Ухвала

від 29.01.2024 по справі 910/2301/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.01.2024Справа № 910/2301/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича про поворот виконання рішення суду у справі

за позовом Адвокатського об`єднання «Макмел»

до Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича

про стягнення 50 617, 81 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 29.01.2024

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 50 617, 81 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 скасовано та ухвалено нове рішення яким у позові відмовлено.

26.12.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича надійшла заява про поворот виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 було призначено до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича про поворот виконання рішення суду у справі на 29.01.2024.

У судове засідання 29.01.2024 представники позивача не з`явились, представник відповідача підтримав подану заяву

Відповідно до частини 10 статті 333 Господарського процесуального кодексу України заява про поворот виконання рішення може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Таким чином, неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про поворот виконання рішення.

Розглянувши подану заяву про поворот виконання рішення, оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 333 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 9 статті 333 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 5, 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 (справа № 1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.

Як було зазначено вище, Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 позов задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Звертаючись до суду із заявою про поворот виконання рішення суду, відповідач вказував на те, що з останнього стягнуто заборгованість у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 400 (чотириста) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

На підтвердження зазначених обставин заявником додано копії платіжниї інструкцій.

Крім того, заявник просить стягнути з приватного виконавця 6 101, 61 грн. - витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

За змістом частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц та від 03.04.2019 у справі №370/1288/15, а також Верховним Судом у постановах від 03.11.2021 у справі №910/16262/19 та від 13.02.2023 у справі №922/153/13-г.

Кошти у сумі 6 106, 61 грн. є коштами виконавчого провадження, стягнення яких здійснювалось не на підставі рішення суду, а згідно винесених органом державної виконавчої служби постанов.

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення коштів пов`язаних з примусовим виконанням рішення суду має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №296/7644/17

Враховуючи наведене, кошти у сумі 6 106, 61 грн. не підлягають поверненню в порядку статті 333 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не були коштами, отриманими стягувачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №910/2301/23, яке в подальшому було скасовано Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023

За таких обставин заява у цій частині залишена судом без задоволення.

Враховуючи скасування постановою Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 року в справі № 910/2301/23, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича про поворот виконання рішення суду у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича про поворот виконання рішення суду у справі № 910/2301/23 частково.

2.У поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі № 910/2301/23 стягнути з АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ «МАКМЕЛ» (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, будинок 19, офіс 21, ідентифікаційний код 40313801) на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ШЕВЧЕНКА ДМИТРА ІГОРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - заборгованість у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 400 (чотириста) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання ухвалою суду законної сили.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV «Перегляд судових рішень» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Алєєва