Рішення

від 29.01.2024 по справі 910/15608/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024Справа № 910/15608/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека АНЦ"

про стягнення 3 932,30 грн.

Суддя Борисенко І. І.

представники сторін: без виклику

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" (далі - ТОВ "Фармако", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека АНЦ" (далі - ТОВ "Аптека АНЦ", відповідач) про стягнення пені та 3 % річних у сумі 3 932,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору за неналежне виконання договору поставки № ПК/429 від 01.10.2014 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. Обставини вказаного порушення вже були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/10519/23, що набрало законної сили, за яким з ТОВ "Фармако" було стягнуто основний борг за вказаним правочином у сумі 22 602,93 грн. та судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Проте, відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/10519/23 виконав 28.09.2023, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню та 3 % річних.

У позові ТОВ "Фармако" просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3 694,50 грн. та 3 % річних у сумі 237,80 грн., що разом становить 3 932,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що відстрочка оплати за товар була пов`язана з розглядом справи у суді та настанням форс-мажорних обставин, які виникли у зв`язку з введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022. Також просив зменшити суму штрафних санкцій на 90 % від заявленої позивачем суми.

22.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому ТОВ "Фармако" проти доводів відповідача заперечив, вважав їх безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, а також додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між ТОВ "Фармако" (постачальник) та ТОВ "Елегант - Групп", що змінило своє найменування на ТОВ "Аптека АНЦ" (покупець), був укладений договір поставки № ПК/429 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємними частинами.

Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент товару, в яких визначається сторонами шляхом оформлення замовлення відповідно до умов, викладених у розділі 3 цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за цим договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.

Відповідно до п. 3.7 договору датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем. Місцем поставки є місце поставки товару, вказане покупцем в замовленні на поставку відповідної партії товару.

Згідно з п. 3.8 договору доказом передачі товару покупцю є видаткова накладна на поставку окремої партії товару, що підписана уповноваженою особою покупця та містить відбиток печатки/штампу покупця.

Відповідно до п. 4.1 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцеві.

Додатковими угодами до договору сторони вносили зміни до договору поставки, зокрема, додатковою угодою № 2 від 21.12.2018 передбачили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019р., але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах, які передбачені договором.

У зв`язку із порушенням відповідачем (ТОВ "Аптека АНЦ") умов указаного договору поставки, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/10519/23, що набрало законної сили, з ТОВ "Аптека АНЦ" було стягнуто, зокрема, заборгованість за договором поставки № ПК/429 від 01.10.2014 у сумі 22 602,93 грн.

Отже, рішенням господарського суду, що набрало законної сили, був встановлений факт неналежного виконання ТОВ "Аптека АНЦ" договору поставки № ПК/429 від 01.10.2014, в частині своєчасної сплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вказаної статті в даній справі суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач порушив умови договору поставки № ПК/429 від 01.10.2014, що полягало у несплаті поставленого товару на суму 22 602,93 грн. (рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/10519/23).

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2023 ТОВ "Аптека АНЦ" сплатило стягнуту з нього рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/10519/23 заборгованість у сумі 22 602,93 грн.

Оскільки основний борг у вказаній сумі, стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/10519/23, був сплачений відповідачем лише 28.09.2023, то на зазначену заборгованість ТОВ "Фармако" нарахувало ТОВ "Аптека АНЦ" пеню у сумі 3 694,50 грн. та 3 % річних у сумі 237,80 грн. за період з 24.05.2023 по 28.09.2023 та звернулося до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 10.3 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, зважаючи на наведені положення чинного законодавства та умови договору, нарахування пені за порушення зобов`язання було здійснено позивачем правомірно.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми неустойки (пені) відповідно до наведених положень закону та договору, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 3 669,73 грн., тобто, у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку враховано день здійсненої відповідачем оплати боргу.

Також відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства проте, не є арифметично вірним з тих самих підстав, що і при нарахуванні пені, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню - у сумі 235,94 грн.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Фармако" підлягають частковому задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність його вини у порушенні умов договору внаслідок введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, що стало наслідком неналежного виконання відповідачем зобов`язань перед ТОВ "Аптека АНЦ" суд приймає до уваги, проте, зазначає, що виходячи з положень ст. 526, 617 ЦК України, ст. 218 ГК України, належне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем не може ставитися у залежність від законодавчих змін або виконання зобов`язань іншими контрагентами відповідача, і такої відкладальної умови в оплаті товару договори поставки не містять. А доведення обставин, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, покладено на відповідача згідно з розділом 9 договору (зокрема, надання документу, виданого Торгово-промисловою палатою України). Проте, відповідних доказів відповідачем суду не надано.

Також суд відхиляє посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором поставки товару № ПК/429 від 01.10.2014.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (оплати поставленого товару). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ТОВ "Аптека АНЦ" зобов`язань за договором № ПК/429 від 01.10.2014.

Отже, сама наявність листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ТОВ "Аптека АНЦ" від належного виконання зобов`язання оплатити поставлений за договором товар.

Також судовий розгляд справи № 910/10519/23 про стягнення заборгованості з відповідача за отриманий товар у сумі 22 602,93 грн. не є підставою для надання відповідачу права на відстрочення оплатити отриманий товар у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, то суд вирішив у його задоволенні відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, або якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони, тощо.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за наявності визначених у них умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

У даному випадку суд вважає, що відповідач не довів того факту, що пеня є надмірно великою (3 669,73 грн.) та наявні підстави для зменшення їх розміру. Доводи ТОВ "Аптека АНЦ" про введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, що зумовило прострочення оплати за договором, суд приймає до уваги, проте, зазначає, що введення воєнного стану в країні вплинуло на майнові інтереси обох сторін, зокрема й ТОВ "Фармако", тому вказані обставини не можна вважати виключними лише для відповідача та достатніми для зменшення розміру пені.

Посилання відповідача на його скрутне фінансове становище, значне зменшення надходжень коштів, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідач здійснює господарську діяльність на власний розсуд, а тому міг врахувати обставини при плануванні обсягів закупівлі товару у позивача та уникнути прострочення зобов`язання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності виняткових обставин для зменшення пені, а тому суд вважає, що відсутні правові підстави для її при встановленому та підтвердженому факті прострочення грошового зобов`язання.

Стосовно клопотання ТОВ "Фармако" про зменшення 3 % річних на підставі ст. 233 ГК України, суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, 3 % річних не є штрафними санкціями, оскільки мають іншу правову природу (матеріальні втрати), а тому вони не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 ГК України.

Оскільки позовні вимоги пядлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека АНЦ" про стягнення 3 932,30 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека АНЦ" (03079, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 125 літера А, ідентифікаційний код 33549639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 21, ідентифікаційний код 20037376) пеню у сумі 3 669 (три тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 73 коп., 3 % річних у сумі 235 (двісті тридцять п`ять) грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 2 665 (дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн. 82 коп.

У решті вимог - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І. І.