Ухвала

від 29.01.2024 по справі 722/210/24

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/210/24

Номер провадження 2-з/722/1/24

У Х В А Л А

провідмову узабезпеченні позову

29 січня 2024 року м.Сокиряни

Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Cуський О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусам в оформленні будь- кому спадкових прав щодо спадкового майна ОСОБА_2 до набрання законної сили рішення та подання позовної заяви ОСОБА_1 у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся досуду звищезазначеною заявою,посилається нате,що йогобатько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.11.2003 року був основним квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 17.11.2003 року батько одержав від ТОВ "Разом" ордер за №22 на вселення у дану квартиру. На зазначений час вселення у квартиру заявник та його мати ОСОБА_3 були членами сім`ї ОСОБА_2 , відповідно були вписані в ордер, як члени сім`ї та зареєстровані у ній. По даний час, заявник зареєстрований та фактично проживає у даній квартирі. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області та після його смерті відкрилася спадщина. У провадженні Сокирянської державної нотаріальної контори Чернівецької області знаходиться спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Згідно матеріалів даної спадкової справи спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та заявник ОСОБА_1 . Через певний період часу після смерті батька, під час перегляду документів на спадкове майно, заявник з`ясував, що батько за життя здійснив приватизацію зазначеної квартири. Зокрема, згідно зі змістом інформаційної довідки №335146050 від 09.06.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.06.2023 року державним реєстратором КП "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" Микитюком І.А. 19.10.2017 року було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, загальною площею 48,8 кв.м., житлова площа 33,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1385824373240, номер відомостей про речове право 22957306).

Підставами внесення запису зазначено: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37707825 від 23.10.2017 року) ОСОБА_5 , Комунальне підприємство "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації", Чернівецька область.

Документи, подані для державної реєстрації: ордер, серія та номер: б/н, виданий 17.11.2003, видавник: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Разом"; технічний паспорт, серія та номер: 132, виданий 17.10.2017, видавник: Інженер з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_6 .

Також вказав, що ордер на вселення взагалі не зазначений у законодавстві, як підстава для реєстрації права власності.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року №2482-ХІІ, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Однак, всупереч вищезазначеному Закону приватизація даної квартири була здійснена без врахування його беззаперечного права на участь у приватизації, зокрема, без включення завяника, як члена сім`ї, до числа співвласників приватизованої квартири.

Відповідно до пункту першої частини першої статті другої Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Інформація про батька, як єдиного власника квартири була всупереч нормам законодавства, в тому числі всупереч нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ внесена у державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Вважає, що такими незаконними діями було порушено його гарантоване право на приватизацію даної квартири.

Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони нотаріусам у оформленні будь-кому спадкових прав щодо спадкового майна ОСОБА_2 , який помер в м. Сокиряни 30.05.2023 року до набрання законної сили рішенням суду за його позовом, який заявник подасть у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до частини другоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідностатті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивач ОСОБА_1 обґрунтовує наявність підстав для забезпечення позову тими обставинами, що незаконним діями було порушено його гарантоване право на приватизацію квартири, оскільки приватизація даного нерухомого майна була без врахування його беззаперечного права на участь у приватизації.

Однак, заявником не наведено ґрунтовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не додано доказів, які б підтвердили те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову позивачем не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

При цьому, вразі застосування даних заходів, призведе до необґрунтованого втручання у діяльність відповідача, що не забезпечує збалансованості інтересів сторін.

Виходячи з вищевикладеного, заяву про забезпечення позову суд визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборонинотаріусам воформленні будь-комуспадкових правщодо спадковогомайна ОСОБА_2 до набраннязаконної силирішення таподання позовноїзаяви ОСОБА_1 у відповідності доч.4ст.152ЦПК України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Суддя: