Рішення

від 17.01.2024 по справі 910/16728/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/16728/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35»доАнтимонопольного комітету Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС»провизнання недійсним рішенняСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Бондар О.М., Лаган Я.Ю.від відповідача:Кондрашова А.О.від третьої особи:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (надалі - «Товариство») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Антимонопольного комітету України (надалі - «АМК») про визнання недійсним рішення від 12.09.2019 №625-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення АМК від 12.09.2019 №625-р прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; за невідповідності висновків, викладених у рішенні АМК, обставинам справи; з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» задоволено повністю, визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 12.09.2019 №625-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, стягнуто з АМК на користь Товариства витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2021, справу №910/16728/19 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19, яка частково скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021, призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста від 16.10.2023 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники позивача в судове засідання з`явилися, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 17.01.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням АМК «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» №625-р від 12.09.2019 (надалі - «Рішення»):

- визнано, що протягом 2014 - 5 місяців 2019 року Товариство займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства (пункт 1);

- визнано дії Товариства, які полягають у встановленні в період з 01.01.2014 по 31.08.2015 таких цін реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

- на підставі частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення на Товариство накладено штраф у розмірі 550 000 грн. (пункт 3);

- визнано дії Товариства, які полягають у встановленні з 01.09.2015 по 30.09.2018 таких цін реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 4);

- на підставі частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини рішення на Товариство накладено штраф у розмірі 1 050 000 грн. (пункт 5);

- зобов`язано Товариство припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання Рішення АМК (пункт 6).

Товариство оскаржило вказане Рішення, яке, на його думку, прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; за невідповідності висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи; з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» задоволено повністю, визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 12.09.2019 №625-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, стягнуто з АМК на користь Товариства витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи вказані рішення та постанову, і передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що під час вирішення спорів про скасування рішень АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтями 12 та 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем.

Судом, з урахуванням приписів ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, враховано вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у даній справі, та встановлено наступне.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (стаття 1).

За змістом ст. 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він (суб`єкт господарювання) не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Обов`язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Відповідно до статті 13 вказаного Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Рішенням АМК встановлено, зокрема, що:

- на основі проекту «Єдине вікно - локальне рішення» та концепції спрощення, гармонізації, стандартизації та комп`ютеризації процедур міжнародної торгівлі та напрацювань Європейської економічної комісії Організації об`єднаних націй в Україні була запроваджена інформаційна система портового співтовариства (далі - ІСПС);

- відповідно до Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, ІСПС - організаційно - технічна система, що дає можливість портовому співтовариству за допомогою технічних і програмних засобів накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати, обмінюватися та передавати в електронній формі інформацію і документи, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю та оформлення осіб, товарів, у тому числі, вантажу і багажу, і транспортних засобів, відповідає законодавству про електронний документообіг та враховує принцип «єдиного вікна» міжнародної практики, рекомендації міжнародних організацій;

- за ініціативою Українського національного комітету Міжнародної торгової палати була створена Міжвідомча робоча та експертна групи з питання впровадження пілотного проекту «Єдине вікно - локальне рішення» у зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області, які розпочали свою діяльність у грудні 2011 року;

- за результатами оголошення, розміщеного на сайті ДП «Одеський морський торговельний порт» від 16.04.2012 щодо реалізації проекту «Єдине інформаційне портове співтовариство», лише один суб`єкт господарювання - ПАТ «Пласке» виявив бажання реалізувати зазначений проект та взяв на себе витрати зі створення такої системи. Внаслідок цього, 11.05.2012 ПАТ «Пласке» та ДП «Одеський морський торговельний порт» підписаний Меморандум про співробітництво № КД-17182, пунктом 1.5 якого передбачено, що з метою виконання умов цього Меморандуму та розробки програмного продукту, ПАТ «Пласке» має право вільно та без обмеження залучати інших осіб та фахівців;

- відповідно до пункту 4.2 зазначеного Меморандуму, сторони визнають, що програмний продукт, який має бути розроблений, є інтелектуальною власністю розробника, права на яку охороняються відповідно до вимог чинного законодавства України;

- впровадження пілотного проекту «Єдине інформаційне портове співтовариство» відбулося шляхом заснування ПАТ «Пласке» спеціалізованого підприємства - ТОВ «ППЛ 33-35» для створення програмно - апаратного комплексу, завданням якого було проводити дослідження та проектування планування портової логістики відповідно до рекомендації Європейської економічної комісії Організації об`єднаних націй в Україні №№ 33-35;

- згідно з договором про співробітництво між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «ППЛ 33-35» від 29.11.2013 № 50-П-АМПУ-13 розробку, впровадження та адаптацію ІСПС до реальних умов здійснює центр обробки даних (далі - ЦОД) за власні кошти;

- відповідно до умов договору № 39-В-АМПУ-13 про надання послуг, який укладений 18.07.2013 ДП «Адміністрація морських портів України», як замовником та ТОВ «ППЛ 33-35», як виконавцем, останній бере на себе обов`язки з надання послуг комплексного супроводу програмно - апаратного комплексу відповідно до вимог замовника, послуг щодо керування комп`ютерними засобами та послуг з розробки програмно - апаратного комплексу;

- доступ до ІСПС здійснюється шляхом укладання публічної Угоди про інформаційне співробітництво, Договору приєднання, який є невід`ємною частиною Угоди, та Договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС з ЦОД, тобто, з ТОВ «ППЛ 33-35»;

- на виконання пункту 7 Типової технологічної схеми пропуску, ДП «Адміністрація морських портів України» розроблено та підписано публічну Угоду про інформаційне співробітництво від 29.11.2013 № 51-П-АМПУ-13 (далі - Угода), в якій детально викладено умови та порядок застосування ІСПС. Угода з додатками опублікована на офіційному сайті ДП «Адміністрація морських портів України»;

- Угодою встановлено, що шляхом укладення відповідного Договору приєднання сторонами Угоди можуть бути: користувачі, замовники, заявники;

- користувачі - державні органи та будь - які інші суб`єкти господарювання, які виконують технологічні процеси, здійснення яких необхідне для забезпечення та організації перевезення вантажу, та використовують на договірних засадах інформаційну систему портового співтовариства шляхом укладення Угоди з ДП «Адміністрація морських портів України», Договору про надання доступу до ІСПС, укладеного з ЦОД;

- заявники - вантажовласники та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно-експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника у морському порту, заявляють за встановленою формою (наряд, доручення, тощо) про намір відвантаження товарів з морського порту, уклали Угоду з ДП «Адміністрація морських портів України» та не мають доступу до ІСПС;

- замовники - вантажовласники та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно-експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника в морському порту, заявляють за встановленою формою (наряд, доручення, тощо) про намір відвантаження товарів з морського порту, уклали угоду з ДП «Адміністрація морських портів України» та Договір про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС з ЦОД;

- відповідно до інформації, наданої ТОВ «ППЛ 33-35» згідно з листом від 16.01.2017 №ППЛ-В/12.2-160117-1, учасники ІСПС, які приєдналися до публічної Угоди та обрали для себе статус замовника, у встановленому чинним законодавством порядку укладають з ЦОД господарський договір про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Укладання договору передбачає надання замовникам платних послуг. Розмір оплати таких послуг встановлюється договором;

- відповідно до інформації, наданої ДП «Адміністрація морських портів України» листом від 10.01.2017 № 148, якщо суб`єкт господарювання обрав статус заявника, то він має можливість без укладення договору з ЦОД подати Адміністрації порту документи у паперовій формі. Цю інформацію Адміністрація порту вносить в ІСПС безкоштовно, ІСПС побудована за принципом добровільності обрання виду послуг ЦОД;

