Рішення

від 29.01.2024 по справі 947/32409/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/32409/23

Провадження № 2/947/769/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Остапчук О.Є. розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справуза позовом ОСББ «Маяк-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСББ «Маяк-1» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та просило стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 37831,91 грн., інфляційні витрати на 3% річних.

В подальшому ОСББ «Маяк-1» подало заяву про зменшення розміру позовних вимог у якій просила стягнути з відповідача лише 3% річних у сумі 7474,43 грн. та інфляційні витрати 1961,09 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу 6000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що власник квартири АДРЕСА_1 з квітня 2020р. не виконувала свої зобов`язання щодо сплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість 37831,91 грн., і на вказану суму заборгованості по 30.09.2023р. були нараховані 3% річних та інфляційні нарахування.

Відповідачка надала відзив у якому вказала, що погасила заборгованість, та просила позов задовольнити частково, стягнувши 3% річних та інфляційні нарахування в межах строку позовної давності та по час введення в Україні воєнного стану.

Суд, дослідивши письмові докази приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 та за час з квітня 2020р. по 30.09.2023р. мала заборгованість за житлово-комунальні послуги, які надавав позивач, на загальну суму 37831,91 грн., які нею квитанцією від 15.12.2023р. були погашені у повному розмірі.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Спірні правовідносини також регулюються:

-ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, за якими одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк;

-ст. 625 ЦК України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Оскільки відповідач не оспорює наявну по 30.09.2023р. заборгованість з житлово-комунальних послуг у сумі 37831,19 грн., яка була нею повністю погашена, то саме з неї слід обраховувати суми у порядку ст.625ч.2 ЦК України.

Однак, згідно п.18 Прикіневих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Стороною відповідача заявлене застосування ст.257 ЦК України, згідно якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути в порядку ст.625ч.2 ЦК України, за період з 30.09.2020 по 31.01.2022р. інфляційні нарахування у сумі 5538,34 грн. та 3% річних 1024,44 грн., а разом 6562,78 грн.

Крім цього представник позивача просив стягнути з відповідачки витрати на професійну-правничу допомогу у сумі 6000 грн., про задоволення якої відповідачка заперечувала.

Відповідно до частини 1статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3статті 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Між адвокатським бюро «Григорія Шепітка» та відповідачем 22.09.2023р. укладено Договір про надання правової допомоги.

Згідно Акту примову-передачі послуг за Договором від 07.09.2023р., адвокатом понесені витрати на підготовку до розгляду справи (усна консультація та складання позовної заяви) на суму 6000 грн..

Також суду надано копію платіжної інструкції про перерахування позивачем вказаної суми на адресу адвокатського бюро від 20.11.2023р.

У рішеннях ЄСПЛ умовою для стягнення судових витрат зі сторони, що програла, є наявність факту їх сплати позивачем.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим (див., наприклад, п. 30 рішення у справі Bottazzi v. Italy). Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. також п. 55 рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Iatridis v. Greece).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом позивача робіт, часу, витраченого ними на виконання таких робіт, ціною позову, принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви адвоката Шепітка Г.І., та зменшення суми судових витрат які слід стягнути з позивача до 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСББ «Маяк-1» (ЄДРПОУ 40451498) у порядку ст.625 ЦК України, за період з 30.09.2020 по 21.09.2023р. інфляційні нарахування у сумі 5538,34 грн. та 3% річних 1024,44 грн., а разом 6562,78 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцятиднів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженнярішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бескровний Я. В.