Постанова

від 26.01.2024 по справі 320/3520/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3520/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р. та на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» (надалі - ТОВ «Альфа Преміум Груп») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.08.2022 № 92624; зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач спірним рішенням відніс позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, при цьому спірне рішення не відповідає вимогам положень ст.2 КАС України, оскільки в рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою.

Позивач наголосив, що відповідач не зазначив жодних правових підстав, за яких такі операції визнані ризиковими, що свідчить про формальність прийнятого комісією рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 р. позовні задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.08.2022 № 92624; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Альфа Преміум Груп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; стягнуто на користь ТОВ «Альфа Преміум Груп» судові витрати на суму 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність спірного рішення.

Суд першої інстанції наголосив, що фактично спірне рішення було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, а надані позивачем документи у достатньому обсязі свідчать про реальність господарської операції позивача з його контрагентами.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач здійснюючи податковий контроль шляхом моніторингу реальності господарських операцій здійснених позивачем виявив з боку останнього ризик порушення норм податкового законодавства, внаслідок чого було прийняте спірне рішення, яке прийнято у спосіб та в межах наданих відповідачу повноважень.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 року витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 320/3520/23.

Вказана апеляційна скарга надійшла 10.08.2023 у провадження головуючої судді Карпушової О.В., якою повторно було витребувано матеріали справи № 320/3520/23 із суду першої інстанції.

Разом з тим, 06.11.2023 р. судом першої інстанції у цій справі було постановлено додаткове рішення, яким заяву представника ТОВ про ухвалення додаткового рішення було задоволено, та стягнуто з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн.

Відповідач також подав апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якій вказано про не підтвердженість таких витрат на правничу допомогу та необґрунтованість такого висновку.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р., а на додаткове рішення апеляційне провадження відкрито 04.12.2023р.

Позивачем надано відзиви на апеляційні скарги на рішення та на додаткове рішення суду, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

Справу розглянуто у письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Альфа Преміум Груп» з 24.06.2008 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності згідно кодів КВЕД є: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний), є платником податку на додану вартість.

02.08.2021 Головним управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 02.08.2021 № 57409, яким прийнято рішення про відповідність ТОВ «Альфа Преміум Груп» критеріям ризиковості платника податку у відповідності до пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що контролюючим органом зазначено, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що товари/послуги, а саме: набор дорожній, підготовка і надання інформаційних послуг, рекламні послуги, послуги охорони, тощо придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СТРУКТУРА БЕЗПЕКИ» (код 42448377), ТОВ «БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ» (код 42448775), ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ» (код 43746780), ТОВ «ТІХОН» (код 42432194), ТОВ «ПЕРСОНАЛ ПРИНТ» (код 42404298), ТОВ «ГЛОБАЛ СЕКЬЮРІТІ» (код 42448508), ТОВ «СЕВЕН БОДІГАРД» (код 43472348), ТОВ «АГАФОН ГРУП» (код 42436780), ТОВ «КЛІН-ОПТ» (код 4358278), ТОВ «ВЕНГА ПЛЮС» (код 41587951), ТОВ «ЕМІЛІНТ» (код 41115429), ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ЛЕГАЛ КОМПАНІ»» (код 41572112), ТОВ «ТАЙРЕКС ТРЕЙД» (код 41489433), ТОВ «ВЕСЕЛА КРАЇНА» (код 4205905), ТОВ «ВАЛМА» (код 32704606).

10.08.2022 позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення № 1 про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого додано документи у кількості 72 шт. та письмові пояснення вих. № 1-09/08-2022 від 09.08.2022, у яких позивач надав відповідні пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій з контрагентами позивача.

Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 18.08.2022 № 92624 про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.08.2022 № 92624, комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.08.2022 № 1 прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі податкова інформація вказаного рішення зазначено про те, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «АПГ» (35961770), в процесі якого встановлено, що підприємством сформовано ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» (42492033), ТОВ «ОК МАЧЕТЕ» (43692787), ТОВ «ОК АХІЛЛЕС» (42436927), ТОВ «ТЕГЕТГОФ» (43744735), ТОВ «А-ТОПАЗ» (43744431),ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ» (43746780), ТОВ «ВОДОЛІЯ» (35136315), ТОВ «ДЕМПОЛІ» (44090203), ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ПОСЕЙДОН» (43326242), ТОВ «ВЕЖА КОМПАНІ» (42224279), ТОВ «ВІМПЕЛКОМ» (43798398), ТОВ «БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ» (42448775), ТОВ «Ю.Ф.М. ГРУП» (36547587), ТОВ «БАРС-ГРУП» (441777996), ТОВ «БЕТАЛІНК ЛТД» (42800788), ТОВ «АТЛАНТ ВЕСТ ЛІМІТЕД»(43517467), ТОВ «ЧИСТО ТАЙМ» (43462214), ТОВ «АНТИРЕЙДЕР ГО «ВЕТЕРАН» (40903574), ТОВ «ЛАЙТ, СТАР БІЗНЕС» (41852484), ТОВ «КЛІН-ОПТ» (43558278), ТОВ «СТ-ТРЕЙД СЕРВІС» (43789415), ТОВ «ПАУЕР ДЖЕНЕРЕЙШН» (35195460), ТОВ «УРОБОРОС ГРУП» (33252714),ТОВ «ДІМ» (19320405), ТОВ «МАН ЛОГІСТИК ГРУП» (43553133), ТОВ «ПРОФ-ГАРАНТ» (39029488), ТОВ «ТОРНАДО»(21582561), ТОВ «СТАРЕКС ТРАНС» (43118348),ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО»(43888250).

