Рішення

від 30.01.2024 по справі 905/902/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2024 Справа №905/902/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу № 905/902/23

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м. Добропілля, м. Білозерське, Донецька область

про стягнення 198 885,00 грн

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення штрафу у сумі 198 885,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в накладній №48164214 від 10.01.2023 відповідачем невірно зазначена маса вантажу у вагоні №62052949, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 198 885,00 грн, на підставі ст.ст 118, 122 Статуту залізниць України, який просить стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/902/23. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи, доказів.

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Суд зазначає, що 04.07.2023 судом було здійснено підписку позивача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/902/23, зокрема: за електронними адресами позивача uz@uz.gov.ua, p.a-secretary@dp.uz.gov.ua.

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки.

Ухвала суду від 10.07.2023 була направлена позивачу на електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Окрім того, ухвала суду від 10.07.2023 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

25.07.2023 на електрону адресу суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі, відповідач просить суд застосувати ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України та зменшити суму штрафу.

03.08.2023 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на заяву про зменшення розміру штрафу, в якому останній просить при розгляді заяви відповідача у відповідності до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо обов`язковості правових висновків Верховного Суду, застосувати зроблені правові висновки у Постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, від 12.02.2018 у справі № 906/434/17, за якими у даному випадку санкція не є договірною, а випливає з зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, яким чітко визначено розмір штрафу, що підлягає сплаті незалежно від збитків, що унеможливлює зменшення штрафу за ст. 233 ГК України.

Дослідивши заяву б/н б/д представника Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви без розгляду виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви (клопотання) з процесуальних питань подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При розгляді справи судом, учасники справи викладають свої вимоги, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях; заяви, клопотання подаються в письмовій або усній формі (частина 1, 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша і третя статті 56 ГПК України).

За загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 913/720/20, від 04.11.2023 у справі № 910/2010/19 (925/364/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вбачається з поданої заяви, вона підписана представником за довіреністю Гаврихівим В.В. На підтвердження повноважень Гаврихівим В.В. до заяви надано довіреність №21/ШБ/2022 від 30.12.2021, виданої генеральним директором ТзДВ «Шахта «Білозерська».

Судом встановлено, що зазначена довіреність діє з 01.01.2022 року до 31.01.2023 року включно. Тобто, станом на день подання зазначеної заяви (25.07.2023) у Гаврихіва В.В відсутні повноваження на представництво інтересів ТзДВ «Шахта «Білозерська» у суді, подання заяв, клопотань тощо.

Крім того, в довіреності №21/ШБ/2022 від 30.12.2021 не зазначено відомостей, що Гаврихів В.В. є адвокатом та до заяви не додані документи передбачені частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Отже, додана до заяви довіреність №21/ШБ/2022 від 30.12.2021, видана Гаврихіву В.В, за відсутності у нього статусу адвоката, а також за відсутності передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів, не може належним чином підтверджувати, що представник є уповноваженою товариством особою на представництво інтересів у суді у цій справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що заява Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі поданої до суду 25.07.2023 підписана особою, яка не має права її підписувати та підлягає поверненню відповідачу.

Відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.07.2023.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання), відсутність з боку відповідача жодних заяв, клопотань щодо необхідності надання додаткового терміну на підготовку своєї правової позиції, а також враховуючи наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення складено 30.01.2024 у зв?язку із веденням на території України воєнного стану та об?єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи,

В С Т А Н О В И В

10.01.2023 зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці, Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» за залізничною накладною № 48164214 здійснено відправлення вантажу «Вугілля кам`яне марки г-газовий» зокрема, вагону № 62052949, до станції Бурштин Львівської залізниці. Одержувачем за даним відправленням є ДТЕК «Бурштинська ТЕС», код ЄДРПОУ 00131541. Відповідно до відомості вагонів до вказаної накладної маса вантажу, у вагоні № 62052949 складає 69600 кг, провізна плата 39777,00 грн, тара вагона 23400/22400, вантажність 70,0 т.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 62052949, не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

За результатами перевірки вантажу працівниками станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено: акт загальної форми № 6/ваги від 12.01.2023, акт загальної форми № 31 від 12.01.2023, акт загальної форми № 235 від 12.01.2023 та комерційний акт № 450003/13 від 12.01.2023.

Вагон №62052949 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було відчеплено та відправлено на станцію Бурштин Львівської залізниці за досилочною накладною №47737523.

Відповідно до комерційного акту №450003/13 від 12.01.2023 зазначено, що 12.01.23 проводилось контрольне зважування вагону № 62052949, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться: вантаж «Вугілля кам`яне марки г-газове, марка Г (Г2) 0-200», насипом, твердому стані, волога 1,0%, навантаження на рівні бортів, маркування трьома паралельними борознами вздовж довжини вагона, вага брутто не вказана, тара перевірена 22400 кг, вага нетто 69600 кг.

У розділі у розділі Д «Опису виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акту №450003/13 від 12.01.2023 (форма ГУ-22) зазначено, що при переваженні вагону у статичному режимі, у присутності заст. ДС Лобова, АРВ Кузьміч, прийомоздавальника Здор, на справних вагонних 150-ти електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 27.09.2022 р. виявилось вага брутто 93550 кг, тара за документом 22400 кг, нетто -71150 кг, що більше ваги вказаної в документі на 1550 кг, понад вантажопідйомність вагону на 1150 кг. Навантаження вантажу трапецевидне, вище бортів на 10 см., маркування трьома паралельними бороздами по всій довжині вагону. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. В технічному відношенні вагон справний. Виявлена різниця завантаження візків 3150 кг, що перевищує половину вантажопідйомності на 2150 кг. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає. Вагон затримано для відвантаження надлишку вантажу та виправлення навантаження.

