Справа № 352/1492/23
Провадження № 2/352/77/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М. М.
з участю секретаря Гундич Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зменшення розміру заборгованості за аліментами,
у с т а н о в и в :
Позивач у липні 2023 р. звернувся до суду з позовом до відповідачки про зменшення розміру заборгованості за аліментами, у якому просив зменшити розмір його заборгованості із 138910,71 грн до 50000 грн.
Ухвалою від 25.09.2023 суд залучив до участі у справі правонаступника третьої особи Тисменицького ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким є Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Свій позов обґрунтовував тим, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04.05.2007 з нього стягнуто аліменти на користь відповідачки у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тисменицький ВДВС в Івано-Франківському районі 01.01.2023 надав йому розрахунок зі сплати аліментів, з якого вбачається, що станом на 01.03.2023 його заборгованість по сплаті аліментів становить 138910,71 грн. Згідно ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. З 2012 р. він має інвалідність третьої групи та отримує державну соціальну допомогу, з того часу він періодично лікується, згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією йому протипоказана робота на висоті, біля води, біля вогню, з рухомими механізмами. Він за станом здоров`я не працює, соціальна допомога у розмірі 2100 грн є основним джерелом його доходу. Вважає, що ці обставини є підставою для зменшення розміру заборгованості по аліментах.
Представник позивача - адвокат Жидецька С. Р. у поданій до суду заяві просила розглянути справу без участі сторони, позов підтримала і просила його задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку, не повідомила суд про причини неявки, не подала відзиву.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Установлено, що сторони - позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 - мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які досягли повноліття.
Рішенням від 04.05.2007 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області стягнув з позивача аліменти на користь відповідачки на двох малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (а.с.6).
Як вбачається з розрахунку зі сплати аліментів та відповіді Тисменицького ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.11-12), станом на 01.03.2023 заборгованість позивача за аліментами становить 138910,71 грн.
Згідно розрахунку позивач останні кілька років повинен був сплачувати аліменти в мінімальному гарантованому розмірі в сумі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однак, аліментів не сплачував.
Суд установив, що позивач хворіє розладами психіки та поведінки внаслідок черепно-мозкової травми, що мала місце в 2011 р., посттравматичною епілепсією з генералізованими судомними нападами, схильністю до епістатусів, психотично поведінкових розладів, помірним зниженням інтелектуально-мнестичних та когнітивних функцій, тривожно-параноїдним синдромом, періодично лікується, що підтверджується виписками з медичних карток (а.с.8-9).
З 2012 р. позивач має інвалідність третьої групи, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією йому протипоказана робота на висоті, біля води, біля вогню, з рухомими механізмами (а.с.5). Позивач отримує державну соціальну допомогу, розмір якої зараз становить 2100 грн, (а.с.7).
Суд установив, що позивач, починаючи з 2012 р., не скористався правом на зменшення розміру аліментів у зв`язку з погіршенням стану свого здоров`я та отриманням інвалідності в порядку ч. 1 ст. 192 СК України чи визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням того, що чинний на той час СК України дозволяв змінювати спосіб стягнення аліментів (з частки від заробітку (доходу) на тверду грошову суму) і за позовом платника аліментів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
З наданих позивачем, вказаних вище доказів суд не вбачає, що наявна у позивача заборгованість за аліментами виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою чи іншою обставиною, що має істотне значення, які можуть бути підставами для зменшення розміру заборгованості за аліментами.
Сторона позивача в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надала суду належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовувала заявлений позов.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність правових підстав для зменшення розміру заборгованості за аліментами в порядку ч. 2 ст. 197 СК України, суд приходить до висновку про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову та відмовляє в його задоволенні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки ухвалою від 06.07.2023 суд звільнив позивача від сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн, який не може бути стягнутий з відповідачки, на користь якої суд ухвалив рішення, судовий збір у цій справі компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 197 СК України, керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зменшення розміру заборгованості за аліментами.
Компенсувати судовий збір у розмірі 1073,60 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Третя особа: Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 45, код ЄДРПОУ 35021710.
Повне рішення складено 30.01.2024.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ
Суд | Тисменицький районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2024 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116618050 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
ХОМИНЕЦЬ М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні