Рішення

від 18.01.2024 по справі 712/12200/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 2-о/712/24/24

Справа № 712/12200/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі КАПЛЯ А.С.

з участю адвоката СІБІЛЬОВОЇ О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), зацікавлені особи: Соснівський відділ м. Черкаси Державної міграційної служби України Управління державної міграційної служби України в Черкаській області (адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська 116), Комунальний заклад «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради» (адреса:м.Черкаси,вул.Луки Святителя-хірурга11) про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Кадіївка, Луганської області. Мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 .

З 2014 року м. Кадіївка, Луганської області знаходиться під окупацією російською терористичною організацією «Луганська народна республіка».

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кадіївської міської ради депутатів трудящих від 10.12.1976 року № 929, Заявницю було поміщено до дитячого будинку інвалідів.

Згідно путівки № 13, дійсної до 28.02.1991, Заявницю було направлено з дитячого інтернату до Нижнянського дому-інтернату.

З 13.02.1991 року Заявниця мешкала у Нижнянському обласному психоневрологічному інтернаті на повному державному забезпеченні, куди вона була переведена з дитячого будинку інвалідів.

Доля батьків Заявниці після розміщення її в дитячій будинок інвалідів - невідома, інших родичів Заявниця не має.

Відповідно до довідки BT3-32 №009483 ОСОБА_2 призначено першу групу інвалідності, безстроково. Довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА .N9754620, дата повторного огляду 16.08.2011 року ОСОБА_2 призначено перша група інвалідності безстроково.

27.03.2022 року через інтенсивні бойові дії, Заявниця була евакуйована до Черкаської області та за путівкою направлена з Нижнянський обласний психоневрологічний інтернат до психоневрологічному відділенні КЗ «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради».

Наказом від 31.03.2022 Заявниця була оформлена та наразі перебуває на повному державному забезпеченні у психоневрологічному відділенні КЗ «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради».

З документів, що містяться в медичній справі Заявниці та посвідчують її особу залишилися копії паспорту Серія НОМЕР_1 , виданого Золотівським ВМ Первомайського МВ УМВС України в Луганській області, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, Свідоцтво про народження.

Заявниця все своє життя прожила на території, яка є територією незалежної України.

Відомостей про те, що Заявниця отримувала паспорт громадянина СРСР, ані паспорт громадянина України - Держаною міграційної службою України на адвокатські запити - не було виявлено, враховуючи, що територія, де вона раніше проживала та отримувала паспорт, тимчасово окупована.

ОСОБА_2 має намір отримати паспорт громадянина України у формі ID картки, але в неї відсутні документи, що підтверджують її ідентифікацію та належність до громадянства України.

У зв`язку з тим, що Заявниця проживала на території України станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року та відповідно до п. 16 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 року, вона є громадянином України.

У жовтні 2023 року Заявниця через свого представника - адвоката Сібільову О.В. - звернулася до Соснівського відділу державної міграційної служби України у м. Черкаси з заявою за оформленням паспорта громадянина України, однак було отримано відповідь, що органи ДМС не можуть ідентифікувати її особу, рекомендовано звернутися до суду за підтвердженням факту проживання в України на 1991 рік та ідентифікації її особи.

Враховуючи, що Заявниці 50 років, доля родичів невідома, дітей на мала, все життя прожила в інтернатних закладах, є інвалідом з дитинства, виконати безпосередньо умови нормативного акту щодо ідентифікації особи через органи ДМС не вбачається можливим.

Інформація в органах МВС України, Пенсійного фонду, Державної податкової служби та інших органах відсутня. У зв`язку із війною не всі відомості були перенесені та вчасно оцифровані, дані по Донецькій та Луганській областях в державних реєстрах відсутні, родичі Заявниці вже померли.

Оскільки ДМС України не має змоги перевірити оформлення паспорта громадянина України через те, що підрозділи ДМС/ГУМВС Луганської області не здійснюють свої повноваження, усі оформлені ними матеріали, архівні обліки та картотеки залишилися на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

У зв`язку з цим, просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити особу заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народилась в м. Кадіївка, Луганської області; встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24.08.1991 та 13.11.1991 року.

Ухвалою від 09 листопада 2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

06.12.2023 року зацікавленою особою Соснівським відділом у місті Черкаси Управлінням державної міграційної служби України в Черкаській області надано письмові пояснення третьої особи щодо заяви.

Представник Соснівського відділу м. Черкаси Державної міграційної служби України Управління державної міграційної служби України в Черкаській області до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник зацікавленої особи Комунального закладу «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради» в судовому засіданні поклався на розсуду суду, в подальшому до судового засідання не з`явився.

Заслухавши думку адвоката, пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, заявниця ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Кадіївка, Луганської області. Мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 .

З 2014 року м. Кадіївка, Луганської області знаходиться під окупацією російською терористичною організацією «Луганська народна республіка».

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кадіївської міської ради депутатів трудящих від 10.12.1976 року № 929, Заявницю було поміщено до дитячого будинку інвалідів.

Згідно путівки № 13, дійсної до 28.02.1991, Заявницю було направлено з дитячого інтернату до Нижнянського дому-інтернату.

З 13.02.1991 року Заявниця мешкала у Нижнянському обласному психоневрологічному інтернаті на повному державному забезпеченні, куди вона була переведена з дитячого будинку інвалідів.

