Постанова

від 17.01.2024 по справі 520/2992/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 р.Справа № 520/2992/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.04.23 по справі № 520/2992/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна група Вертикаль"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерна група Вертикаль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.11.2022 № 7548259/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 23.09.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладу № 2 від 23.09.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу, оскільки позивачем надано усі документи з приводу господарської операції, що стали підставою для складення та реєстрації податкової накладної, реєстрація якої зупинена.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 клопотання представника позивача про заміну відповідача у справі задоволено.

Замінено Головне управління ДПС у Харківській області на належного відповідача - ГУ ДПС у Рівненській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 03.11.2022 № 7548259/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 23.09.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладу № 2 від 23.09.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" суму судового збору у розмірі 1342,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкова служба України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" суму судового збору у розмірі 1342,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" суму правової допомоги у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкова служба України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" суму правової допомоги у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем, ГУ ДПС у Рівненській області, подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ», є платником податку на додану вартість (ЄДРПОУ 37532456).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Харківське управління, Харківське ДПІ (Харківський район) з 31.03.2011. З 03.03.2012 позивач є платником податку на додану вартість.

23.09.2022 позивач сформував податкову накладну № 2 та направив її для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна сформована на підставі попередньої оплати за договором про виконання робіт № 17 від 01.08.2022 за комплекс робіт з ремонту системи опалення у нежитлових приміщення замовника ТОВ «Гранд Марин», загальною площею 1795,40 кв.м., що розміщена за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка 323Б.

13.10.2022 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якої реєстрація вищезазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН) зупинена із зазначенням, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.09.2022 № 2 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 43.22, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової / розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомлено показник «D»=4.6401%, «Р»=0.

На виконання вищевказаного позивачем подано до контролюючого органу пояснення скановані копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН № 2 від 23.09.2022 у кількості 80 додатків.

02.11.2022 позивачем отримано рішення від 03.11.2022 № 7548259/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 23.09.2022.

02.11.2022 позивачем подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЕРПН. Разом зі скаргою подані додатки у кількості 42 одиниць, серед яких були надані на окремому аркуші письмові пояснення щодо податкової накладної № 3 від 23.09.2022, у яких зазначалось на підставі якого договору складена податкова накладна, які саме роботи та де проводить позивачем за цим договором, які матеріали та товари монтуються на об`єкті за договором. Також надані копії документів: видаткових накладних, оплати таких накладних, акти наданих послуг за транспортування/перевезення товарів; надані оборотно сальдові відомості по рахунках.

25.11.2022 позивач отримав рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЕРПН № 65363/37532456/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня №7548259/37532456 про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

Не погоджується з рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Отже рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

В спірних правовідносинах реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена з посиланням на встановлення ризиковості здійснення операцій, п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Разом з тим, контролюючим органом не було визначено, які конкретно документи позивачу слід подати та/або пояснення для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач, як підставу для відмови в реєстрації податкової накладної зазначила на ненадання платником податку копій документів, проте, як встановлено судовим розглядом, відсутність конкретизації з боку контролюючого органу які саме документи слід надати позивачу на запит податкового органу, позбавила позивача можливості надати відповідний пакет документів, а також детальні пояснення, за замістом яких можливо реєстрацію податкової накладної.

З урахуванням вказаного вище доводи відповідача стосовно не подання позивачем до контролюючого органу всіх документів наданих Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна група Вертикаль" до суду є необґрунтованими.

Крім того, наявність ризиковості здійснення операцій, за якими було виписано податкову накладну контролюючим органом не доведено, остання складена згідно фактичного виконання договору між позивачем та його контрагентом, обґрунтованих сумнівів щодо реального характеру якого судовим розглядом не встановлено.

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 03.11.2022 № 7548259/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 23.09.2022 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладу № 2 від 23.09.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правовірність висновків суду першої інстанції.

Стосовно здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 7, 9 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням вказаного вище, а також вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, колегія суддів враховує складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Враховуючи складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відшкодування на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 по справі №520/2992/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.С. РєзніковаСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 29.01.2024 року