ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/96/24 Справа № 233/4759/23 Суддя у 1-й інстанції - Леміщенко О. О. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2024 року м.Кривий Ріг
22.01.2024р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Залізняк Р.М., розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника Мішина М.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2023р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік
за участю захисника (в режимі ВКЗ) Мішина М.В.
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Із постановою суду першої інстанції не погодився захисник Мішин М.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну, та у зв`язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання захисник вказав, що подана ним вперше апеляційна скарга була повернута постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.10.2023р. з підстав недолучення до матеріалів справи договору про надання правової допомоги на підтвердження своїх повноважень, проте такий договір не є обов`язковим відповідно до правового висновку ВП ВС, який наведений у постанові від 05.12.2018р. У з в`язку з чим він повторно звертається до суду апеляційної інстанції, та у зв`язку з викладеним прохає поновити строк на апеляційне оскарження, який на теперішній час є пропущеним з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, вважає їх слушними, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки вперше апеляційна скарга була подана захисником в межах строку на апеляційне оскарження, а саме 15.09.2023р. (а.с. 53), його повноваження були підтверджені ордером на надання правничої допомоги, що є достатнім для подання апеляційної скарги захисником у розумінні ст. 277 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник:
- вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 29.07.2023р. о 16:00год. ОСОБА_1 не керував автомобілем, а перебував поруч із ним, тому вимога працівника поліції про огляд на стан сп`яніння не ґрунтується на вимогах закону, та відмова ОСОБА_1 викликана висунутою умовою працівника поліції висловити відмову, щоб його не затримувати за непокору працівниками поліції;
- вказує, що права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема право скористатись правовою допомогою, ОСОБА_1 не були роз`яснені, та він був змушений підкоритись вимогам працівника поліції, не зважаючи на те, що транспортним засобом він особисто не керував;
- зазначає, що відеозапис, який долучений до справи не може бути визнаний доказом у справі, оскільки він не є безперервним, на ньому відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , відсутня процедура роз`яснення йому прав працівниками поліції, та суд першої інстанції вказаному не надав оцінки; свідки правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були свідками керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та були присутні лише при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вказані свідки в судовому засіданні не допитувалися;
- вказує, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки не був проведений, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р.;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлений належним чином, у судове засідання не прибув, про причини своєї неявки не повідомив.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи захисника Мішина М.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, прохав її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29.07.2023р. о 16 год. 00 хв. в м. Костянтинівка Донецької області в районі будинку № 212 по проспекту Ломоносова керував власним транспортним засобом «IVECO DAILY» спецвантажний д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (червоні очі, млява мова). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі (технічна можливість проведення огляду на місці зупинки відсутня) категорично відмовився в присутності двох свідків. Від керування усунений.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поклав:
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №727991 від 29.07.2023р., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 121 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом без полісу обов`язкового страхування власників транспортних засобів та без посвідчення водія відповідної категорії;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.07.2023р;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.07.2023р., написаними ним власноруч, в яких він зазначає, що він 29.07.2023р. керував автомобілем «IVECO DAILY» НОМЕР_1 в г. Костянтинівка по просп. Ломоносова біля будинку №212, був зупинений працівниками поліції, які перевірили його документи та пояснили, що в нього є ознаки наркотичного сп`яніння почервоніння очей, і запропонували йому проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння, на що він відповів словесною категоричною відмовою, оскільки два місяці тому він курив наркотичну речовину «марихуану». Фізичного та психологічного насильства працівники поліції до нього не застосовували;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 29.07.2023р., в яких вони зазначили, що цього ж дня їх було запрошено в якості свідків працівниками поліції в м. Костянтинівка по пр. Ломоносова біля будинку №212, і в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння;
- відеозапис, при перегляді якого встановлено, що ОСОБА_1 особисто, вільно, без буд-якого тиску з боку працівників поліції, підтвердив факт керування транспортним засобом«IVECO DAILY» спец. вантажний д.н.з. НОМЕР_1 , пояснив це тим, що два місяці тому курив «травку»,та відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння медичному закладі.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.
Відповідно довимог ст.245КУпАП завданнямипровадження всправах проадміністративні правопорушенняє:своєчасне,всебічне,повне іоб`єктивнез`ясуванняобставин кожноїсправи,вирішення їїв точнійвідповідності ззаконом,забезпечення виконаннявинесеної постанови,а такожвиявлення причинта умов,що сприяютьвчиненню адміністративнихправопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадяну дусідодержання законів,зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд належним чином дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечив всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Судом першої інстанції був встановлений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що підтверджено особисто ОСОБА_1 на відеозапису, узгоджується із сукупністю доказів у справі, та не викликає сумніву у своїй достовірності, встановлено правомірність вимоги, висловленої працівниками поліції, на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, та факт відмови від такого огляду з боку ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 29.07.2023р. о 16:00год. ОСОБА_1 не керував автомобілем, а перебував поруч із ним, тому вимога працівника поліції про огляд на стан сп`яніння не ґрунтується на вимогах закону, та відмова ОСОБА_1 викликана умовою працівника поліції, висловити відмову, щоб його не затримувати за непокору працівниками поліції, є неспроможними, оскільки, як наголошено вище, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, повідомив, що їхав додому та поспішає. Суд апеляційної інстанції вважає, що за умови перебування ОСОБА_1 у належному стані, у нього не було жодних перешкод виконати вимогу працівника поліції щодо огляду на стан сп`яніння.
Доводи апеляційної скарги, що права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема, право скористатись правовою допомогою ОСОБА_1 не були роз`яснені, та він був змушений підкоритись вимогам працівника поліції не зважаючи на те, що транспортним засобом він особисто не керував, є неспроможними за таких підстав.
По-перше, саме по собі нероз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП не скасуєобов`язку водія виконати законну вимогу працівника поліції та пройти огляд на стан сп`яніння.
По-друге, відсутність на відеозапису роз`яснення ОСОБА_1 прав передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП не є беззаперечним фактом їх нероз`яснення. Водій, який у передбаченому законом порядку отримав водійське посвідчення, обізнаний про вимоги ПДР України, про права та обов`язки водія, зокрема щодо обов`язковості виконання законних вимог працівника поліції.
По-третє, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з 30.08.2023р. користувався правовою допомогою захисника Мішина С.В., який в свою чергу заявляв клопотання під час судового розгляду, тобто право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було належним чином дотримано.
Доводи апеляційної скарги, що відеозапис, який долучений до справи не може бути визнаний доказом у справі, оскільки він не є безперервним, на ньому відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , відсутня процедура роз`яснення йому прав працівниками поліції, та суд першої інстанції вказаному не надав оцінки; свідки правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були свідками керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та були присутні лише при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вказані свідки в судовому засіданні не допитувалися, є також неспроможними, оскільки відеозапис хоча і не є повним, проте відповідає вимогам ст. 251 КУпАП та дає змогу, у сукупності з іншими доказами повно та об`єктивно встановити фактичні обставини справи.
Доводи апеляційної скарги, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки не був проведений, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р. також не має під собою підґрунтя за таких підстав.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними вп. 4р. I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Таким чином доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постановита закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене вище, постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням, підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
п о с т а н о в и л а :
Клопотання захисника Мішина Михайла Вікторовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити, строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу захисника Мішина Михайла Вікторовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 01.02.2024 |
Номер документу | 116635714 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції |
Адмінправопорушення
Дніпровський апеляційний суд
Залізняк Р. М.
Адмінправопорушення
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Леміщенко О. О.
Адмінправопорушення
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Леміщенко О. О.
Адмінправопорушення
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Леміщенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні