Рішення

від 22.12.2023 по справі 125/587/23

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/587/23

2/125/96/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Захарчук С.О.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Шикунової А. О.,

представника відповідача адвоката Мурис О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , особа, якій законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - Служба у справах дітей Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, про визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними,

У С Т А Н О В И В :

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 16.07.2015 він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . В шлюбі у сторін народились діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням суду від 04.10.2021 шлюб розірвано. За згодою батьків діти залишилися проживати з матір`ю, було вирішено питання особистої участі позивача у вихованні дітей та їх матеріального забезпечення. Однак відповідач звернулася до суду, і судовим наказом стягнуто з позивача аліменти. На даний час рішення виконується, заборгованість зі сплати аліментів відсутня, позивач бере участь у додаткових витратах на дітей.

Позивач також вказував, що відповідач з часом почала обмежувати позивача у праві бачитися з дітьми, вигадує різноманітні причини, нібито, зайнятості дітей, однак позивачеві достеменно відомий режим дітей, їх захоплення та бажання спілкуватися з батьком. Позивачу неприйнятні наміри колишньої дружини мінімізувати, і в решті позбавити позивача спілкування з дітьми. Будь-яких обставин, які б давали підстави вважати, що спілкування батька із дітьми спричинить їм шкоду, не існує. Створення перешкод спілкуванню батька із дітьми порушує не тільки права позивача як батька, а й суперечить інтересам дітей.

На підставі викладеного позивач просив визначити такі способи участі батька - ОСОБА_1 , у спілкуванні та вихованні дітей: щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 15:00 год. до 21:00 год. ( з урахуванням розкладу занять у навчальному закладі/гуртках/секціях); кожні другі вихідні місяця з вечора п`ятниці до вечора неділі (з ночівлею у батька); половину літніх канікул; свята (пасха, різдвяні, новорічні) - почергово з кожним із батьків; половина осінніх шкільних канікул - з батьком; зимові канікули (перша половина канікул) - з батьком.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити. Позивач визнав, що діти проживають разом із матір`ю в Іспанії, йому відомо, що діти відвідують там навчальні заклади. Вказав, що мати вивезла дітей за кордон без його дозволу у зв`язку із початком повномасшбатного вторгнення рф в Україну. Зазначив, що не має наміру повертати дітей в Україну під час війни, однак хотів би мати рішення суду щодо своєї участі у вихованні дітей, щоб можна було вимагати зустрічі із дітьми, коли він приїде до них, або коли вони повернуться в Україну. Зазначив також, що не має наміру звертатися за виконанням рішення у цій справі до закінчення війни. Стверджував, що мати перешкоджала батькові у спілкуванні із дітьми і до повномасштабного вторгнення, однак у зв`язку із його початком позивач відклав вирішення питання щодо чинення матір`ю перешкод у спілкуванні з дітьми. Вважає, що матір користується станом війни для мінімізації спілкування батька з дітьми.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування позиції відповідача представник в її інтересах подала до суду відзив. У відзиві вказала, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими виходячи із наступного. Посилання позивача на те, що відповідачка почала використовувати проживання дітей з нею у власних інтересах та фактично обмежувати позивача у праві бачитись з дітьми, не відповідає дійсності та не підтверджено жодними доказами. До початку війни відповідач жодного разу не відмовляла позивачу у можливості бачитись з дітьми, натомість з його боку досить частими були випадки, коли діти очікували обіцяної зустрічі з батьком, однак він не приходив і діти залишались засмученими. Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що поведінка відповідача негативно впливає на психологічний стан дітей. Твердження позивача про існування намірів у відповідачки мінімізувати і в решті позбавити його спілкування з дітьми, теж є надуманими та не відповідають дійсності. Відповідач не заперечує проти спілкування дітей з їх батьком і жодних перешкод не чинить.

У відзиві також вказано, що з червня 2022 року відповідач з дітьми проживає в Іспанії, діти отримують освіту, мають окреме житло та чудові умови проживання, про що відомо позивачу, адже вони спілкують в телефонному режимі. У найближчий час відповідач не планує повертатись в Україну, оскільки хвилюється за безпеку дітей, бажає, щоб вони зростали у спокої та мали достойний рівень життя. Відповідач працевлаштована та має змогу забезпечувати дітей і отримує аліменти від позивача на їх утримання. Тому у разі задоволення позову буде неможливим його фактичне виконання. Вказала також, що надані позивачем документи свідчать про те, що і мати, і батько брали активну участь шкільному та позашкільному житті дітей. Жодного доказу про те, що відповідач перешкоджає чи обмежує участ позивача у спілкуванні з дітьми, не надано. Усі надані довідки містять інформацію, яка не є актуальною на час подання позову, оскільки вже майже рік відповідач з дітьми не проживає в Україні і повертатись поки не планує.

Представник Служби у справах дітей в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи Служба повідомлена належним чином, подала заяву з проханням розгляд справи провести без участі представника Служби.

Ухвалою суду від 31.03.2023 зобов`язано орган опіки та піклування Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору з приводу визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними.

До суду надійшло рішення комісії з питань захисту прав дитини від 10.07.2023, згідно з яким вирішено відтермінувати розгляд питання про визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними ОСОБА_1 до повернення його малолітніх дітей ОСОБА_3 на територію України, за місцем свого постійного проживання. Рекомендовано ОСОБА_1 після повернення його малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на територію України звернутися повторно до Служби у справах дітей з питанням про визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними. Рекомендовано матері дітей ОСОБА_2 поважати батьківські права, не чинити перешкод та всіляко сприяти спілкуванню батька з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 за допомогою технічних засобів зв`язку.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлені такі обставини.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 04.10.2021 у справі №125/1150/21, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 16.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Барського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 67.

У ОСОБА_1 і ОСОБА_2 народились спільні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене підтверджується свідоцтвами про народження дітей: серії НОМЕР_1 , виданого 06.10.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Барського районного управління юстиції у Вінницькій області, серії НОМЕР_2 , виданим 26.06.2017 Барським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

На час розгляду справи судом і ухвалення рішення діти разом із матір`ю проживають в Іспанії, куди вони виїхали у зв`язку із повномасташбним вторгненням рф на територію України і введенням на свій території України воєнного стану. Вказані обставини відповідач зазначила у відзиві, підтвердила у судовому засіданні представник відповідача, а ці обставини визнані позивачем у судовому засіданні. Відтак, відповідно до приписів частини 2 статті 82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню

За період з січня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_1 отримав пенсію по інвалідності в загальній сумі 72091,20 гривень. Крім цього, ОСОБА_1 за період з вересня 2022 року по січень 2023 року отримав грошове забезпечення під час проходження військової служби по мобілізації в загальному розмірі 236615,23 гривень. Під час проходження служби зарекомендував себе позитивно. Ці обставини підтверджуються довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №305/0200-0203-12 від 26.03.2023, довідкою про доходи №157 від 24.02.2023 та службовою характеристикою, виданими військовою частиною НОМЕР_3 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 , виданої Барською міською радою №03/543 від 06.03.2023, позивач з 04.11.2015 по 24.11.2020 працював в Барській міській раді на посаді міського голови, де також зарекомендував себе з позитивної сторони.

Під час проживання в Україні позивач ОСОБА_1 брав участь у вихованні дітей, спілкувався з педагогами, відвідував батьківські збори, які також відвідувала і матір, займався спортивним вихованням сина, приводив та забирав доньку із дошкільного навчального закладу, що також робила і мати. Вказане підтверджується довідкою №06-08/6, виданою 27.06.2022 Барським ліцеєм №2 відділу освіти Барської міської ради, характеристикою учня спортивної школи ГО «Бійцівський клуб «Вікінг» Цицюрського Г. А., довідкою №7, виданою 26.01.2022 Барським закладом дошкільної освіти №1 «Берізка» відділу освіти Барської міської ради.

Згідно із довідкою, виданою Барським відділом ДВС у Жмеринському районі Вінницької області №3980 від 06.03.2023, судовим наказом №125/2013/21, виданим 07.12.2021 Барським районним судом Вінницької області, стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.11.2021 і до повноліття дітей. Станом на 06.03.2023 рішення виконується шляхом щомісячних утримань з доходів боржника, заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок житловою площею 133,0 кв. м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про право власності на житловий будинок з належними будівлями та спорудами серії САВ №069366 від 10.07.2008.

