Постанова

від 23.01.2024 по справі 383/1278/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2024 року м. Кропивницький

справа № 383/1278/23

провадження № 22-ц/4809/273/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Кетрисанівська сільська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2023 року у складі судді Бондаренка В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміствимог заявника

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 6,1505 га в межах згідно з планом, розташована на території Кетрисанівської (колишньої Солонцюватської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належить спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КР №026437, виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 29.03.2002, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №26-18ч.

Вказував, що за заповітом, посвідченим 11.05.2010 секретарем виконавчого комітету Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Яловенко Л.П., зареєстровано в реєстрі за №37, він являється спадкоємцем майна ОСОБА_2 , а саме вищевказаної земельної ділянки.

Для оформлення спадщини у червні 2023 року він звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Трошиної С.А., але нотаріус видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом відмовилася з підстав недотримання вимог закону щодо строку прийняття спадщини.

Зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність складеного відносно нього заповіту щодо майна спадкодавця. Про наявність заповіту йому стало відомо при оформленні спадкових прав після смерті дружини спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в правовстановлюючих документах якої знаходились документи ОСОБА_2 та вищевказаний заповіт.

Посилаючись на вищевикладені обставини просив визначити йому додатковий строк вдва місяці, після набрання законної сили рішенням суду, для прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що позивач в підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини у визначений законодавством строк, а зазначені ним причини не визнаються судом поважними.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що не погоджується з рішенням суду, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що під час судового розгляду позивачем, допитаного в якості свідка, зазначено, що йому було невідомо про наявність складеного на його ім?я заповіту щодо майна спадкодавця. Про наявність заповіту позивачу стало відомо в середині 2021 року, про який його повідомила ОСОБА_3 (дружина спадкодавця), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, в неї знаходились правовстановлюючі документи ОСОБА_2 та вищевказаний в тексті позовної заяви заповіт, і це унеможливило подання ним заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Зауважив, що судом не враховано, те що позивач не перебуває в родинних стосунках з померлим ОСОБА_2 , а отже об?єктивно не міг знати про складання на нього заповіту та про відкриття спадщини.

Вважає, що відсутність інформації про заповіт спадкодавця є безспірними доказами поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини і вказане свідчить про наявність об?єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки використати своє право на подання вказаної заяви до нотаріальної контори ОСОБА_1 мав змогу лише після того як дізнався про наявність у нього права на спадкування за заповітом.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що згідно з ч.3ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Трудолюбівка Бобринецького району Кіровоградської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2011 (а.с.11).

Часом відкриття спадщини ОСОБА_2 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 входить земельна ділянка площею 6,15 га, кадастровий номер 3520886900:02:000:0018, розташована на території Кетрисанівської (колишньої Солонцюватської) сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належить спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КР №026437, виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 29.03.2002, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №26-18ч, що підтверджується копією вказаного державного акту (а.с.13).

Згідно заповіту від 11.05.2010, посвідченого секретарем виконавчого комітету Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Яловенко Л.П., зареєстрованого в реєстрі за №37, ОСОБА_2 на випадок смерті вказану земельну ділянку заповідав ОСОБА_1 ,що підтверджується його копією (а.с.12).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №73697201, виданої 24.08.2023 року заповіт ОСОБА_2 посвідчено 11.05.2010 та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №37 в Солонцюватській сільській раді Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрований у Спадковому реєстрі за №52696639 (а.с.35).

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 22.06.2023 заведена спадкова справа №48/2023 на підставі заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.06.2023, що підтверджується її копією (а.с.37-46). За змістом спадкової справи вбачається, що заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, зокрема ОСОБА_1 ,не подавались. Інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися.

Згідно з копією довідки Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 22.02.2022 №29, яка міститься в матеріалах спадкової справи, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1986 року і до дня смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті був зареєстрований один. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався Солонцюватською сільською радою та зареєстрований в реєстрі за №37 від 11.05.2010 (а.с.41).

Постановою приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. від 22.06.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно після смерті ОСОБА_2 , оскільки в шестимісячний строк ОСОБА_1 не вчинив дій, передбачених ст.ст. 1268-1271 ЦК України, оскільки не був зареєстрований на момент смерті зі спадкодавцем за однією адресою, а також не подавав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується копією постанови (а.с.14-15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19.01.2022 (а.с.16).

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 31.07.2023, встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 6,1496 га кадастровий номер 3520886900:02:000:0017, розташована на території Солонцюватськоїсільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.17-18).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Кетрисанівська сільська рада, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засіданння апеляційного суду свого представника не направила.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанову Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).

Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин.

Проте колегія суддів вважає, що суд не звернув уваги на те, що позивач на час смерті ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем не проживав, про існування заповіту, складеного на його користь, дізнався після закінчення строку для прийняття спадщини, оскільки нотаріус не повідомив його про складений на його користь заповіт.

Саме по собі те, що ОСОБА_1 дізнався про існування заповіту у 2021 році, а до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та до суду із позовом про визначення додаткового строку звернувся у 2023 році не є обставиною, яка свідчить про неповажність пропуску строку, оскільки строк на прийняття спадщини у шість місяців, який розпочався з 15.02.2011 і закінчився - 15.08.2011, було пропущено ним з поважних причин.

Наведене доводить існування підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини пропущено позивачем із поважних, не залежних від нього причин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції внаслідок неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам та неправильного застосування норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, рішення суду відповідно до ст. 376ЦПК Українипідлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2023 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк в два місяці, після набрання законної сили судовим рішенням, для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25 січня 2024 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді Л.М.Дьомич

О.А. Письменний