Постанова

від 29.01.2024 по справі 420/22089/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22089/23Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НИВА" на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НИВА" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 11.05.2023 р. №9300/15-32-09-07 про сплату штрафних санкцій в розмірі 516 120,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 11.05.2023 року №9295/15-32-09-07 про сплату штрафних санкцій в розмірі 2040,00грн.;

- судові витрати покласти на Головне управління ДПС в Одеській області та стягнути на користь позивача, в т. ч. витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що фактичну перевірку позивача проведено неналежним чином, з порушенням податкового законодавства, без належної оцінки обставин та документів, наданих позивачем, а податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що прийняті з порушеннями податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 11.05.2023 р. №9300/15-32-09-07 про сплату штрафних санкцій в розмірі 516 120,00 грн. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 11.05.2023 року №9295/15-32-09-07 відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-НИВА судовий збір в сумі 5058,40 грн.

24 жовтня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник просить долучити до матеріалів справи докази на підтвердження судових витрат ТОВ АГРО-НИВА, пов`язаних з розглядом справи; стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ АГРО-НИВА витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань; стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ АГРО-НИВА поштові витрати в сумі 149,8 грн. за рахунок бюджетних асигнувань. В обгрунтування заяви представник позивача зазначає, що між позивачем та адвокатом Балацько Марією Володимирівною укладено договір про надання правничої допомоги №23АН098175 від 14.08.2023 р. (далі - «Договір»).

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується надати Позивачу правову допомогу, у тому числі: здійснювати захист, представництво та надання інших видів правової допомоги. Відповідно до п. 3.2 Договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами у додатках до цього Договору.

Відповідно до Додатку №1 від 14.08.2023 р. Позивач погодив разом із Адвокатом, що останній має надати правову допомогу щодо здійснення представництва інтересів Клієнта у Справі №420/22089/23 за позовом ТОВ «АГРО-НИВА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка розглядатиметься Одеським окружним адміністративним судом, П`ятим апеляційним адміністративним судом, Верховним Судом. Сторони погодили, що вартість правової допомоги згідно п.1 Додатку №1 є фіксованою та складає: 15 000,00 грн. За результатами надання правової допомоги буде складено Акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт зобов`язується оплатити вартість наданої правової допомоги не пізніше 5 (п`яти) банківських дні з дня отримання Акту, на підставі такого Акту шляхом безготівкового розрахунку.

Позивач відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.10.2023 р. сплатив фіксований гонорар в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №5556 від 23.10.2023 р. В Акті приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.10.2023 р. конкретизовано надані Адвокатом послуги.

Зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надаються копії наступних документів, які містять детальний опис наданих послуг (робіт): Договору про надання правничої допомоги №23АН098175 від 14.08.2023 р.; Додатку №1 від 14.08.2023 р. до договору про надання правничої допомоги №23АН098175 від 14.08.2023 р.; Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.10.2023 р.; Платіжної інструкції №5556 від 23.10.2023 р.;

Відповідно, вказані витрати на правову допомогу безпосередньо пов`язані із розглядом справи та їх розмір 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч) (за вивчення матеріалів справи, правовий аналіз ситуації, підготовка позовної заяви від 18.08.2023, підготовка відповіді на відзив від 15.09.2023, підготовка додаткових пояснень від 16.10.2023, представництво Позивача в судових засіданнях 25.09.2023 та 17.10.2023) відповідає критеріям реальності, розумності і співмірності, визначеним ст. 134 КАС України.

Крім того, представник позивача вказує, що позивач поніс поштові витрати в розмірі 149,8 грн. (сто сорок дев`ять гривень 80 копійок), що підтверджується відповідними фіскальними чеками АТ «УКРПОШТА».

До заяви додано: копію договору про надання правничої допомоги №23АН098175 від 14.08.2023 р.; копію додатку №1 від 14 серпня 2023 року до Договору про надання правничої допомоги №23АН098175 від 14.08.2023 р.; копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 17 жовтня 2023 року; копію платіжної інструкції в національній валюті від 23 жовтня 2023 року №5556 на суму 15000,00 грн; копії накладних та фіскальних чеків АТ Укрпошта.

