Герб України

Постанова від 17.01.2024 по справі 917/20/23

Східний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Харків Справа №917/20/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

від позивача Ситнік В.О.,

від відповідача Слуцький О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» (вх.№2052П від 04.10.2023) на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2023 у справі №917/20/23 (м. Полтава, суддя Киричук О.А., повний текст рішення складено 08.09.2023),

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД», м. Полтава,

про стягнення 3 947 593,54 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» про стягнення 3 947 593,54 грн заборгованості за Договором на транспортно-експедиційне обслуговування №05112021 від 05.11.2021 року, що складається з: плати за понаднормове користування вагонами на вивантаженні за Додатковою угодою №6 від 12.04.2022 року та Додатковою угодою №6/1 від 12.04.2022 року у сумі 342 000 грн; плати за понаднормове користування вагонами на вивантаженні за Додатковою угодою №7 від 13.04.2022 року у сумі 336 000 грн.; плати за понаднормове користування вагонами на вивантаженні за Додатковою угодою №8 від 30.05.2022 року у сумі 32 400 грн.; плати за користування вагонами за маршрутом слідування відповідно до Додаткової угоди №8 від 30.05.2022 року у сумі 315 000 грн.; додаткових витрат за Додатковою угодою №6 від 12.04.2022 року, Додатковою угодою №6/1 від 12.04.2022 року в сумі 1 151 108 грн.; додаткових витрат за Додатковою угодою №7 від 13.04.2022 року у сумі 1 577 736 грн.; пені за прострочення виконання зобов`язання в сумі 135 826,85 грн; 3% річних в сумі 8 149,61 грн; інфляційного збільшення боргу в сумі 49 373,08 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.08.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» 61 800 грн за понадстрокове використання вагонів, 8 804,39 грн пені, 528,26 грн 3% річних, 1 066,99 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД», 19 640 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося частково та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2023 у справі №917/20/23; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» заборгованість за договором №05112021 від 05.11.2021 на транспортно-експедиційне обслуговування в сумі 3 947 593,54 грн, що складається з: плати за понаднормове користування вагонами на вивантаженні за Додатковою угодою №6 від 12.04.2022 та Додатковою угодою №6/1 від 12.04.2022 у сумі 342 000,00 грн; плати за понаднормове користування вагонами на вивантаженні за Додатковою угодою №7 від 13.04.2022 у сумі 336 000,00 грн.; плати за понаднормове користування вагонами на вивантаженні за Додатковою угодою №8 від 30.05.2022 у сумі 32 400,00 грн.; плати за користування вагонами за маршрутом слідування відповідно до Додаткової угоди №8 від 30.05.2022 у сумі 315 000,00 грн.; додаткових витрат за Додатковою угодою №6 від 12.04.2022 року, Додатковою угодою №6/1 від 12.04.2022 в сумі 1 151 108,00 грн.; додаткових витрат за Додатковою угодою №7 від 13.04.2022 у сумі 1 577 736,00 грн.; пені за прострочення виконання зобов`язання в сумі 135 826,85 грн; 3 процентів річних в сумі 8 149, 61 грн; інфляційного збільшення боргу в сумі 49 373,08 грн; покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» зазначає наступне:

- підстави щодо узгодження відповідачем Акту наданих послуг №505 від 17.08.2022 на суму 953 400,00 грн були заявлені на стадії подання позовної заяви, і твердження суду, що вони є новими не відповідає дійсності;

- розбіжності у сумі, вказаній у Акті наданих послуг №505 від 17.08.2022 зумовлено тим, що акт був складений, виходячи з даних довідки дислокації вагонів, сформованої позивачем відповідно до наданої АТ «Українська залізниця» в електронному вигляді інформації. Відповідач всупереч п.4.4 Договору своєчасно не надав заперечення щодо цього акту, а також не надав свої розрахунки;

- судом здійснено неправильне тлумачення п. 3 Додаткових угод №№6, 6/1, 7,8. Ставка 1200 грн застосовується в розрахунку за кожну добу прострочення за кожен вагон щодо якого відбулося прострочення;

- з положень Договору не випливає обов`язок попереднього (завчасного) повідомлення відповідача про понесені позивачем додаткові витрати. Про такі витрати відповідача було повідомлено претензією №14-09-22 від 14.09.2022; у п.3.3 Договору йдеться не лише про компенсацію вартості робіт і послуг, а і платежів, які необхідно зробити для виконання умов договору.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.10.2023 для розгляду справи №917/20/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №917/20/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2023 у справі №917/20/23. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/20/23. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua

23.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/20/23 (вх.№12849).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12931 від 23.10.2023), в якому просить прийняти даний відзив з доданими до нього доказами та поновити строк на подання доданих до відзиву доказів; відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2023 по справі №917/20/23 залишити без змін; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» код ЄДРПОУ 39501849 усі документально підтверджені витрати на користь відповідача.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» зазначає наступне:

- лист ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» вих.№30/08/22-1, в якому останнє висловило заперечення щодо Акту наданих послуг №500 від 17.08.2022 на загальну суму 953 400,00 грн, було фактично датовано 30.08.2022, з огляду на що такий акт не може вважатися погодженим з обох сторін;

- розмір заявлених позовних вимог та розрахунок Скаржника щодо строку використання вагонів, що зазначений у заявах по суті, не співпадає з розрахунком в Акті надання послуг від 17.08.2022. Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що акт надання послуг є не єдиним доказом їх надання і має підтверджуватися залізничною накладною;

