Ухвала

від 19.01.2024 по справі 367/5780/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 367/5780/23

Провадження № 2-з/752/49/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Машкевич К.В.

за участю секретаря- Геник К.П.

розглянувши клопотання представника відповідача - ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить:

- встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 26 березня 2018 року по 24 лютого 2022 року;

- визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м.;

- здійснити поділ спільного сумісного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., визнавши за кожним з них право власності на частину вказаної квартири;

- в порядку поділу спільно нажитого майна, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 506 788,63 гривень, як відшкодування частини вартості нерухомого майна, набутого у шлюбі та під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу і яке підлягає реєстрації на ім`я ОСОБА_3 ;

- відшкодувати ОСОБА_2 за рахунок ОСОБА_3 понесені судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 серпня 2023року цивільну справу № 367/5780/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділу з заявою про забезпечення позову направлено за підсудністю до Голосіївського районногосуду міста Києва.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07.08.2023 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м, що належить ОСОБА_3 до набрання рішенням суду у цивільній справі №367/5780/23 законної сили.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києві від 29 вересня 2023 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділу за правилами загального позовного провадження.

25 грудня 2023 року до суду надійшлло клопотанння представника відповідача - ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі - 180 000,00 грн.

Посилається на те, що ОСОБА_3 будучі необізнаною про арешт квартири, в листопаді 2023 року, вирішила продати свою квартиру, так як з боку позивача в її адресу звучали погрози, що якщо вона не перепише квартиру на сина, то вона пошкодує про це. Позивач забрав сина і вже майже рік відповідач не бачила своєї дитини. На даний час розглядається цивільна справа щодо усунення перешкод в спілкуванні відповідача з сином та встановлення графіку зустрічей. Вказує, що відповідач не може жити в квартирі, де усе нагадує про сина, тому вирішила її продати.

15.11.2023 року відповідач уклала попередній договір купівлі-продажу своєї квартири та отримала від покупця забезпечувальну суму в розмірі 181 585,00 грн., що є еквівалентом 5000,00 доларів США. Договір купівлі-продажу сторони домовилися укласти 15.12.2023 року.

Зазначає, що відповідно до п. 7 попереднього договору, сторони домовилися, що у випадку виникнення/виявлення перешкод для продажу квартири зі сторони продавця у строк, передбачений цим договором і він не усуне ці перешкоди продавець повинен повернути покупцеві одержану від нього суму забезпечення виконання зобов`язання, а також додатково сплатити йому таку ж само суму.

Таким чином, наявний арешт майна, про який відповідач не знала, унеможливлює укласти договір купівлі-продажу квартири встановлений попереднім договором купівлі-продажу квартири, тому ОСОБА_3 буде вимушена, як винна особа, 15.12.2023 року повернути покупцеві 10000 доларів США.

Тобто відповідач понесе витрати в сумі 181 876 грн., що є еквівалентом 5000,00 доларів США.

Посилається, що у відповідності до ст. 154 ЦПК та з огляду на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову суттєво обмежує правомочність власника щодо розпоряджання своїм майном на власний розсуд та ураховуючи конкретні обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, підстави і предмет позову та дані про майновий стан позивача ОСОБА_2 , який при звернені з заявою про забезпечення позову не надав доказів наявності майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, вважає, що є підстави для застосування зустрічного забезпечення в розмірі 181000, грн., що приблизно є еквівалентом 5000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 30.11.2023року (1долар США =36,3752 UAH).

Вказаний розмір зустрічного забезпечення є співмірним із застосованими заходами забезпечення позову, оскільки саме вказану суму згідно умов попереднього договору купівлі-продажу квартири відповідач вимушена віддати 15.12.2023 року.

Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про зустрічне забезпечення, виходячи з наступного.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07.08.2023 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м, що належить ОСОБА_3 до набрання рішенням суду у цивільній справі №367/5780/23 законної сили.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Тобто, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1)позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові;

2)або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Частиною 4 ст.154 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1)надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2)вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

В ч.5 ст.154 ЦПК України зазначено, що заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо нерухомого майна набутого під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу.

З урахуванням цього, предмету спору сторін, суд вважає, що визначені законом підстави вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні, а їх незастосування не порушить майнові права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача - ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: К.В.Машкевич