Рішення

від 29.01.2024 по справі 587/3471/23

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/3471/23

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року м. Суми

Сумський районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Черних О.М.,

секретаря судового засідання Овчаренко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ДП «Новосуханівський спиртовий завод» (с. Новосуханівка, вул. Заводська, 1, Сумського району Сумської області) про визнання припиненим трудових відносин та стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до Сумського районного суду Сумської області із позовом до ДП «Новосуханський спиртовий завод» про визнання трудових відносин припиненими та стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.02.2016 року була прийнята до ДП «Новосуханівський спиртовий завод» на посаду головного бухгалтера за основним місцем роботи на повний робочий день. Працевлаштування ОСОБА_1 як працівника відповідача оформлено відповідно до наказу ДП «Новосуханівський спиртовий завод». Починаючи з дати працевлаштування і до дати звернення до суду з позовом позивачка виконувала свої посадові обов`язки на робочому місці на підприємстві відповідача.

Оскільки ДП «Новосуханівський спиртовий завод» не перебував у стадії ліквідації, тобто працював, позивачка двічі, а саме 29 грудня 2021 року та 12 жовтня 2023 року направляла заяву про своє звільнення на адресу керівника ДП «Новосуханівський спиртовий завод», на адресу засновника - до Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства, та на адресу Концерну «Укрспирт», до складу якого входило підприємство, а також до Фонду Державного майна України, так як завод був переданий туди для проведення процедури приватизації. В даних заявах позивачка просила вважати її двотижневим попередженням про своє звільнення з посади та відповідно просила звільнити її з роботи після спливу даного строку за ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Просила також надіслати на свою адресу копію наказу про звільнення з роботи та провести повний розрахунок всіх сум, що належать їй до виплати при звільненні відповідно до ст. 116 КЗпП України. Представники відповідача на зв`язок не виходили, що унеможливило можливість припинити трудовий договір. Зважаючи на це, позивачка не має змоги самостійно розпоряджатися правом на працю та вибирати самостійно місце роботи. Таким чином, незважаючи на те, що позивач двічі намагалася офіційно повідомити відповідача про намір розірвання трудового договору, це виявилось неможливим, оскільки її листи були направлені на адресу в.о. директора ДП «Новосуханівський спиртовий завод», а від останнього жодної інформації не надходило.

У зв`язку з викладеним, позивачка просить визнати трудові відносини припиненими, у зв`язку із звільненням за власним бажанням, зобов`язати відповідача видати наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та видати трудову книжку, а також стягнути з ДП «Новосуханівський спиртовий завод» на її користь суму заробітної плати.

Позивачка до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Наказом № 2 від 01.02.2016 року ОСОБА_1 прийнята на посаду головного бухгалтера ДП «Новосуханівский спиртовий завод», що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 5).

Відповідно до штатного розпису ДП «Новосуханівський спиртовий завод», який введено в дію з 01 вересня 2019 року, затверджено три посади: директор, головний бухгалтер та головний інженер (а.с. 6).

Заявою від 29 грудня 2021 року позивачка звернулася на адресу ДП «Новосуханівський спиртовий завод», до Міністерства аграрної політики та продовольства України, до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», та до Фонду Державного майна України, що підтверджується відповідними заявами та описами направлення (а.с. 13-2). На звернення позивачка отримала відповіді з Мінагрополітики, Мінекономіки та Фонду Державного майна України і не отримала відповіді від Концерну «Укрспирт» та ДП «Новосуханівський спиртовий завод».

Зокрема, в листі №10-47-2532 від 09.02.2022 року Фонд Державного майна України повідомив, що наказом Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн «Укрспирт») від 10.12.2018 №141-к «Про призначення ОСОБА_2 » призначено тимчасово виконувачем обов`язків директора державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» Білогрищенка А.І., а також про те, що заяви ОСОБА_2 про звільнення його з посади тимчасово виконувача обов`язків директора ДП «Новосуханівський спиртовий завод» до Фонду не надходило. Звернення про звільнення ОСОБА_1 було направлено для розгляду по суті до ДП «Новосуханівський спиртовий завод» (а.с. 23-24).

12.10.2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача ДП «Новосуханівський спиртовий завод» з заявою про звільнення з посади на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та проведення повного розрахунку при звільненні відповідно до ст. 116 КЗпП України (а.с. 25-29).

Відповідно до довідки ДП «Новосуханівський спиртзавод» № 01 від 11.01.2024 року загальна сума заборгованості перед ОСОБА_1 за період з 01.06.2020 року по 07.12.2023 року становить 260402, 70 гривень (а.с. 42).

Згідно з ч. 1 ст.21 КЗпП, Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КЗпП, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно із ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно з ч.1 ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 4 ЗУ Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Місце фактичного виконання трудових обов`язків відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять доказів укладення між відповідачем та позивачем контракту або строкового трудового договору, а отже позивач наділений правом припинити трудові відносини з власної ініціативи, попередивши про це роботодавця письмово не пізніше ніж за два тижні.

Згідно із положеннями ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Враховуючи зазначені норми закону, суд вважає, що позивач належним чином, у визначеному законом порядку повідомила відповідача ДП «Новосуханівський спиртовий завод» про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням.

Проте, відповідачем всупереч вимогам закону та у порушення прав позивача на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, жодних дій не вчинено, наказ про звільнення останньої з роботи не видано.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи та факт порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.05.2019 у справі № 757/61865/16-ц.

У своєму рішенні №201/1384/16-ц від 25.11.2019 року Верховний Суд України визначив, що ефективним і таким, що не суперечить закону є спосіб захисту, як припинення трудових відносин на підставі частини першої ст.38 КЗпП України.

Згідно з п.3 Постанови КМУ № 301 «Про трудові книжки працівників», трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку вдень звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказані обставини не спростовані відповідачем у судовому засіданні жодними доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає позивні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на судовий збір в сумі 1073,80 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 76,81,263,264,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ДП «Новосуханівський спиртовий завод» (с. Новосуханівка, вул. Заводська, 1, Сумського району Сумської області) про визнання припиненим трудових відносин та стягнення заробітної плати - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , та ДП «Новосуханівський спиртовий завод», (код ЄДРПОУ 00375214) за ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дати звернення з позовом до суду, тобто 11 грудня 2023 року, та зобов`язати ДП «Новосуханівський спиртовий завод» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 1 ст. 38 КЗпП України з зазначеної дати, зробити відповідний запис про звільнення в трудовій книжці.

Стягнути з ДП «Новосуханівський спиртовий завод», код ЄДРПОУ 00375214, на користь ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , заборгованості по заробітній платі в сумі 260402,70 гривень.

Стягнути з ДП «Новосуханівський спиртовий завод», код ЄДРПОУ 00375214, на користь ОСОБА_1 , 2385413562, витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,80 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М.Черних