- між сторонами було підписано Додаткову угоду №8 до Договору, яка включає в себе п.3 (що визначає плату за факт перевищення строку) та п.4 (що визначає оплату за один вагон у добу), тому враховуючи вказані обставини та відсутність словосполучення «кожен вагон» та «кожна доба», судом вірно застосовано п.3 Додаткової угоди №6, 6/1, 7 та 8.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№13499 від 03.11.2023), в якій останній заперечує проти доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» надійшла заява (вх.№13502 від 03.11.2023), в якій просить вирішити питання про судові витрати після прийняття постанови у справі №917/20/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 призначено справу №917/20/23 до розгляду на « 07» грудня 2023 р. об 11:30 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Звернуто увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Представником ТОВ «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвокатом Обертинською-Єніч А.О. було надано суду апеляційної інстанції клопотання (вх.№14335 від 21.11.2023) про його участь у судовому засіданні, призначеному на 07.12.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 задоволено клопотання представника ТОВ «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвоката Обертинської-Єніч А.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/20/23, яке відбудеться « 07» грудня 2023 р. об 11:30 год. у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №917/20/23, яке відбудеться « 07» грудня 2023 р. об 11:30 год. ухвалено провести за участю представника ТОВ «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвоката Обертинської-Єніч А.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника ТОВ «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвоката Обертинську-Єніч А.О., що Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розміщена на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua, та роз`яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду особі необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Від ТОВ «УЗТК Трейд» надійшли пояснення (вх.№14632 від 27.11.2023), в яких просить поновити строк на подання доказу відеозапису екрану електронної пошти, який підтверджує дату направлення та отримання листа ТОВ «УЗТК Трейд» від 30.11.2022 №30/08-22-1 та долучити його до матеріалів справи; відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2023 по справі №917/20/23 залишити без змін; стягнути з ТОВ «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС», код ЄДРПОУ: 39501849 усі документально підтверджені витрати на користь ТОВ «УЗТК Трейд».

Від ТОВ «УЗТК Трейд» надійшло клопотання (вх.№14910 від 04.12.2023), в якому просить вирішити питання про розподіл судових витрат під час ухвалення рішення по справі; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСМТЕНТС», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 оголошено перерву у розгляді справи №917/20/23 до "17" січня 2024 р. о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Звернуто увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвокатом Ситніком В.О. було надано суду апеляційної інстанції клопотання (вх.№162 від 04.01.2024) про його участь у судовому засіданні, призначеному на 17.01.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Станом на дату надходження вищезазначеного клопотання до суду суддя-доповідач Гетьман Р.А. згідно затвердженого графіку відпусток знаходився у відпустці по 15.01.2024 включно.

На підставі п.5.4 Рішення зборів суддів Східного апеляційного господарського суду №3 від 15.02.2019, зазначене клопотання передано судді-доповідачу після виходу його з відпустки 16.01.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвоката Ситніка В.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/20/23, яке відбудеться "17" січня 2024 р. о 09:45 год. у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №917/20/23, яке відбудеться "17" січня 2024 р. о 09:45 год. ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвоката Ситніка В.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» - адвоката Ситніка В.О., що Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розміщена на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua, та роз`яснити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду особі необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.01.2024 присутні представники сторін надали пояснення та підтримали свої позиції по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» просить поновити строк на подання доданих доказів, а саме копій знімків з екрану електронної пошти та відеозапису з електронної пошти. Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.

В обґрунтування не подання вищезазначених доказів до суду першої інстанції відповідач зазначає, що скаржник у поданих до місцевого господарського суду заявах не стверджував того, що Акт №505 від 17.08.2022 є узгодженим, що виключало необхідність спростування даних обставин.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обґрунтування відповідачем подання до суду вищезазначених доказів, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, вважає за можливе поновити строк на подання наданих відповідачем доказів та долучити їх до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та відповіді на відзив на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» (надалі Позивач,) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (надалі Відповідач) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 05112021 від 05.11.2021 року (далі Договір). Умовами Договору передбачені наступні пункти.

Експедитор (Позивач) бере на себе зобов`язання за плату та за рахунок Клієнта (Відповідача) надавати послуги з організації перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки або інших вантажів (надалі по тексту «вантаж») зазначених Клієнтом залізничним транспортом, а також виконання інших дій, необхідних для виконання обов`язків за даним Договором і погоджених з Клієнтом (п. 1.1. Договору).

Діяльність сторін регламентується даним Договором, існуючими положеннями СМГС, національним транспортним правом та іншими нормативними актами держав, по території яких переміщується вантаж (п. 1.3. Договору).

Експедитор має право на відшкодування в погоджених із Клієнтом обсягах додаткових видатків, які виникли в нього при виконанні даного Договору, якщо такі видатки здійснювалися в інтересах Клієнта; Експедитор, якщо буде потреба може залучати для виконання своїх зобов`язань третіх осіб, за умови, що він відповідає за їхні дії як за свої власні й залишається відповідальним перед Клієнтом за виконання умов Договору (п. 2.1. Договору).

Експедитор зобов`язаний, зокрема, повідомляти Клієнту дату відправлення вагонів, усі відомості про хід виконання робіт, про додатково понесені видатки пов`язані з організацією й оформленням перевезення (п. 2.3. Договору).

