (проспект Перемоги, буд. 52-В, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 02894036), про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєва Ігоря Романовича, третя особа - Дзержинський районний суд м.Харкова, в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати Постанову про повернення виконавчого документа Стягувачу від 22 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні № 66882038, складену Державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєвим Ігорем Романовичем;

- зобов`язати Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відновити виконавче провадження № 66882038.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

У позовній заяві позивач зазначив, що державний виконавець передчасно виніс постанову про повернення виконавчого документу без виклику Боржника та надання документів про добровільне виконання рішення суду у встановлений строк впродовж 15 днів з дня набуття рішення законної сили.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на адміністративний позов у строк, визначений судом. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 доставлено до електронного кабінету 09.01.2024, про що свідчить довідка від 10.01.2024.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 15.01.2024 по 17.01.2024, з 19.01.2024 по 28.01.2024.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 30 березня 2021 року у справі №638/1068/21 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. За наслідками апеляційного перегляду Харківським апеляційним судом постановою від 21.07.2021 постанова Дзержинського районного суду міста Харкова від 30 березня 2021 року у справі №638/1068/21 набрала законної сили.

30 липня 2021 року ОСОБА_1 сплатив штраф у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, що підтверджує копія квитанції № 33647147 від 30 липня 2021 року та 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, що підтверджує копія квитанції № 0.0.2244735537.2.

21 вересня 2021 року постановою про відкриття виконавчого провадження Державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєвим Ігорем Романовичем відкрито виконавче провадження № 66882038.

27 вересня 2021 року оригінал квитанцій № 33647147 від 30 липня 2021 року та оригінал квитанції № 0.0.2244735537.2 від 26 серпня 2021 року представником позивача надано на адресу стягувача - Дзержинського районного суду м. Харкова.

22 жовтня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про поверенення виконавчого документа стягувачу.

Як зазначив позивач, копії постанов у ВП № 66882038 йому не надсилались, про їх існування позивачу стало відомо 27 липня 2023 року після встановлення мобільного застосунку «ДІЯ».

Позивач вважає, що державний виконавець передчасно виніс постанову про повернення виконавчого документу без виклику Боржника та надання документів про добровільне виконання рішення суду у встановлений строк впродовж 15 днів з дня набуття рішення законної сили, що порушує його права та стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що обставини щодо виконання чи невиконання рішення суду боржником у межах цього спору можуть досліджуватись судом у межах справи, за результатами розгляду якої видано виконавчий лист.

Водночас, у межах цього спору суд досліджує правомірність дій державного виконавця щодо прийняття рішення про повернення виконавчого документа стягувачу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до ст. 26 Закону, а також п. 5 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 8 Закону, реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, (далі - Система) порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до вимог розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (далі - Положення), державний або приватний виконавець після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом, приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання; виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Відповідно до ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

До суду не надано доказів того, що виконавцем вчинено дії щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частина 3 цієї статті визначає, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Оцінюючи аргументи позивача стосовно виконання ним рішення суду у контексті вищенаведених норм права, суд зазначає, що неінформування позивача у передбачений законом спосіб стосовно виконання рішення суду, чого відповідачем не враховано при прийняття спірного рішення та на підставі якого відповідачем зроблено передчасний висновок про повернення виконавчого документа стягувачу, свідчить про порушення прав позивача як боржника.

У той же час задоволення позову в цій частині зумовлене в першу чергу тим, що державним виконавцем не вчинено жодних дій задля належного та своєчасного інформування позивача про хід виконавчого провадження.

Відтак, у межах цього спору суд вбачає порушення відповідачем основоположних принципів, якими він має керуватися при прийнятті рішення (ч.2 ст.2 КАС України), а саме об`єктивності, безсторонності, пропорційності та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відтак, спірна постанова підлягає скасуванню внаслідок процедурних порушень, допущених відповідачем.

Скасування такої постанови як індивідуального акту зумовлює фактичне повернення до стану триваючого виконавчого провадження, що є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Так, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відтак, позовна вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії задоволенню не підлягає як з огляду на імперативний припис ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», так і з огляду на наявність у відповідача широкого спектру дискреційних повноважень як органу ДВС стосовно належного виконання рішення суду боржником, зокрема, щодо дослідження обставин добровільного виконання боржником рішення суду до отримання виконавчого документу від стягувача.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Інші аргументи позивача вивчені судом, утім, не вимагають детального аналізу у судовому рішенні, оскільки висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не реалізовано такий процесуальний обов`язок, а також не подано відзив на позов, що з урахуванням приписів ч. 4 ст. 159 КАС України може свідчити про визнання позову.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Корнєва Ігоря Романовича (майдан Захисників України, буд.7/8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001), Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (м-н Захисників України, буд. 7/8,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ41430683), третя особа - Дзержинський районний суд м.Харкова (проспект Перемоги, буд. 52-В, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 02894036), про визнання незаконною та скасування постанови задовольнити частково.

Скасувати Постанову про повернення виконавчого документа Стягувачу від 22 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні № 66882038, складену Державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєвим Ігорем Романовичем

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (м-н Захисників України, буд. 7/8,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ41430683) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 29 січня 2024 року.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