Повістка

від 29.01.2024 по справі 908/3183/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/134/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 Справа № 908/3183/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко Ірини Вікторівни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу № 908/3183/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна (80725, Львівська область, Золочівський район, с. Туркотин, вул. Сонячна, буд. 43 А, ідентифікаційний код 32793172)

до відповідача Приватного підприємства Група науково-промислових досліджень (71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138 А, ідентифікаційний код 32972994)

про стягнення 232 996,60 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 11.10.2023 (вх. № 3485/08-07/23 від 17.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна до Приватного підприємства Група науково-промислових досліджень про стягнення 232 996,60 грн. заборгованості за Договором № 27/20 купівлі-продажу товару від 09.10.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.10.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3183/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2023, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3183/23 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/134/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 у справі №908/3183/23 позов задоволено повністю. Суд вирішив: стягнути з Приватного підприємства Група науково-промислових досліджень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна суму 232 996,60 грн. заборгованості та 3494,95 грн. судового збору.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 08.01.2024.

19.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллер Аква Україна» заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просить суд стягнути з Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллер Аква Україна» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.01.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллер Аква Україна», про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3183/23 розподілено судді Давиденко І.В.

Суд звертає увагу, що розгляд справи № 908/3183/23 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження і рішення Господарського суду Запорізької області від 08.10.2024 у цій справі прийнято без повідомлення (участі) представників сторін, тому розгляд заяви про розподіл судових витрат судом згідно із приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України вирішено здійснювати без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи. Строк прийняття додаткового рішення по 29.01.2024.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/3183/23, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню частково виходячи з наступного

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Наявна в матеріалах справи № 908/3183/23 Довідка про доставку електронного листа свідчить, що в електронному вигляді рішення господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 у справі № 908/3183/23 доставлено в електронний кабінет представника ТОВ «Аллер Аква Україна» адвоката Усачук А.В. - 09.01.2024.

19.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллер Аква Україна» звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою вих. б/н від 15.01.2024 (вх.1344/08-08/24 від 19.01.2024) про (направлена на адресу суду засобами поштового зв`язку 15.01.2024).

За приписами ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою Аллер Аква Україна про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/3183/23 подана в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу та зазначив, що такі витрати становлять 25 000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч.5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу зазначених статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу серії ВК № 1104078 від 11.10.2023 на адвоката Усачука Андрія Васильовича та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1858 від 26.06.2020.

До заяви долучено Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2021, Додаткова угода № 1 до Договору доручення на представництво інтересів та надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2021, Акт приймання наданих послуг №49 від 11.01.2024, рахунок фактура № 50 від 11.01.2024 на суму 20 000 грн., платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 468 від 12.01.2024 на суму 20 000 грн.

12.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" (клієнт) та Усачук А.В. (адвокат) укладено Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2021, відповідно до п. 1.1 якого адвокат уповноважений надавати правничу (правову) допомогу та представляти інтереси клієнта в усіх: державних органах; органах місцевого самоврядування (включаючи виконавчі органи); в органах, уповноважених здійснювати примусове виконання судових рішень і рішень інших органів; інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування; перед фізичними особами та фізичними особами підприємцями, в судах будь - якої інстанції, включаючи загальні, господарські, адміністративні, а також третейські суди.

За цим Договором, Адвокат вправі підписувати та подавати від імені Клієнта будь-які документи, в тому числі заяви, запити, клопотання, скарги, позовні заяви тощо; отримувати необхідні документи та/чи їх копії, за умови, що таке отримання не суперечить закону; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, які на думку Адвоката будуть доцільними для правильного і ефективного виконання цього Договору (п. 4 Договору).

Пунктом 7 Договору передбачено, що обсяг та вартість виконаних за даним Договором доручень фіксується в акті, що підписується сторонами або їх повноваженими представниками.