Факт надання послуг Експедитором і виконання ним своїх зобов`язань за договором підтверджуються залізничною накладною та Актом виконання робіт / надання послуг (п. 2.5. Договору).

Експедитор має право відкласти строки виконання свого зобов`язання без понесення відповідальності в наступних випадках, зокрема, заборона навантаження «Укразалізниці» на станції призначення, неузгодження АРМ графіка навантаження одержувачем (п. 2.6. Договору).

Оплата Клієнтом здійснюється на розрахунковий рахунок Експедитора в наступній пропорції: 80% в якості передоплати згідно виставленого рахунку; 20% вартості, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками обох Сторін акту приймання передачі наданих послуг за кількість фактично відправленого вантажу в пункт призначення (п. 3.2. Договору).

Вартість робіт і послуг третіх осіб, вартість адміністративних послуг, вартість видачі й оформлення документів, збори, платежі, які не були передбаченими Сторонами, але є необхідними для виконання Договору, покладають на Клієнта і він зобов`язаний їх відшкодувати Експедиторові (п. 3.3. Договору).

За прострочення в оплаті розрахунків Експедитора по Договору Клієнт додатково оплачує штрафні санкції пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення. Штрафні санкції за невиконання грошового зобов`язання нараховуються протягом не більше 1 (одного року) з моменту виникнення прострочення (п. 5.1. Договору).

Між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткові угоди №1 8 та 6/1 до Договору на транспортноекспедиційне обслуговування від 05.11.2021 №05.11.2021.

Саме за Додатковими угодами №6, 6/1, 7 та 8 у сторін виник спір щодо стягнення плати з понаднормове користування вагонами та стягнення додаткових витрат.

Згідно з Додатковою угодою №6 від 12.04.2022 до Договору, Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується надати послуги з організації здійснення перевезення вантажу залізничним транспортом надати власний рухомий склад для здійснення перевезення наступного вантажу згідно заявки Клієнта: продукція насіння соняшника, кількість вагонів 19 вагонів-зерновозів, загальна вага 1000, 000 т+-5%, насипом, станція відправлення 427007 Гадяч, Південної залізниці, станція призначення 393205 Белць-ораш, Республіка Молдова.

Договірна ціна комплексного транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення вказаного вантажу по вказаному по маршруту становить: 31 900, 00 (тридцять один дев`ятсот грн, 00 коп.) грн/вагон (в т.ч. ПДВ).

Загальна сума наданих послуг попередньо становить 606 100, 00 (шістсот шість тисяч сто грн, 00 коп.,) гривень +/- 5 %; (в т.ч. ПДВ).

У вартість комплексного транспортно-експедиційного обслуговування входить: оплата залізничного тарифу подачі порожнього вагону на станцію відправлення; користування вагонами; оплата залізничного тарифу по території УЗ завантаженого вагону за рахунок Клієнта; оплата додаткових станційних зборів - за рахунок Клієнта; встановлення ЗПП на вагони - за рахунок Клієнта; винагорода експедитора - за рахунок Клієнта; сертифікація згідно заявки - за рахунок Клієнта.

У ціну комплексного транспортноекспедиційного обслуговування входить вартість користування вагонами на станції завантаження та вивантаження по 2 (дві) доби. У випадку перевищення вказаного строку з причин не подачі вагонів на завантаження, не завантаження після подачі, не прийняття до перевезення з причин відсутності організації «Клієнтом» підтвердження заявки в АС Месплан з боку станції призначення (портового терміналу) та перевищення вказаного строку на станцію вивантаження Клієнт оплачує окрім договірної ціни комплексного транспортноекспедиційного обслуговування плату за користування вагонами в розмірі: 1 200,00 грн (кожна розпочата доба вважається, як повна), що нараховується починаючи з 3-ьої доби з дати прибуття порожнього вагону на станцію відправки до моменту адресації завантаженого вагона на станцію призначення та/або з 3-ьої доби з дати прибуття загруженого вагону на станцію призначення до моменту адресації порожнього вагону з під вивантаження, (п. 3. Додаткової угоди №6 до Договору).

У ціну комплексного транспортноекспедиційного обслуговування не входить вартість зберігання і навантаження товару на елеваторі, робота тепловоза та інші послуги на елеваторі. Додаткові витрати Експедитора при виконанні заявки Клієнта будуть враховані у акті виконаних робіт (п. 4. Додаткової угоди №6 до Договору).

Аналогічні положення щодо оплати понаднормового використання вагонів містять Додаткові угоди №6/1 та №7.

Згідно з Додатковою угодою №8 від 30.05.2022 року до Договору, Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується надати послуги з організації здійснення перевезення вантажу залізничним транспортом надати власний рухомий склад для здійснення перевезення наступного вантажу згідно заявки Клієнта: продукція насіння соняшника, кількість вагонів 18, загальна вага 850,000 т +- 5%, насипом, станція відправлення 447602 Абазівка, Південної залізниці, станція призначення 393205 Белць-Ораш, Республіка Молдова.