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165 чинний на день постановлення рішень).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до вимог п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до вимог п. 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з вимогами п. 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 р. затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків в ЄРПН (далі - Порядок № 520).

Відповідно до вимог п. 4 цього Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі наведений у пункті 5 Порядку № 520 та може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами п. 6 цього Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Висновки суду в межах доводів апеляційних скарг.

Отже, зі системного аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що податковий орган зобов`язаний зазначити в рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості платника податку з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов`язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач прийняв спірне рішення з використанням бази даних ДПС України та після отримання від позивача письмових пояснень та копії документів на підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, проте відповідач проаналізувавши надані документи дійшов висновку, що позивачем сформовано податковий кредит від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» (42492033), ТОВ «ОК МАЧЕТЕ» (43692787), ТОВ «ОК АХІЛЛЕС» (42436927), ТОВ «ТЕГЕТГОФ» (43744735), ТОВ «А-ТОПАЗ» (43744431),ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ» (43746780), ТОВ «ВОДОЛІЯ» (35136315), ТОВ «ДЕМПОЛІ» (44090203), ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ПОСЕЙДОН» (43326242), ТОВ «ВЕЖА КОМПАНІ» (42224279), ТОВ «ВІМПЕЛКОМ» (43798398), ТОВ «БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ» (42448775), ТОВ «Ю.Ф.М. ГРУП» (36547587), ТОВ «БАРС-ГРУП» (441777996), ТОВ «БЕТАЛІНК ЛТД» (42800788), ТОВ «АТЛАНТ ВЕСТ ЛІМІТЕД»(43517467), ТОВ «ЧИСТО ТАЙМ» (43462214), ТОВ «АНТИРЕЙДЕР ГО «ВЕТЕРАН» (40903574), ТОВ «ЛАЙТ, СТАР БІЗНЕС» (41852484), ТОВ «КЛІН-ОПТ» (43558278), ТОВ «СТ-ТРЕЙД СЕРВІС» (43789415), ТОВ «ПАУЕР ДЖЕНЕРЕЙШН» (35195460), ТОВ «УРОБОРОС ГРУП» (33252714),ТОВ «ДІМ» (19320405), ТОВ «МАН ЛОГІСТИК ГРУП» (43553133), ТОВ «ПРОФ-ГАРАНТ» (39029488), ТОВ «ТОРНАДО»(21582561), ТОВ «СТАРЕКС ТРАНС» (43118348),ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО»(43888250).

Проте, дане рішення не містить інформацію про суть, характер, обсяг та періоди конкретних вчинених платником податків (ТОВ «Альфа Преміум Груп») господарських операцій з вищевказаними конрагентами, а також про реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладнихта інших документів первинного бухгалтерського обліку), - що на переконання контролюючого органу підпадають під ознаки ризикових.

Суд першої інстанції зауважив, що згідно з пунктами 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Проте, фактично спірне рішення було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, а надані позивачем документи у достатньому обсязі свідчать про реальність господарської операції позивача з його контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що включення позивача до переліку ризикових платників податку без наявності достатніх для цього правових підстав свідчить про протиправність такого рішення, яке, крім цього, фактично призводить до дискримінаційного ставлення до товариства порівняно з іншими платниками податку, не включених до такого переліку, оскільки вимагає від позивача вчинення додаткових дій задля реєстрації ПН/РК в ЄРПН, які інші платники податку здійснювати не повинні.

Отже, судом першої інстанції правильно досліджено і надано оцінку первинним документам, які позивачем були надіслані відповідачу на підтвердження реальності здійснення господарської операції, зокрема, пояснення, копії первинних документів, що підтверджують господарську діяльність позивача з його контрагентами.

Вказане апелянтом не спростовано.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми та встановлені судом обставини, надані позивачем первинні документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, які має подати платник податків на спростування висновків податкового органу про нереальність господарської операції позивача з контрагентом, та враховуючи, що відповідач не довів перед судом недостатність документів, вказане підлягає свідчить про протиправність спірного рішення, як наслідок задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено це належними та допустимими доказами.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів понесені витрати належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

На виконання вказаних вище положень та обов`язку доказування позивачем надано: угоду про надання правової допомоги від 26.12.2022, Додаток №1 до угоди, акт прийняття-передачі правової допомоги (наданих послуг) до Угоди про надання правової допомоги від 26.12.2022 та Додатку № 1 до Угоди від 26.12.2022, платіжну інструкція №307 від 27.04.2023, відповідно до якого ТОВ «АПГ» було сплаченого адвокату Вожакіній Т.В. сорок тисяч гривень в якості оплати за комплекс юридичних та адвокатських послуг згідно рах. №11 від 27.04.2023

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, складність та обсяг виконаних адвокатом послуг; час, витрачений на виконання відповідних робіт; значення справи для сторони, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що визначена позивачем сума у розмірі 40000 грн є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом.

Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, визначивши їх у розмірі 40 000 гривень.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р. та на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р. та додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

Є.І. Мєзєнцев