Доля батьків Заявниці після розміщення її в дитячій будинок інвалідів - невідома, інших родичів Заявниця не має.

Відповідно до довідки BT3-32 №009483 ОСОБА_2 призначено першу групу інвалідності, безстроково. Довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА .N9754620, дата повторного огляду 16.08.2011 року ОСОБА_2 призначено перша група інвалідності безстроково.

27.03.2022 року через інтенсивні бойові дії, Заявниця була евакуйована до Черкаської області та за путівкою направлена з Нижнянський обласний психоневрологічний інтернат до психоневрологічному відділенні КЗ «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради».

Наказом від 31.03.2022 Заявниця була оформлена та наразі перебуває на повному державному забезпеченні у психоневрологічному відділенні КЗ «Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради».

З документів, що містяться в медичній справі Заявниці та посвідчують її особу залишилися копії паспорту серія НОМЕР_1 , виданого Золотівським ВМ Первомайського МВ УМВС України в Луганській області, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтво про народження.

В заяві вказано, що заявниця все своє життя прожила на території, яка є територією незалежної України.

Відомостей про те, що Заявниця отримувала паспорт громадянина СРСР, ані паспорт громадянина України - Держаною міграційної службою України на адвокатські запити - не було виявлено, враховуючи, що територія, де вона раніше проживала та отримувала паспорт, тимчасово окупована.

ОСОБА_2 має намір отримати паспорт громадянина України у формі ID картки, але в неї відсутні документи, що підтверджують її ідентифікацію та належність до громадянства України.

У зв`язку з тим, що Заявниця проживала на території України станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року та відповідно до п. 16 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 року, вона є громадянином України.

У жовтні 2023 року Заявниця через свого представника - адвоката Сібільову О.В. - звернулася до Соснівського відділу державної міграційної служби України у м. Черкаси з заявою за оформленням паспорта громадянина України, однак було отримано відповідь, що органи ДМС не можуть ідентифікувати її особу, рекомендовано звернутися до суду за підтвердженням факту проживання в України на 1991 рік та ідентифікації її особи.

Враховуючи, що Заявниці 50 років, доля родичів невідома, дітей на мала, все життя прожила в інтернатних закладах, є інвалідом з дитинства, виконати безпосередньо умови нормативного акту щодо ідентифікації особи через органи ДМС не вбачається можливим.

Інформація в органах МВС України, Пенсійного фонду, Державної податкової служби та інших органах відсутня. У зв`язку із війною не всі відомості були перенесені та вчасно оцифровані, дані по Донецькій та Луганській областях в державних реєстрах відсутні, родичі Заявниці вже померли.

Оскільки ДМС України не має змоги перевірити оформлення паспорта громадянина України через те, що підрозділи ДМС/ГУМВС Луганської області не здійснюють свої повноваження, усі оформлені ними матеріали, архівні обліки та картотеки залишилися на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Відповіддю від 24.10.2023 Соснівський відділ у м. Черкаси Управління ДМС в Черкаської області повідомлено, що за результатами процедури встановлення особи, особу Заявниці не було встановлено, а отже враховуючи встановленні фактичні обставини відсутні законні підставі для оформлення та видачі паспорта громадянина України. Рекомендовано вернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянства України.

Відповідно до ч. 6 п. 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2015 № 302, заявник для оформлення паспорту подає такі документи: рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи).

Відповідно до абз. 2 п. 1. ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву- анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

З викладеного вбачається, що законодавством України передбачено встановлення особи в судовому порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно змісту ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом першим постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З відповіді територіального підрозділу ДМС вбачається неможливість у документуванні паспортом ОСОБА_2 через непідтвердження її проживання станом на 1991 рік. Водночас, ОСОБА_2 не має документів, для підтвердження належності громадянства України (паспорт, тимчасове посвідчення тощо), отже вона має звернутися до суду із заявою для встановлення факту (фактів), що мають юридичне значення, зокрема, для встановлення факту проживання на території України станом на 1991 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав, також є громадянами України. Отже, виходячи з норм чинного законодавства, юридичне значення має саме факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України - 24.08.1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» - 13.11.1991 року.

З матеріалів справи вбачається, що на момент проголошення незалежності України та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України», тобто станом на 24.08.1991 та/або 13.11.1991 року, Заявниця проживала у Нижнянському психоневрологічному інтернаті, що відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» стало територією України після розвалу СРСР.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтвердили факт проживання ОСОБА_2 в Нижнянському психоневрологічному інтернаті. Свідки також зазначили про те, що ОСОБА_2 родичів не мала, ніхто її за час перебування в інтернаті не відвідував. У зв`язку з військовими діями, ОСОБА_2 разом з іншими пацієнтами була евакуйована до м. Черкаси, під час вимушеної евакуації всі її документи, в тому числі і паспорт громадянина України, було втрачено.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суди встановлюють факти, що породжують траво особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 315 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р., постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання на території '. країни батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

У ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення даного факту необхідний заявниці для підтвердження належності до громадянства України та подальшого отримання паспорту громадянина України.

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити особу заявниці ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Стаханів (згідно копії паспорту громадянина на України вижатого на ім`я заявниці), Луганської області; встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року.

Керуючись ст.ст. 12-13, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити особу заявниці ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Стаханів, Луганської області.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текстсудового рішення складено 29 січня 2024 року.