Договірна ціна комплексного транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення вказаного вантажу по вказаному по маршруту становить: 46 800,00 (сорок шість тисяч вісімсот грн., 00 коп.) грн/вагон (в т.ч. ПДВ);

Загальна сума наданих послуг попередньо становить 824 400,00 (вісімсот двадцять чотири тисячі чотириста грн., 00 коп.,) гривень +/- 5 %; (в т.ч. ПДВ);

У вартість комплексного транспортно-експедиційного обслуговування входить: оплата залізничного тарифу подачі порожнього вагону на станцію відправлення; користування вагонами; оплата залізничного тарифу по території УЗ завантаженого вагону за рахунок Клієнта; оплата додаткових станційних зборів - за рахунок Клієнта; встановлення ЗПП на вагони - за рахунок Клієнта; винагорода експедитора - за рахунок Клієнта; сертифікація згідно заявки - за рахунок Клієнта,

У ціну комплексного транспортноекспедиційного обслуговування входить вартість користування вагонами на станції завантаження та вивантаження по 2 (дві) доби.

У випадку перевищення вказаного строку з причин не подачі вагонів на завантаження, не завантаження після подачі, не прийняття до перевезення з причин відсутності організації «Клієнтом» підтвердження заявки в АС Месплан з боку станції призначення (портового терміналу) та перевищення вказаного строку на станцію вивантаження Клієнт оплачує окрім договірної ціни комплексного транспортноекспедиційного обслуговування плату за користування вагонами в розмірі: 1 200, 00 грн. (кожна розпочата доба вважається, як повна), що нараховується починаючи з 3-ьої доби з дати прибуття порожнього вагону на станцію відправки до моменту адресації завантаженого вагона на станцію призначення та/або з 3-ьої доби з дати прибуття загруженого вагону на станцію призначення до моменту адресації порожнього вагону з під вивантаження, (п. 3. Додаткової угоди №8 до Договору).

Враховуючи те, що в зобов`язання Експедитора не включаються послуги вантажовідправника, у випадку перевищення 30-добового строку користування вагонами з моменту їх прибуття на станцію завантаження до моменту вивантаження на станції призначення та адресації порожнього на наступну станцію навантаження згідно інструкцій Експедитора, Клієнт сплачує Експедитору плату за користування вагонами, яка визначається у вигляді ставки в розмірі 1500, 00 (одна тисяча п`ятсот) грн, у тому числі ПДВ за один вагон у добу (кожна розпочата доба вважається як повна), що нараховується починаючи з 30-тої доби з дати прибуття порожнього вагона на станцію відвантаження, до моменту адресації порожнього вагона на станцію призначення, вказану Експедитором, (п. 4. Додаткової угоди №8 до Договору).

Факт надання послуг підтверджується актами надання послуг, залізничними накладними, а також не оспорюється Відповідачем.

Так, у позовній заяві Позивачем було визначено стягнення плати за понаднормове користування вагонами на вивантажені за Додатковою угодою №6 від 12.04.2022 до Договору та за Додатковою угодою №6/1 від 12.04.2022 до Договору (маршрут зі станції Гадч ім. Сергієнко Миколи Івановича до станції Бельц Ораш) у розмірі: 342 000,00 грн За понаднормове користування вагонами на вивантажені за Додатковою угодою №7 від 13.04.2022 до Договору (маршрут зі станції Абазівка до станції Бельц Ораш) у розмірі: 336 000, 00 грн, а також за Додатковою угодою №8 від 30.05.2022 до Договору (маршрут зі станції Абазівка до станції Бельц Ораш) у розмірі: 32 400,00 грн.

Окрім того, Позивачем за понаднормове користування вагонами за маршрутом слідування відповідно до Додаткової угоди №8 від 30.05.2022 року до Договору визначено суму стягнення: 315 000, 00 грн. Отже, загальний розмір стягнення коштів за понаднормове користування вагонами, що визначений Позивачем у позовній заяві, складає: 1 025 400, 00 грн.

Також, у позовній заяві позивачем розраховано розмір додаткових витрат, пов`язаних з використанням Відповідачем за Додатковою угодою №6 та 6/1 до Договору, для перевезення за маршрутом Гадяч - Белць-Ораш залізничних вагонів, наданих Позивачу ТОВ «ТРАНСЕКСПРЕС» за Договором №280120, що становить 979 608,00 грн, а також пов`язаних з використанням Відповідачем для перевезення за маршрутом Гадяч - Белць-Ораш залізничних вагонів, наданих Позивачу ТОВ «АГРОПАРТНЕР» за Договором №28012022-1 від 28.01.2022, становить 171 500 грн.

Визначений Позивачем розмір додаткових витрат за Додатковою угодою №7 від 13.04.2022, пов`язаних з використанням Відповідачем для перевезення за маршрутом Абазівка - Белць-Ораш залізничних вагонів, наданих Позивачу ТОВ «ТРАНСЕКСПРЕС» за Договором №280120 від 28.01.2020, становить 1 577 736 грн.

Вищезазначена плата за понаднормове користування вагонами та додаткові витрати відповідачем не сплачена.

Вказане, на думку позивача, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Також, за порушення Відповідачем грошового зобов`язання, Позивачем нараховано пені - 135 826,85 грн, 3 % річних - 8 149, 61 грн та інфляційних втрат - 49 373, 08 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд зазначив, що згідно з п. 3 Додаткових угод №№6, 6/1, 7 та 8 до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №05112021 від 05.11.2021 з відповідача підлягають стягненню кошти у розмірі 4 800 грн за кожен факт перевищення Відповідачем дводенного строку користування вагонами на станціях завантаження та вивантаження за відповідною додатковою угодою, а також кошти у розмірі 57 000 грн за п. 4 Додаткової угоди №8 Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №05112021 від 05.11.2021. Суд першої інстанції вказав, що представник позивача, зазначаючи в усній формі про застосування п. 4.4. Договору у даному спорі та про погодження Акту надання послуг від 17.08.2022 №505, заявив іншу підставу для задоволення позову, ніж та, що була заявлена у заявах по суті, що позбавляє суд можливості розглядати її без зміни підстав позову у даній справі. Враховуючи розмір основного грошового зобов`язання та період прострочення з 07.09.2022 по 19.12.2022 року, суд зазначив, що стягненню з відповідача підлягає пеня 8 804,39 грн та 3% річних 528,26 грн. Також суд вирішив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 19 640,00 грн.

Колегія суддів, надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існують правовідносини у сфері транспортно-експедиційного обслуговування.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 306 ГК України визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Відповідно до частини 1 статті 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з частинами 1,3 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі Закон) визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно зі статтею 9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Статтею 10 Закону визначено право експедитора, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до статті 12 Закону клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно зі статтею 14 Закону за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3 Додаткової угоди №6, 6/1, 7 та 8 до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №05112021 від 05.11.2021, у ціну комплексного транспортно-експедиційного обслуговування входить вартість користування вагонами на станції завантаження та вивантаження по 2 (дві) доби. У випадку перевищення вказаного строку з причин не подачі вагонів на завантаження, не завантаження після подачі, не прийняття до перевезення з причин відсутності організації «Клієнтом» підтвердження заявки в АС Месплан з боку станції призначення (портового терміналу) та перевищення вказаного строку на станцію вивантаження Клієнт оплачує окрім договірної ціни комплексного транспортноекспедиційного обслуговування плату за користування вагонами в розмірі: 1 200 грн (кожна розпочата доба вважається, як повна), що нараховується починаючи з 3-ьої доби з дати прибуття порожнього вагону на станцію відправки до моменту адресації завантаженого вагона на станцію призначення та/або з 3-ьої доби з дати прибуття загруженого вагону на станцію призначення до моменту адресації порожнього вагону з під вивантаження.

Тобто, відповідно до зазначеного пункту, у випадку перевищення строку користування вагонами на станції завантаження та вивантаження, відповідач зобов`язаний додатково сплатити плату за користування вагонами у розмірі 1200,00 грн.

Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди №8 до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 05112021 від 05.11.2021, враховуючи те, що в зобов`язання Експедитора не включаються послуги вантажовідправника, у випадку перевищення 30-добового строку користування вагонами з моменту їх прибуття на станцію завантаження до моменту вивантаження на станції призначення та адресації порожнього на наступну станцію навантаження згідно інструкцій Експедитора, Клієнт сплачує Експедитору плату за користування вагонами, яка визначається у вигляді ставки в розмірі 1500 грн, у тому числі ПДВ за один вагон у добу (кожна розпочата доба вважається як повна), що нараховується починаючи з 30-тої доби з дати прибуття порожнього вагона на станцію відвантаження, до моменту адресації порожнього вагона на станцію призначення, вказану Експедитором.

Наявні в матеріалах залізничні накладні та надані сторонами розрахунки, зокрема скореговані у відповіді на відзив на позовну заяву відомості, підтверджують факт понаднормового користування вагонами на станціях завантаження та вивантаження за Додатковими угодами №№6, 6/1,7 та 8.

З огляду на викладене, згідно з п.3 Додаткових угод №№6, 6/1, 7 та 8 до Договору відповідач повинен сплатити 1200,00 грн за кожною з зазначених Додаткових угод. Тобто, за понаднормове користування вагонами з відповідача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 4800,00 грн.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №8 до Договору відповідач повинен сплатити плату за користування вагонами у вигляді ставки в розмірі 1500,00 грн за один вагон у добу. Як вбачається з матеріалів справи, плата за понаднормове користування вагоном №95077228 складає 13500,00 грн (9 діб*1500,00 грн), №95415535 - 13500,00 грн (9 діб*1500,00 грн), №95415634 -13500,00 грн (9 діб*1500,00 грн), №95416152 -16500,00 грн (11 діб*1500,00 грн). Всього 57000,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за понаднормове користування вагонами становить 61800,00 грн, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Апелянт не погоджується із методикою розрахунку вартості понаднормового користування за пунктом 3 Додаткової угоди №№6,6/1,7 та 8 до Договору. В обґрунтування своїх доводів останній зазначає про те, що ставка 1200 грн застосовується з розрахунку за кожну добу прострочення та за кожен вагон, щодо якого відбулось прострочення. Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника з огляду на наступне.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №№6,6/1,7 та 8 до Договору у ціну комплексного транспортно-експедиційного обслуговування входить вартість користування вагонами на станції завантаження та вивантаження по дві доби. У випадку перевищення вказаного строку з причин не подачі вагонів на завантаження, не завантаження після подачі, не прийняття до перевезення з причин відсутності організації «Клієнтом» підтвердження заявки в АС-Месплан з боку станції призначення, та перевищення строку на станції вивантаження Клієнт оплачує окрім договірної ціни комплексно транспортно-експедиційного обслуговування плату за користування вагонами в розмірі 1200 грн (кожна розпочата доба вважається, як повна), що нараховується починаючи з 3-ьої доби з дати прибуття порожнього вагону на станцію відправки до моменту адресації завантаженого вагона на станцію призначення та/або з 3-ьої доби з дати прибуття загруженого вагону на станцію призначення до моменту адресації порожнього вагону з під вивантаження.

Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні способи, що мають застосовуватися для тлумачення на трьох його рівнях: Перший рівень тлумачення - за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України).

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також, з чого вони виходили при його виконанні (абзац другий частини третьої статті 213 ЦК України).

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 213 ЦК України).

Відповідно до вищезазначених положень, суд вважає за можливе застосувати другий рівень тлумачення. А саме здійснити тлумачення спірного пункту договору шляхом співставлення його з іншою частиною правочину, а саме з п. 4 Додаткової угоди №8 до Договору. Так, відповідно до пункту 4 Додаткової угоди №8 до Договору сторони погодили, що у випадку перевищення встановленого цим пунктом строку клієнт сплачує експедитору плату за користування вагонами, яка визначається у вигляді ставки у розмірі 1500,00 грн за один вагон у добу. Водночас пункт 3 цієї ж Додаткової угоди №8 містить аналогічну з попередніми Додатковими угодами редакцію.

З аналізу пункту 3 Додаткових угод до Договору вбачається, що у ньому відсутня вказівка про нарахування плати за понаднормове користування вагонами за кожну добу та за кожний вагон. Тобто, згідно зі спірним пунктом обов`язок зі сплати грошових коштів за понаднормове користування вагонами виникає у клієнта за сам факт перевищення встановленого строку та не залежить від кількості вагонів та днів прострочення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обчислення плати за понаднормове користування вагонами на підставі п.3 Додаткової угоди №№6,6/1,7 та 8 до Договору.

Щодо твердження скаржника про узгодження відповідачем акту наданих послуг №505 від 17.08.2022 на суму 953 400,00 грн, колегія суддів вказує про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.14, ч.1 ст.161 Господарського процесуального кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

З поданих до суду першої інстанції заявах по суті спору не вбачається зазначення та обґрунтування позивачем доводів щодо погодження відповідачем Акту №505 та застосування п.4.4 Договору. Абзац позовної заяви (аркуш 33) про направлення Акту, рахунку відповідачу та про отримання листа у відповідь знаходиться у розділі 10 позовної заяви Штрафні санкції та зазначається позивачем в аспекті обґрунтування обрахунку штрафних санкцій.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що до позовної заяви додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та опис вкладення у цінний лист, з якого вбачається направлення відповідачу, зокрема, спірного Акту наданих послуг №505 від 17.08.2022 з додатками. Скаржник вважає, що оскільки відповідач у п`ятиденний строк не повернув та не надав письмових заперечень по Акту, то відповідно до п.4.4. Договору такий акт є узгодженим.

Крім того, до позовної заяви також додано лист ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» позивачу №30/08-22-1 від 30.11.2022, за змістом якого відповідач заперечує проти надісланого Акту №505 від 17.08.2022. Так, ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» зазначає про відсутність перевищення передбачених договором норм користування вагонами та вважає виставлену суму необґрунтованою та безпідставною.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» вказує, що дата у листі №30/08-22-1 є технічною помилкою, і фактично лист датовано 30.08.2022, що підтверджується послідовністю дій скаржника, зокрема, направлення Акту від 17.08.2022, претензії від 14.09.2022 та знімками електронного листування між сторонами.

В свою чергу, скаржник стверджує, що знімки екрану не дозволяють встановити факт складання відповідачем листа №30/08-22 іншою датою та авторів листування. З цього приводу колегія суддів вказує про наступне.

Щодо електронних доказів широко застосовується доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей. Вказане спростовує доводи скаржника про неналежне підтвердження авторів листування.

Також суд звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» від 19.10.2022, який має вихідний номер 19/10-22-1. Зазначений вихідний номер дублює дату листа. В свою чергу, спірний лист ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» має вихідний номер 30/08-22-1, що, з огляду на особливості документообігу на підприємстві, додатково може свідчити про його фактичне датування 30.08.2022, а не 30.11.2022.

Крім того, відповідно до п. 2.5. Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №05112021 від 05.11.2021 факт надання послуг «Експедитора» і виконання ним своїх зобов`язань за договором підтверджується залізничною накладною та Актом виконаних робіт/наданих послуг.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами Договору, самого Акту наданих послуг недостатньо для підтвердження надання послуг за Договором. Виконання Договору має підтверджуватися і залізничними накладними.

Як вбачається з Акту №505 від 17.08.2022 та Додатків №1,2 до нього, сума за понаднормове користування вагонами на вивантаженні складає 638 400,00 грн з ПДВ, сума за понаднормове користування вагонами по маршруту складає 315 000,00 грн з ПДВ. Всього 953 400,00 грн з ПДВ.

Водночас, позовні вимоги за понаднормове користування вагонами за Додатковими угодами №6, 6/1, 7 та 8 до Договору позивачем визначено у розмірі 1 025 400, 00 грн.

У відповіді на відзив у своїх розрахунках позивачем скориговано розмір заборгованості за понаднормове використання вагонів з боку відповідача з огляду на отримання копій залізничних накладних разом відзивом на позовну заяву, згідно яких можливо встановити точні дані щодо дат прибуття на станцію призначення більшої частини вагонів.

Також, позивач у поданих до суду документах зазначає, що ним здійснено орієнтовний розрахунок вартості перевищення строку користування вагонами, а розбіжності в розрахунках не впливають на обов`язок відповідача здійснити оплату за Актом наданих послуг.

Відповідно до частини 1,3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вказує, що обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» і викладено її у новій редакції, фактично, впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

З урахуванням наведеного, оцінюючи надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, поряд зі ст. 79 ГПК України, застосовувати стандарт «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

З огляду на те, що Акт наданих послуг №505 від 17.08.2022 не підписано відповідачем, дослідивши наявні в матеріалах справи залізничні накладні, що підтверджують реальність виконання договору, листування сторін, суперечливість наданих позивачем розрахунків, з урахуванням вірогідності доказів та балансу ймовірностей, оцінюючи докази у сукупності, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати Акт №505 від 17.08.2022 узгодженим сторонами та виникнення у зв`язку з цим у відповідача обов`язку з його сплати.

Стосовно позовних вимог про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з використанням залізничних вагонів, наданих позивачу ТОВ «ТРАНСЕКСПРЕС» та ТОВ «АГРОПАРТНЕР», суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Договору Експедитор якщо буде потреба може залучати для виконання своїх зобов`язань третіх осіб, за умови, що він відповідає за їх дії як за свої власні й залишається відповідальним перед клієнтом за виконання умов даного Договору.

Абзацом 1 п. 2.1 Договору визначено, що Експедитор має право на відшкодування погоджених з клієнтом обсягах додаткових видатків, які виникли в нього при виконанні даного Договору, якщо такі видатки здійснювалися в інтересах клієнта.

Згідно з п. 2.3. Договору Експедитор зобов`язаний, зокрема, повідомляти Клієнту дату відправлення вагонів, усі відомості про хід виконання робіт, про додатково понесені видатки пов`язані з організацією й оформленням перевезення.

Відповідно до п.3.3. Договору вартість робіт і послуг третіх осіб, вартість адміністративних послуг, вартість видачі й оформлення документів, збори, платежі, які не були передбаченими Сторонами, але є необхідними для виконання Договору, покладають на Клієнта і він зобов`язаний їх відшкодувати Експедиторові.

У відповідності до пункту 3.4. Договору у випадках, коли Експедитор під час дії надзвичайних або непередбачених обставин діє в інтересах Клієнта, всі додаткові витрати, збори, платежі, які не були передбачені сторонами, але є необхідними для виконання Договору, покладаються на Клієнта і він зобов`язаний їх відшкодувати Експедиторові.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість (ціна) послуг за кожною заявкою Клієнта визначається і фіксується сторонами в окремій додатковій угоді до Договору, згідно попередньо погоджених договірних тарифів, і вказується в рахунках.

Статтею 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», яку в межах своїх доводів використовує позивач, не може застосовуватись окремо без врахування інших норм, закріплених у цьому Законі та умов укладеного між сторонами Договору. Так, зокрема, обов`язок клієнта відшкодувати додаткові витрати експедитора кореспондується з правом останнього на відшкодування таких витрат у погоджених з клієнтом обсягах, що врегульовано ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та п.2.1 Договору.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази погодження відповідачем додаткових витрат позивача щодо плати за користування вагонами ТОВ «ТРАНСЕКСПРЕС» та ТОВ «АГРОПАРТНЕР». Матеріали справи містять докази направлення документів, які позивач надає для підтвердження додаткових витрат, тільки разом із претензією від 14.09.2022. Сам відповідач заперечує факт погодження ним додаткових витрат позивача стосовно плати за користування вагонами.

Суд зазначає, що умовами Договору, а саме Додатковими угодами №6, 6/1, 7 та 8 передбачено право позивача на компенсацію за понадстрокове використання вагонів. У даному випадку заявлення компенсації за використання позивачем послуг та майна третіх осіб для виконання Договору №05112021 від 05.11.2021 не узгоджується із умовами Договору, засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача додаткових витрат.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України).

У частині 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що за прострочення в оплаті розрахунків Експедитора по Договору Клієнт додатково оплачує штрафні санкції пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення. Штрафні санкції за невиконання грошового зобов`язання нараховуються протягом не більше 1 (одного року) з моменту виникнення прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку строк компенсації плати за понаднормове користування вагонами умовами Договору не визначено, а тому порушення відповідачем зобов`язання обраховується позивачем з сьомого дня після отримання вимоги 30.08.2022, тобто з 07.09.2022.

Таким чином, враховуючи розмір основного грошового зобов`язання позивача, який складає 61 800,00 грн та період прострочення з 07.09.2022 по 19.12.2022 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача 8 804,39 грн пені та 528,26 грн 3% річних.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду судового рішення судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи, наведені апелянтом не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та не свідчать про допущення порушень при прийнятті оскаржуваного рішення. Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що розмір судових витрат, які ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» очікує понести у ході розгляду справи у апеляційному провадженні складає 40 000,00 грн.

В процесі розгляду справи у суді апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання (вх.№14910 від 04.12.2023) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з додатками, в якому просить вирішити питання про розподіл судових витрат під час ухвалення рішення по справі; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСМТЕНТС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем надано суду апеляційної інстанції:

- копію Додаткової угоди від 10.10.2023 до Договору про надання правової допомоги №19/01-22/1 від 19.01.2023;

- копію Додатку №2 «Узгодження погодинної вартості роботи адвоката по справі №917/20/23»;

- копію акту приймання-передачі від 30.11.2023 до Договору про надання правової допомоги №19/01-22/1 від 19.01.2023.

