Рішення

від 23.01.2024 по справі 620/11336/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/11336/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Краснової О.Р.,

представника позивача Повразюка Р.В.

представника відповідача Лича С.В.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Догляд за взуттям» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Догляд за взуттям» звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000102/2 від 15.07.2023.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.08.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача, в межах встановленого ухвалою суду строку, надав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів, встановлено, що надані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують відомості щодо складових митної вартості, зокрема щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України, а саме, зокрема, відповідно до інвойсу від 15.05.2023 №E2301S039 товар поставляється в Україну на умовах FOB- XIAMEN. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (Free On Board ... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження та з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також вказав, що позивач не надав банківські платіжні документи про сплату коштів за товар та Специфікацію, яке є невід`ємною частиною контракту. Проте від надання додаткових документів позивач відмовився. Також зазначив про не співмірність витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн зі складністю справи, оскільки дана категорія справ значно розповсюджена.

Ухвалою суду від 13.11.2023 вирішено провести розгляд справи №620/11336/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Догляд за взуттям» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14:00 год. 27 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 16.11.2023 клопотання представника позивача - адвоката Повразюка Руслана Валерійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення судузадоволено; забезпечено участь представника позивача - адвоката Повразюка Руслана Валерійовича в судових засіданнях, в тому числі 27 листопада 2023 року о 14:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 15.12.2023 задоволено заяву представника Київської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судового засідання, що призначено на 20.12.2023 о 10:00 год, у справі № 620/11336/23 в режимі відеоконференції за участю представника Київської митниці.

Протокольною ухвалою суду від 20.12.2023, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито; призначено розгляд справи по суті на 27.12.2023 на 14.00.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

04.12.2020 між позивачем (Покупець) та XIAMEN SUNLIGHT IMP (Продавець) укладено контракт №Е2101S009 з (додатковою угодою №1) про купівлю товарів в номенклатурі, обсязі і за цінами відповідно до доповнення, яке є невід`ємною частиною Контракту (далі Специфікація). Товар поставляється на митну територію України (т. 1 а.с. 22-27).

Пунктом 1 вказаного Контракту встановлено, що Продавець згоден доставити і Покупець згоден прийняти і заплатити за непродовольчу продукцію (надалі товари) в номенклатурі, обсязі і за цінами відповідно до Доповнення, яке є невід`ємною частиною Контракту (надалі Специфікація). Товар поставляється на митну територію України.

Пунктом 3.2 розділу 3 «Ціна контракту та порядок її оплати» Контракту зазначено, що оплата товару, що поставляється, здійснюється на банківські реквізити Продавця в доларах США в наступному порядку: передплата 100 відсотків згідно суми специфікації на протязі 10 робочих днів з дати підписання специфікації.

19.09.2022 між позивачем (Покупець) та XIAMEN SUNLIGHT IMP (Продавцем) укладено додаткова угода №1 до Контракту №Е2101S009 від 04.12.2020, в якій загальну суму контракту збільшили до 500000 доларів США (а.с.37-28).

14.07.2023 Київською митницею було прийнято до митного оформлення товар: інсектицидний побутовий засіб для захисту людей від комарів, з вмістом в якості діючої речовини: д-аллетрин, праллетрин; не містить озоно-руйнуючих речовин; не в аерозольній упаковці: MOSQUITO COILS (0,25%),спіралі, кількість 2610 уп.(10шт./ кор. 60 кор/уп, 156600 коробок), Виробник XIAMEN SUNLIGHT IMP.EXP.CO.,LTD. Торговельна марка Antimosquito. Країна виробництва CN та електронну митну декларацію № 23UA100320020546U0.

На підтвердження заявленої митної вартості митному органу також було подано: Контракт № E2101S009 від 04.12.2020; Додаткова угода № 1 від 19.09.2022 до Контракту № E2101S009 від 04.12.2020; Інвойс № E2301S039 від 15.05.2023; автотранспортна накладна б/н від 06.07.2023; Сертифікат про походження товару № 23С3502М349700021 від 26.05.2023; Коносамент №UTRUST23050987 від 28.05.2023; Довідка про транспортні витрати №060/7/23 від 06.07.2023.

14.07.2023 декларантом позивача отримано електронний запит митного органу, яким відповідач витребував: додаток (Специфікацію) до зовнішньоекономічного договору (контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару з відмітками банку; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (передбачені положеннями наказу МФУ від 24.05.2012 №599) та Законом №1955- IV; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до вимог ст. 254 МКУ), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

14.07.2023 декларантом направлено до відповідача лист №14/07/01, яким повідомлено, що декларантом додані всі наявні у нього документи, передбачені частинами 2-3 статті 53, статті 335 МК України.

