Рішення

від 30.01.2024 по справі 907/1104/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1104/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бара», м. Запоріжжя

до відповідача Приватного підприємства «Демо Плюс», м. Ужгород

про стягнення 297 521,68 грн

За участю представників:

позивача Здор А.О., адвокат, довіреність №02/01/2024 від 02.01.2024 року;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРА» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Демо Плюс» 297 521,68 грн заборгованості за поставлений на підставі заявок та відповідно до видаткових накладних № БА-0002160 від 04.11.2021, № БА-0002255 від 18.11.2021, БА-0002463 від 16.12.2021, БА-0000085 від 19.01.2022 товар.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1104/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 року.

Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, призначено на 30.01.2024 судове засідання по розгляду справи та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2024 позовні вимоги підтримав з наведених в позовній заяві підстав, надав додаткові пояснення щодо заявлених вимог у даній справі.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, його представник в судове засідання 30.01.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи ПП «Демо Плюс» було повідомлено належним чином у встановленому законом порядку.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.12.2023, яка надіслана судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача (87555, м. Ужгород, вул. Жемайте, буд. 1) повернута без вручення Приватному підприємству «Демо Плюс» із зазначенням причини невручення «Адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання від 22.12.2023 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 0600070463633.

Згідно з п.п. 81, 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270 рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Відповідно до п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п.п. 81, 82, 101 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відмову адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (схожа правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи в суді, мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, докази, які мають значення для розгляду справи по суті, а його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та не може слугувати підставою для відкладення судового засідання.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з повної оплати вартості отриманого відповідно до видаткових накладних №БА-0002160 від 04.11.2021, №БА-0002255 від 18.11.2021, № БА-0002463 від 16.12.2021, №БА-0000085 від 19.01.2022, рахунків-фактур №БА-000787 від 04.11.2021, №БА-000827 від 18.11.2021, №БА-000905 від 16.12.2021, №БА-000037 від 19.01.2022 та товарно-транспортних накладних №441-9006245293 від 04.11.2021, №441-9006247330 від 18.11.2021, №441-9006250878 від 16.12.2021, №441-9006254387 від 19.01.2022 товару побутової хімії в розмірі, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 297 521,68 грн, з вимогами про стягнення якої подано даний позов до Господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Судом встановлено, що між сторонами у справі досягнуто домовленості щодо поставки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бара» (надалі ТОВ «Бара» та/або позивач) Приватному підприємству «Демо Плюс» (надалі ПП «Демо Плюс» та/або відповідач) товару побутової хімії на загальну суму 300 820,08 грн (з ПДВ).

На підставі здійснених ПП «Демо Плюс» заявок-замовлень №2621 від 02.11.2021, №2718 від 16.11.2021, №2974 від 14.12.2021, №64 від 13.01.2022 позивачем надано відповідачу рахунки-фактури №БА-000787 від 04.11.2021, №БА-000827 від 18.11.2021, №БА-000905 від 16.12.2021, №БА-000037 від 19.01.2022 на оплату вартості замовленої номенклатури товару на загальну суму 300 820,08 грн.

Відповідно до видаткових накладних №БА-0002160 від 04.11.2021, №БА-0002255 від 18.11.2021, № БА-0002463 від 16.12.2021, №БА-0000085 від 19.01.2022 ТОВ «Бара», як Постачальником передано, а ПП «Демо Плюс», як Одержувачем, прийнято зазначений у видаткових накладних, рахунках-фактурах №БА-000787 від 04.11.2021, №БА-000827 від 18.11.2021, №БА-000905 від 16.12.2021, №БА-000037 від 19.01.2022 та замовленнях відповідача №2621 від 02.11.2021, №2718 від 16.11.2021, №2974 від 14.12.2021, №64 від 13.01.2022 товар на загальну суму 300 820,08 грн (з ПДВ).

Факт отримання відповідача зазначеного у видаткових накладних №БА-0002160 від 04.11.2021, №БА-0002255 від 18.11.2021, № БА-0002463 від 16.12.2021, №БА-0000085 від 19.01.2022 товару та його вартість сторонами не заперечується та додатково підтверджується товарно-транспортними накладними №441-9006245293 від 04.11.2021, №441-9006247330 від 18.11.2021, №441-9006250878 від 16.12.2021, №441-9006254387 від 19.01.2022, податковими накладними №92 від 18.11.2021, №83 від 16.12.2021, №61 від 19.01.2022, зареєстрованих позивачем за наслідками поставки товару відповідачу відповідно до квитанцій про реєстрацію від 07.12.2021, 11.01.2022, 07.02.2022 з відмітками про їх прийняття (затвердження) контрагентом позивача відповідачем у справі.