За умовами наявного в матеріалах справи Договору про надання правової допомоги №19/01-22/1 від 19.01.2023 (далі Договір), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (далі - Клієнт) та адвокатом Слуцьким Олександром Владиславовичем (далі Адвокат) клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.2 Договору адвокат бере на себе виконання наступний дій з надання правової допомоги, зокрема, представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян.

Відповідно до п.4.4 та 4.5 в редакції Додаткової угоди від 10.10.2023 до Договору про надання правової допомоги №19/01-22/1 від 19.01.2023 за надання правової допомоги, відповідно до даного Договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у фіксованій сумі 3500 грн за годину роботу, загальна вартість цього Договору визначається у Додатках до Договору та акті надання послуг. Сторонами погоджено вартість погодинної роботи Адвоката, яка складає 3 500,00 грн.

Якщо при виконанні договору виникне необхідність виїхати у відрядження або виконати договір у неробочий час, а також, якщо клієнт наполягає на терміновості виконання доручення вартість роботи адвоката розраховується у Додатках до Договору та актах прийому-передачі.

Вартість часу проїзду Адвоката до Клієнта або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки роботи Адвоката у розмірі 50% від вартості 1 години роботи в судовому засіданні у суді першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 Додатку №2 «Узгодження погодинної вартості роботи адвоката по справі №917/20/23» до Договору сторони узгодили вартість роботи адвоката у розмірі 3 500,00 грн за надання наступних послуг: написання відзиву на апеляційну скаргу по справі №917/20/23; написання пояснень (щодо відповіді на відзив на апеляційну скаргу у справі №917/20/23); участь у судовому засіданні у Східному апеляційному господарському суді; вартість часу проїзду адвоката (до та від) Східного апеляційного господарського суду для участі у розгляді справи за дорученням клієнта (Полтава-Харків та Харків-Полтава).

Пунктом 2 вказаного Додатку №2 до Договору сторонами узгоджено наступні норми витрат часу для розгляду справи №917/20/23 у суді апеляційної інстанції:

- написання відзиву на апеляційну скаргу по справі №917/20/23 4 години 30 хвилин;

- написання пояснень (щодо відповіді на відзив на апеляційну скаргу у справі №917/20/23 3 години;

- участь у судовому засіданні 1 година;

- вартість часу проїзду адвоката (до та від) Східного апеляційного господарського суду для участі у розгляді справи за дорученням клієнта (Полтава-Харків та Харків-Полтава) 3 години.

Згідно з актом приймання-передачі від 30.11.2023 до Договору Адвокат виконав, а Клієнт прийняв наступні послуги:

1. Написання відзиву на апеляційну скаргу по справі №917/20/23: витрати часу 4 години 30 хвилин, з розрахунку 3 500,00 грн за одну годину сума за час роботи 15 750,00 грн.

2. Написання пояснень (щодо відповіді на відзив на апеляційну скаргу у справі №917/20/23: витрати часу 3 години, з розрахунку 3 500,00 грн за одну годину сума за час роботи 10 500,00 грн.

3. Участь у судовому засіданні: витрати часу 1 година з розрахунку 3 500,00 грн за одну годину сума за час роботи 3 500,00 грн.

4. Вартість часу проїзду адвоката (до та від) Східного апеляційного господарського суду для участі у розгляді справи за дорученням клієнта (Полтава-Харків та Харків-Полтава): витрати часу 3 година з розрахунку 1750,00 грн за одну годину сума за час роботи 5 250,00 грн.

Всього 35 000,00 грн.

При цьому, підписанням даного акту сторони погодили, що Адвокат візьме безпосередню участь у судовому засіданні по справі №917/20/23 та здійснить проїзд (до та від) Східного апеляційного господарського суду для участі у розгляді справи за дорученням Клієнта.

Згідно з частинами 3-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6,7,9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. За таких обставин, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Протоколами судового засідання підтверджується особиста присутність представника відповідача адвоката Слуцького О.В. у судових засідання Східного апеляційного господарського суду 07.12.2023 та 17.12.2024.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Суд також враховує, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, відповідачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розумінні ст.76 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» заперечень на клопотання про розподіл судових витрат не подало.

З урахуванням наданих відповідачем документів, витраченого представником відповідача часу на складання процесуальних документів та участь у судових засіданнях, характеру виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності, реальності судових витрат, а також розумності їхнього розміру, характеру та складності справи, зважаючи на відсутність заперечень позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» про стягнення з ТОВ «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду в розмірі 35 000,00 грн.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 14.02.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 №3429-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Відповідно до ч.6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2023 у справі №917/20/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ІНВЕСТМЕНТС» (адреса: Україна, 04080, м. Київ, вул. Юрківська, буд. 28, офіс 3, код ЄДРПОУ: 39501849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД», (адреса: Україна, 36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Автобазівська, буд. 2/9, код ЄДРПОУ: 43075713) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн (тридцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.01.2024.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.01.2024
Оприлюднено01.02.2024
Номер документу116635002
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування залізницею

Судовий реєстр по справі —917/20/23

Судовий наказ від 04.04.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Рішення від 12.03.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Рішення від 12.03.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 23.02.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Судовий наказ від 23.02.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Судовий наказ від 23.02.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Судовий наказ від 23.02.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Постанова від 17.01.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Ухвала від 24.01.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Постанова від 17.01.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні