Постанова

від 16.01.2024 по справі 460/20689/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/20689/23 пров. № А/857/22440/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «РІВНЕГАЗБУД» на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року про закриття провадження у справі №460/20689/23 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «РІВНЕГАЗБУД» до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, визнання недійсними звітів про оцінку майна (головуючий суддя першої інстанції Гресько О.Р., час ухвалення -16.40 год., місце ухвалення м. Рівне , дата складання повного тексту 30.10.2023),-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «РІВНЕГАЗБУД» до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання недійсним звіту про оцінку майна приміщення зернового складу (корпус складських приміщень) площею 583,4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Біла, 83 А, м. Рівне, з вартістю оцінки 2 878 200 грн, від 18.07.2023; визнання недійсним звіту про оцінку майна матеріального складу-ангару площею 440,9 кв.м., що розташований за адресою: вул. Біла, 83 А, м. Рівне, з вартістю оцінки 746 300 грн, від 31.07.2023.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду від 30.10.2023 року є такою, що прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що 27.10.2023 ТДВ «РІВНЕГАЗБУД» подано до Рівненського окружного адміністративного суду клопотання про зупинення провадження у справі 460/20689/23 до моменту набрання законної сили рішеннями Березівського районного суду Рівненської області в межах справи №555/2195/18 за результатами розгляду заяви ТДВ «РІВНЕГАЗБУД» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скарги ТДВ «РІВНЕГАЗБУД» на дії та рішення державного виконавця.

Однак клопотання ТДВ «РІВНЕГАЗБУД» судом першої інстанції залишено поза увагою, чим порушені права та інтереси позивача.

Таким чином апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано вищезазначені обставин справи, що призвело до порушення законних прав та інтересів апелянта. З урахуванням наведеного просить ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року про закриття провадження у справі №460/20689/23 - скасувати, та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату судового засіданні на свої електронні адреси, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.7 ст. 287 КАС України).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №60653334 з примусового виконання виконавчого листа про збільшення із 2 587500 крб. до 6050 (шести тисяч п`ятдесяти) гривень 85 коп. розміру щомісячного стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «Рівнегазбуд» відшкодування втраченого заробітку, внаслідок втрати працездатності на користь ОСОБА_1 , починаючи з 01 жовтня 2019 року та довічно, виданого Апеляційним судом Рівненської області 24.10.2019 за результатами розгляду цивільної справи №555/2195/18.

Суд першої інстанції закрив провадження з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За приписами ч. 5 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

Як уже зазначалось вище, на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №60653334 з примусового виконання виконавчого листа про збільшення із 2 587500 крб. до 6050 (шести тисяч п`ятдесяти) гривень 85 коп. розміру щомісячного стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «Рівнегазбуд» відшкодування втраченого заробітку, внаслідок втрати працездатності на користь ОСОБА_1 , починаючи з 01 жовтня 2019 року та довічно, виданого Апеляційним судом Рівненської області 24.10.2019 за результатами розгляду цивільної справи №555/2195/18.

Вказану справу №555/2195/18 як суд першої інстанції розглядав Березнівський районний суд Рівненської області

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, положення Закону визначають підвідомчість спорів щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення залежно від суду, який видав виконавчий документ.

За правилами ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки у даній адміністративній справі позивач фактично оскаржує дії та рішення державного виконавця в межах виконавчого провадження №60653334 з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом апеляційної інстанції з розгляду цивільних справ, то даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Також вірим є висновок суду першої інстанції про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17.

Натомість, визначення вартості майна державним виконавцем є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, спрямована на виконання визначених законом повноважень в частині реалізації арештованого майна, яка у відповідності до частини 5 статті 57 Закону №1404-VIII безпосередньо створює відповідні наслідки для сторін виконавчого провадження та може бути оскаржена до суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 254, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «РІВНЕГАЗБУД» - залишити без змін, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року про закриття провадження у справі №460/20689/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 26.01.2023