Згідно з частинами 4-5 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 6 статті 19 Сімейного кодексу України).

Органом опіки та піклування не надано суду висновку щодо розв`язання спору.

Водночас, вказане не може перешкодити суду розглянути спір щодо суті на підставі наявних матеріалів, оскільки в іншому випадку мала б місце відмова у доступі до правосуддя.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частиною 1 статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, Суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

При вирішенні спору про визначення способу участі у вихованні дитини кожного із батьків які проживають окремо, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини.

Таким чином, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 542/1428/18.

Під час судового розгляду встановлено, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у 2022 році в зв`язку із збройним конфліктом на території України разом із матір`ю ОСОБА_2 виїхали до Королівства Іспанія, де вони відвідують навчальні заклади.

Позивач не ставив перед судом питання про повернення дітей в Україну. Відтак, обставина перебування дітей за кордоном підлягає обов`язковому врахуванню під час вирішення цього спору щодо суті.

Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як пояснив позивач, раніше він не мав можливості виїздити за кордон, оскільки перебував на військовій службі, тому жодного разу не відвідував дітей за кордоном. Отже, відсутні підстави для висновку, що відповідач перешкоджає у побаченнях із дітьми за місцем їх перебування за кордоном.

Позивачем не доведено, що відповідач чинить позивачу будь-які перешкоди у спілкуванні з дітьми, тобто цілеспрямовано унеможливлює спілкування батька з дітьми чи не дозволяє дітям спілкуватися із батьком.

Не знайшов суд також і підстав для висновку, що відповідач зловживає станом війни з метою мінімізувати спілкування батька з дітьми, оскільки у зв`язку із перебуванням дітей в іншій країні існують об`єктивні труднощі в особистому спілкуванні дітей із батьком.

Відсутність активного сприяння з боку матері у дистанційному спілкуванні із дітьми не є тотожним умисному чиненню нею перешкод у спілкуванні.

Позивач наполягав саме на таких способах участі у вихованні дітей, які були вказані у позовній заяві, і не бажав визначити інші форми своєї участі у їх вихованні, які були б адаптовані до життєвих реалій, зокрема, враховували ситуацію збройного конфлікту на території України і перебування дітей у зв`язку із цим за кордоном, наприклад, спілкування через відеозв`язок визначеної судом тривалості та періодичності.

Суд констатує, що позивач не може втратити своє право на участь у вихованні дітей у зв`язку із обставинами, які існують в Україні. Водночас, форми участі батька у вихованні дітей мають узгоджуватися із життєвими реаліями і відповідати якнайкращим інтересам дітей. Крім того, застосований судом спосіб захисту має бути ефективним, тобто здатним ефективно захистити порушені права чи інтереси.

Водночас, обраний позивачем спосіб захисту батьківських прав передбачає перебування дітей на території України, що за обставин цієї справи наразі не відповідає якнайкращим їх інтересам у зв`язку із активними бойовими діями на сухопутній території і в повітряному просторі України, постійним повітряними тривогами, які можуть негативно відобразитися на психологічному стані дітей, і з огляду на те, що можливі інші форми участі батька у вихованні дітей.

Згідно з приписами частини 6 статті 81 ЦПК України суд не може також ухвалити рішення на підставі припущень про те, що коли позивач прибуде до місця перебування дітей в Іспанії, то мати чинитиме їм перешкоди у побаченні та спілкуванні.

Таким чином, за встановлених обставин цієї справи захист батьківських прав в обраний позивачем спосіб не буде ефективним і суперечитиме якнайкращим інтересам дітей, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

З викладених мотивів у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно з статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, то судові витрати позивача слід залишити за позивачем.

Керуючись статями 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , особа, якій законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - Служба у справах дітей Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, про визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними.

Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.01.2024.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Служба у справах дітей Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, ідентифікаційний код 44028622, місцезнаходження: майдан Святого Миколая, 18, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область.

Суддя Юлія САЛДАН