За твердженням позивача належним чином свої зобов`язання відповідач в повній мірі не виконав та не оплатив вартість отриманими за видатковими накладними №БА-0002160 від 04.11.2021, №БА-0002255 від 18.11.2021, № БА-0002463 від 16.12.2021, №БА-0000085 від 19.01.2022 товару, здійснивши 12.01.2022 оплату в сумі 50 000,00 грн, з яких 46 701,60 грн було спрямовано позивачем на погашення заборгованості відповідача за попередніми поставками товару, зокрема по видатковій накладній №2059 від 20.10.2021, а 3298,40 грн, - в рахунок часткового погашення заборгованості по видатковій накладній №БА-0002160 від 04.11.2021, у зв`язку з чим станом на 01.12.2023 (дата оформлення позовної заяви) заборгованість ПП «Демо Плюс» перед позивачем становить 297 521,68 грн, стягнення якої є предметом судового розгляду в даній справі.

Надіслана 09 жовтня 2023 року на адресу відповідача вимога №06/10/2023 від 06.10.2023 про сплату в семиденний термін заборгованості в розмірі 297 521,68 грн залишена ПП «Демо Плюс» без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторонами у справі відповідно до заявок-замовлень №2621 від 02.11.2021, №2718 від 16.11.2021, №2974 від 14.12.2021, №64 від 13.01.2022, рахунків-фактур №БА-000787 від 04.11.2021, №БА-000827 від 18.11.2021, №БА-000905 від 16.12.2021, №БА-000037 від 19.01.2022, видаткових накладних №БА-0002160 від 04.11.2021, №БА-0002255 від 18.11.2021, № БА-0002463 від 16.12.2021, №БА-0000085 від 19.01.2022, товарно-транспортних накладних №441-9006245293 від 04.11.2021, №441-9006247330 від 18.11.2021, №441-9006250878 від 16.12.2021, №441-9006254387 від 19.01.2022 вчинений правочин, який за своєю суттю є договором поставки, правове регулювання якого визначено у Главі 54 ЦК України.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у порушення наведених норм закону в визначений у вимозі позивача строк взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості отриманого ним за видатковими накладними №БА-0002160 від 04.11.2021, №БА-0002255 від 18.11.2021, № БА-0002463 від 16.12.2021, №БА-0000085 від 19.01.2022, товарно-транспортними накладними №441-9006245293 від 04.11.2021, №441-9006247330 від 18.11.2021, №441-9006250878 від 16.12.2021, №441-9006254387 від 19.01.2022 товару в розмірі 300 820,08 грн в повній мірі не виконав, здійснивши лише часткову сплату вартості отриманого товару, з якої 3298,40 грн спрямовано в рахунок погашення спірного у даній справі боргу, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість за поставлений йому товар та надані послуги в загальній сумі 297 521,68 грн.

При цьому, факт поставки позивачем відповідачу товару в зазначеній в замовленнях ПП «Демо Плюс» номенклатурі та вартості відповідно до виставлених позивачем рахунків, видаткових накладних відповідачем не заперечується, документально підтверджується товарно-транспортними накладними та визнається відповідачем шляхом прийняття зареєстрованих ТОВ «Бара» відповідно до квитанцій про реєстрацію від 07.12.2021, 11.01.2022, 07.02.2022 податкових накладних з ПДВ №92 від 18.11.2021, №83 від 16.12.2021, №61 від 19.01.2022 за фактом поставки за видатковими накладними №БА-0002255 від 18.11.2021, № БА-0002463 від 16.12.2021, №БА-0000085 від 19.01.2022.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення з позовом та вирішення даного спору становить 297 521,68 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Демо Плюс» (87555, м. Ужгород, вул. Жемайте, буд. 1, код ЄДРПОУ 33540112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бара» (69015, м. Запоріжжя, вул. Акад. Весніна, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 25474176) 297 521,68 грн (двісті дев`яносто сім тисяч п`ятсот двадцять одну гривню 68 копійок) заборгованості та 4462,83 грн (чотири тисячі чотириста шістдесят дві гривні 83 копійки) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 січня 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.