Рішенням від 15.07.2023 №UA100000/2023/000102/2 Київською митницею скориговано митну вартість товару відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яке ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на ідентичний/подібний товар, митне оформлення якого вже здійснено митна декларація від 12.01.2023 №23UA100110520272U5, в яких митна вартість такого ж товару становить 1,89 USD/кг (а.с. 42-43).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2, 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно частин 1-3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина 5 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин 1-3 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За приписами статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З системного аналізу норм чинного законодавства випливає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

Як встановлено судом 14.07.2023 Київською митницею було прийнято до митного оформлення товар: інсектицидний побутовий засіб для захисту людей від комарів, з вмістом в якості діючої речовини: д-аллетрин, праллетрин; не містить озоно-руйнуючих речовин; не в аерозольній упаковці: MOSQUITO COILS (0,25%),спіралі, кількість 2610 уп.(10шт./ кор. 60 кор/уп, 156600 коробок), Виробник XIAMEN SUNLIGHT IMP.EXP.CO.,LTD. Торговельна марка Antimosquito. Країна виробництва CN та електронну митну декларацію №23UA100320020546U0.

Проте рішенням від 15.07.2023 №UA100000/2023/000102/2 Київською митницею скориговано митну вартість товару відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яке ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на ідентичний/подібний товар, митне оформлення якого вже здійснено митна декларація від 12.01.2023 №23UA100110520272U5, в яких митна вартість такого ж товару становить 1,89 USD/кг.

14.07.2023 декларантом позивача отримано електронний запит митного органу, яким відповідач витребував: додаток (Специфікацію) до зовнішньоекономічного договору (контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару з відмітками банку; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (передбачені положеннями наказу МФУ від 24.05.2012 №599) та Законом №1955- IV; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до вимог ст. 254 МКУ), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надані коносамент на перевезення морським транспортом від 28.05.2023 №UTRUST23050987 де перевізниками зазначені: морська лінія «Utrust Logistics Limited» та компанія «ICS LTD», товаротранспортна накладна для перевезення вантажним автомобілем (CMR) від 06.07.2023 № б/н де зазначений перевізник ТОВ «Джитранс», договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.10.2021 №011021- 105, довідку про транспортні витрати від 06.07.2023 №060/7/23, рахунок на оплату від 06.07.2023 №2412 від ТОВ «Хілдом Логістікс».

Отже суд погоджується з доводами позивача, що останній надав митному органу всі документи на підтвердження витрат на транспортування товару.

Проте суд зауважує, що пунктом 1 контракту від 04.12.2020 №E2101S009 передбачено що продавець доставляє, а Покупець приймає та оплачує товар в номенклатурі, обсязі та за цінами відповідно до Доповнення (Специфікації), яке є невід`ємною частиною Контракту.

Таким чином з огляду на умови контракту Специфікація має складатися на виконання умов контракту для визначення номенклатури, обсягу та ціни на товар, який постачається.

Проте Специфікацію, яка визначає номенклатуру, обсяг і ціну товару та є невід`ємною частиною Контракту декларантом митному органу не надано.

Суд також зауважує, що пунктом 3.2 розділу 3 «Ціна контракту та порядок її оплати» контракту від 04.12.2020 №Е2101S009 зазначено, що оплата товару, що поставляється, здійснюється на банківські реквізити Продавця в доларах США в наступному порядку: передплата 100 відсотків згідно суми специфікації на протязі 10 робочих днів з дати підписання специфікації.

Отже товар міг бути відправлений покупцю лише після його оплати і відповідно на момент митного оформлення товару покупець повинен був мати платіжні документи.

Отже у митного органу відсутні відомості щодо суми та оплати за товар, відповідно не виконані умови, передбачені частиною 2, 10, 21 статті 58 Митного кодексу України в частині документального підтвердження складових митної вартості та ціни яка сплачена згідно умов пункту 3.2 Контракту.

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України обов`язковими (не додатковими) документами, які підтверджують митну вартість товарів, є - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Втім банківських платіжних доручень, що стосуються оцінюваного товару декларантом митному органу не надано, що підтверджується переліком документів, вказаних у картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2023/000651.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з урахуванням відсутності достовірних відомостей щодо числових значень таких складових, митний орган не мав можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, як визначено частиною дев`ятою статті 58 МК України.

Відтак метод визначення митної вартості за ціною контракту не міг бути застосований.

Аналіз митного законодавства свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Суд звертає увагу, що митний орган вправі витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Однак, при цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації.

Вимоги до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів визначені частиною 2 статті 55 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, у графі 33 рішення про коригування митної вартості від 15.07.2023 №UA100000/2023/000102/2 містяться відомості про неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості; митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і Положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях з урахування країни виробництва, країни відправлення, призначення товару, комерційних умов Торгівельної марки, виробника: із розрахунку 1,89 дол. США за кг (джерело - митна декларація від 12.01.2023 № 23UA100110520272U5).

Враховуючи вищезазначене, митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за резервним методом відповідно до положень статті 64 МК України.

Також митним органом складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2023/000651.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статями 52-64 МК України, а тому оспорюване рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Догляд за взуттям» (вул. Громадська, буд. 47-А, м. Чернігів, 14037, ЄДРПОУ - 41861127).

Відповідач: Київська митниця (вул. Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555).

Суддя В.В. Падій