Рішення

від 18.01.2024 по справі 910/10917/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/10917/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ГРУП»доПівнічного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Тацишина О.П.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10917/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ГРУП» (далі також - позивач, ТОВ «МЕТА-ГРУП») до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, Відділення) про визнання недійсним повністю рішення від 30.03.2023 № 60/26-р/к по справі № 161/60/6-рп/к.22 Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

16.08.2023 до суду надійшов відзив на позов, а 28.09.2023 позивачем надано відповідь на відзив.

06 та 10 жовтня 2023 відповідачем подані письмові заперечення на відповідь на відзив.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 18.01.2024.

Представник відповідача безпосередньо в судовому засіданні 18.01.2024 надав усні пояснення по справі та заперечував проти задоволення заявленого позову.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 18.01.2024 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду матеріалів справи № 161/60/7-рп/к.22 про порушення ТОВ «МЕТА-ГРУП» законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі також - Закон Закону № 2210) у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки та подання з попередніми висновками у справі Відділу досліджень і розслідувань в Житомирській області від 08.08.2022 № 60-03/72п винесла рішення № 60/26-р/к від 30.03.2023 згідно з яким постановила:

- визнати, що ТОВ «МЕТА-ГРУП» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки;

- за порушення, вказане в п. 1 резолютивної частини цього рішення накласти на ТОВ «МЕТА-ГРУП» штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає наступне:

- суми в розмірі 13 тисяч та 38 тисяч не тільки є невідчутними для ринку, вони є мізерними, тому погрози є безпідставними;

- у Вимозі запитувалась інформація навіть не в межах проведення перевірки та не в обсязі, необхідному і достатньому для проведення перевірки за предметом первірки, а вимагалось надати повністю весь бухгалтерський облік та повністю всю господарську документацію;

- запитувалась інформація явно не з метою діяльності АМКУ, а інформація для виявлення всього ринку закупівлі та ринку збуту товару всієї господарської діяльності позивача, що є цікавим виключно конкурентам і не має ніякого відношення до діяльності АМКУ;

- є очевидним, що відсутні будь-які правові підстави для твердження про можливе будь-яке порушення засад економічної конкуренції у сфері держаних (публічних) закупівель по вказаним у запиті процедурам закупівель, про будь-яке монопольне становище, особливо враховуючи дріб`язковість суми очікуваної вартості закупівлі, що ніяк не може вплинути на ринок товарів чи монопольне становище юридичної особи за запитом;

- відповідачем не проведено дослідження ринку з метою встановлення гіпотетично можливого впливу на ринок від цих закупівель;

- позивач не викликався відповідачем на розгляд подання в результаті якого оформлено оскаржуване рішення, йому не направлялося подання.

Відповідач проти заявленого позову заперечив у повному обсязі. Свої доводи щодо спору у справі виклав у відзиві на позов, письмових та усних поясненнях.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі також - Закон № 3659) унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов`язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з`ясовувати, чи було повідомлено суб`єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділенням на виконання доручення голови Антимонопольного комітету України від 13.07.2021 № 13-01/679 (вх. № 60-01/133К від 14.07.2021) та повноважень, передбачених приписами статті 7 Закону № 3659, на юридичну адресу ТОВ «МЕТА-ГРУП», визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н. наразі - Бучанський р-н.), с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд. 22 було направлено Вимогу голови Відділення про надання інформації від 14.09.2021 № 60/02/6838 (надалі - Вимога), в якій Товариству було запропоновано протягом 20 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати до Відділення запитувану інформацію та належним чином завірені копії документів.

Одночасно, у Вимозі було вказано, що відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону № 2210 неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою Відділення строки, подання недостовірної інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 52 Закону № 2210.

Отже, ТОВ «МЕТА-ГРУП» було проінформоване про правові наслідки неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою Відділення строки, подання недостовірної інформації.

У свою чергу, Вимога була отримана Товариством відповідно до штрихкодового ідентифікатора 0303513964024, визначеного згідно з реєстром поштових відправлень Відділення № 100 від 15.09.2021 (ф. 103), за відомостями пошукової форми поштових відправлень, яка розміщена на веб-порталі AT «Укрпошта» https://track.ukiposhta.ua/tracking UA.html та була вручена уповноваженій особі Товариства 17.09.2021, що також не заперечується останнім у викладених доводах позовної заяви.

Листом ТОВ «МЕТА-ГРУП» від 06.10.2021 № 648 (вх. № 60-01/4946 від 08.10.2021) (далі-Лист № 60-01/4946) повідомило Відділення про наступне: «...відсутні будь-які правові підстави для твердження про можливе будь-яке порушення засад економічної конкуренції у сфері державних (публічних) закупівель по вказаним у запиті процедурам закупівель, про будь-яке монопольне становище, особливо враховуючи дріб`язковість суми очікуваної вартості закупівель, що ніяк не може вплинути на ринок товарів чи монопольне становище юридичних осіб за запитом. Тобто відсутні будь-які підстави для здійснення будь-якого дослідження, перевірки, моніторингу чи інших форм діяльності АМКУ».

Отже, з наведеного вбачається, що Листом № 60-01/4946 Товариство не надало інформацію на Вимогу.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Вказану правову позицію викладено, зокрема, у Постанові ВС від 14.06.2022 зі справи № 910/20990/20.

Разом з тим, як наголосив відповідач, Відділення листом від 26.10.2021 № 60-02/7890 повторно повідомило ТОВ «МЕТА-ГРУП» про обов`язок надати інформацію на Вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, в тому числі з обмеженим доступом та банківською таємницею, та про відповідальність останнього у разі неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановленні головою Відділення строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню, зокрема вказаним листом ТОВ «МЕТА-ГРУП» було запропоновано протягом 5 календарних днів з дня одержання листа, надати до Відділенню інформацію, яка запитувалась згідно з Вимогою.

ТОВ «МЕТА-ГРУП» листом від 16.11.2021 № 713 (вх. № 60-01/5536 від 17.11.2021) повідомило, що у Відділення відсутні будь-які підстави для будь-якої перевірки зі сторони Антимонопольного комітету України. Водночас, у вказаному листі ТОВ «МЕТА-ГРУП» не надало інформацію на жоден пункт Вимоги.

Таким чином, позивач, завідомо знаючи про обов`язковість виконання вимоги голови Відділення у визначені останнім строки, та, будучи попередженим, що неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою Відділення строки, подання недостовірної інформації тягне за собою відповідальність встановлену законодавством про захист економічної конкуренції, перебрало на себе повноваження органів Антимонопольного комітету України визначати підстави для виконання повноважень органів Антимонопольного комітету України, необхідних для виконання ним завдань, пов`язаних із здійсненням контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та на власний розсуд вирішувати необхідність та доцільність витребування органом Комітету інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Органи Комітету самостійно визначають форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Закон України «Про Антимонопольний комітет України» та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи Комітету щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на Комітет. Правову позицію викладено у Постанові ВС від 16.06.2022 зі справи № 910/18734/20.

Разом з тим, посилання позивача на неврахування Відділенням обставин викладених у поданих Товариством запереченнях від 15.09.2022 № 287 (надалі - Заперечення) є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки Відділенням у пунктах 30-40 Рішення № 60/26-р/к вмотивовано визначено підстави неврахування останнім відповідних Заперечень Товариства з огляду на зміст та наявність неправдивої інформації щодо посилання Відділення на судову практику у поданні з попередніми висновками у визначеній справі.

Також, як вказує відповідач та не було спростовано під час розгляду справи, Відділення у Вимозі не вказувало, що надає її з метою з`ясування стану конкурентного середовища на ринку.

Натомість, у Вимозі вказано, що інформація від ТОВ «МЕТА-ГРУП» вимагається з метою виконання завдань, покладених Законом України «Про Антимонопольний комітет України», здійснюється державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних (публічних) закупівель.

Органи АМК в процесі реалізації своїх повноважень мають законне право вимагати не лише документи, а й інформацію, яка потрібна їм для виконання покладених на них завдань, причому зміст, обсяг та характер такої інформації законодавчими приписами, зокрема, статтями 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» не визначено та обмежено лише дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу («статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань») (Постанова ВС від 10.03.2023 зі справи № 910/1546/22).

Отже, зібраними у ході проведення розслідування у справі № 161/60/7-рп/к.22 доказами доведено факт неподання інформації позивачем на Вимогу голови Відділення у встановлений головою Відділення строк, натомість доводами ТОВ «МЕТА-ГРУП» відповідний висновок в Рішенні № 60/26-р/к не спростовано.

Твердження позивача, стосовно порушення прав останнього на участь у розгляді справи та захисту власних інтересів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до приписів пункту 27 Правил розгляду заяв і справ, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за № 90/299 (надалі - Правила розгляду заяв і справ) про дату, час і місце розгляду справи особи, що беруть участь у справі, повідомляються не пізніше ніж за п`ять днів до дня її розгляду.

Відтак, Відділенням на виконання зазначених приписів було повідомлено Товариство, шляхом направлення листа-повідомлення від 22.03.2023 № 60-02/1414 на юридичну адресу останнього, а саме: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н. (наразі - Бучанський р-н.), с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд. 22 про призначення засідання адміністративної колегії Відділення, щодо прийняття рішення у справі № 161/60/7-рп/к.22 на 30.03.2023 о/об 12 год. 10 хв. за адресою: 03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, буд. 45.

У свою чергу, вищенаведені твердження підтверджуються списком простих поштових відправлень Відділення направлених 24.03.2023.

Таким чином, враховуючи направлення листа-повідомлення від 22.03.2023 № 60-02/1414 Відділенням 24.03.2023 (тобто, за п`ять днів до розгляду справи), останнє виконало обов`язок передбачений Правилами розгляду заяв і справ, щодо належного повідомлення про дату і час розгляду справи № 161/60/7-рп/к.22.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

В абз. 4-5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак, господарські суди у розгляді відповідних справ мають з`ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Згідно з приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, вимога Комітету (Відділення) для суб`єктів господарювання є обов`язковою, ненадання інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, незалежно від суб`єктивного ставлення позивача щодо доцільності такої інформації для розгляду справи Відділенням.

Разом з цим, за змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» саме на Комітет покладено обов`язок щодо здійснення збору та аналізу доказів необхідних для винесення рішення у справі.

При цьому, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про виключність повноважень Комітету, зокрема, в частині визначення обсягу інформації, необхідної для розгляду справи.

Таким чином, доказами, зібраними у антимонопольній справі доводиться, а запереченнями та поясненнями позивача не спростовується висновок Відділення про те, що дії позивача, які полягали у неподанні інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строк, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Стосовно доводів позивача про не дослідження Відділенням ринку у справі № 161/60/7-рп/к.22, то суд погоджується із доводами відповідача про те, що предметом антимонопольної справи був факт неподання інформації на Вимогу в установлений головою Відділення строк, що не передбачає дослідження ринку та застосування нормативно-правових актів, які регулюють здійснення відповідних повноважень в даній частині.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством; закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Відділення діяло у межах наданих повноважень щодо витребування у позивача відповідної інформації, а позивач в свою чергу зобов`язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №5023/599/12.

Отже, рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/26-р/к від 30.03.2023 прийнято у межах визначених законом повноважень.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Відділення та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ГРУП» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ГРУП» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко