Ухвала

від 30.01.2024 по справі 755/1776/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1776/24

Провадження №: 1-кс/755/437/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2024 р. Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого ОВС 1 відділу слідчого управляння Головного управління полковника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000109 від 02 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий ОВС 1 відділу слідчого управляння Головного управління полковника юстиції ОСОБА_3 за погодженням прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 , звернувся до слідчої судді з клопотанням про накладення арешту на майно власником якого є громадянка України підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 ), а саме на наступні об`єкти нерухомого майна: будинок, реєстраційний номер 6401503, загальною площею 54,2 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, з кадастровим номером 0123183000:03:001:1767, площею 0.2500 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 0123183000:03:001:1768, площею 0.1672 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Мотивуючи клопотання,слідчий посилаєтьсяна те,що слідчим управлінням ГУ СБ України в АР Крим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000109 від 02 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлені фактичні дані про те, що у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у період з часу незаконної окупації рф території АР Крим до 07.09.2022, виник та сформувався стійкий злочинний намір, спрямований на зайняття посад, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території півострова Крим, у тому числі, в окупаційній адміністрації держави-агресора.

У 2014 році під час окупації російською федерацією частини території України, громадянка України ОСОБА_5 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення факту анексії АР Крим з боку рф, з власної ініціативи, добровільно вирішилаособисто взяти участь в утворенні та функціонуванні на території АР Крим системи незаконних органів влади.

Зокрема, у період 2004-2014 ОСОБА_5 працювала у т.зв. «Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Республіки Крим» на посадах: головний спеціаліст управління земельних відносин, економіки природокористування та розміщення виробничих сил; головний спеціаліст юридичного відділу; заступник начальника управління по питаннях власності і фондового ринку начальник відділу по питаннях фондового ринку; заступник начальника управління по питаннях державних закупівель начальник відділу правового і методологічного забезпечення державних закупок; начальник управління по питаннях державних закупівель; начальник управління по питаннях регулювання обороту алкогольного ринку.

У січні 2015 року ОСОБА_5 була переведена в незаконно створене на ТОТУ АР Крим т.зв. «Министерство промышленной политики Республики Крым», на посаду начальника управління ліцензування окремих видів господарської діяльності.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, ОСОБА_5 у 2022 році, але не пізніше 07 вересня 2022 року (більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, працевлаштувалася та розпорядженням так званого «Голови Ради міністрів республіки Крим» ОСОБА_6 № 239-рп від 07.09.2022 була призначена на посаду заступника міністра т.зв. «Министерства промышленной политики Республики Крым» у незаконно створеній окупаційній адміністрації держави-агресора, чим виконала всі необхідні дії, спрямовані на доведення свого злочинного умислу до кінця, де на даний час продовжує свою протиправну діяльність, шляхом виконання організаційно-розпорядчих функцій.

Серед іншого встановлено, що на даний час ОСОБА_5 впроваджує державну політику країни-агресора на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та здійснює функції з нормативного правового регулювання у галузях промисловості, сфері торгівлі та споживчого ринку, як представник т.зв. «Министерства промышленной политики Республики Крым» бере учать у заходах, метою яких є проведення активної російської пропагандистської діяльності, здійснення впливу на формування інформаційного проросійського простору серед населення АР Крим, шляхом просування проросійських наративів, що є складовою внутрішньополітичної стратегії російської федерації на окупованих територіях.

Також, встановлено офіційну сторінку в соціальній мережі «Вконтакте» ОСОБА_5 , яка створена ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після її призначення ІНФОРМАЦІЯ_3 т.зв. «заступником міністра промислової політики Республіки Крим» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 на якій остання висвітлює зазначену діяльність на вказаній посаді.

Отже, своїми умисними діями ОСОБА_5 сприяла та сприяє реалізації політики окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території АР Крим та м.Севастополя.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

25 липня 2023 року стосовно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, письмове повідомлення про підозру їй вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, тобто шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр» у номері № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за 01 серпня 2023 року, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, 18 січня 2024 року ОСОБА_5 додатково повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та викликано як підозрювану для проведення слідчих і процесуальних дій у даному провадженні на 22, 23 та 24 січня 2024 року, шляхом направлення відповідних текстових повідомлень із прикріпленням фотозображень повісток та повного тексту повідомлення про підозру, через її сторінку в соціальній мережі «Вконтакте» https://vk.com/id708494210, а також на службову електронну адресу т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому встановлено, що ОСОБА_5 , ознайомившись із зазначеними документами в соціальній мережі «Вконтакте», заблокувала доступ до інформації на своїй сторінці та можливість відправляти їй повідомлення.

Однак, остання на виклик не з`явилася та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала. У зв`язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що остання переховується від органу досудового розслідування та суду.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

11серпня 2023року ОСОБА_5 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам ВКР 1 управління ГУ СБ України в АР Крим.

У свою чергу, санкція ч.5 ст. 111-1 КК України, передбачає можливість застосування конфіскації майна, як додаткового виду покарання.

Документами, які підтверджують право власності на майно, що арештовується, є відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Згідно зазначених реєстрів, підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 ), належать наступні об`єкти нерухомого майна: будинок, реєстраційний номер 6401503, загальною площею 54,2 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, з кадастровим номером 0123183000:03:001:1767, площею 0.2500 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 0123183000:03:001:1768, площею 0.1672 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду додаткового покарання.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Разом з тим, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, дане клопотання прошу розглянути без повідомлення власника даного майна.

Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, крім того, слідчим зазначаються ризики того, що з майном можуть вчинятися дії з його подальшого відчуження, тому з метою забезпечення арешту майна, розгляд клопотання у силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідча суддя,вислухавши думкуслідчого,вивчивши клопотання,дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшла такого висновку.

Слідчою суддею встановлено, що СУ ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000109 від 02 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно довимог п.1ч.2ст.132КПК України,клопотання прозастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження напідставі ухвалислідчого суддіподається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слідче управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим знаходиться за адресою: вул. Юрія Поправки, 14-А, м. Київ. Відтак, клопотання подано за правилами підсудності.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

25 липня 2023 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

01 серпня 2023 року у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та повістку про виклик останньої до СУ ГУ СБУ в АР Крим на 05 серпня 2023 року, 07 серпня 2023 року та 08 серпня 2023 року у період часу з 09 год. 00 хв. по 17 год. 45 хв. для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій.

Також, 18 січня 2024 року ОСОБА_5 додатково повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та викликано як підозрювану для проведення слідчих і процесуальних дій у даному провадженні на 22, 23 та 24 січня 2024 року, шляхом направлення відповідних текстових повідомлень із прикріпленням фотозображень повісток та повного тексту повідомлення про підозру, через її сторінку в соціальній мережі «Вконтакте» https://vk.com/id708494210, а також на службову електронну адресу т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому встановлено, що ОСОБА_5 , ознайомившись із зазначеними документами в соціальній мережі «Вконтакте», заблокувала доступ до інформації на своїй сторінці та можливість відправляти їй повідомлення.

Відтак, ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, передбачено можливість застосування конфіскації майна, як додаткового виду покарання.

Отже, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваній підлягатиме конфіскації у дохід держави.

Слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на вищевказане майно.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно реєстрів, підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 ), належать наступні об`єкти нерухомого майна: будинок, реєстраційний номер 6401503, загальною площею 54,2 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, з кадастровим номером 0123183000:03:001:1767, площею 0.2500 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 0123183000:03:001:1768, площею 0.1672 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з тексту поданого клопотання, слідчий просить накласти арешт на майно із забороною Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов`язаних зі з вказаним нерухомим майном, а саме: з будинком, реєстраційний номер 6401503, загальною площею 54,2 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельною ділянкою, з кадастровим номером 0123183000:03:001:1767, площею 0.2500 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; земельною ділянкою з кадастровим номером 0123183000:03:001:1768, площею 0.1672 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Стаття 41Конституції Українигарантує,що ніхтоне можебути протиправнопозбавлений прававласності іправо приватноївласності є непорушним.

Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

У своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited»проти України» заява № 19336/04 п. 168, Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. The United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Взявши до уваги вищевикладене, кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, враховуючи наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, а також забезпечуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, беручи до уваги той факт, що будинок та земельні ділянки, на які слідчий просить накласти арешт перебуває у праві власності ОСОБА_5 , слідча суддя приходить до висновку, що вимога слідчого є обґрунтованою, а відтак найменш обтяжливим способом арешту майна за даних обставин є заборона розпорядження та користування будинком та земельними ділянками.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання старшого слідчого ОВС 1 відділу слідчого управляння Головного управління полковника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000109 від 02 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження та користування майном, власником якого є підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 ), а саме на наступні об`єкти нерухомого майна: будинок, реєстраційний номер 6401503, загальною площею 54,2 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, з кадастровим номером 0123183000:03:001:1767, площею 0.2500 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 0123183000:03:001:1768, площею 0.1672 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов`язаних зі з вказаним нерухомим майном.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про арешт майна через прокурора передати для негайного виконання уповноваженому на це органу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих СУ ГУ СБУ в АР Крим, які здійснюють досудове розслідування та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя ОСОБА_1