Рішення

від 15.01.2024 по справі 363/1474/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.01.2024 Справа № 363/1474/23

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Дяченка В.В., відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Попільнянської селищної ради Семенюк О.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Попільнянської селищної ради, Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області після усунення недоліків надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Попільнянської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей, в якій просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з його малолітніми дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити ОСОБА_1 час (графік) для його участі у вихованні дітей наступним чином: кожні вихідні (з 17 години п`ятниці по 20 годину неділі), а також протягом половини кожного канікулярного періоду року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від вказаного шлюбу позивач та відповідач мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом, на теперішній час, в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Позивач вживає усіх передбачених Законом заходів, спрямованих на примирення зі своєю дружиною та збереження сім`ї. В той же час, відповідач систематично перешкоджає рідному батькові своїх дітей у його спілкуванні з ними. З метою припинення порушення свого законного права, позивач звернувся до виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області із письмовою заявою про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у виховання малолітніх дітей. 25 листопада 2022 року, рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області №194 було затверджено висновок служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради про визначення способу участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до умов затвердженого висновку, батьку дітей - ОСОБА_1 рекомендується спілкуватися з дітьми відповідно до графіку. Поряд з цим, відповідачеві рекомендовано поважати батьківські права ОСОБА_5 , не чинити перешкод у спілкуванні батька з дітьми. Однак, в порушення вимог, зазначених у вказаному рішенні, відповідач продовжила систематичне перешкоджання позивачу у спілкуванні з його дітьми, а тому змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 04 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 14 липня 2023 рокуза клопотанням представника відповідача за залучено у цивільній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Просили суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Додатково позивач зазначив, що вже рік не бачив дітей та намагається зустрітися з ними, однак відповідач йому в зустрічі з їхніми спільними дітьми перешкоджає. Спілкуватися з дітьми за місцем проживання дружини не бажає, та вважає, що має право спілкуватися з дітьми на його території без участі матері дітей.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнала. Зауважила, що з рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради про визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей не згодна. Перешкоди у спілкуванні батьку з дітьми не чинила, оскільки позив мав змогу спілкуватися з дітьми за місцем її проживання. Щодо залишення дітей на ночівлю за місцем проживання батька проти, оскільки діти ще замалі. Також зазначила, що діти ходять до дитячого садочку та просила при встановленні графіка побачень врахувати інтереси дітей.

В судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Попільнянської селищної ради просила позовні вимоги задовольнити частково. Зазначила, що потрібно усувати перешкоди у спілкуванні з дітьми. Запропонувала графік побачень батька з дітьми в кожні перші та треті вихідні місяця. Окрім того зазначила, що враховуючи, що діти тривалий час не спілкувались з батьком, на перший час інтересам дітей буде відповідати спілкування дітей з батьком без залишення їх на ночівлю у батька.

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Від начальника служби Українець Н. на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника Служба у справах дітей та сім`ї.

Заслухавши пояснення учасників справи, та дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням, особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 11 листопада 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис № 1703. У шлюбі народились діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 29.04.2022 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 від 29.04.2022 року.

Рішенням Вишгородського районного суду від 10.04.2023 року шлюб між сторонами розірвано.

Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресо: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією висновку служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради та не оспорюється сторонами.

Рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради № 194 від 25.11.2022 року «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» на підставі висновку служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради встановлено наступний спосіб спілкування ОСОБА_1 з малолітніми синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- кожної першої, другої і третьої суботи місяця з 09.00 год. з ночівлею за місцем фактичного проживання батька без супроводу матері, попередньо повідомивши точне місце проживання;

- кожної першої, другої і третьої неділі місяця до 17.00 год. за місцем фактичного проживання батька, без супроводу матері, попередньо повідомивши точне місце проживання;

- зустріч з дітьми в дитячих розважальних закладах, кінотеатрах, театрах, гуртках, спортивних секціях, за попередньою домовленістю між батьками засобами електронного зв`язку; - дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками дітей, шляхом письмової домовленості;

- вживати всіх необхідних заходів для безпеки та охорони здоров`я дітей.

Рекомендовано батьку, ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дітям увагу і турботу, виховувати їх.

Рекомендовано матері, ОСОБА_2 поважати батьківські права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні батька з дітьми.

ОСОБА_5 забирає дітей від фактичного місця проживання матері у суботу 09.00 год., та повертає дітей до фактичного місця проживання матері у неділю 17.00 год.

Відповідальність за життя і здоров`я малолітніх дітей під час перебування у батька залишається за батьком - ОСОБА_6 . Сторони можуть встановити інші, а ніж передбачені рішенням способи участі одного з батьків у вихованні дитини, уклавши за домовленістю усну або письмову угоду.

З талонів-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію №4406 від 10.12.2022 року, №4500 від 17.12.2022 року, №4503 від 17.12.2022 року, №109 від 07.01.2023 року, №112 від 07.01.2023 року, №114 від 07.01.2023 року, №284 від 21.01.2023 року, заяв про вчинення кримінальних правопорушень, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відділення поліції №2 (смт. Попільня) Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області із заявами про вчинення кримінального правопорушення дружиною ОСОБА_2 , яка перешкоджає в побаченні з дітьми.

Постановою сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року скасовано рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 31 березня 2023 року. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволено та скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 016008 від 07 січня 2023 року поліцейським ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Павловим П.В. притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП, відносно ОСОБА_1 згідно постанови серії ГБВ № 016008 від 07 січня 2023 року - закрито.

Згідно із службовою характеристикою ОСОБА_1 , який на даний час працює у АТ «КБ «Глобус» на посаді заступника директора департаменту регіональних продаж АТ «КБ «Глобус», ОСОБА_1 зарекомендував себе як грамотний і висококваліфікований фахівець, ефективний і успішний працівник, здатний вирішувати завдання, які потребують організаторських здібностей, відмінно працює як в звичайних умовах так і в стресових. При виникненні конфліктних ситуацій поводить себе коректно та стримано. В порушеннях трудової дисципліни не помічений. Зауважень і доган немає.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має правозвернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і ч. 4 ст. 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Отже, при розгляді справ щодо спору участі одного з батьків у вихованні дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1-3 ст. 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Натомість в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 перешкоджала у спілкуванні батька з дітьми відповідно з встановленим Рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради № 194 від 25.11.2022 року графіком, що в судовому засіданні не оспорювалось самою ОСОБА_2 .

На даний час, на протязі року участь батька у вихованні та спілкуванні з дітьми не здійснюється, через перешкоджання відповідача.

На переконання суду під час розгляду даної справи жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дітьми, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дітьми, яке перешкоджало б нормальному розвитку дітей, або обумовлювало його побачення з дітьми у присутності інших осіб, не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що батько через вік дітей не зможе належним чином піклуватися життям та здоров`я дітей, оскільки жоден із таких фактів в судовому засіданні не був підтверджений.

А тому суд, при встановленні порядку участі у вихованні та визначенні способу спілкування між позивачем (батьком) та дітьми, дотримується розумного балансу для забезпечення на участь обох батьків у вихованні дітей, а також бере до уваги думку органу опіки та піклування висловлену в рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради № 194 від 25.11.2022 року.

При цьому суд частково не погоджується з висновком служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, частині графіку побачень кожних перших, других та третіх вихідних місяця, службою у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради не дотримано розумного балансу участі обох батьків у вихованні дітей, оскільки за встановлених в судовому засіданні обставин в будні дні діти знаходяться у дитячому садочку, а мати працює та також обмежена у спілкування з дітьми, тож в цій частині зазначений висновок суперечить інтересам дітей.Із зазначених причин не підлягає повному задоволенню і вимога позивача щодо графіку побачень кожні вихідні.

