Рішення

від 30.01.2024 по справі 277/1396/23

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/1396/23

Номер рядка звіту 43

РІШЕННЯ

іменем України

"30" січня 2024 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

розглянувши в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області, який поданий в інтересах Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, Ємільчинської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби

В С Т А Н О В И В:

Керівник Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, Ємільчинської селищної ради Житомирської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Ємільчинської селищної ради Житомирської області шкоду завдану незаконним виловом риби у розмірі 23715,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що Звягельською окружною прокуратурою на виконання вимог ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та наказу Генерального прокурора №389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», під час здійснення моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, що потребують вжиття заходів прокурорського реагування.

Встановлено, що постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15.08.2022 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Вказана постанова Ємільчинського районного суду набрала законної сили 26.08.2022 року.

Згідно рішення суду, 04.05.2022 року о 10:00 годині ОСОБА_2 здійснив вилов риби забороненими знаряддями лову та у період нересту, чим порушив положення п.п.3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства» та ст.ст.27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ».

Згідно з розрахунком збитків розмір збитку, який завдано державі внаслідок незаконного вилову риби відповідачем складає 23715,00 грн.

Таким чином, Ємільчинський районний суд своєю постановою від 15.08.2022 року у справі №277/563/22 засвідчив факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а також те, що в результаті грубого порушення відповідачем правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову та в період нересту), заподіяно шкоди рибному господарству України на суму 23715 грн.

Станом на дату звернення до суду, шкода завдана ОСОБА_2 незаконним виловом

риби в добровільному порядку не відшкодована, а тому він змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

03.11.2023 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу було роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву та встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання. Також відповідача було попереджено про те, що у разі ненадання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.

23.11.2023року відповідачнадав досуду відзивна позовнузаяву,в якомупросив відмовитив задоволенніпозову забезпідставністю позовнихвимог.В обґрунтуваннясвоїх запереченьвідповідач зазначив,що йоговини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, постановою від 15.08.2023 року не було визнано і не було звільнено від адміністративної відповідальності.

Судом не встановлювалися обставини вчинення адміністративного правопорушення, а лише було зазначено суть адміністративного правопорушення, яка відображена у протоколі.

Крім того, згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

На думку відповідача дана норма КУпАП виключає встановлення вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у всіх випадках та передбачає закриття провадження по справі.

Також відповідач зазначив, що згідно висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Про подію щодо незаконного вилову риби, яка відображена у протоколі про адміністративне правопорушення, свідчить лише його пояснення від 04.05.2022 року, яке написане власноручно поліцейським та на його думку є недопустимим доказом, оскільки будь-яких пояснень 04.05.2022 року поліцейському він не надавав. В зазначеному поясненні відсутній його підпис.

Відповідач переконаний, що інші докази, які додані на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, є неналежними, недопустимими, недостовірними та недостатніми.

Крім того, вважає, що вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП має доводитись у спосіб та порядку, передбаченому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього доказів. Виновність особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути доведена в порядку цивільного судочинства.

05.12.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому, в якому керівник Звягельської окружної прокуратури зазначив, що постановою Ємільчинського районного суду від 15.08.2022 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

З правового аналізу ст.38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) чи вчинені вони цією особою. Прокурор вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП доведена та підтверджена постановою суду і додаткового доказування не потребує.

Таким чином, Ємільчинський районний суд своєю постановою від 15.08.2022 року засвідчив факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а також те, що в результаті грубого порушення відповідачем правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову та в період нересту), заподіяно шкоди рибному господарству України на суму 23715,00 грн.

Постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася і не переглядалася та 26.08.2022 року набрала законної сили.

Оскільки відомості про скасування вказаної постанови відсутні, тому факт незаконного лову відповідачем риби є встановленим, постанова про адміністративне правопорушення є преюдиційною у даній справі, а тому, оскільки постанова набрала законної сили, обставини, які встановлені в ній щодо незаконного лову ОСОБА_2 риби, не підлягають доказуванню.

На переконання керівника Звягельської окружної прокуратури, доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, з огляду на що позовні вимоги Звягельської окружної прокуратури Житомирської області просить задовольнити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді, суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Судом встановлено, що згідно ксерокопії постанови Ємільчинського районного суду від 15.08.2022 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом зокрема було встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення 03.05.2022 року біля 22 год. ОСОБА_2 на р. Уборть в смт Ємільчине поставив дві сітки, а 04.05.2022 року о 10 год. з дерев`яного човна знімав дві рибальські сітки, які є знаряддям лову, виготовлені із сіткоснастевого матеріалу, які в даний час і в даному місці заборонені. Зловив рибукарась сріблястий 15 екз., завдавши державі збитки на суму 23715 грн.