Надлишок вантажу вагою 1550 кг з вагону № 62052949 було відвантажено в вагон № 61230983, дане засвідчується актом загальної форми № 30055 від 18.01.2023, що був складений у присутності АРВ Плітченко І.П., ДСЗ Лобов В.Т. та відправлено за призначенням на станцію Бурштин Львівської залізниці, за перевізним документом № 45027257.

Вагон № 62052949 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці відправлено на станцію Бурштин Львівської залізниці за перевізним документом (досилочною накладною) № 47737523.

По прибуттю вагону № 62052949 на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці, за результатами перевірки вантажу у вагоні № 62052949, котрий прибув з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/13 від 12.01.2023 року, не було виявлено різниці між даними акту, складеного на попутній станції і фактичною наявністю та станом вантажу, про що зроблена відмітка в розділі «Є» комерційного акту. Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/13 від 12.01.2023 було зареєстровано на станції призначення Бурштин Львівської залізниці під номером 450003/13/20.

Відповідно до виписки з книги переважування по станції Бурштин Львівської залізниці від 21.01.2023 у вагоні № 62052949 вага в межах норми.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Акціонерного товариства «Українська залізниця» про наявність правових підстав для нарахування та стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (як вантажовідправника) штрафних санкцій у виді штрафу, передбаченого ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, розмір якого, за розрахунками позивача, складає 198 885,00 гривень, оскільки відповідачем було неправильно зазначено у залізничній накладній № 48164214 відомості про масу вантажу у вагоні № 62052949.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та ч.1. ст. 307 Господарського кодексу України (надалі ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (ст.2 Статуту залізниць України).

На підставі вказаного Статуту наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, затверджені Правила приймання вантажів до перевезення (7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), які є обов`язковими для всіх юридичних осіб.

Як встановлено ч.3. ст.909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення (п.6 Статуту залізниць України).

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 із змінами і доповненнями (далі по текст - Статут) передбачено, що Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).

Таким чином, позивач не зобов`язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначених у накладній.

Наявна в матеріалах справи залізнична накладна №48164214 від 10.01.2023 є належним підтвердженням виникнення договірних правовідносин з перевезення вантажу.

Так, у розділі 26 накладної №48164214 зазначено, що маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) Заводський №147 відправником.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відтак, з оформленням та підписанням накладної №48164214, Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» засвідчило, що маса вантажу (нетто) у вагоні №62052949 становить 69 600 кг.

Згідно з пунктом 24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

При цьому, для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін складаються акти загальної форми або комерційні акти (ст. 129 Статуту).

Пунктом 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів встановлено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно до ст. 122 Статуту залізниць України. Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код, адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 цього статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334.

При видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом (п.6 Правил складання актів).

Пунктом 8 Правил складання актів, передбачено, що комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.

В даному випадку, вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в залізничній накладній №48164214 відомості про масу вантажу у вагоні №62052949, про що працівниками попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №450003/13 від 12.01.2023, який відповідає правилам складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, у пункті 10 Правил складання актів імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Наданий в обґрунтування позовних вимог комерційний акт на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці підписали: ДСЗ Лобов В.Т., пр-здавальником Здор Ю.Ю. та АРВ Кузьміч Т.І.

На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав наказ №12 від 05.01.2023 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол, за змістом якого за правильність складання та підписання комерційних актів призначено, зокрема, прийомоздавальника вантажу та багажу Здорова Ю.Ю. та агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1

ОСОБА_2 згідно наказу від 16.06.2022 №438/ос є заступником начальника станції, а отже є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.

Суд встановив, що комерційний акт №450003/13 від 12.01.2023 підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.

Отже, допустимим доказом неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом №442 від 31.07.2012 Міністерства інфраструктури України та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Згідно з відомостями у графі 26 залізничної накладної №48164214 від 10.01.2023 зважування вантажу на станції відправлення здійснено на вагонних вагах (150 т), заводський №147. Аналогічним способом визначалась маса вантажу й позивачем на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, дата прийняття в експлуатацію 26.12.2012, строк експлуатації, встановлений виробником для ЗВТ 15 років, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012, міжповірочний інтервал ЗВВТ на місяць 12, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ 6 місяців; ваги пройшли останню повірку 27.09.2022.

Таким чином, станом на дату складання комерційного акту засіб вимірювальної техніки був повірений належним чином.

В матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.

Разом з цим, вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, внаслідок чого приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Судом враховано, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладних саме відправником. При цьому, Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційному акті.

Так, відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена ст.122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно ст. 118 Статуту залізниць.

Судом встановлено, що позивач розраховує штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати наступним чином: 38777,00х5= 198 885,00 гривень, де 38777,00 провізна плата за вагон від станції Добропілля Донецької залізниці до станції Бурштин Львівської залізниці; 5 кількість провізних плат.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 198 885,00 гривень.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру штрафу, суд приходить до висновку, що розмір штрафу є обґрунтованим та арифметично вірним.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу вагону №62052949 в залізничній накладній №48164214 від 10.01.2023 належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем належним чином не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв`язку невірним зазначення маси вантажу в розмірі 198 885,00 гривень.

Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення штрафу у сумі 198885,00 грн, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул. Строїтельна, буд.17; код ЄДРПОУ 36028628) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, будинок 108; код ЄДРПОУ ВП 40081237) штраф у сумі 198885,00 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2 983,28 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено та підписано 30.01.2024.

Суддя О.О. Кучерява