Рішення

від 22.01.2024 по справі 910/4928/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2024Справа № 910/4928/23Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн»

до Київської міської ради

за участю третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 22.01.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків та спосіб їх усунення.

10.04.2023 позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 було відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2023.

03.05.2023 від Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

09.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 29.05.2023 під розписку, підписану учасниками справи, було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи на 19.06.2023.

У судовому засіданні 19.06.2023 представники позивача та відповідача надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарсього суду міста Києва від 19.06.2023 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 24.07.2023.

У судовому засіданні 24.07.2023 під розписку, підписану учасниками справи, було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи на 04.09.2023.

29.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.09.2023 представник відповідача надав усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 було відкладено розгляд справи на 25.09.2023.

У судовому засіданні 25.09.2023 представник позивача надав усні пояснення по справі та заявив усне клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32-А).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2023 було відкладено розгляд справи на 23.10.2023 та залучено до участі у справі - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

16.10.2023 від Київської міської ради надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 23.10.2023 було відкладено розгляд справи на 20.11.2023 про що учасники справи повідомлені під розписку.

02.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача.

Під розписку підписану учасниками справи у судовому засіданні 20.11.2023 сторони були повідомлені про відкладення розгляду справи на 18.12.2023.

18.12.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.01.2024, про що учасники справи повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 22.01.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.12.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерн» (далі - Позивач/орендар) та Київською міською радою (далі - Відповідач/Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом першої київської нотаріальної контори Петровою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 17-1988.

У відповідності до пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 16.03.2006 № 339/3430 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору, є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Б. Хмельницького, 53-а у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 0,0275; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу; кадастровий номер - 8000000000:88:196:0118.

Відповідно до витягу з технічної документації № Ю-37935/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 11.04.2006 № 296 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 099 419, 81 грн. (пункт 2.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору останній укладений на 15 років.

Пунктом 11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Факт передачі відповідачем земельної ділянки в оренду позивачу підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі від 15.08.2006 року.

Як стверджує позивач, 28.09.2022 останній звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 17-1988, на новий термін.

07 грудня 2020 року Позивачем отримано лист від Відповідача за № 05716-22532 від 02 грудня 2020 року, де зазначено, що звернення від 28 вересня 2020 року, про поновлення Договору оренди земельної ділянки є передчасним та буде розглянуто у строк визначений статтею 33 Закону України «Про оренду землі», тому, як термін оренди за Договором оренди земельної ділянки спливає 15 серпня 2021 року.

29 березня 2021 року, на виконання рекомендацій, зазначених в листі Відповідача від 02 грудня 2020 року, ТОВ «ІНТЕРН» повторно звернулось до Відповідача із листом - повідомленням про поновлення Договору оренди земельної ділянки.

24 травня 2021 року ТОВ «ІНТЕРН» отримало лист від Відповідача за номером 05716- 10442 від 19 травня 2021 року, де зазначено, що на розгляді Департаменту вже перебуває аналогічний лист-повідомлення ТОВ «ІНТЕРН» від 28 вересня 2020, який сформовано у кадастрову справу за номером 749137050.

26 липня 2021 року TOB «ІНТЕРН» письмово звернулось до Голови постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин із проханням надати інформацію щодо стану розгляду кадастрової справи за номером 749137050.

05 серпня 2021 року ТОВ «ІНТЕРН» отримало відповідь від постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, де зазначено, що до Київської міської ради не надходили матеріали кадастрової справи за номером 749137050, але у разі надходження, їх буде розглянуто в установленому порядку.

Позивач не погоджуючись з діями Відповідача звернувся до Господарського суду міста Києва вважає їх такими, що порушують права ТОВ «ІНТЕРН» у отриманні переважного права на поновлення Договору оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі відповідно до положень статті 15 Закону України «Про оренду землі» є, зокрема, строк дії договору оренди, який за змістом частини 1 статті 19 цього Закону визначається за згодою сторін.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Разом з тим, 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України. Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Таким чином, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21.

Згідно з частиною 1 статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судом установлено, що договір оренди земельної ділянки був укладений 13.04.2006.

Таким чином, чинна на момент укладення спірного договору редакція статті 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов`язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563.

Натомість, матеріали справи не містять доказів прийняття Київською міською радою відповідного рішення про поновлення спірного договору оренди, що закінчив свою дію.

Відтак, позивач має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки за наявності відповідного рішення Київської міської ради.

Відповідно до правил, які були чинними на момент укладення договору оренди, та встановлені у статті 33 Закону України «Про оренду землі» (станом на 13.04.2006), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Отже, виходячи з того, що діючим законодавством станом на 2006 рік не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 904/1671/21, від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20, від 26.10.2021 у справі № 910/5710/19, від 24.01.2019 у справі № 904/869/18, від 26.03.2019 у справі № 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі № 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі № 923/111/18, від 06.12.2018 у справі № 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі № 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі № 922/1008/17 та постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 912/1552/13, від 20.11.2012 у справі № 44/69.

Територіальна громада міста Києва як власник спірного об`єкта - земельної ділянки делегує відповідачу повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише у таких рішеннях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, та оформлюються у формі рішень відповідної ради.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем рішення про поновлення спірного договору оренди не приймалося, а відтак, оскільки волевиявлення відповідача шляхом прийняття рішення щодо поновлення договору оренди на тих самих умовах відсутнє, то за наявності письмового повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди поновлення спірного договору оренди землі не відбулось.

З огляду на вищезазначені обставини, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі у повному обсязі.

Крім того, правовий висновок з аналогічних обставин міститься також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/4930/23.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права у спосіб, визначений частиною другою названої статті.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Відповідно до статті 123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.01.2024.

Суддя І.В. Алєєва