Ухвала

від 30.01.2024 по справі 127/2133/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2133/24

Провадження № 2/127/250/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької дирекції «Укрпошта», Акціонерного товариства «Укрпошта» ВПЗ Вінниця 29 про відшкодування моральної шкоди, втраченого заробітку та матеріальних збитків, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької дирекції «Укрпошта», Акціонерного товариства «Укрпошта» ВПЗ Вінниця 29 про відшкодування моральної шкоди, втраченого заробітку та матеріальних збитків.

Ухвалою Вінницькогоміського судуВінницької областівід 22.01.2024року матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької дирекції «Укрпошта», Акціонерного товариства «Укрпошта» ВПЗ Вінниця 29 про відшкодування моральної шкоди, втраченого заробітку та матеріальних збитків були залишені без руху та надано строк для усунення недоліків даної заяви - не більше ніж 5 днів з дня отримання ухвали.

Позовна заява була подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме:

- позовна заява не містить зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- в позовній заяві відповідачем не конкретизовано позовні вимоги щодо кожного з відповідачів відносно сплати моральної шкоди, втраченого заробітку та матеріальних збитків;

- позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини в позовній заяві, зокрема, що: позивачем 23.10.2023 року було здійснено відправлення підтвердження про хворобу та заяву на відпустку; позивач спілкувався з оператором зв`язку АТ «Укрпошта» та йому було завдано моральну шкоду (в чому вона полягає);

- позовна заява не містить зазначення доказів щодо причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача;

- позовна заява не містить викладення обставин та зазначення доказів з приводу того, що: ненадання відповідачами підтвердження про отримання відправлення спричинило неотримання позивачем належного страхового медичного забезпечення та грошової компенсації за належну відпустку; саме дії відповідача призвели до розірвання умов праці з позивачем та в чому вони полягають; втрачений заробіток позивача слід обраховувати саме з 20.09.2023 року по 01.12.2023 року, в той час як замовлення на поштове відправлення було здійснене 23.10.2023 року;

- позовна заява не містить зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-позовна заяване міститьзазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- позовна заява не містить зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також,позовна заяване відповідаєвимогам ст.177ЦПК України,а самепозивачем несплачено судовийзбір,при цьомупозивачбезпідставноздійснив посиланняна п.7ст.5 Закону України «Про судовий збір», яким визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме відшкодування моральної шкоди, втраченого заробітку та матеріальних збитків.

Відповідно доч.4ст.177ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За змістом п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір з розрахунку 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140,00 грн.

Також в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», Отримувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA318999980313181206000002856, Код кваліфікації доходів бюджету: 22030101 (для сплати судового збору за розгляд справ до Вінницького міського суду Вінницької області).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України,а самепозивачем недодано допозовної заявиїї копіюз всіма документами, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Крім того, документи долучені до позовної заяви викладені іноземною мовою, не містять перекладу їх на українську мову, що унеможливлює встановлення їх змісту.

Копію ухвали суду від 22.01.2024 року про залишення матеріалів позовної заяви без руху позивач отримав 22.01.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На виконання вимог вказаної вище ухвали суду, 29.01.2024 року позивачем було надіслано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказано, що спричинення моральної шкоди підтверджується: заявами, усним зверненням, викликом поліції, електронною заявою для реагування та телефонними зверненнями, що підтверджується письмовими доказами. Що спричинило позивачу: нервовий розлад, втрату нормального сну в нічний час, не бажання нормального харчування, головні болі, грошові витрати на ліки, болі в ротовій полосі ті, що призвело до лікування зубів.

Також позивачем29.01.2024року булонадіслано судуклопотання проскорочення абоскасування відсплати судовогозбору,яке мотивованетим,що вінє пенсіонеромза віком,не працює,здійснює доглядза матір`ю інвалідомІІ групипо зору,яка потребуєпостійного догляду.На підставіп.1ч.1,ч.2ст.8Закону №3674-VІ,враховувати йогомайновий стан.На підтвердженнявикладено позивачемдодано допозовної заяви:копію довідкипро доходиза 2023рік,відповідь Управліннязабезпечення примусовоговиконання рішеньу Вінницькійобласті, копію пенсійного посвідчення, копію посвідчення ОСОБА_2 , копію виписного епікризу та копію звернення позивача.

Так, за змістом ч. 1, ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору у порядку, передбаченому законом. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони, який має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Клопотання про зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

На підтвердження вимог свого клопотання позивачем надано копію довідки з пенсійного фонду та відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області, з яких вбачається, що розмір судового збору за звернення до суду з цим позовом не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. Крім того, у власності позивача також перебуває два транспортні засоби та він працював у Польщі, де отримував заробітну плату.

Враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов`язком суду, доводи ОСОБА_1 не знайшли своє підтвердження, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2024 року про усунення недоліків позовної заяви, не було усунуто такі недоліки:

- не сплачено судовий збір за звернення до суду з цим позовом;

- не зазначено ціну позову та обґрунтований розрахунок суми, що стягується;

- позовна заява не містить зазначення доказів щодо причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача;

- позовна заява не містить викладення обставин та зазначення доказів з приводу того, що: ненадання відповідачами підтвердження про отримання відправлення спричинило неотримання позивачем належного страхового медичного забезпечення та грошової компенсації за належну відпустку; саме дії відповідача призвели до розірвання умов праці з позивачем та в чому вони полягають; втрачений заробіток позивача слід обраховувати саме з 20.09.2023 року по 01.12.2023 року, в той час як замовлення на поштове відправлення було здійснене 23.10.2023 року;

- позовна заява не містить зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-позовна заяване міститьзазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- позовна заява не містить зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- не надано переклад документів на українську мову.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище вважаю, що у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької дирекції «Укрпошта», Акціонерного товариства «Укрпошта» ВПЗ Вінниця 29 про відшкодування моральної шкоди, втраченого заробітку та матеріальних збитків - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: