Ухвала

від 29.01.2024 по справі 600/1217/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 600/1217/23-а

29 січня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобудсервіс" адвоката Гінгуляка Олександра Миколайовича про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобудсервіс" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергобудсервіс" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, зобов`язання здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Чернівецькій області №7888846/35876743 від 19.12.2022 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Променергобудсервіс" в реєстрації податкової накладної №5 від 18.11.2022 року на загальну суму 2534343,20 грн в тому числі ПДВ 422390,53 грн.; зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №4 від 18.11.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобудсервіс" судовий збір у розмірі 5368,00 грн, по 2684 грн з кожного.

18.12.2023 року від представника позивача - адвоката Гінгуляка О.М., надійшла заява у якій представник просив визнати причини несвоєчасного подання заяви про стягнення судових витрат поважними та поновити їх, прийняти додаткову постанову по справі №600/1217/23-а, якою стягнути солідарно з відповідачів Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Державної податкової служби України понесені судові витрати, що пов`язані з розглядом даної апеляційної скарги в розмірі 6000 гривень.

Відповідачі не надіслали до суду заперечення на клопотання про стягнення судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в заяві представника позивача, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без розгляду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З вказаної статті слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічна правова норма закріплена у ч. 3 ст. 143 КАС України, якою передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 ст. 143 КАС України).

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 252 КАСУ суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, діючим законодавством визначено, що докази про понесені стороною витрати на правничу допомогу повинні бути подані до закінчення розгляду справи по суті, а у разі апеляційного розгляду безпосередньо до його закінчення. Дані норми законодавства дають можливість суду вчасно та належним чином дати оцінку поданим доказам та прийняти відповідне рішення. Однак у виняткових випадках коли сторона не може надати суду відповідні докази то до закінчення розгляду справи стороною має бути подана відповідна заява. Такі причини мають бути об`єктивними та мотивованими.

До вказаного клопотання представником позивача додано Договір №02/23 про надання правової допомоги від 20.02.2023 року, Додаткові угоди №1 і №2 до договору про надання правової допомоги від 30.10.2023 року, платіжну інструкцію, рахунок на оплату, акт виконаних робіт №2 щодо надання правової допомоги.

Відтак позивачем сплачено 6000 за адвокатські послуги з представництва інтересів, складання процесуальних документів (відзиву) у справі №600/1217/23-а.

При цьому, заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та пакет документів про понесені витрати подано представником позивача до суду апеляційної інстанції лише 18.12.2023 (зареєстровано в системі «Електронний Суд» - 15.12.2023), тобто через 9 днів, що свідчить про порушення вимог/строків передбачених ч. 7 ст. 139 КАС України.

За правилами статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною восьмою статті 262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, у даному випадку, на стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції дебати як частина судового розгляду не передбачені.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що у зв`язку з тим, що у даному випадку справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін, то сторони повинні були подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьої статті 143 КАС України.

До того ж представником позивача17.10.2023 (зареєстровано в системі «Електронний Суд» 15.10.2023) було подано Відзив на апеляційну скаргу, проте представником не було зазначено про намір відшкодування судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі 320/5975/20, від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18.

Приписами частини третьої статті 143 КАС України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач чи його представник ні в позовній заяві, ні в будь-якій іншій заяві/клопотанні не вказував про намір клопотати перед судом про відшкодування з відповідачів витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Також суду не надавалося пояснень щодо неможливості вчасно подати документи на підтвердження понесених судових витрат, враховуючи, що додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги складено ще 30.10.2023 року та визначено вартість гонорару адвоката, тобто до ухвалення Сьомим апеляційним адміністративним судом рішення по суті справи. Натомість заяву подано 15 грудня 2023 року з порушенням вимог ч. 7 ст. 139 КАС і ч. 3 ст. 143 КАС України щодо процесуальних строків подання такої заяви.

Відтак суд апеляційної інстанції додатково наголошує, що у позивача та його представника на час прийняття постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду були наявні докази понесення судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, проте не було надано до суду апеляційної інстанції та не заявлено клопотання про їх відшкодування.

До того ж, матеріали справи не містять підтверджень того, що позивачем було заявлено про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу до прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення у справі №600/1217/23-а.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів, враховуючи, що позивачем або його представником не було подано до суду протягом встановленого законом строку доказів понесених витрат на правничу допомогу, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та наявність правових підстав для залишення зазначеної заяви без розгляду у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.

Стосовно клопотання про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

За правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 12 травня 2022 року в справі № 480/1576/20, яка враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, п`ятиденний строк з дня ухвалення судового рішення для подання заяви щодо розподілу судових витрат є присічним та не може бути продовжений або поновлений судом.

Відтак, оскільки позивачем пропущено п`ятиденний строк з дня ухвалення судового рішення на подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, який є присічним та не може бути продовжений або поновлений, тому правових підстав для його задоволення не має, з огляду на безпідставність та необґрунтованість в цьому конкретному випадку, оскільки позивачем не було подано попередньої заяви/клопотання про наміри відшкодувати судові витрати за супровід справи у суді апеляційної інстанції.

Доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення на один день через те, що про існування рішення стало відомо 14.12.2023, суд відхиляє, позаяк, як вказано вище, строк на подання заяви та доказів (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду) є присічним та, відповідно, не може бути поновлений або продовжений.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобудсервіс" адвоката Гінгуляка Олександра Миколайовича про визнання поважними причин пропуску строку для подання заяви про стягнення судових витрат та поновлення строку для подання заяви про стягнення судових витрат відмовити.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобудсервіс" адвоката Гінгуляка Олександра Миколайовича про прийняття додаткової постанови та стягнення судових витрат, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.