Ухвала

від 24.01.2024 по справі 758/13009/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого суді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

- чорнові записи на 23 арк.;

- копії бухгалтерських документів ТОВ «ЕлектроАтом» на 354 арк.;

- виписки по рахунку ТОВ «ЕлектроАтом» на 670 арк.;

- мобільний телефон марки Redmi, модель 23030RAC74 в чохлі, з сім-картою НОМЕР_1 ;

- флеш-накопичувач 1 шт;

- ноутбук марки «Dell» SN 9135956018, із забороною відчуження, розпорядження та користування вищенаведеним майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», та адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подали апеляційній скарги.

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ, в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого суді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що прокурор в клопотанні про арешт майна та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі взагалі не обґрунтували, яким саме чином вказане майно, має відношення до кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснюється за ч. 2 ст. 364 КК України, адже за 6 місяців проведення досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру, кримінальне провадження відносно будь-якої юридичної особи не розпочато.

Жодними доказами, що вилучене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не доведено, а відтак воно не має ознак речового доказу, визначених у ст. 98 КПК України.

З урахуванням викладеного, на думку апелянта, прокурором не доведено необхідності у накладенні арешту на майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

За аналогічних доводів та підстав адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого суді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, Подільським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000086 від 20.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

30.10.2023 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чорнові записи на 23 арк.; копії бухгалтерських документів ТОВ «ЕлектроАтом» на 354 арк.; виписки по рахунку ТОВ «ЕлектроАтом» на 670 арк.; мобільний телефон марки Redmi, модель 23030RAC74 в чохлі, з сім-картою НОМЕР_1 ; флеш-накопичувач 1 шт; ноутбук марки «Dell» SN 9135956018, із забороною відчуження, розпорядження та користування вищенаведеним майном.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Так, відповідно до п. 7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, а згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Перевіряючи законність прийнятого судового рішення про арешт майна, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні слідчим суддею вищезазначені вимоги було дотримано в повному обсязі.

У поданому клопотанні прокурор вказував про те, що вилучені речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і накладення арешту на них необхідно з метою забезпечення речових доказів.

За результатом розгляду зазначеного клопотання, з врахуванням доданих до нього доказів, слідчим суддею було встановлено наявність правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України, а відтак задоволення внесеного на розгляд клопотання.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів та вважає, що майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на яке було накладено арешт, дійсно має доказове значення для даного кримінального провадження, за наявності, в тому числі і того, що доданими до клопотання доказами доведена відповідність вказаного майна критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, колегія суддів враховує і позицію ВРП, усталену за результатами перевірки судових рішень щодо незаконного накладення арешту на майно (справа №2279/2дп/15-20 від 27 липня 2020 року, справа № 412/2дп/15-21від 22 лютого 2021 року), відповідно до якої, арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження застосовується не лише для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а й із метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, якщо щодо нього існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке є доказом кримінального правопорушення, чи якщо за його рахунок можливо відшкодувати шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення.

При цьому особа, на майно якої накладено арешт, фактично позбавляється права розпорядження та користування ним. Безумовно, внаслідок накладення арешту на майно особа зазнає втручання з боку держави в особі її державних органів у її право на мирне володіння таким майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на вказану вище правову підставу накладення арешту на майно та з метою реалізації функцій судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні слідчому судді належить під час розгляду клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача з`ясовувати та перевіряти, чи такий засіб забезпечення кримінального провадження є виправданим втручанням у право власності особи, тобто «передбачений законом», здійснюється в «інтересах суспільства», та враховувати розумне співвідношення пропорційності між засобами та метою, «яка має бути реалізована будь-якими засобами, що застосовуються державою, в тому числі тими, які спрямовані на встановлення контролю за використанням особою своєї власності» (рішення у справі «Боржонов проти Російської Федерації», §§57-63).

У даному випадку, вважати, що вилучення вказаного майна, володільцем якого є апелянти, призвело до надмірного втручання у право їх власності, у колегії суддів відсутні, з врахуванням як вищезазначеного, так і того, що останніми не наведено обставин, які б свідчили про те, що внаслідок застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження для них, як власників майна, настали негативні наслідки чи що такий засіб забезпечення кримінального провадження є невиправданим.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею було постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

- чорнові записи на 23 арк.;

- копії бухгалтерських документів ТОВ «ЕлектроАтом» на 354 арк.;

- виписки по рахунку ТОВ «ЕлектроАтом» на 670 арк.;

- мобільний телефон марки Redmi, модель 23030RAC74 в чохлі, з сім-картою НОМЕР_1 ;

- флеш-накопичувач 1 шт;

- ноутбук марки «Dell» SN 9135956018, із забороною відчуження, розпорядження та користування вищенаведеним майном, - залишити без змін, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/794/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 758/13009/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1