Рішення

від 25.01.2024 по справі 947/35225/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №947/35225/23

Провадження №2-а/522/25/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову серії БАД №033945 від 09.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, провадження у даній справі - закрити, також просив поновити строк для подання даного адміністративного позову.

В обґрунтування позову посилається на те, що 09.09.2023 року командиром взводу 2 роти ТОР УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Дубицьким В.В. відносно нього була винесена постанова серії БАД №033945 від 09.09.2023 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Вважає, що зазначена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, оскільки, по-перше, постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фіксацію порушення; по-друге, відсутні докази, які б свідчили про те, що він вчинив адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху; по третє, обставини зазначені в оскаржуваній постанові є безпідставними та необґрунтованими, оскільки поліцейським не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме ним порушення правил дорожнього руху; по-четверте, в оскаржуваній постанові позивачу ставиться в порушення п.2.1.а ПДР України, а саме, обов`язок водія мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, за що настає відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП, а тому вважає, що поліцейським при винесені оскаржуваної постанови невірно зазначено пункт ПДР, якого він не порушував та за порушення якого не передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП; по-п`яте, матеріали адміністративної справи не містять доказів щодо оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди або вчинення позивачем порушення ПДР України, які б могли бути підставою для зупинки транспортного засобу та складання відповідного протоколу чи постанови. Вважає, що оскаржувана постанова не підтверджена належними та допустимими доказами, тому є протиправною і підлягає скасуванню. Крім того, вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушення, а саме, постанову винесено безпосередньо на місті вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцезнаходженням відповідного органу, та без надання часу та можливості скористатися своїми правами відповідно до ст.268 КУпАП, зокрема, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо. Відповідно до ст.278 КУпАП у позивача ніяких пояснень не відбиралося. Також позивач просив поновити йому строк на звернення до суду з відповідним позовом, зазначивши, що відповідно до п.1.6 наказу ГУНП в Одеській області №549 від 13.04.2022 року з 26.02.2023 року по теперішній час залучений на несення патрулювання та оборони Київського району м.Одеси в складі Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам».

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 23.11.2023 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м.Одеси.

28.11.2023 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м.Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Справу суддя отримала 29.11.2023 року.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 08.12.2023 року.

У судове засідання призначене на 08.12.2023 року ОСОБА_1 не з`явився, 07.12.2023 року надав суду клопотання про зупинення провадження у справі, представник ОСОБА_2 адвокат Курчин С.А. надав клопотання про відкладення.

Представник Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, 06.12.2023 року надав суду клопотання про відкладення та направлення на їх адресу копії позову з додатками.

Розгляд справи відкладено на 20.12.2023 року.