Разом з тим суд, приймаючи до уваги, що з часу вчинення, 04.05.2022 року, ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, до дня винесення постанови, пройшло більше трьох місяців, прийшов до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю.

Закриваючи провадження у справі судом також вирішено питання про вилучені у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності речі, а саме: дві сітки L-30 м, Н-1,6 м, діаметр 35 мм, які зберігаються в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області знищити, а дерев`яний човен та рибу карась сріблястий в кількості 15 шт. залишити ОСОБА_3 (а.с. 14-15).

Відповідно до ксерокопії протоколу про адміністративне правопорушення №1284 від 14.05.2022 року ОСОБА_2 03.05.2022 року приблизно о 22 год. 00 хв. поставив дві сітки, а 04.05.2022 року зняв вказані сітки, виловивши таким чином рибу карась сріблястий в кількості 15 штук. (а.с. 16).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.05.2023 року він 03.05.2022 року приблизно о 22 год. біля свого будинку на річці Уборть поставив дві рибальські сітки, а 04.05.2022 року він зняв сітки в яких було 15 карасів. (а.с. 17).

Відповідно до письмового пояснення від 14.05.2022 року, яке написане ОСОБА_2 власноручно, останній вказав, що 04.05.2022 року о 10 год. 00 хв. він з дерев`яного човна ловив рибу двома сітками на р. Уборть та зловив 15 карасів. (а.с. 18).

Згідно опису знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів вилучених у порушника ОСОБА_2 , опису вилученої (повернутої) риби, інших водних біоресурсів об`єктів лову у порушника ОСОБА_2 вилучено човен дерев`яний та залишено йому ж на відповідальне зберігання, дві сітки L-30 м, Н-1,6 м, діаметр 35 мм та рибу карась сріблястий в кількості 15 шт., вагою 7 кг., яку також залишено ОСОБА_3 . Згідно ж з квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адмінправопорушення №1284, вилучені у ОСОБА_1 дві сітки L-30 м, Н-1,6 м, діаметр 35мм переданона зберіганнядо управлінняДержавного агентствамеліорації тарибного господарствау Житомирськійобласті.(а.с.19-21).

З розрахунку збитків до протоколу №1284 від 14.05.2022 року, вбачається ОСОБА_2 проводив незаконний лов водних біоресурсів, забороненим знаряддям лову та виловив рибу: карась сріблястий в кількості 15 екз., чим заподіяв збитків рибним запасам України на суму 23715,00 грн. (а.с.22).

Згідно повідомлення Ємільчинської селищної ради Житомирської області №566 від 21.04.2023 року заходів щодо пред`явлення позову до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної незаконним виловом риби селищною радою не вживались, у зв`язку з відсутністю інформації про наявність даного факту. (а.с. 28).

Як слідує з листа управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області №2-2-9/522-23 від 27.04.2023 року Управління не заперечує проти застосування прокуратурою заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову в інтересах держави. (а.с. 31).

Статтею 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи внесені вони цією особою.

Отже обставини, встановлені постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15.08.2022 року у справі №277/563/22, а саме щодо здійснення незаконного вилову риби відповідачем, що мали місце 03 04.05.2022 року, винуватість відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та заподіяння відповідачем навколишньому природному середовищу та рибному господарству України не підлягають доказуванню, оскільки, хоча провадження по справі і закрито, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення.

Розмір матеріальної шкоди, спричиненої діями відповідача становить 23715,00 грн., яка розрахована з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», зі змінами внесеними постановою КМУ від 06.10.2021 №1039.

Матеріалами справи підтверджено, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, а також Ємільчинська селищна рада Житомирської області не звертались до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про тваринний світ» риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі належать до об`єктів тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону.

Статтею 10 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно із ст.11 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; тощо.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 27 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Пунктом 1.1 розділу IV Правил любительського та спортивного рибальства, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 року. передбачено заборону добування(вилов)риби такимизнаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.

Пунктом 4.4 розділу ІV Правил забороняється добування (вилов) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) гачковими знаряддями (добування) вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега.

Згідно ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ч.ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону, в зв`язку з чим підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Крім того, ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Положенням ч.3 ст.40 КУпАП передбачено, що питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

За правилами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Частиною 1 та пунктом "б" частини 2 статті 47 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Отже, водні біоресурси, які були незаконно вилучені з природного середовища ОСОБА_2 , а саме річки «Уборть» на території Ємільчинської ОТГ, є майном територіальної громади в особі Ємільчинської селищної ради Житомирської області, на користь якої, підлягає відшкодуванню шкода, завдана відповідачем внаслідок порушення законодавства України в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11-13, 27, 60, 76-79, 82, 141, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області, який поданий в інтересах Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, Ємільчинської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області на р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 37976485, шкоду завдану незаконним виловом риби у розмірі 23715 (двадцять три тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури (Код ЄДРПОУ 02909950) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Заполовський