Рішення

від 29.01.2024 по справі 915/1419/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Справа № 915/1419/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд.3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661)

в особі: Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА ОІЛ (код ЄДРПОУ 36852220, адреса місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кімн.3)

про: стягнення 19 037, 89 грн.

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №23-0030.06/15858-вих від 04.09.2023 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА ОІЛ пеню в розмірі 19 037,89 грн.

Підставою позову позивачем зазначено невиконання відповідачем умов укладеного між ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Південноукраїнська атомна електрична станція ДП НАЕК Енергоатом (покупець) та ТОВ АВІА ОІЛ (постачальник) договору на постачання товару № 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022, а саме: зобов`язань щодо поставки товару на суму 62 624, 64 грн. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем відповідно до п.4.1 договору нараховано штрафні санкції (пеню).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 546, 611, 612 ЦК України, ст. 193, 231, 232, п. 7 розділу ІХ Прикінцевих положень ГК України та умовами договору.

Позивач в обґрунтування подання позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області посилається на ч.5 ст.29 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Пунктом 1.3 Договору № 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022 визначено місце виконання цього Договору, є місто Южноукраїнськ.

Таким чином, позивач правомірно звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА ОІЛ про стягнення 19 037, 89 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2023 позовну заяву № 23-0030.06/15858-вих від 04.09.2023 Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом залишено без руху. Встановлено Державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

02.10.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 12907/23) до якої надано докази направлення позовної заяви № 23-0030.06/15858-вих від 04.09.2023 на адресу відповідача та платіжна інструкція № АЕС/9142 від 22.09.2023 на підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

При перевірці судом зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в сумі 2 684,00 грн. за платіжною інструкцією № АЕС/9142 від 22.09.2023 встановлено, що у автоматизованій програмі Діловодство спеціалізованого суду не міститься інформації щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 2 684,00 грн. за платіжною інструкцією № АЕС/9142 від 22.09.2023

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 915/1419/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, встановлено позивачу у строк до 25.10.2023 надати довідку Державного казначейства України про зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією № АЕС/9142 від 22.09.2023 судового збору в сумі 2 684, 00 грн., запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

25.10.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх. № 14171/23) про долучення доказів до якої надано довідку Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області від 20.10.2023 № 05.1-06/5-06/5831, платіжну інструкцію від 25.09.2023 АЕС/9193 про сплату судового збору за подання позовної заяви від 04.09.2023 № 23-0030.06/15858-вих до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ».

03.11.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 30.10.203 (вх. № 14588/23 від 03.11.2023) в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що позивач посилається на п. 7 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України та зазначає, що вказаний пункт був введений в дію на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 вважає, що до вказаних правовідносин не застосовуються норми, які мають відношення до коронавірусу. Відповідач же посилається на ЗУ «Про санкції», як на підставу невиконання своїх зобов`язань та зазначає, що в даних правовідносинах нарахування штрафних санкцій має припинитися через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

24.01.2022 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, новим найменуванням якого є Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, як покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю АВІА ОІЛ, як постачальником, було укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-22-07448 (далі Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 09130000-9 Нафта і дистиляти (Гас, бензин, розчинник), надалі Товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2021 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 7 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 52 187,20 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 10 437,44 грн.; всього з ПДВ: 62 624,64 грн. (п. 2.1);

- за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 31.03.2022, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Південноукраїнське відділення ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 Про порядок приймання продукції по кількості і № П-7 Про порядок приймання продукції по якості, та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК Енергоатом: Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС СОУ НАЕК 038:2017 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК Енергоатом в розділі Стандарти НАЕК Енергоатом за адресою: https://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82) (п. 6.1);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 9.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3);

- будь-які зміни і доповнення до даного Договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені Додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою з боку покупця (п. 10.1);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 12.1.1);

- постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 12.3.1);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (п. 13.1).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Сторони погодили та підписали Специфікацію № 1, яка є Додатком №1 до Договору 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022, на загальну суму 62 624, 64 грн. з ПДВ.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 32/1156 від 09.12.2022 з вимогою про сплату штрафних санкцій у розмірі 15 969, 29 грн. в строк до 30.12.2022. Докази направлення претензії № 32/1156 від 09.12.2022 додано до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, грошові кошти не сплатив.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.06.2023 у справі № 915/572/23, яке набрало законної сили, позовні вимоги позивача про стягнення пені та штрафу за договором постачання товару № 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА ОІЛ на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом пеню в розмірі 9 518, 95 грн. за період з 01.04.2022 по 30.08.2022, штраф в розмірі 4 383, 72 грн. за період з 01.04.2022 по 30.08.2022, а також 2 355, 13 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 941, 35 грн. відмовлено позивачу.

Позивач зазначив, що станом на 09.08.2023 постачання товару відповідачем не здійснено, що стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовом про стягнення пені, у зв`язку з не поставкою товару відповідачем.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до п. 4.1 Договору, у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, 02.04.2020 набрав чинності Закон України №540-IX від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Позивач згідно надано до суду розрахунку, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення термінів поставки товару у розмірі 19 037, 89 грн. за період з 31.08.2022 по 30.06.2023.

Судом встановлено, що нарахування пені здійснено арифметично правильно, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані.

Разом з тим суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки за приписами частини третя статті 551 ЦК України суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, суд з власної ініціативи на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені на 50% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 518, 95 грн. (19 037, 89 х 50%).

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2 684, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, ч. 5 ст. 29, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА ОІЛ (код ЄДРПОУ 36852220, адреса місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кімн.3) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) в особі: Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546):

- 9 518, 95 грн. пені;

- 2 684, 00 грн. - судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

СуддяН.О. Семенчук