Тож при визначенні способів участі ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні із дітьми, суд оцінюючи докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, а також враховуючи право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми малолітніми синами, недосягнення між батьками згоди щодо порядку участі у вихованні дітей, а також те, що діти тривалий час проживають саме з матір`ю та за останній рік не бачили батька, при цьому малолітні ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 досягли того віку, коли вони можуть перебувати певні періоди часу без матері, а також зважаючи на стан здоров`я дітей, їх розпорядок дня та необхідність забезпечення дітям права на відпочинок, суд вважає в інтересах таких дітей задля збереження психологічно комфортних для них умов побачення, доцільним встановити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із синами: кожні перші та треті вихідні місяця (з 09.00 год. суботи по 20.00 год. неділі), з поверненням дітей на ночівлю до місця їх проживання з матір`ю в суботу о 20.00 год. та можливістю забрати у неділю о 09.00 год., у перші 6 місяців після набрання рішенням законної сили, надалі - з можливістю залишати дітей на ночівлю за місцем проживання батька. Спілкування батька з дітьми у вказаний час за його бажанням можливе без присутності матері дітей, з можливістю спільного відвідування закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку поза місцем проживання батька, враховуючи при цьому стан здоров`я дітей та їх психічний стан, режим харчування, відпочинку, погодні умови чи інші істотні обставини, які могли б завадити побаченню та спілкуванню батька з дітьми; систематичне спілкування з дітьми засобами телефонного, поштового та електронного зв`язку, з урахування режиму дня та зайнятості дітей.

Окрім того, враховуючи те що, малолітні діти на теперішній час не навчаються у школі та в них відсутній канікулярний період та позивачем в прохальній частині позову не було визначено, які саме свята він бажає проводити з дітьми, суд, враховуючи висновок служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, вважає за необхідне зазначити, що дні народження, канікули та святкові дні спілкування дітей з батьком має відбуватись за попередньою домовленістю між батьками дітей, шляхом письмової домовленості.

Суд вважає, що встановлений судом графік побачень на даний час відповідатиме інтересам малолітніх дітей, з урахуванням обставин і доказів у справі.

На думку суду саме за умови дотримання батьком встановленого судом графіку зустрічей з дітьми, між батьком та синами буде встановлено зв`язок, довіру та розуміння потреб дітей. У свою чергу, матір, усвідомлюючи інтереси дітей та виконуючи рішення суду щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з синами, має можливість морально підготувати їх до зустрічі з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв`язку батька та синів.

Слід також роз`яснити сторонам, що з урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, налагодження психоемоційного зв`язку з батьком, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні малолітніх дітей, що буде відповідати, насамперед, інтересам дітей.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Попільнянської селищної ради, Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей- задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити для ОСОБА_1 , спосіб та порядок участі у вихованні та спілкуванні з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення порядку побачень та спілкування з дітьми відповідно до графіку:

- кожні перші та треті вихідні місяця (з 09.00 год. суботи по 20.00 год. неділі), з поверненням дітей на ночівлю до місця їх проживання з матір`ю в суботу о 20.00 год. та можливістю забрати у неділю о 09.00 год., - у перші 6 місяців після набрання рішенням законної сили, надалі - з можливістю залишати дітей на ночівлю за місцем проживання батька. Спілкування батька з дітьми у вказаний час за його бажанням можливе без присутності матері дітей, з можливістю спільного відвідування закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку поза місцем проживання батька, враховуючи при цьому стан здоров`я дітей та їх психічний стан, режим харчування, відпочинку, погодні умови чи інші істотні обставини, які могли б завадити побаченню та спілкуванню батька з дітьми;

- систематичне спілкування з дітьми засобами телефонного, поштового та електронного зв`язку, з урахування режиму дня та зайнятості дітей;

- дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками дітей, шляхом письмової домовленості.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 25 січня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа 1: Служба у справах дітей та сім`ї Попільнянської селищної ради, код ЄДРПОУ: 43869222, місцезнаходження: 13501, Житомирська обл., смт Попільня, буд. Богдана Хмельницького, буд. 7.

Третя особа 2: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, код ЄДРПОУ: 44055588, місцезнаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., смт Димер, вул. Соборна, буд. 19.

Суддя Д.А. Свєтушкіна