26.10.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтовано не співмірністю заявленої суми на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. зі складністю справи.

27.10.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення позивача щодо клопотання відповідача, в яких зазначив, що відповідачем не доведено не співмірність заявлених до стягнення витрат.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-НИВА (ЄДРПОУ 31969556, 66140, Одеська область, Балтинський р-н, с. Обжиле, вул. Любомирська, 187) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень). У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати частково додаткове рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву в наступному обсязі: Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 44069166, місцезнаходження: 65044, Одеська область, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5) на користь ТОВ «АГРО-НИВА» (ідентифікаційний код: 31969556, місцезнаходження: 66140, Одеська обл., Балтський р-н, село Обжиле) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань. Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом необґрунтовано занижений розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на постанови Верховного Суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді. За своїм предметом та суб`єктним складом справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами. У свою чергу, позивач не надав суду доказів ведення адвокатом обліку доходів та витрат. Представник відповідача зазначає, що відсутні правові підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «АГРО-НИВА» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на постанови Верховного Суду. З огляду на зазначене, представник відповідача просить відмовити ТОВ «АГРО-НИВА» в задоволенні апеляційної скарги; додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 по справі № 420/22089/23 - залишити без змін.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивач просив у позовній заяві, докази на їх підтвердження надав 24.10.2023 року.

Як вбачається з наданих до заяви документів, між адвокатом Балацько М.В. та ТОВ АГРО-НИВА було укладено договір про надання правничої допомоги №23АН098175 від 14.08.2023 р. (далі-Договір).

Пунктом 1.1 даного Договору передбачено, що за цим Договором Адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг Адвокатом.

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами у додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 2 додатку №1 від 14 серпня 2023 року до Договору про надання правничої допомоги №23АН098175 від 14.08.2023 р. сторони погодили, що вартість правової допомоги згідно п.1 Додатку №1 є фіксованою та складає 15000 грн.

Згідно із актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 17 жовтня 2023 року загальна вартість наданих адвокатом послуг склала 15000 грн., а саме за такі послуги: представництво інтересів в суді першої інстанції (вивчення матеріалів справи, правовий аналіз ситуації, підготовка позовної заяви та відповіді на відзив, підготовка додаткових пояснень, представництво позивача в судових засіданнях 25.09.2023 та 17.10.2023).

Як вбачається з копії платіжної інструкції в національній валюті від 23 жовтня 2023 року №5556 ТОВ АГРО-НИВА було сплачено адвокату Балацько М.В. 15000,00 грн., призначення платежу оплата за надання правової допомоги за договором №23АН098175 від 14.08.2023 р. (т. 2 а.с. 15).

Приймаючи додаткове рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співвставивши наведені позивачем аргументи із категорією цієї справи, суд вважав заявлену до стягнення суму неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, оскільки предмет спірних правовідносин не вимагав дослідження значного обсягу законодавчої бази, а судові засідання по тривалості не перевищували одну годину. Крім того, незрозумілим є скільки часу адвокат витратив на правничу допомогу позивачу. Суд врахував також ті обставини, що позовні вимоги задоволено частково, а відповідно і сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню.

Щодо витрат на поштові відправлення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано на підставі чого такі витрати підлягають стягненню, а також не зазначено із чого складається заявлена до стягнення сума. Суд зазначив, що розподілу підлягають тільки обґрунтовані належними доказами судові витрати, а зазначення загальної суми за певний вид послуги та надання доказів у вигляді певної кількості накладних та чеків без роз`яснень, який вид послуги оплачено, є недостатнім для включення таких витрат до розподілу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума витрат у розмірі 149,80 грн не підлягає розподілу у зв`язку із відсутністю обґрунтувань таких витрат.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги апелянт оскаржує додаткове рішення суду першої інстанції в частині, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає додаткове рішення суду першої інстанції лише в цій частині та в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Аналіз наведеної норми адміністративного процесуального законодавства показав, що застосування інституту ухвалення додаткового судового рішення полягає в усуненні неповноти судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, а також додані до заяви документи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи; виконаними представником роботами (наданими послугами); обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи є 3000 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному додатковому рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 252, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НИВА" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик