Рішення

від 18.01.2024 по справі 915/1714/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Справа № 915/1714/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Жиган А.О.,

представника позивача: Травянка Л.В. (в залі суду),

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства Адміністрація морських портів України (м.Київ, пр-т Берестейський, буд.14, код ЄДРПОУ 38727770; ел.пошта: info@uspa.gov.ua; ел.пошта представника Травянка Л.В.: travianko@nik.uspa.gov.ua) в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23, код ЄДРПОУ 38728444; ел.пошта: mf@nik.uspa.gov.ua),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ (м.Миколаїв, пров.Суднобудівників, буд.7, код ЄДРПОУ 37206551),

про: зобов`язання повернути окреме індивідуально визначене державне рухоме майно, -

в с т а н о в и в:

07.11.2023 Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 07.11.2023 (вх.№14763/23) в електронному вигляді, в якій просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ повернути Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) окреме індивідуально визначене державне рухоме майно у кількості 3 найменування (4 одиниці), як об`єкт в цілому, а саме: Метрошток 3,5 (інв.№30528151029); Метрошток 4,5 (інв.№30833151213); Мірник (інв.№30529810100) 2 (дві) одиниці.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526, 530, 625 ЦК України та вказує, що підставою позову позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем ТОВ ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ умов Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014, укладеного між сторонами, а саме зобов`язання щодо повернення орендодавцю орендованого майна у 5-ти денний термін з дня припинення договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023, - справу №915/1714/23 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовлено. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.12.2023.

Ухвалою суду від 13.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2024.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов не надав, вимоги та доводи позивача не спростував. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвал суду від 13.11.2023 та від 13.12.2023.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: м.Миколаїв, пров.Суднобудівників, буд.7.

Проте, вищевказані ухвали суду були надіслані судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ повернуті підприємством зв`язку з приміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представником позивача у судовому засіданні 18.01.2024 позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 18.01.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

14.07.2014 між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (надалі - орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ (надалі - орендар, відповідач у справі) укладено Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №64-П-МИФ-14 (надалі - Договір) відповідно до п.1.1., якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне рухоме майно у кількості 3 найменування (4 одиниці), як об`єкт в цілому, що обліковується на окремому балансі МФ ДП АМПУ (адміністрація Миколаївського МП) (надалі - майно) (Додаток №1, який є невід`ємною частиною Договору), і вартість якого визначена відповідно до висновку про вартість майна, зазначеного в Звіті про оцінку майна у вигляді окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що складено 30.04.2014р. ТОВ Приват-Південь, станом на 31.03.2014р. і становить 882,0 грн без урахування ПДВ.

Відповідно до п.2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Згідно п.2.2. Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Майно залишається у господарському віданні орендодавця, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У відповідності до п.2.3. Договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в Звіті про незалежну експертну оцінку майна, складеному за Методикою оцінки об`єктів оренди, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.2.4. Договору обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору. В акті прийому-передачі майна визначається фактичний технічний стан майна на момент його передачі орендарю/орендодавцю (Додаток №2, який є невід`ємною частиною Договору).

Згідно п.5.1. Договору орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його цільового призначення та умов цього Договору.

У відповідності до п.5.9. Договору орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання цього Договору, повернути в 5-ти денний термін орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно п.7.1. Договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим Договором по акту приймання-передачі майна протягом п`яти робочих днів після підписання Договору.

Відповідно до п.7.2. Договору орендодавець зобов`язується не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, а в частині розрахунків Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.11.1. Договору).

Згідно п.п.1) п.11.5. Договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до п.11.7. Договору, разі припинення дії цього Договору, майно повертається орендарем орендодавцю в 5-ти денний термін. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому цим Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Додатком №1 Договору є Перелік окремого індивідуально визначеного державного рухомого майна у кількості 3 найменування (4 одиниці), як об`єкт в цілому, що обліковується на окремому балансі МФ ДП АМПУ (адміністрація Миколаївського МП), що передається в строкове платне користування.

Додатком №2 до Договору є Акт прийому-передачі індивідуально визначеного державного рухомого майна відповідно до Договору №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014.

Додатком №3 Договору є Розрахунок плати за базовий місяць оренди окремого індивідуально визначеного рухомого державного майна.

Додатковою угодою №1 від 14.06.2017 до Договору сторони погодили продовжити термін дії Договору №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014 на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців по 15.05.2020 включно.

Додатковою угодою №2 від 15.09.2017 до Договору в п.1, якої сторони погодили Додаток №3 до цього Договору викласти у новій редакції.

Додатком №3 до Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 15.09.2017 є Розрахунок плати за базовий місяць оренди окремого індивідуального рухомого державного майна.

Судом встановлено, що до Договору між сторонами укладались Додаткові угоди № 1 від 14.06.2017 та №2 від 15.06.2017, якими сторони внесли зміни до договору в частині зміни орендної плати, строку дії договору.

Договір з Додатками, а також Додаткові угоди підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання Договору суду не подано.

На виконання умов Договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято окреме індивідуально визначене державне рухоме майно у кількості 3 найменувань (4 одиниці), як об`єкту в цілому, що обліковується на окремому балансі МФ ДП АМПУ (адміністрація Миколаївського МП) (надалі - майно), згідно Додатку №1 до Договору №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014, а саме: Метрошток 3,5 (інв.№30528151029) 1(одна) одиниця; Метрошток 4,5 (інв.№30833151213) 1(одна) одиниця; Мірник (інв.№30529810100) 2(дві) одиниці, про що між сторонами 14.07.2014 складено та підписано Акт прийому-передачі індивідуально визначеного державного рухомого майна відповідно до договору №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014.

Орендодавець та орендар підтвердили, що майно знаходиться в робочому стані та може експлуатуватись відповідно до його функціонального призначення, про що зазначено у вищевказаному акті прийому-передачі майна від 14.07.2014.

Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №401/18-03-11/Вих від 10.04.2023, в якому запропонував повернути майно з укладенням Акту приймання-передачі майна відповідно до п.11.7. Договору оренди №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014, у зв`язку з тим, що договір припинив свою дію.

В матеріалах справи містяться докази направлення вищевказаного листа відповідачу, а саме рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення, поштовий конверт із відміткою причини повернення листа за закінченням терміну зберігання.

Доказів продовження строку дії Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №64-П-МИФ-14 від 14.07.2017 та доказів повернення орендованого майна суду не надано.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

У відповідності до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

14.07.2014 між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ (орендар, відповідач у справі) укладено Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №64-П-МИФ-14.

На виконання умов п.7.1. Договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято окреме індивідуально визначене державне рухоме майно у кількості 3 найменування (4 одиниці), як об`єкту в цілому, що обліковується на окремому балансі МФ ДП АМПУ (адміністрація Миколаївського МП), згідно Додатку №1 до Договору №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014, а саме: Метрошток 3,5 (інв.№30528151029) 1(одна) одиниця; Метрошток 4,5 (інв.№30833151213) 1(одна) одиниця; Мірник (інв.№30529810100) 2(дві) одиниці, про що між сторонами 14.07.2014 складено та підписано Акт прийому-передачі індивідуально визначеного державного рухомого майна відповідно до Договору №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014.

Таким чином, в оренді у відповідача залишилось майно, а саме: Метрошток 3,5 (інв.№30528151029) 1(одна) одиниця; Метрошток 4,5 (інв.№30833151213) 1(одна) одиниця; Мірник (інв.№30529810100) 2 (дві) одиниці.

Відповідно до п.11.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 14.06.2017 сторони дійшли згоди подовжити термін дії Договору на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців по 15.05.2020 включно.

Доказів внесення змін до Договору в частині продовження строку дії Договору суду не надано.

Враховуючи умови п.11.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 14.06.2017 та ст.631, ч.1 ст.763 ЦК України вбачається, що Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №64-П-МИФ-14 від 14.07.2014 припинив свою дію, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто 15.05.2020 включно.

Отже, у зв`язку з припиненням дії Договору у відповідача відповідно до п.п.5.9., 11.7. Договору та ст.530, ч.1 ст.785 ЦК України у орендаря виник обов`язок повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у Договорі, тобто в 5-ти денний термін з дня припинення договору в період з 16.05.2020 по 20.05.2020 включно, шляхом підписання Акту приймання-передачі з орендодавцем.

Станом на час розгляду справи доказів повернення орендарем орендодавцю орендованого майна за Актом приймання-передачі суду не надано, що свідчить про невиконання відповідачем умов договору щодо зобов`язання повернення орендованого майна позивачу.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ (м.Миколаїв, пров.Суднобудівників, буд.7, код ЄДРПОУ 37206551) повернути Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (м.Київ, пр-т Берестейський, буд.14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23, код ЄДРПОУ 38728444) окреме індивідуально визначене державне рухоме майно у кількості 3 найменування (4 одиниці), як об`єкт в цілому, а саме: Метрошток 3,5 (інв.№30528151029); Метрошток 4,5 (інв.№30833151213); Мірник (інв.№30529810100) 2 (дві) одиниці.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДИЗЕЛЬ (м.Миколаїв, пров.Суднобудівників, буд.7, код ЄДРПОУ 37206551) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (м.Київ, пр-т Берестейський, буд.14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23, код ЄДРПОУ 38728444) 2147,20 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 29.01.2024 року.

Суддя М.В. Мавродієва