- суб`єкти господарювання, які не мають доступу до ІСПС (заявники) можуть здійснювати всі операції, які здійснюють суб`єкти господарювання з доступом до ІСПС (замовники) з тією різницею, що заявники подають документи Адміністрації порту у паперовій формі, а замовники подають інформацію до ІСПС самостійно в електронній формі;

- суб`єктом господарювання, який становить об`єкт аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища в антимонопольній справі, є Товариство;

- послуги Товариства з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є товаром у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- послуги відповідно до умов проформи договору, є платними, а тарифи на них наведені в додатку № 5 до договору - інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі);

- споживачами послуг ТОВ «ППЛ 33-35» з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, у розумінні Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика), є будь - які особи, які є вантажовласниками (особисто чи уповноважені ними особи) та/або суб`єкти господарювання, що здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно-експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника в морському порту, що заявили за встановленою формою (наряд, доручення, тощо) про намір відвантаження товарів з морського порту;

- як зазначено в Інформаційному бюлетені від 18.12.2013 № 1, розміщеному на вебпорталі ТОВ «ППЛ 33-35», ІСПС не має аналогів в Україні стосовно своєї технічної організації, архітектури та функцій, які захищені відповідно до атестата відповідності;

- за умови неукладення договору з ТОВ «ППЛ 33-35» щодо надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, суб`єкти господарювання не будуть мати безпосереднього доступу до ІСПС, можливості безпосередньо користуватися ІСПС, у тому числі, створювати електронні документи в ІСПС, передавати з використанням ІСПС електронні документи та документи в електронній формі, отримувати з використанням ІСПС інформацію за результатами розгляду та/або оформлення зазначених документів із застосуванням наданого ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) програмного забезпечення;

- ті суб`єкти господарювання, що мають безпосередній доступ до ІСПС, витрачають менше часу на реєстрацію (подання) наряду в ІСПС ніж ті, що не мають безпосереднього доступу та, для вчинення зазначених дій, повинні передати (направити/надіслати/подати) документи в паперовій формі в ДП «Адміністрація морських портів України», співробітник якого вже від свого імені вчиняє відповідні дії в ІСПС;

- не вбачається за можливе ефективне (швидке) оформлення вантажів без використання ІСПС, відтак суб`єкти господарювання, що не обрали статусу замовника, з метою отримання рівних умов, зокрема, щодо строків зі здійснення зазначеного оформлення порівняно з тими, що мають договірні відносини з ТОВ «ППЛ 33-35», все ж мають укладати договори з останнім та сплачувати названому Товариству за надані послуги щодо технічної підтримки та обслуговування ІСПС;

- товарними межами ринку є ринок послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, які по своїй суті є унікальними. Безкоштовні послуги, що за наявною інформацією, надаються ДП «Адміністрація морських портів України» заявникам щодо внесення поданих останніми паперових документів та інформації до ІСПС, не мають ознак одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи) за такими показниками взаємозамінності, як: споживчі властивості, умови використання, подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників, тощо. Зокрема, з огляду на територіальні та часові межі, в яких може бути отримана така послуга, оскільки платні послуги ТОВ «ППЛ 33-35» з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є менш часовитратними порівняно з безкоштовними послугами ДП «Адміністрація морських портів України»;

- враховуючи той факт, що надання ТОВ «ППЛ 33-35» послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС відбувається в електронній формі та, що споживачі таких послуг мають можливість самостійно та цілодобово направляти до ІСПС електронні документи (наряди і документи в електронній формі [коносаменти, інвойси, тощо]) безпосередньо зі свого офісу (будь - якого робочого місця, яке має доступ до ІСПС), територіальними (географічними) межами ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є територія України (ринок є загальнодержавним);

- відповідно до інформації, зазначеної в Інформаційному бюлетені від 18.12.2013 № 1, розміщеному на вебпорталі ТОВ «ППЛ 33-35», з 2014 року розпочато промислову експлуатацію ІСПС. Отже, часовими межами досліджуваного ринку визначено 2014 рік - 5 місяців 2019 року;

- наявні суттєві бар`єри вступу на ринок надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС (насамперед, через вимоги до потенційних партнерів для реалізації проекту «Єдине інформаційне портове співтовариство»), можливість подолання яких є сумнівною;

- з огляду на викладене, беручи до уваги відсутність у Товариства конкурентів на визначеному ринку, ТОВ «ППЛ 33-35» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС;

- учасники ІСПС, які приєдналися до публічної Угоди та обрали для себе статус замовника у встановленому чинним законодавством порядку, укладають з ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) господарський договір про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Укладання договору передбачає надання замовникам платних послуг. Розмір оплати таких послуг встановлюється договором. Держава, у тому числі, в особі ДП «Адміністрація морських портів України», не бере участі в регулюванні плати за надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС;

- Товариство не надало належного обґрунтування щодо встановлення плати за використання ІСПС із розрахунку - за контейнер;

- відповідно до наданої Товариством інформації, вартість послуг технічної підтримки та обслуговування ІСПС встановлюється відповідно до планових калькуляцій із врахуванням операційних витрат, що необхідно для забезпечення функціонування програмно - апаратного комплексу, базується на самоокупності, достатньої для його сталого розвитку;

- на конкурентному ринку суб`єкти господарювання намагатимуться мінімізувати всі свої витрати з метою боротьби за споживача, зокрема, за рахунок зменшення ціни;

- натомість, ТОВ «ППЛ 33-35», скориставшись своїм монопольним становищем на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, завищивши свої планові витрати за плановою калькуляцією (далі - Калькуляція № 1) вартості інформаційних послуг при здійсненні оформлення товарів у контейнерах, яка діяла у період з 01.01.2014 по 31.08.2015 (планові витрати Товариство визначило у розмірі 3 959 849,00 грн. і такі витрати є на 850 409,00 грн. більше фактичних), та занизивши обсяг обслуговування контейнерів, на який зазначені витрати мали б бути розподілені (згідно з розрахунком очікуваних витрат і доходів у 2014 році прогнозована кількість обслуговування - 130 000 контейнерів протягом 2014 року, тобто, приблизно 10 833 контейнери у місяць, тоді як згідно з Калькуляцією № 1 передбачено обслуговування 10 302 контейнери у місяць, що на 531 контейнери менше, ніж зазначено у розрахунку очікуваних витрат і доходів), вчинило такі дії, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- згідно з плановою калькуляцією вартості послуг Товариства (введена в дію з 01.09.2015, далі - Калькуляція № 2), при визначенні вартості послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС на відповідний проект були покладені всі витрати Товариства на оренду офісу, заробітну плату персоналу, матеріальні, накладні та телекомунікаційні витрати, і лише адміністративно - господарські витрати та амортизація враховують здійснення Товариством й іншої господарської діяльності;

- однак, за умов існування значної конкуренції на ринку, суб`єкт господарювання намагається запропонувати конкурентну ціну, мінімізуючи свої витрати та не перекладаючи витрати, яких він зазнає від здійснення всієї господарської діяльності, на один вид діяльності, у цьому випадку - на послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Перекладання витрат, понесених від інших видів діяльності, є можливим у випадку наявності монопольного (домінуючого) становища та зловживання ним;

- Товариство завищило свої планові витрати на 2015 рік на 7,5%, що, як результат, призвело до підвищення вартості надаваної ТОВ «ППЛ 33-35» послуги;

- порівняно з попередньою Калькуляцією № 1, Товариством у Калькуляції № 2 було суттєво зменшено кількість контейнерів, інформація щодо яких вноситься замовниками до ІСПС (зменшено на 2 367 контейнерів);

- такі дії Товариства зумовили збільшення вартості послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС;

- оновлення калькуляції вартості послуг за період з 2016 року по перше півріччя 2019 року, з метою встановлення обґрунтованої вартості послуги, проведено не було;

- так, ні щорічне збільшення загальногосподарських витрат Товариства, ні суттєве збільшення кількості контейнерів, інформація щодо яких вноситься замовниками до ІСПС, не спонукало ТОВ «ППЛ 33-35» переглянути Калькуляцію № 2, і вартість послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС по перше півріччя 2019 року залишалася такою, яка вказана у Калькуляції № 2 - 75,53 грн. (без ПДВ);

- отже, ТОВ «ППЛ 33-35», скориставшись своїм монопольним становищем на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, завищивши свої планові витрати, а також занизивши кількість контейнерів, інформація щодо яких вноситься замовниками до ІСПС за Калькуляцією № 2, вчинило такі дії, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- враховуючи викладене, дії ТОВ «ППЛ 33-35» щодо встановлення вантажовласникам (безпосередньо чи уповноваженим ними особам) та/або суб`єктам господарювання, що здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно-експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника в морському порту, необґрунтованих цін на послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» товар - це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов`язання та права (зокрема цінні папери); ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

При цьому, норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. У кожному випадку АМК, здійснюючи контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, проводить дослідження ринку та визначає межі товарного ринку. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного суду від 14.05.2020 у справі №910/14493/18, від 01.10.2020 у справі №908/540/19.

У визначенні товарного ринку/товару в антимонопольній справі, АМК виходив, зокрема, з умов проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, предметом якого є надання послуг з боку ЦОД (ТОВ «ППЛ 33-35») замовнику з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. При цьому, під технічною підтримкою та обслуговуванням ІСПС розуміється:

- забезпечення ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) надання пароля доступу замовнику до ІСПС;

- забезпечення видання та надання необхідної кількості примірників програмного забезпечення ІСПС для користувача - замовника;

- надання супровідної документації (інструкцій), що передбачена цим договором, а також вимогами ІСПС;

- забезпечення безперешкодної можливості замовнику створювати електронні документи в ІСПС, передавати з використанням ІСПС електронні документи та документи в електронній формі та отримувати з використанням ІСПС інформацію за результатами розгляду та/або оформлення зазначених документів із застосуванням наданого ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) програмного забезпечення, за умови виконання інструкцій замовником;

- забезпечення доступу до інформації в ІСПС замовником згідно з наданими правами доступу, чинними технологічними схемами (порядками) ДП «Адміністрація морських портів України», в яких використовується ІСПС, та відповідно до вимог чинного законодавства України;

- забезпечення надання необхідних консультацій замовнику;

- узагальнення зауважень та пропозицій замовника для вдосконалення роботи ІСПС;

- у випадку потреби, впровадження змін (доповнень) до елементів ІСПС з метою забезпечення більш ефективної роботи ІСПС.

Зміст статті 901 Цивільного кодексу України, яка визначає предмет договору про надання послуг, в контексті даних правовідносин слід розуміти як такий, що передбачає зобов`язання замовника з оплати виконавцеві послуг, за виключенням лише тих випадків безоплатного надання послуг, що були прямо встановлені договором.

Водночас, відповідно до умов проформи договору, перелічені послуги є платними, а тарифи на них наведені в додатку № 5 до договору - інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі).

Згідно з приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів статті 627 названого Кодексу відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Рішення АМК містить інформацію щодо калькуляцій ТОВ «ППЛ 33-35», якими затверджувалася вартість відповідних послуг (товару), наказів, якими затверджувалися такі калькуляції, розрахунки витрат, а також те, що Товариство фактично намагається підмінити поняття товару, визначеного у Рішенні АМК з метою уникнення від відповідальності (тобто, послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС підмінити поняттям інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах [в електронній формі]), у той час як ніде в договорі не зазначається будь - яких відмінностей між характером та змістом цих термінів (за твердженням третьої особи, яке не спростовано судами попередніх інстанцій, послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС та інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах [в електронній формі] є різною назвою однієї і тієї ж послуги згідно з умовами договору).

Оформлення контейнеру може бути кінцевою метою споживача від надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, проте, зазначене, саме по собі, не робить послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС такими, що не є предметом договору, відповідно, такими, за які не стягується плата згідно з умовами договору.

Крім того, суд зазначає, що здійснюючи розгляд антимонопольної справи, АМК чітко визначив об`єкти аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища: суб`єкт господарювання - ТОВ «ППЛ 33-35», конкретний товар - послуги названого Товариства з технічної підтримки та обслуговування ІСПС та вказав, що названі послуги по своїй суті є унікальними.

Так, безкоштовні послуги, що, за наявною інформацією, надаються ДП «АМПУ» заявникам щодо внесення поданих останніми паперових документів та інформації до ІСПС, не мають ознак одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи) за такими показниками взаємозамінності, як споживчі властивості, умови використання, подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо.

Зокрема, з огляду на територіальні та часові межі, в яких може бути отримана така послуга, оскільки платні послуги ТОВ «ППЛ 33-35» з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є менш часовитратними порівняно з безкоштовними послугами ДП «АМПУ».

Щодо монопольного становища позивача на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС АМК встановлено наступне.

Відповідно до Методики, бар`єри вступу на ринок - обставини, що перешкоджають новим суб`єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб`єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку.

Бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов`язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи).

Бар`єрами вступу на ринок є вимоги до потенційних партнерів для реалізації проекту «Єдине інформаційне портове співтовариство». Такими вимогами були:

- досвід роботи у сфері логістики, транспорту, експедирування та митного оформлення не менше 10 років;

- досвід впровадження інноваційних проектів на транспорті (у т. ч. пов`язаних зі спрощенням контрольних процедур);

- досвід організації «єдиного вікна»;

- досвід впровадження електронного декларування та електронного документообігу;

- членство в транспортних асоціаціях, союзах, організаціях, комісіях;

- досвід законодавчих або регуляторних ініціатив;

- міжнародна діяльність;

- зовнішньоекономічна діяльність.

В оскаржуваному рішенні АМК констатував наявність суттєвих бар`єрів вступу на ринок надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, можливість подолання яких є сумнівною.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо, зокрема, на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність у Товариства конкурентів на визначеному ринку, АМК дійшов вірного висновку, що ТОВ «ППЛ 33-35» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС.

Відповідачем доведено, що на конкурентному ринку суб`єкти господарювання намагатимуться мінімізувати всі свої витрати з метою боротьби за споживача, зокрема, за рахунок зменшення ціни. Тоді ж як ТОВ «ППЛ 33-35», скориставшись своїм монопольним становищем на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, завищивши свої планові витрати за Калькуляцією № 1, та занизивши обсяг обслуговуваних контейнерів, на який зазначені витрати мали б бути розподілені, вчинило такі дії, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Суд погоджується із висновками АМК, що дії ТОВ «ППЛ 33-35» щодо встановлення вантажовласникам (безпосередньо чи уповноваженим ними особам) та/або суб`єктам господарювання, що здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортноекспедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта-вантажовласника в морському порту, необґрунтованих цін на послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Вказаних висновків під час розгляду даної справи Товариством спростовано не було.

Верховний Суд звертав увагу на те, що господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку. При цьому господарські суди під час розгляду справ мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема, Методики.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/6999/17, від 19.06.2018 у справі № 910/3047/17, від 11.06.2019 у справі № 915/523/18, від 05.03.2020 у справі № 910/2921/19, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Правила доказування у господарському процесі визначені у статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків відповідача позивачем не надано, а всі заперечення проти викладених у Рішенні висновків зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів. При цьому, здійснення переоцінки висновків Комітету в процесі оскарження прийнятого ним рішення в судовому порядку, нормами чинного законодавства не передбачено.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи відповідача та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства про визнання недійсним рішення не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.01.2024.

Суддя В.П. Босий