Ухвала

від 23.01.2024 по справі 948/1100/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/1100/23 Номер провадження 11-кп/814/759/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 , суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження №12022175450000206 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та начальника Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 24 травня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтави, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий, останній раз:

24 січня 2023 року вироком Машівського районного суду Полтавської області за ч.2 ст.125 КК України на 200 годин громадських робіт,

визнаний винуватим та засуджений:

- за ч.1 ст.125 КК України - на 200 годин громадських робіт;

- за ч.2 ст.125 КК України - на 1 рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, засуджений на 1 рік обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднана невідбута частина покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року у виді громадських робіт строком двадцять чотири години, що на підставі ст.72 КК України відповідає 3 (трьом) дням обмеження волі, та остаточно засуджений на 1 рік 3 дні обмеження волі.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно з вироком, ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що він 17 червня 2022 року близько 21 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс своїй матері ОСОБА_10 , яка лежала на ліжку в спальній кімнаті, удар кулаком правої руки в обличчя, спричинивши потерпілій легке тілесне ушкодження у вигляді синця біля лівого ока.

Крім того, 06 квітня 2023 року близько 16 год. 30 хв. обвинувачений, перебуваючи у цьому ж помешканні, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс потерпілій ОСОБА_10 удар кулаком правої руки в обличчя та два удари дерев`яною шваброю по голові, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді забитої рани в тім`яній ділянці голови ліворуч та синець під лівим оком.

Кримінальне провадження розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить змінити вирок суду та призначити йому покарання у виді громадських робіт.

Вказує, що визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Звертає увагу на позицію потерпілої, яка прохала суворо не карати.

Стверджує, що не порушував порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт.

В апеляційній скарзі зі змінами прокурор просить змінити вирок суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню - ч.4 ст.70 КК України.

Вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді 180 годин громадських робіт.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року визначити 200 годин громадських робіт та вважати ОСОБА_8 таким, що відбув це покарання.

Призначити обвинуваченому за ч.2 ст.125 К України покарання у виді 240 годин громадських робіт.

При цьому зазначає про необхідність застосування в даному випадку при призначенні ОСОБА_8 покарання положень ч.4 ст.70 КК України з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, він вчинив до постановлення вироку Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року.

Також вказує про відсутність підстав для призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, оскільки обвинувачений покарання за попереднім вироком відбув повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який просив пом`якшити призначене покарання, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги з внесеними змінами, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених у вироку обставин і кваліфікація його дій за ч.1 та ч.2 ст.125 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються.

Разом з тим, призначаючи обвинуваченому покарання, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, про що слушно наголошує прокурор в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст.413 цього Кодексу неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, обвинувачений вчинив 17 червня 2022 року, тобто до постановлення вироку Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року, яким він засуджений зач.2 ст.125 КК України на 200 годин громадських робіт.

В такому разі суд мав би після призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.125 КК України, на підставі ч.4 ст.70 цього Кодексу, призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за це кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, за яке він засуджений вироком Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року, а потім призначити покарання за ч.2 ст.125 КК України

Проте, місцевий суд не застосував закон, який підлягає застосуванню (ч.4 ст.70 КК України.

Як встановлено в засіданні апеляційного суду та ніким не оспорюється, що ОСОБА_8 повністю відбув покарання, призначене вироком Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року у виді 200 годин громадських робіт.

Відповідно до висновку щодо застосування положень ч.1 ст.71 КК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №243/7758/20, для застосування закріплених у цій нормі закону правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначає сукупність двох обов`язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності:

- перша стосується моменту вчинення нового кримінального правопорушення засудженим - «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком;

- друга - наявності невідбутої частини покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком на момент призначення судом покарання за новим вироком.

Відсутність хоча б однієї з указаних умов виключає можливість застосування положень ч.1 ст.71 КК України під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком.

Враховуючи, що обвинувачений повністю відбув покарання за попереднім вироком, порядок та правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч.1 ст.71, ч.3 ст 72 КК України, в даному випадку не застосовуються.

Ураховуючи викладене та позицію прокурора в апеляційній скарзі, беручи до уваги конкретні обставини провадження, його наслідки, всі дані про особу обвинуваченого, який визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, пройшов лікування та змінив на краще свою поведінку, хоча і неофіційно, проте постійно працює, з огляду на позицію потерпілої, яка прохала суворо не карати, колегія суддів вважає за можливе застосувати до ОСОБА_8 за ч.2 ст.125 КК України покарання у виді громадських робіт, передбачене в даному випадку кримінальним законом, а також пом`якшити призначене покарання за ч.1 ст.125 цього Кодексу.

За таких обставин вирок суду необхідно змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, задовольнивши апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора.

Керуючись статтями 404, 405, 407,409, 413, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та начальника Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Машівського районного суду Полтавської області від 24 травня 2023 року щодо ОСОБА_8 змінити.

Призначити ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, покарання у виді 180 годин громадських робіт.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року, засудити ОСОБА_8 на 200 годин громадських робіт.

Вважати ОСОБА_8 таким, що відбув це покарання.

Призначити ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, покарання у виді 240 годин громадських робіт.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку про призначення ОСОБА_8 покарання на підставі ч.1 ст.71 та ст.72 КК України.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4