Представник Департаменту патрульної поліції у судове засідання призначене на 20.12.2023 року не з`явився, 15.12.2023 року надав суду відзив, в якому просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування відзиву зазначено, що 09.09.2023року о14.30год.в ходівиконання службовихобов`язків ускладі екіпажупатрульної поліції,командиром взводу№2роти ТОРУПП вОдеській областіДПП старшимлейтенантом поліції ОСОБА_3 було виявленотранспортний засібFIATBRAVO,д.н.з. НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 ,який заадресою:м.Одеса,Люстдорфська дорога,керуючи вищезазначенимтранспортним засобом,допустив порушенняподвійної суцільноїлінії дорожньоїрозмітки 1.3,а також,здійснював рухна вищезазначеному автомобілі будучипозбавленим правакерування,чим порушивп.2.1.аПДР України,за щопередбачено адміністративнувідповідальність зач.4ст.126КУпАП.Доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення,передбаченого ч.4ст.126КУпАП євідеозапис зпортативного відеореєстратораінспектора «770620»та постановаКиївського районногосуду м.Одесивід 20.03.2023року пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП (справа№947/6339/23),яка вапеляційному порядкуне оскаржувалася ОСОБА_1 ,та набралазаконної сили.Проте,надати відеозапис,який вівсяпід часфіксації адміністративногоправопорушення 09.09.2023року неє можливим,оскільки строкзберігання відеозаписустановить 30діб. Вважають,що законноюпричинною зупинкитранспортного засобуFIATBRAVO,д.н.з. НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 ,згідно п.3ч.1ст.35ЗУ «ПроНаціональну поліції»було те,що вінспектора буланаявна інформація,що вдіях водіявищевказаного автомобіляє ознакиадміністративного правопорушення,а самепорушення дорожньоїрозмітки 1.3«Подвійна суцільналінія»,а вподальшому,в ходіперевірки,було встановленофакт позбавленнягромадянина ОСОБА_1 права керуваннятранспортними засобамистроком на1рік постановоюКиївського районногосуду м.Одесивід 20.03.2023року.У зв`язкуз чим,в діях ОСОБА_1 було встановленофакт вчиненняадміністративних правопорушень,передбачених ч.1ст.122КУпАП (порушеннявимог розміткипроїзної частинидоріг)та ч.4ст.126КУпАП (керуваннятранспортним засобомособою,будучи позбавленоюправа керування).Інспектор,в межахсвоїх повноважень,відреагував навиявлене нимадміністративне правопорушеннята відповіднодо п.3ч.1ст.35ЗУ «ПроНаціональну поліцію»,зупинив транспортнийзасіб підкеруванням позивача,підійшов до ОСОБА_1 та відповіднодо ч.3ст.18Закону назвавсвоє прізвище,спеціальне звання,а такожповідомив,що його( ОСОБА_1 )було зупиненовідповідно дост.35Закону,та роз`яснивсуть скоєногоним адміністративногоправопорушення. Відповідно доч.2ст.36КУпАП,якщо особавчинила кількаадміністративних правопорушень,справи проякі одночаснорозглядаються однимі тимже органом(посадовоюособою),стягнення накладаєтьсяв межахсанкції,встановленої забільш серйознеправопорушення зчисла вчинених.До основногостягнення вцьому разіможе бутиприєднано однез додатковихстягнень,передбачених статтямипро відповідальністьза будь-якез вчиненихправопорушень.З`ясувавши всіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи,об`єктивно встановивчи вчинено ОСОБА_1 адміністративне правопорушення,а самепорушення дорожньоїрозмітки проїзноїчастини дорігта керуваннятранспортним засобомбудучи позбавленимтакого права,де згідноч.2ст.36КУпАП,інспектор розглядсправи здійснювавв межахсанкції,встановленої забільш серйознеправопорушення зчисла вчинених. В подальшому, під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Зазначили, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушенням. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п.5 ст.278 КУпАП - не надходило. Окрім того, ОСОБА_1 було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст.ст.307, 308 КУпАП. Вважають, що поліцейським правомірно було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Також зазначили, що позивач в позову вказує на те, що в постанові серії БАД №033945 від 09.09.2023 року не зазначено відомостей про технічний засіб, проте в вищевказаній постанові в п.7 зазначено, що до постанови додається «470620», що свідчить про зазначення посилання на технічний засіб. Вважають, що в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, що виражалося у керуванні транспортним засобом будучи позбавленим такого права, в той же час, інспектором під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови за допомогою пошукової системи «Судова влада України» та було встановлено факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом, роздруківку якого додано до відзиву.

У судовому засіданні 20.12.2023 року був присутній представник ОСОБА_1 адвокат Курчин С.А., просив відкласти розгляд справи для надання відповіді на відзив, зазначивши, що з відзивом ознайомилися лише 18.12.2023 року.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача, розгляд справи відкладено на 09.01.2024 року з метою надання часу на ознайомлення з матеріалами справи та надання відповіді на відзив.

26.12.2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Курчин С.А. на електронну адресу суду та через канцелярію суду надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме матеріали фотозйомки, відеозйомки, покази свідків тощо. Вважає, що в підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, у зв`язку з чим відсутня наявність самої події адміністративного правопорушення. Крім того, позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення виявив бажання скористатися правовою допомогою, проте інспектором не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє справо на отримання правової допомоги. Вважають, шо при винесенні оскаржуваної постанови відповідач розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, у зв`язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи прийняв постанову яка суперечить чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню. Вважають, що доводи відзиву не спростовують і не дають підстав для висновку про правомірність дій відповідача.

У судове засідання призначене на 09.01.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, 06.01.2024 року надав суду заяву про відкладення, 08.01.2024 року представник позивача адвокат Макєєнко О.В. також надав заяву про відкладення.

Представник Департаменту патрульної поліції у судове засідання призначене не з`явився, 09.01.2024 року надав суду заперечення, в яких просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, проте, саме доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП є постанова Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2023 року по справі №947/6339/23, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортного засобу строком на один рік. Вважають, що вищезазначений доказ не було спростовано стороною позивача. Також стороною позивача зазначено, що в діях ОСОБА_1 було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, що стало причиною зупинки транспортного засобу, проте доказів, які б свідчили про вчинення даного правопорушення суду не було надано. Проте у відзиві вже зазначалося, що строк зберігання відеозапису становить 30 діб, тобто до 09.10.2023 року, проте судом лише 30.11.2023 року було відкрито провадження по зазначеній справі, тобто на час відкриття провадження по зазначеній справі строк зберігання відеозапису сплив. Щодо доводів позивача, що він виявив бажання скористатися правовою допомогою, про що заявив інспектору, проте останній не вжив жодних дій для надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, зазначили, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачем під час розгляду справи було заявлено будь-яке клопотання, та сам позивач таких доказів не надає. Крім того, участь адвоката під час розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автономному режимі не є обов`язковою. Також зазначили, що обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Вважає, що доводи позивача у відповіді на відзив про те, що єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова не відповідає дійсності, оскільки доказом вчинення даного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП КУпАП є постанова Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2023 року по справі №947/6339/23, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Розгляд справи відкладено на 18.01.2024 року.

У судовому засіданні 18.01.2024 року був присутній представник ОСОБА_1 адвокат Курчин С.А., просив суд відкласти розгляд справи та надати час для ознайомлення з запереченнями.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання адвоката позивача, розгляд справи відкладено на 25.01.2024 року та надано час для ознайомлення з запереченнями.

У судове засідання призначене на 25.01.2024 року сторони не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Курчин С.А. через канцелярію суду надав заяву, в якій просив справу розглядати за відсутністю сторони позивача за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою складання повного тексту рішення є 30.01.2024 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що 09.09.2023року о14.30год.в ходівиконання службовихобов`язків ускладі екіпажупатрульної поліції,командиром взводу№2роти ТОРУПП вОдеській областіДПП старшимлейтенантом поліції ОСОБА_3 було виявленотранспортний засібFIATBRAVO,д.н.з. НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 ,який заадресою:м.Одеса,Люстдорфська дорога,керуючи вищезазначенимтранспортним засобом,допустив порушенняподвійної суцільноїлінії дорожньоїрозмітки 1.3,а також,здійснював рухна вищезазначеному автомобілі будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується обставинами зазначеними у постанові серії БАД №033945 від 09.09.2023 року, а саме, факт керування транспортним засобом.

Крім того, позивач у своєму позові не заперечує факт керування транспортним засобом.

Щодо заяви про поновлення строку для звернення до суду з зазначеним позовом.

Відповідно доч.ч.2, 3ст.122КАС України,для зверненнядо адміністративногосуду зазахистом прав,свобод таінтересів особивстановлюється шестимісячний строк, який, якщо, невстановлено інше,обчислюється здня,коли особадізналася абоповинна буладізнатися пропорушення своїхправ,свобод чиінтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Тобто в даному випадку, встановлено десятиденний строк для оспорювання постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач зазначає, що відповідно до п.1.6 наказу ГУНП в Одеській області №549 від 13.04.2022 року з 26.02.2023 року по теперішній час залучений на несення патрулювання та оборони Київського району м.Одеси в складі Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам». Відповідно виданим повісткам у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проходить військово лікарську комісію з метою вступу до лав Збройних Сил України, що займає весь вільний час, що ускладнило можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У зв`язку з тим, що позивачем доведена поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає за можливе поновити такий строк, а тому суддя доходить висновку, що ОСОБА_1 належить поновити строк звернення до суду з даним позовом

Підставою позову зазначено незаконність дій у зв`язку з неправомірним зупиненням.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, інспектора з паркування в даному випадку, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.4.а ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.

Вказані норми визначають безумовний обов`язок водія при керуванні транспортним засобом мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху:

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо єінформація,що свідчитьпро причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо с інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний

режим транзиту:

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Інспектором,відповідно доп.3ч.1ст.35Закону України«Про Національнуполіції» булозупинено транспортнийзасіб FIATBRAVO,д.н.з. НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 за порушенняправил дорожньогоруху,а саме,порушення дорожньоїрозмітки 1.3«Подвійна суцільналінія», у зв`язку з чим, в діях ОСОБА_1 було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (порушення вимог розмітки проїзної частини доріг).

Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік на підставі постанови Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2023 року у справі №947/6339/23, у зв`язку з чим, в діях ОСОБА_1 було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, будучи позбавленою права керування).

Зазначене підтверджується копією постанови Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2023 року по справі №947/6339/23, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Зазначена постанова в апеляційному порядку оскаржена не була та на час розгляду даної справи набрала законної сили.

Згідно ч.10 ст.15 Закону України «Про Дорожній рух», забороняється керуваннятранспортними засобамиособам,до якихзастосовано адміністративнестягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, інспектор розглянув в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч.4 чт.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (в тому числі й щодо порушення ч.4 ст.126 КУпАП).

Відповідно до частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Суд вбачає, що Інспектор з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, об`єктивно встановив, що ОСОБА_1 вчинено порушення правил дорожнього руху, а саме, порушення дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна лінія», в подальшому було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, де згідно ч.2 ст.36 КУпАП розгляд справи буде здійснюється в межах санкції, встановленої забільш серйознеправопорушення зчисла вчинених.

Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Зазначили, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушенням. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п.5 ст.278 КУпАП - не надходило.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.1 ч.1 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказам МВС №1026 від 18.12.2018 року, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до пп.6 п.3 Розділу І вищезазначеної Інструкції, портативний відеореєстратор це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Окрім того, відповідно до вищезазначеної Інструкції, відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Тобто, положення «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

В пункті 7 Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автономному режимі серії БАД №033945 від 09.09.2023 року зазначено, що відеофіксація здійснювалася та до протоколу додаються відео з б/к 470620.

Відповідно до пп.1 п.3 Розділу VIII вищезазначеної Інструкції, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БЛА становить 30 діб.

Оскільки адміністративне правопорушення громадянином ОСОБА_1 було вчинено 09.09.2023, строк зберігання відеозапису, який вівся під час фіксації адміністративного правопорушення, розгляду справи та накладення на громадянина ОСОБА_1 адміністративного стягнення становить 30 діб, тобто до 09.10.2023 року включно.

Судом встановлено, що станом на дату відкриття провадження (30.11.2023 року) по даній справі відеозаписи з портативних відео реєстраторів інспекторів за даним фактом відсутні, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Відповідно до статті 252 КУпАП та пункту 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Оскаржуючи постанову про адміністративне правопорушення, позивач не надав жодного належного і допустимого доказу, який би підтвердив, що дії посадової особи були неправомірними і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач повністю заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вважає, що автомобіль, на якому він рухався, працівниками поліції було зупинено без будь-яких причин.

Проте, відповідно до постанови серії БАД №033945 від 09.09.2023 року, автомобіль позивача було зупинено правомірно за порушення правил дорожнього руху, а саме за перетин подвійної суцільної лінії дорожня розмітка 1.3.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова, оскільки доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП КУпАП є постанова Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2023 року по справі №947/6339/23, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, яка позивачем не була оскаржена.

Також судне приймаєдо увагидоводи позивачапро те,що позивач виявив бажання скористатися правовою допомогою, про що заявив інспектору, проте останній не вжив жодних дій для надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачем під час розгляду справи було заявлено будь-яке клопотання, та сам позивач таких доказів суду не надав.

Сам позивач не оспорює факт керування транспортним засобом 09.09.2023 року.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

На переконання суду, відповідачем в порядку ч.2ст.77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки судом було встановлено, що позивачем було вчинено порушення п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП.

За такихобставин суддійшов висновку,що оскаржуванапостанова усправі пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.4ст.126КУпАП прийнятау відповідностідо вимогчинного законодавстваУкраїни, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні, тому не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст.19, 63 Конституції України, ст.35 Закону України «Про національну поліцію», ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст.9, 23, 30, 33, ч.4 ст.126, 257, 258, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.01.2024 року.

Суддя: Домусчі Л.В.