Сума коштів, що вказана в п.7 даного Договору є гонораром Адвоката за надання правової допомоги. Сплачена Адвокату сума гонорару за надання послуги з представництва інтересів клієнта у суді, підготовки всіх необхідних для цього документів, надання пов`язаних з судовою справою консультацій може бути відшкодована клієнту в порядку, визначеному відповідними процесуальним законом. Клієнт сплачує на користь Адвоката суму коштів за надання послуги/правової допомоги протягом 10 днів з дня підписання сторонами Акту приймання надання послуг та/або з моменту виставлення відповідного рахунку-фактури Адвокатом (п. 7.1, 7.2 договору).

Відповідно до п. 9 Договору, сторони погоджуються, що Договір, а також можливі подальші укладені письмові домовленості (в тому числі, але не виключно: Додаткові угоди до Договору; Додатки до Договору; Угоди до Договору; Акти приймання наданих послуг; рахунки; рахунки - фактури), що отримані за допомогою факсимільного зв`язку, або електронної пошти, за наявності відбитків печаток та підписів сторін, мають повну юридичну силу на відповідний період, який необхідний для обміну таких документів на оригінали.

25.10.2023 Адвокатом та Клієнтом підписано додаткову угоду № 1 до Договору доручення на представництво інтересів та надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2021, відповідно до якої клієнт та адвокат дійшли взаємної згоди доповнити Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої (правової) допомоги від 12.08.202 пунктами договору.

Зокрема, пунктом 7.2 Додаткової угоди передбачено, що клієнт сплачує на користь адвоката суму коштів за надання послуги/правової допомоги протягом 60 днів з дня підписання сторонами Акту приймання надання послуг та після ухвалення Господарським судом Запорізької області по справі № 908/3183/23.

Відповідно до п.7.5 Додаткової угоди сторони узгодили, що при виконанні зазначених у п. 7.4 Договору обов`язків, Адвокат керується чинним законодавством та даним Договором. Вартість послуг, що надаються Адвокатом в обсязі, визначеному в п. 7.4 (також з урахуванням інших послуг/умов Договору), становить 20 000 грн.

11.01.2024 між Адвокатом та Клієнтом підписано Акт приймання наданих послуг № 49. Розрахунок вартості наданої правової допомоги проведено на підставі договору згідно наступного:

- визначення позиції клієнта, ознайомлення та аналіз Договору купівлі-продажу товару від 09.10.2020 № 27/20 та всіх первинних документів по вказаному Договору щодо існуючої заборгованості, підготовка та погодження правової позиції з клієнтом;

- підготування позовної заяви про стягнення заборгованості з ПП «Група науково-промислових досліджень» на користь ТОВ «Аллер Аква Україна» за договором купівлі продажу товару № 27/20 від 09.10.2020 загальною сумою 232 996,60 грн.;

- надання усних та/або письмових консультативних послуг з приводу розгляду справи в Господарському суді Запорізької області та представництва інтересів Клієнта по справі № 908/3183/23;

- підготовка всіх необхідних процесуальних документів (в тому числі. Але не виключно: заяви по суті справи, клопотання, заяви) по справі № 908/3183/23;

- представництво інтересів (в тому числі: участь у всіх судових засіданнях, не враховуючи тривалості таких) Клієнта у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/3183/23 у випадках слухання справи за участі сторін спору. Всього 20 000,00 грн. (без ПДВ).

Надана до матеріалів справи копія платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 468 від 12.01.2024 на суму 20 000 грн. свідчить, що правничі послуги по справі № 908/3181/23 у розмірі 20 000 грн. на даний момент є оплаченими.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем клопотання стосовно зменшення розміру витрат на професійну правнічу допомогу адвоката суду не надавалося.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до предмету позову в даній справі, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суму заборгованості за Договором № 27/20 купівлі - продажу товару за одною видатковою накладною № 2/333.

Беручи до уваги категорію даної справи, її складність, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, а також те, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, суд вважає, що підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин в даному питанні не змінювалось, справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «Аллер Аква Україна» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог поданими доказами; ціною позову та значенням справи для сторони, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллер Аква Україна» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення із відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, а у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллер Аква Україна» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Група науково-промислових досліджень (71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138 А, ідентифікаційний код 32972994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна (80725, Львівська область, Золочівський район, с. Туркотин, вул. Сонячна, буд. 43 А, ідентифікаційний код 32793172) суму 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволені іншої частини заяви відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.01.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.