Рішення

від 25.01.2024 по справі 210/6453/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6453/23

Провадження № 2/210/426/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 січня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом адвоката Касьяна Миколи Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2г) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Касьян М.С. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки заробітної плати в сумі 53861,40 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі наказу №28-К від 28 березня 2018 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» електрогазозварником четвертого розряду, з посадовим окладом згідно штатного розпису.

На підставінаказу №744-К від 22 жовтня 2020року ОСОБА_1 звільнений застаном здоров`яна підставі п.2 ст.40КЗпП України.

Причиною звільнення стало систематичне затримання виплати заробітної плати позивачу. Згідно з довідкою, виданою ТОВ «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» станом на 01 червня 2021 року у підприємства перед ОСОБА_1 існувала заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 21 700, 00 грн. (двадцять одна тисяча сімсот гривень, 00 копійок).

15 червня 2021 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ, згідно якого з ТОВ «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» на користь ОСОБА_1 стягнуто вищевказану заборгованість.

16 листопада 2023 року в межах виконавчого провадження №73193240, відкритого з метою примусового виконання судового наказу від 15.06.2021 року позивачу було виплачено кошти згідно вимог виконавчого документа, що підтверджується випискою за картковим рахунком ОСОБА_1

ТОВ «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» в день звільнення позивача в порушенняст.116 Кодексу Законів про працю Українине виплатило йому належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки.

Період затримки розрахунку при звільненні позивача складає з 23.10.2020 року по 16.11.2023 року та становить 766 робочих днів.

Враховуючи що період з 23.10.2020 до 16.11.2023 становить значно більше шести місяців, вважає, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні саме за цей період.

Однак, позивачем береться до уваги великий проміжок часу затримки виплати заборгованості по заробітній платні, тому вважає доцільним здійснити нарахування з врахуванням змін, внесених Законом №2352-IX від 01.07.2022, тобто за шість місяців.

За вказаних обставин, просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 53861, 40 (п`ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят одна) гривня, 40 копійок (299,23 грн. *180 днів, де 299,23 грн. це середньоденний заробіток позивача, а 180 кількість днів прострочення виплат).

Від представника відповідача адвоката Петрової Т.А. 21.12.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначає, що позивач ОСОБА_1 при звільненні 22.10.2020 року знав про невиплачені йому суми, нараховані відповідно до ст.116 КЗпП України, однак не звернувся до суду з відповідним позовом в межах трьохмісячного строку, передбаченого ст.233 КЗпП України.

Крім того, зазначає, що відносно відповідача відкрито виконавче провадження №65310717 щодо примусового стягнення заборгованості на користь ОСОБА_2 та інших осіб, накладено арешт на кошти та все рухоме і нерухоме майно відповідача.

Враховуючи викладене, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.11.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.21).

Представник відповідача до суду не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Від представника позивача адвоката Касьян М.С. надано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, відзиві на позовну заяву, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

У статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. ч. 1, 7ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з на підставі наказу №28-К від 28 березня 2018 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» електрогазозварником четвертого розряду, з посадовим окладом згідно штатного розпису. На підставінаказу №744-К від 22 жовтня 2020року ОСОБА_1 звільнений застаном здоров`яна підставі п.2 ст.40КЗпП України.

Вказані обставинипідтверджуються відповіднимизаписами втрудовій книжцісерії НОМЕР_1 ,виданій 17липня 1984року наім`я ОСОБА_1 (а.с. 11-13).

Згідно з довідкою №29 від 01.06.2021 року, виданою ТОВ «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД», станом на 01.06.2021 року, у підприємства перед позивачем існувала заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 21700,00 грн. (а.с. 10).

З метою стягнення вказаної заборгованості, позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яку, 15.06.2021 року, розглянуто та Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу та видано судовий наказ, згідно якого з ТОВ «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 21700,00 грн. (а.с. 14).

16листопада 2023року вмежах виконавчогопровадження №73193240,відкритого зметою примусовоговиконання судовогонаказу від15.06.2021року позивачубуло виплаченокошти згідновимог виконавчогодокумента,що підтверджуєтьсявипискою закартковим рахунком ОСОБА_1 (а.с. 16).

Відповідно до довідки про заробітну плату, видану товариством з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» ОСОБА_1 , оклад останнього у серпні 2020 року становив 7181, 64 гривень, а у вересні 2020 року складав 5386, 23 гривень. Загальна сума доходу за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 становить 67343,52 гривень (а.с.15).

Постановою про арешт коштів боржника за ВП №65310717 від 27.05.2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належить боржнику: ТОВ «Укрмонтажспецбуд» (а.с.32-33).

Постановою про арешт майна боржника за ВП №65310717 від 27.05.2021 року накладено арешт на майно, що належить боржнику: ТОВ «Укрмонтажспецбуд» (а.с.34-35).

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У статті 117 КЗпП України зазначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, положення даної статті застосовуються у разі невиплати звільненому працівникові належних сум у строки, встановлені ст.116 КЗпП України.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про плату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року у справі №365/470/17, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок по заробітній платі, передбачений статтею 116 КЗпП України, ТОВ «Укрмонтажспецбуд» у день звільнення позивача не проведено, у судовому порядку з відповідача на користь позивача стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 21700,00 гривень.

Зважаючи на те, що фактичне повне виконання судового рішення здійснено 16.11.2023, період з 23.10.2020 (дата звільнення) до 16.11.2023 (дата виплати коштів), становить значно більше шести місяців, тому суд вважає за доцільне, в межах позовних вимог, здійснити нарахування з врахуванням змін, внесених Законом №2352-ІХ від 01.07.2022 року, тобто за шість місяців.

Суд погоджується з розрахунком представника позивача, щодо стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні в сумі 53861,40 гривень (299,23 грн.*180 днів, де 299,23 грн. середньоденний заробіток позивача, 180 кількість днів прострочення виплат (шість місяців)).

Суму середньоденного заробітку позивача в розмірі 299,33 гривні, відповідач не оспорював.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 пропущено тримісячний строк ля звернення до суду з даним позовом, визначений статтею 233 КЗпП України, перебіг якого, на переконання представника відповідача, розпочинається з дати нездійснення розрахунку при звільненні, тобто з 22.10.2020 року, судом відхиляються, як такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм КЗпП України.

Так,частиною першоюстатті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.20, 25 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.99 року, вбачається, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Згідно рішення Конституційного Суду України у рішенні № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі №1-5/2012, для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач 16 листопада 2023 року провів повний розрахунок з позивачем, виплативши йому 21700,00 грн. невиплаченої заробітної плати, а з даним позовом позивач звернувся до суду 23 листопада 2023 року. Таким чином, позивачем не пропущено тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доказів виплати позивачу, нарахованих сум середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 гривень, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого ним судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 115, 116, 117, 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов адвоката КасьянаМиколи Степановича,який дієв інтересах ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» простягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 40376547, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2Г на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 53861,40 гривень (п`ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня сорок копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 40376547, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2Г на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 25 січня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 40376547, (місцезнаходження: 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2Г).

Суддя: Р. Є. Скотар