Справа №760/13097/23
2/760/5164/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Костюк В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Гідроприлад-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2023 року Житлово-будівельний кооператив «Гідроприлад-1» (далі - ЖБК «Гідроприлад-1», позивач) звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 518,36 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ЖБК «Гідроприлад-1» є суб`єктом господарювання, що організовано з метою забезпечення членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного п`ятиповерхового будинку на 216 квартир за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком. ЖБК «Гідроприлад-1» був організований при виконкомі Залізничної ради депутатів трудящих міста Києва. 08 лютого 2020 року рішенням загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-1» затверджено розмір внеску на управління будинком та прибудинкової території для 1-го поверху - 8,03 грн, та внесок на управління будинком та прибудинкової території для 2-9 поверхів - 9,44 грн. 10 лютого 2021 рішенням загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-1» затверджено розмір внеску на управління будинком та прибудинкової території для 1-го поверху - 8,54 грн, та внесок на управління будинком та прибудинкової території для 2-9 поверхів - 9,99 грн. 26 лютого 2023 року рішенням загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-1» затверджено розмір внеску на управління будинком та прибудинкової території для 1-го поверху - 10,37 грн, та внесок на управління будинком та прибудинкової території для 2-9 поверхів - 10,98 грн.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 проживає та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач будучи споживачем житлово-комунальних послуг і маючи перед позивачем обов`язки щодо внесення платежів, не сплатила внески на управління будинком та прибудинкової території, у зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплати внесків за період з 01 липня 2020 року по 01 червня 2023 року у розмірі 8 518,36 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути із відповідача на свою користь вищевказану суму заборгованості, а також понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн та витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 3 000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2023 року для розгляду цивільної справи №760/13097/23 визначено суддю Солом`янського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялась судом про розгляд даного провадження шляхом направлення на її адресу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з доданими до неї документами. Проте, відповідно до довідки відділення поштового зв`язку направлена судом поштова кореспонденція була повернута на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За правилами частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд виходить з такого.
Положеннями частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до приписів пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як убачається з наявних матеріалів справи та установлено судом, ЖБК «Гідроприлад-1» є суб`єктом господарювання, що організовано з метою забезпечення членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного п`ятиповерхового будинку на 216 квартир за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком. ЖБК «Гідроприлад-1» був організований при виконкомі Залізничної ради депутатів трудящих міста Києва (п. 1.1 статуту ЖБК «Гідроприлад-1»).
Згідно з п. 3.1 статуту члени ЖБК «Гідроприлад-1» та власники (співвласники) квартир, які не набули членства в кооперативі, - є співвласниками будинку кооперативу та мають рівні права та обов`язки.
На дату реєстрації статуту ЖБК «Гідроприлад-1» всі власники квартир в кооперативі вважаються членами ЖБК «Гідроприлад-1».
Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 статуту кожен член кооперативу та співвласник будинку зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати житлово-комунальні послуги, надані виконавцями, а також внески на утримання будинку та прибудинкової території, що затверджені рішенням загальних зборів.
Як убачається з матеріалів справи, 08 лютого 2020 року рішенням загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-1» (протокол №7 від 08 лютого 2020 року) затверджено розмір внеску на управління будинком та прибудинкової території для 1-го поверху - 8,03 грн, та внесок на управління будинком та прибудинкової території для 2-9 поверхів - 9,44 грн.
10 лютого 2021 рішенням загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-1» (протокол №8 від 10 лютого 2021 року) затверджено розмір внеску на управління будинком та прибудинкової території для 1-го поверху - 8,54 грн, та внесок на управління будинком та прибудинкової території для 2-9 поверхів - 9,99 грн.
26 лютого 2023 року рішенням загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-1» (протокол №10 від 26 лютого 2023 року) затверджено розмір внеску на управління будинком та прибудинкової території для 1-го поверху - 10,37 грн, та внесок на управління будинком та прибудинкової території для 2-9 поверхів - 10,98 грн.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА, а також протоколом №7 рішенням загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-1» від 08 лютого 2020 року, з якого вбачається, що відповідач була присутня під час зборів членів, пропонувала внести на розгляд зборів питання порядку денного та була присутня під час затвердження розміру внеску на управління будинком та прибудинкової території.
За приписами статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пунктів 2, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Колективний договір про надання комунальних послуг - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.
Пункт 5 частини першої вказаної вище статті також визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Споживач (власник або наймач житлового приміщення) та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносить оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно статтей 66-68 Житлового кодексу України, статті 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року за №572.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом встановлено, що відповідач у спірний період фактично користувалася наданими позивачем житлово-комунальними послугами.
Однак, відповідач свій обов`язок щодо сплати житлово-комунальних послуг у спірний період не виконувала належним чином, у зв`язку з чим має заборгованість за житлово-комунальні послуги по квартирі 14 , яка станом на 13 червня 2023 року складає 8 518,36 грн (за період з 01 липня 2020 року по 01 червня 2023 року), що підтверджено довідкою про нарахування і сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Аналогічний висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 904/7183/17 та в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16.
Згідно вимог статтей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи убачається, що в ході розгляду справи відповідачем не було надано належних доказів на спростовування факту надання їй житлово-комунальних послуг ЖБК «Гідроприлад-1», або ж надання послуг іншою особою у заявлений період. Також відповідачем не було надано й доказів на спростування наявної заборгованості, а також розрахунку заборгованості за несвоєчасну оплату послуг у іншому розмірі, або ж доказів на погашення такої заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань.
Отже, таким чином суд уважає позовні вимоги обґрунтованими, а розрахунки доведеними позивачем, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 8 518,36 грн.
Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень.
Так, відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору № 01/06/21-3 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01 червня 2023 року, копію рахунку на оплату № 3 від 07 червня 2023 року, повноваження адвоката як представника, що підтверджуються копією ордера та свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, копію акту № 3 від 09 червня 2023 року про надання послуг, а також платіжне доручення № 990 від 08 червня 2023 року.
Враховуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Гідроприлад-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Гідроприлад-1» (Код ЄДРПОУ 22933608, адреса місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Григорія Кочури (Пироговського), буд. 3) заборгованість за житлово-комунальні послуги з управління будинком та прибудинкової території у розмірі 8 518,36 (вісім тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 36 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Гідроприлад-1» (Код ЄДРПОУ 22933608, адреса місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Григорія Кочури (Пироговського), буд. 3) понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Гідроприлад-1» (Код ЄДРПОУ 22933608, адреса місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Григорія Кочури (Пироговського), буд. 3) понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Митрофанова
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2024 |
Оприлюднено | 01.02.2024 |
Номер документу | 116635457 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Митрофанова А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні