Постанова

від 22.01.2024 по справі 908/1191/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 року м. Дніпро Справа № 908/1191/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Василенка Віталія Івановича

на рішення Господарського суду Запорізької області (головуючий суддя Мірошниченко М.В., судді - Проскуряков К.В., Горохов І.С.) від 08.05.2023 р. у справі № 908/1191/22

за позовом Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медикосанітарної допомоги №10 (69001, Запорізька область, місто Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок, 25, код ЄДРПОУ 3896953)

до Фізичної особи-підприємця Василенка Віталія Івановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 37573068)

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 р. до Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне некомерційне підприємство Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №1 з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Василенка Віталія Івановича про стягнення 1 195 345,73 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень №1289 від 14.09.2005, та 223 322,55 грн. заборгованості за договором про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на оплату комунальних послуг, на вивезення та захоронення твердих побутових відходів та телекомунікаційних послуг №4 від 28.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень №1289 від 14.09.2005 та зобов`язань з оплати витрат позивача на оплату комунальних послуг за договором про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на оплату комунальних послуг, на вивезення та захоронення твердих побутових відходів та телекомунікаційних послуг №4 від 28.01.2014.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023 р. у справі № 908/1191/22:

-позов задоволено частково;

-стягнуто з Фізичної особи-підприємця Василенка Віталія Івановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №1 (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 88, ідентифікаційний код 38969725) заборгованість з орендної плати за договором №1289 від 14.09.2005 у розмірі 1 195 345,73 грн. (один мільйон сто дев`яносто п`ять тисяч триста сорок п`ять грн. 73 коп.), заборгованість за договором № 4 від 28.01.2014 у розмірі 223 322,55 грн. (двісті двадцять три тисячі триста двадцять дві грн. 55 коп.), судовий збір у розмірі 21 280,02 грн. (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят грн. 02 коп.);

-в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, Фізична особа-підприємець Василенко Віталій Іванович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023 р. у справі № 908/1191/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо існування договірних відносин між позивачем і відповідачем. Так, апелянт стверджує, що він не укладав договір оренди після проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-03-26-000114-1, вважає, що цей договір мав бути нотаріально посвідчений, а також вказує на відсутність акту прийому-передачі орендованого майна у 2020 році.

Крім цього апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази надання послуг, оскільки на актах стоїть факсиміле його підпису. Відповідач зазначає, що для з`ясування питання підпису актів виконаних робіт ним подавалося до суду першої інстанції клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проте судом вказане клопотання було залишено без задоволення.

Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради подані до Центрального апеляційного господарського суду пояснення щодо апеляційної скарги, згідно з якими третя особа проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023 р. у справі № 908/1191/22 залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги третя особа зазначає, що нотаріальне посвідчення даного договору не обов`язкове, оскільки договір оренди був продовжений на 5 років.

Також третя особа вказує на те, що впродовж 2022 року відповідач звертався до органів місцевого самоврядування з питанням щодо звільнення його від орендної плати за договором оренди від 14.09.2005 № 1289 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що на переконання третьої особи свідчить про визнання відповідачем вказаного договору оренди дійсним та продовженим належним чином.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Василенка Віталія Івановича на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023 р. у справі № 908/1191/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 24.10.2023 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 р. клопотання представника відповідача про заміну учасника справи правонаступником задоволено; замінено позивача у справі № 908/1191/22 Комунальне некомерційне підприємство Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №1 його правонаступником Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медикосанітарної допомоги №10, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 05.12.2023 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2023 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2024 р.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Позивач та третя особа не скористались своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку своїх представників, про час та місце судового засідання повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників позивача та третьої особи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 14.09.2005 між Територіальною громадою м. Запоріжжя, Комунальною установою Центральна поліклініка Жовтневого району (орендодавці) та Приватним підприємцем Василенком Віталієм Івановичем (орендар) укладеного договір № 1289 оренди окремо стоячої будівлі, відповідно до п.п. 1.1., 10.1., 10.6. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окремо стоячу будівлю літ. М 2, М1 1 загальною площею 1473,3 кв.м, розташовану на земельній ділянці площею 8501 кв.м, по пр. Леніна, 88 в місті Запоріжжі, що знаходиться в оперативному управлінні комунальної установи Центральна поліклініка Жовтневого району, вартість якої визначена у звіті про оцінку.

Цей договір укладено строком на 10 років. Моментом обчислення строку договору є день його нотаріального посвідчення та передачі приміщення за актом приймання-передачі.

В разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

14.09.2005 сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі орендованого майна. Тобто, строк дії договору 14.09.2015.

Після закінчення строку дії договору від відповідача не надходило на адресу позивача заяви про припинення договору. Тому договір продовжив свою дію.

Відповідно до додаткової угоди від 14.02.2018 до договору оренди № 1289 від 14.09.2005 окремо стоячої будівлі по пр. Соборному, 88, договір оренди продовжено з 14.09.2017 до 14.09.2020.

Відповідно до наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 120р від 24.03.2021 Про оголошення аукціону на продовження договору оренди, оголошено аукціон, за результатами якого може бути продовжений договір оренди від 14.09.2005 № 1289 окремо стоячої будівлі по пр. Соборному, 88, який укладено з фізичною особою-підприємцем Василенко В.І. для розміщення медичного центру з реабілітації та лікування хворих з наркологічною залежністю, або укладений з новим орендарем, терміном на 5 років. Затверджено текст оголошення про проведення аукціону (додаток). Оприлюднено оголошення в електронній торговій системі цей наказ та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди в установленому законодавством порядку.

Згідно з Протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-03-26-000114-1 переможцем аукціону на продовження договору оренди нежитлових приміщень №№ 1 3 підвального поверху, н/п №№ 1-70 першого поверху, н/п №№ 71-125 другого поверху будівлі (літ. М-2, М1 - 1) загальною площею 1336,2 кв.м по пр. Соборному, 88 м. Запоріжжя визнано ФОП Василенка В.І.

11.05.2021 Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі орендодавець), Комунальним некомерційним підприємством Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 (далі балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Василенком Віталієм Івановичем (далі орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди від 14.09.2005 № 1289 нежитлових приміщень по пр. Соборному, 88 (далі договір оренди), відповідно до п.п. 1, 2 якої термін дії договору оренди від 14.09.2005 № 1289 продовжено на 5 років, а саме, до 11.05.2026. Викладено договір оренди від 14.09.2005 № 1289 в наступній редакції, а саме:

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3. договору оренди орендодавець, балансоутримувач, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2005 № 258/2 передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно нежитлові приміщення №№ 1 3 підвального поверху, нежитлові приміщення №№ 1 70 першого поверху, нежитлові приміщення №№ 71-125 другого поверху будівлі (літ. М-2, М1 - 1) загальною площею 1336,2 кв.м по пр. Соборному, 88, що перебуває в оперативному управлінні комунального некомерційного підприємства Запорізький центр первинної медико-санітарної частини № 1, вартість якого визначена на підставі звіту про незалежну оцінку майна і становить за висновком про його вартість 6 270 112,00 грн. без ПДВ станом на 31.08.2020 (Додаток № 1).

Майно використовується орендарем на правах оренди для розміщення медичного центру з реабілітації та лікування хворих з наркотичною залежністю.

Орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами договору та Акту приймання-передачі (п. 2.1. договору оренди).

Пунктами 3.1. 3.3., 3.5., 3.6. договору оренди передбачено, що місячна орендна плата становить 105 024,38 грн. без ПДВ (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції) згідно з розрахунком (Додаток № 2) та сплачується з 14.09.2020. Дії цієї умови, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюджуються на правові відносини, що виникли до її укладання, а саме: з 14.09.2020.

Розмір платежу за неповний місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної орендної плати.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, в т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою (за наявності підстав). Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителями будинку, тощо, з постачальниками комунальних послуг в порядку, передбаченому п. 6.8. цього договору.

Орендна плата за січень грудень року оренди, що настає за роком, на який випадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Орендна плата розраховується та спрямовується орендарем самостійно на відповідний рахунок КНП Запорізький ЦПМСД № 1 щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним та підтверджується орендарем шляхом надання балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати). У разі зміни реквізитів, зазначених у цьому пункті балансоутримувач повідомляє про це орендаря та орендодавця без необхідності відображення цих змін в договорі (без укладення додаткової угоди до договору оренди).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем або балансоутримувачем у судовому порядку.

У випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, орендар зобов`язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3 % річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати. Обов`язок щодо нарахування вказаних вище платежів покладається на орендаря. В разі нездійснення орендарем сплати платежів, нарахування виконує балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі з оренди орендованого майна (п. 4.3. договору оренди).

Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (п. 6.2. договору оренди).

Цей договір продовжено на 5 років та діє з 11.05.2021 по 11.05.2026 (п. 10.1. договору оренди).

Відповідач порушив умови договору оренди в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів.

Позивач двічі виставив відповідачу претензію щодо оплати заборгованості з орендної плати (№ 01-12/393 від 05.10.2021, № 01-15/443 від 02.11.2021).

Відповідно до виписки по рахунку відповідачем були здійснені останні оплати з орендної плати та комунальних платежів у липні та вересні 2021.

Заборгованість відповідача з орендної плати становить 1 195 345,73 грн. та підтверджується Актами наданих послуг: № 120 від 17.05.2021, № 773 від 15.11.2021, № 832 від 14.12.2021, № 812 від 19.01.2022, № 866 від 15.02.2022, № 904 від 14.03.2022, № 946 від 18.04.2022, № 980 від 13.05.2022, № 5 від 14.06.2022, які містяться в матеріалах справи.

04.04.2022 позивач отримав від відповідача лист № 1043 від 30.03.2022, яким відповідач повідомив, що орендоване приміщення за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 88 на час дії воєнного стану буде використовуватись для надання притулку для тимчасово переміщених осіб та безкоштовної психологічної допомоги для постраждалих під час воєнний дій.

Крім цього, у квітні 2022 відповідач звертався до Голови Запорізької обласної військової адміністрації та секретаря міської ради міста Запоріжжя з листами щодо можливості компенсації витрат на комунальні послуги.

28.01.2014 між Комунальним закладом Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 (далі балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Василенком Віталієм Івановичем (далі орендар) укладеного договір № 4 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на оплату комунальних послуг, на вивезення та захоронення твердих побутових відходів та телекомунікаційних послуг (далі договір № 4), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого балансоутримувач забезпечує орендарю користування всіма комунальними послугами в окремо стоячій будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 88 (далі будівля) згідно з договором оренди окремо стоячої будівлі № 1289 від 14.09.2005. Орендар користується переданими в оренду приміщеннями, а саме: окремо стоячою будівлею (літ. М-2, М1 - 1) загальною площею 1473,3 кв.м, розташованої на земельній ділянці площею 8501 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 88 та комунальними послугами, вартість яких відшкодовує балансоутримувачу.

Будівля використовується орендарем на правах оренди під розміщення медичного центру з реабілітації та лікування хворих з наркотичною залежністю.

Орендар зобов`язується використовувати орендоване нежитлове приміщення виключно за його призначенням, визначеним у п. 1.2. цього договору (п. 2.1. договору № 4).

Балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в п. 5.3. договору (пп. 4.1.2. п. 4.1. договору № 4).

Відповідно до п.п. 5.1. 5.3. договору № 4 сума відшкодування вартості комунальних послуг нараховується балансоутримувачем і використовується на відновлення своїх видатків, пов`язаних з оплатою постачальниками комунальних послуг.

Щомісячна сума оплати за користування комунальними послугами, вивезення та захоронення твердих побутових відходів та телекомунікаційними послугами визначається на підставі розрахунку, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1).

До 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, орендар проводить оплату за використані комунальні послуги та інші відшкодування на розрахунковий рахунок балансоутримувача на підставі фактично виставлених рахунків. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку 1 % облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Цей договір діє з моменту його підписання і до кінця строку дії договору оренди під розміщення медичного центру з реабілітації та лікування хворих з наркотичною залежністю (п. 7.1. договору № 4).

30.10.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 4, відповідно до якої п. 5.3. договору викладено в наступній редакції: Орендар проводить оплату на розрахунковий балансоутримувача: за водопостачання та водовідведення на протязі 3 банківських днів з дня виписки рахунку; за спожиту електричну енергію у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня виписки рахунку; до 20 числа місяця, наступного за звітним інші відшкодування на підставі фактично виставлених рахунків.

Відповідачем також порушено умови вказаного договору в частині своєчасної оплати комунальних послуг.

Заборгованість відповідача з оплати комунальних послуг у розмірі 223 322,55 грн. підтверджується Актами наданих послуг: № 932 від 11.04.2022, № 933 від 11.04.2022, № 934 від 11.04.2022, № 943 від 13.04.2022, № 954 від 20.04.2022, № 965 від 06.05.2022, № 966 від 06.05.2022, № 967 від 06.05.2022, № 987 від 17.05.2022, № 988 від 17.05.2022, № 999 від 09.06.2022, № 172 від 09.06.2022, № 173 від 09.06.2022, № 193 від 10.06.2022, № 203 від 23.06.2022, які містяться в матеріалах справи.

Також, відповідачу направлялися рахунки на оплату, які містяться в матеріалах справи.

Предметом розгляду справи є стягнення з відповідача заборгованості за договором №1289 від 14.09.2005 у розмірі 1 195 345,73 грн., заборгованості за договором № 4 від 28.01.2014 у розмірі 223 322,55 грн., штрафу у розмірі 10 681,94 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд визнав встановленим факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором оренди № 1289 від 14.09.2005 у розмірі 1 195 345,73 грн. та договором № 4 від 28.01.2014 у розмірі 223 322,55 грн., у зв`язку з чим дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку, що в даному спорі відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як штраф, оскільки конкретно визначений його розмір в договорі відсутній, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача в частині стягнення штрафу з відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір № 1289 від 14.09.2005 є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Як передбачено ч. 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (п. 6.2. договору оренди).

Як зазначено вище згідно з Протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-03-26-000114-1 переможцем аукціону на продовження договору оренди нежитлових приміщень №№ 1 3 підвального поверху, н/п №№ 1-70 першого поверху, н/п №№ 71-125 другого поверху будівлі (літ. М-2, М1 - 1) загальною площею 1336,2 кв.м по пр. Соборному, 88 м. Запоріжжя визнано ФОП Василенка В.І.

На підставі проведеного електронного аукціону 11.05.2021 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі орендодавець), Комунальним некомерційним підприємством Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 (далі балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Василенком Віталієм Івановичем (далі орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди від 14.09.2005 № 1289 нежитлових приміщень по пр. Соборному, 88, відповідно до п.п. 1, 2 якої термін дії договору оренди від 14.09.2005 № 1289 продовжено на 5 років, а саме, до 11.05.2026.

При цьому судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що даний договір не є укладеним через відсутність нотаріального посвідчення, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 793 ЦК України унормовано форму договору найму будівлі або іншої капітальної споруди. Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Частина ж друга передбачає, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оренди за спірним договором є нерухоме майно, що належить до комунальної власності.

Таким чином для майна, що є предметом оренди за спірним договором, Цивільним кодексом України унормовано обов`язкове нотаріальне посвідчення договору оренди тільки у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, є Закон України Про оренду державного та комунального майна, стаття 16 якого регламентує порядок укладення договору оренди та внесення змін до нього.

Частиною 3 ст. 16 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п`ять років.

Отже, як нормами Цивільного кодексу України, так і нормами Закону України Про оренду державного та комунального майна, обов`язкове нотаріальне посвідчення договору оренди вимагається тільки, якщо цей договір укладається на строк, що перевищує п`ять років.

З додаткової угоди від 11.05.2021 до договору оренди від 14.09.2005 № 1289 вбачається, що сторони продовжили термін дії договору саме на 5 років, відповідно обов`язкове нотаріальне посвідчення цього правочину Законом не вимагалось.

Як вбачається з додаткової угоди від 11.05.2021 до договору оренди від 14.09.2005 № 1289 цей правочин вчинений в письмовій формі та підписаний його сторонами, а отже є укладеним та обов`язковим до виконання всіма сторонами цього правочину.

Щодо ж посилання апелянта на те, що у 2020 році майно за спірним договором оренду йому не передавалося за актом приймання-передачі, судова колегія звертає увагу, що нерухоме майно за договором оренди від 14.09.2005 № 1289 було передано відповідачу згідно з актом приймання-передачі від 14.09.2005.

Доказів повернення нерухомого майна з оренди відповідачем до матеріалів справи не надано, отже на момент укладення додаткової угоди від 11.05.2021 до договору оренди від 14.09.2005 № 1289 орендоване майно за цим договором вже знаходилося у користуванні відповідача і не могло бути йому передано позивачем.

За таких обставин судова колегія констатує, що посилання апелянта на відсутність у нього договірних відносин з відповідачем через відсутність нотаріального посвідчення договору оренди та непередання йому майна за актом у 2020 році є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, не здійснив сплату на користь позивача орендної плати за договором оренди, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1 195 345,73 грн.

Водночас судова колегія відхиляє доводи апелянта про відсутність підтвердження наданих послуг за договором, оскільки у відповідності до п. 3.3. договору оренди орендна плата розраховується та спрямовується орендарем самостійно. Вартість оренди, термін оплати та реквізити банківського рахунку для сплати за оренду, зазначені в договорі. За таких обставин, для виконання свого обов`язку з оплати оренди відповідачу не були необхідні додаткові дії від позивача, як то виставлення рахунку на оплату або підписання акту приймання-передачі наданих послуг тощо.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору № 4 сума відшкодування вартості комунальних послуг нараховується балансоутримувачем і використовується на відновлення своїх видатків, пов`язаних з оплатою постачальниками комунальних послуг. Щомісячна сума оплати за користування комунальними послугами, вивезення та захоронення твердих побутових відходів та телекомунікаційними послугами визначається на підставі розрахунку, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1).

Орендар проводить оплату на розрахунковий балансоутримувача: за водопостачання та водовідведення на протязі 3 банківських днів з дня виписки рахунку; за спожиту електричну енергію у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня виписки рахунку; до 20 числа місяця, наступного за звітним інші відшкодування на підставі фактично виставлених рахунків (п. 5.3. договору № 4 в редакції додаткової угоди).

Цей договір діє з моменту його підписання і до кінця строку дії договору оренди під розміщення медичного центру з реабілітації та лікування хворих з наркотичною залежністю (п. 7.1. договору № 4).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не здійснено сплату за договором № 4 від 28.01.2014 у розмірі 223 322,55 грн.

Жодних доказів погашення відповідачем заборгованості за договором оренди № 1289 від 14.09.2005 та договором № 4 від 28.01.2014 сторонами спору до суду не подано. Також, відповідачем суду не надано доказів повернення майна з оренди.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 1289 від 14.09.2005 у розмірі 1 195 345,73 грн. та договором № 4 від 28.01.2014 у розмірі 223 322,55 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Щодо ж доводів апелянта про незадоволення судом першої інстанції його клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, судова колегія зазначає наступне.

В силу приписів ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно зі ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В силу приписів ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Колегія суддів зазначає, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про стягнення суми боргу з відповідача за договором про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на оплату комунальних послуг, на вивезення та захоронення твердих побутових відходів та телекомунікаційних послуг.

Підставою позову визначено невиконання відповідачем обов`язку з повної та своєчасної оплати за договором.

У клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи представником відповідача було поставлено під сумнів справжність підпису відповідача на актах виконаних робіт.

Відповідно до п. 1.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.11.98 за N 705/3145, якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

Отже, для проведення судової почеркознавчої експертизи необхідно відібрати в судовому засіданні експериментальні зразки підпису.

В судовому засіданні 04.04.2023 було оголошено перерву для особистої явки відповідача в судове засідання, однак відповідач в судове засідання 10.04.2023 для відбирання експериментальних зразків підпису не з`явився. Натомість від відповідача надійшла заява про неможливість його явки в судове засідання у зв`язку з хворобою. Відповідач просив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи розглядати за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Строк продовженого підготовчого провадження в даній справі спливав 10.04.2023.

Отже, у суду першої інстанції була відсутня процесуальна можливість відкладення підготовчого засідання для забезпечення явки відповідача для відбирання зразків підпису.

Водночас неявка відповідача до судового засідання унеможливила отримання місцевим господарським судом у встановленому процесуальному порядку експерементальних зразків підпису відповідача, що в свою чергу, не дозволило суду отримати і передати на дослідження в експертну установу предмет дослідження, як того вимагає ч. 1, 2 ст. 102 ГПК України.

За таких обставин судова колегія не вбачає порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції щодо залишення без задоволення клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023 р. у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 32 160,38 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Василенка Віталія Івановича на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023 р. у справі № 908/1191/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023 р. у справі № 908/1191/22 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Фізичну особу-підприємця Василенка Віталія Івановича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 30.01.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз