Рішення
від 17.01.2024 по справі 916/4146/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4146/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Тарновецький Я.М. (довіреність б/н від 04.08.2023);

від відповідача Лакоташ Д.В. (ордер ВН № 1284624 від 18.09.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4146/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сена Плюс (78665, Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути, вул. Тиха, буд. 22, код ЄДРПОУ 43129344)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт (65482, Одеська область, Одеський район, місто Южне, вул. Іванова, буд. 9, код ЄДРПОУ 43331493)

про стягнення 3 180 706,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Сена Плюс звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт, в якій просить суд стягнути з відповідача 4 158 548,95 грн заборгованості, у тому числі: 3 180 706,62 грн основної заборгованості, 829612,69 грн інфляційних витрат та 148 229,64 грн 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №189 від 14.06.2021 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Зокрема, позивач вказує, що на виконання умов укладеного договору позивачем у період з 05.10.2021 по 19.11.2021 було передано у власність ТОВ Авангард-Опт товар на загальну суму 4 560 706,62 грн. відповідно до видаткових накладних: № 26 від 05.10.2021 на суму 2735458,50 грн.; №60 від 05.10.2021 на суму 410073,90 грн.; №27 від 05.10.2021 на суму 41507,70 грн.; № 28 від 05.10.2021 на суму 57948,18 грн.; № 29 від 05.10.2021 на суму 49707,84 грн.; № 30 від 05.10.2021 на суму 46 406,70 грн.; № 31 від 05.10.2021 на суму 44 571,12 грн.; № № 32 від 05.10.2021 на суму 46642,98 грн.; № 33 від 05.10.2021 на суму 48 077,70 грн.; № 34 від 05.10.2021 на суму 41644,56 грн.; № 35 від 05.10.2021 на суму 43540,80 грн.; № 36 від 05.10.2021 на суму 38052,12 грн.; № 37 від 05.10.2021 на суму 41409,48 грн.; № 38 від 05.10.2021 на суму 41715,66 грн.; № 39 від 05.10.2021 на суму 34435,38 грн.; № 40 від 05.10.2021 на суму 42279,54 грн.; № 41 від 05.10.2021 на суму 36005,82 грн.; № 42 від 05.10.2021 на суму 31257,96 грн.; № 43 від 05.10.2021 на суму 17449,26 грн.; № 44 від 05.10.2021 на суму 33544,86 грн.; № 45 від 05.10.2021 на суму 23775,54 грн.; № 46 від 05.10.2021 на суму 18014,58 грн.; № 47 від 05.10.2021 на суму 21379,80 грн.; № 48 від 05.10.2021 на суму 16547,38 грн.; № 49 від 05.10.2021 на суму 16361,10 грн.; № 50 від 05.10.2021 на суму 13954,74 грн.; № 51 від 05.10.2021 на суму 12382,20 грн.; № 52 від 05.10.2021 на суму 11041,08 грн., № 53 від 05.10.2021 на суму 24806,54 грн.; № 54 від 05.10.2021 на суму 7994,10 грн.; № 55 від 05.10.2021 на суму 5523,24 грн.; № 56 від 05.10.2021 на суму 6723,42 грн.; № 57 від 05.10.2021 на суму 6087,54 грн.; № 58 від 01.11.2021 на суму 37749,20 грн.; № 59 від 01.11.2021 на суму 44052,60 грн.; № 96 від 19.11.2021 на суму 132058,20 грн.; № 97 від 19.11.2021 на суму 10314,60 грн; № 98 від 19.11.2021 на суму 14098,50 грн.; № 99 від 19.11.2021 на суму 15114,18 грн.; № 100 від 19.11.2021 на суму 15305,46 грн.; № 101 від 19.11.2021 на суму 15434,10 грн.; № 102 від 19.11.2021 на суму 14669,22 грн.; № 103 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 104 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 105 від 19.11.2021 на суму 13626,90 грн.; № 106 від 19.11.2021 на суму 14517,30 грн.; № 107 від 19.11.2021 на суму 13214,70 грн.; № 108 від 19.11.2021 на суму 11287,86 грн.; № 109 від 19.11.2021 на суму 12168,78 грн.; № 110 від 19.11.2021 на суму 12437,04 грн.; № 111 від 19.11.2021 на суму 7856,94 грн.; № 112 від 19.11.2021 на суму 7134,00 грн.; № 113 від 19.11.2021 на суму 7110,42 грн.; № 114 від 19.11.2021 на суму 6649,80 грн.; № 115 від 19.11.2021 на суму 6008,40 грн.; № 116 від 19.11.2021 на суму 6204,60 грн.; № 117 від 19.11.2021 на суму 6688,80 грн.; № 118 від 19.11.2021 на суму 1538,88 грн.; № 119 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 120 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 121 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 122 від 19.11.2021 на суму 1655,46 грн.; № 123 від 19.11.2021 на суму 1557,36 грн.; № 124 від 19.11.2021 на суму 1246,32 грн.; № 125 від 19.11.2021 на суму 1040,70 грн.; № 126 від 19.11.2021 на суму 1014,54 грн.; № 127 від 19.11.2021 на суму 929,40 грн.; № 128 від 19.11.2021 на суму 10878,30 грн.; № 129 від 19.11.2021 на суму 10266,60 грн.

Як вказує позивач, вищезазначені видаткові накладні на відпуск позивачем відповідачу товару та його отримання ТОВ «Авангард-Опт» підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток суб`єктів господарювання, містять в собі всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі, згідно умов підписаного договору поставки, господарських операцій. Також позивач зазначає, що додатково факт здійснення поставок позивачем на адресу ТОВ «Авангард-Опт» підтверджується:

- товарно-транспортними накладними: № Р26 від 05.10.2021; № P60 від 05.10.2021; № P27 від 05.10.2021; № Р96 від 19.11.2021; № Р97 від 19.11.2021;

- податковими накладними: № 30 від 05.10.2021; №31 від 05.10.2021; №32 від 05.10.2021; № 33 від 05.10.2021; №35 від 05.10.2021; № 36 від 05.10.2021; №37 від 05.10.2021; №38 від 05.10.2021; № 34 від 05.10.2021; № 39 від 05.10.2021; № 40 від 05.10.2021; № 41 від 05.10.2021; № 42 від 05.10.2021; № 43 від 05.10.2021; № 44 від 05.10.2021; № 45 від 05.10.2021; № 46 від 05.10.2021; № 47 від 05.10.2021; № 48 від 05.10.2021; № 49 від 05.10.2021; № 50 від 05.10.2021; № 51 від 05.10.2021; № 52 від 05.10.2021; № 53 від 05.10.2021; № 54 від 05.10.2021; № 55 від 05.10.2021; № 56 від 05.10.2021; № 61 від 05.10.2021; № 62 від 05.10.2021; № 57 від 05.10.2021; № 58 від 05.10.2021; № 59 від 05.10.2021; № 60 від 05.10.2021; № 101 від 01.11.2021; № 102 від 01.11.2021; № 106 від 19.11.2021; № 107 від 19.11.2021; № 108 від 19.11.2021; № 109 від 19.11.2021; № 110 від 19.11.2021; № 111 від 19.11.2021; № 112 від 19.11.2021; № 113 від 19.11.2021; № 114 від 19.11.2021; № 115 від 19.11.2021; № 116 від 19.11.2021; № 117 від 19.11.2021; № 118 від 19.11.2021; № 119 від 19.11.2021; № 120 від 19.11.2021; № 121 від 19.11.2021; № 122 від 19.11.2021; № 124 від 19.11.2021; № 125 від 19.11.2021; № 126 від 19.11.2021; № 127 від 19.11.2021; № 128 від 19.11.2021; № 129 від 19.11.2021; № 130 від 19.11.2021; № 131 від 19.11.2021; № 132 від 19.11.2021; № 133 від 19.11.2021; № 134 від 19.11.2021; № 135 від 19.11.2021; № 136 від 19.11.2021; № 137 від 19.11.2021; № 138 від 19.11.2021; № 139 від 19.11.2021; № 140 від 19.11.2021.

Наразі, позивач зазначає, що відповідач від поставленого товару не відмовився, при отриманні товару жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності, не подавалось. Відтак, за ствердженнями позивача, товар був поставлений позивачем, як постачальником, та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків за кількістю, якістю та відсутності необхідних товаросупровідних документів. Також відповідач, набувши право власності на товар, що відчужувався на підставі вищезазначених видаткових накладних, тим самим погодився із такою його ціною. В свою чергу, отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договору видаткових накладних.

Як вказує позивач, сторонами передбачений розрахунок за товар один раз на тиждень за проданий товар, однак у випадку, якщо товар не реалізовується протягом 90 календарних днів, покупець мав право повернути його, пред`явивши постачальнику відповідну письмову вимогу, при цьому, враховуючи розумний строк, протягом якого повинні виконуватись зобов`язання сторін задля забезпечення інтересів кожного із учасників господарських відносин. Відповідно, якщо товар не реалізується протягом 90 календарних днів і покупець не повертає товар, останній, враховуючи набуття ним права власності на товар, розумний строк виконання своїх зобов`язань, враховуючи інтереси іншої сторони договору, зобов`язаний його оплатити.

За ствердженнями позивача, відповідачем на користь позивача були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 1 380 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача у АТ «Таскомбанк» м. Київ.

Відтак, заборгованість, яка лишилась несплаченою відповідачем, складає 3 180 706,62 грн., що й стало причиною виникнення спору.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем вартості поставленого товару позивачем нараховано відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 829 612,69 грн., а також 3% річних в сумі 148 229,64 грн., розрахунки яких додано до позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сена Плюс залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.10.2023 до суду від ТОВ Сена Плюс надійшла заява про усунення недоліків (вх.№36229/23), згідно якої останній такі недоліки усунув. При цьому, до заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач надав письмові пояснення щодо відсутності підписів уповноваженої особи та печатки з боку ТОВ Авангард-Опт на долучених до матеріалів позовної заяви окремих видаткових накладних (вх. № 36232/23 від 13.10.2023), зокрема, видаткових накладних № 58 від 01.11.2021, № 97 від 19.11.2021, № 98 від 19.11.2021, № 99 від 19.11.2021, № 100 від 19.11.2021, № 101 від 19.11.2021, № 102 від 19.11.2021, № 103 від 19.11.2021, № 104 від 19.11.2021, № 105 від 19.11.2021, № 106 від 19.11.2021, № 109 від 19.11.2021, № 110 від 19.11.2021, № 111 від 19.11.2021, № 113 від 19.11.2021, № 116 від 19.11.2021, № 126 від 19.11.2021, № 127 від 19.11.2021, № 128 від 19.11.2021, № 129 від 19.11.2021.

Також, до заяви про усунення недоліків позивачем додано заяву про збільшення позовних вимог (вх.№36233/23), в якій останній просить суд стягнути з відповідача 4 222 748,73 грн заборгованості, у тому числі: 3 180 706,62 грн основної заборгованості, 883 182,85 грн інфляційних витрат та 158 859,26 грн 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ Сена Плюс до ТОВ Авангард-Опт про стягнення 4 222 748,73 грн та відкрито провадження у справі №916/4146/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "15" листопада 2023 року.

30.10.2023 до суду від ТОВ Сена Плюс надійшла заява (вх.№ 38827/23), згідно якої позивач просить суд забезпечити його участь у судовому засіданні по справі №916/4146/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яка була задоволена ухвалою суду від 13.11.2023.

09.11.2023 до суду від ТОВ Сена Плюс надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 40689/23), згідно якого позивач просив суд витребувати у ТОВ Авангард-Опт видаткові накладні: № 58 від 01.11.2021, № 97 від 19.11.2021, № 98 від 19.11.2021, № 99 від 19.11.2021, № 100 від 19.11.2021, № 101 від 19.11.2021, № 102 від 19.11.2021, № 103 від 19.11.2021, № 104 від 19.11.2021, № 105 від 19.11.2021, № 106 від 19.11.2021, № 109 від 19.11.2021, № 110 від 19.11.2021, № 111 від 19.11.2021, № 113 від 19.11.2021, № 116 від 19.11.2021, № 126 від 19.11.2021, № 127 від 19.11.2021, № 128 від 19.11.2021, № 129 від 19.11.2021.

Крім того, 09.11.2023 від ТОВ Сена Плюс до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх.№ 40693/23).

14.11.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 41423/23), в якому відповідач не згоден з позовними вимогами, вважає їх протиправними та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, відповідач вказує, що за умовами п. 7.3 договору обов`язок сплати за товар у ТОВ «Авангард-Опт» виникає щотижня лише з моменту реалізації (продажу) отриманого від відповідача товару та тільки за той товар, що був реалізований. Натомість, відповідачем не надано будь-яких документів, доказів, що підтверджують факт реалізації ТОВ «Авангард-Опт» товару, у зв`язку з чим відповідач вважає, що обов`язок по сплаті грошових коштів за відповідний товар у нього відсутній.

Наразі, відповідач посилається на п. 7.7 договору, за яким покупець за необхідністю надає постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту; такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти по факсу та у інший спосіб. Так, відповідач звертає увагу на те, що позивач не звертався до ТОВ «Авангард-Опт» у позасудовому порядку для врегулювання наведеного питання, для проведення звіряння-розрахунків, надання звітів з продажу товару, як того передбачає п. 7.7 укладеного договору. При цьому, відповідач вважає, що позивач помилково зазначає про виникнення у відповідача обов`язку по сплаті товару після спливу 90 днів, тобто після виникнення права ТОВ «Авангард-Опт» на повернення товару. На думку відповідача, право на повернення товару з реалізації не впливає на обов`язок оплати за товар.

Поряд з цим, відповідач вказує, що договір поставки № 189 від 14.06.2021 не встановлює чітких строків, протягом яких ТОВ «Авангард-Опт» має оплатити товар. Виникнення обов`язку по оплаті товару визначено відкладальною обставиною відповідно до ст. 212 ЦК України, а саме реалізацією отриманого товару згідно п. 7.3 договору. Відповідач, з посиланням на висновки в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі № 910/13071/19, вказує, що реалізація товару у розумінні цивільного законодавства не може вважатись подією, яка неминуче має настати, оскільки вказана у п. 7.3 договору обставина може і не настати. Виходячи з наведеного, на думку відповідача, оскільки строк оплати товару у договорі визначений не був, оплата товару не залежить від події, яка має неминуче настати, а тому у спірних правовідносинах позивач має право вимагати виконання зобов`язання у будь-який час за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. Однак, як вказує відповідач, ТОВ «Сена Плюс» жодного разу не зверталось до ТОВ «Авангард-Опт» з будь-якими вимогами або претензіями, листами щодо оплати товару та/або повернення товару, тощо, позивач навіть не звертався з проханням надати звіт по реалізації відповідно до п. 7.7 укладеного договору. Відтак, відповідач вважає передчасним звернення позивача до суду, так як будь-які права позивача не були порушені та не порушені й дотепер.

Також, позивач вказує, що позивачем було невірно складені товарно-супровідні документи на товар, тому покупцем було затримано оплату відповідно до п. 8.4 укладеного договору, при цьому, на сьогоднішній день виправлені товарно-супровідні документи ТОВ «Авангард-Опт» не отримало, а відтоді й підстав для скасування затримання відповідно до п. 8.4 на день подання цього відзиву відсутні.

Щодо наданих позивачем податкових накладних, в якості доказів поставки товару ТОВ «Авангард-Опт» вважає, що податкові накладні є неналежними доказами на підтвердження факту отримання товару.

До того ж, відповідач посилається на обставини форс-мажору у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Так, оскільки пунктами 8.1-8.2 укладеного договору передбачено, що строк виконання зобов`язань продовжується на строк дії таких обставин, тому відповідач вказує, що обов`язок з оплати товару для відповідача ще не настав.

Також, у відзиві на позов відповідач заявив клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Під час підготовчого засідання 15.12.2023 судом протокольною ухвалою задоволено вказане клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Так, з огляду на те, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не могли бути розглянуті у підготовчому засіданні 15.11.2023, судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №916/4146/23 на 29.11.2023, про що ухвалою суду від 15.11.2023 р. повідомлено позивача в порядку ст.120 ГПК України.

21.11.2023 до суду від ТОВ Сена Плюс надійшла заява (вх.№ 42614/23), згідно якої позивач просить суд забезпечити його участь у судовому засіданні по справі №916/4146/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 23.11.2023.

22.11.2023 від ТОВ Сена Плюс до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 42789/23), в якій позивач підтримує позовні вимоги. Зокрема, позивач зауважує, що відповідачем не надано суду жодних доказів, якими підтверджується його відмова від товару, жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності. При цьому, позивач наголошує, що відповідач, набувши право власності на товар, що відчужувався на підставі долучених до позовної заяви видаткових накладних, тим самим погодився із такою його ціною. В свою чергу, отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договору видаткових накладних. Натомість, як вказує позивач, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо здійснення ним дій, направлених на повернення отриманого товару від позивача, а також доказів того, що відповідачем вчинялись дії, зокрема, які направлені на інформування позивача про повернення товару або надання відомостей щодо його реалізації. Так само відповідачем не вчинено жодної дії і не надано суду жодного доказу - з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму. Тому, оскільки позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, то у відповідача виникло зустрічне зобов`язання розрахуватись за отриманий товар. При цьому, позивач вважає, що оскільки строк виконання зобов`язання по оплаті вартості товару сторонами не був визначений в договорі, то відповідно до ч. 2 ст. 530 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України обов`язок відповідача сплатити позивачу вартість товару виник з моменту його отримання.

Стосовно посилань відповідача на затримку оплати на підставі п. 8.4 договору, - з огляду на невірність складених товарно-супровідних документів - позивач вказує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що він відмовлявся приймати товар за невірно складеними товарно-супровідними документами. При цьому, позивач зауважує, що відповідач не заперечує факт отримання товару згідно доданих до позовної заяви видаткових накладних та здійснення часткової оплати, також доказів заявлення вимоги відповідачем щодо передачі виправлених супровідних документів до відзиву на позовну заяву не додано, тим більш, відповідач не відмовився від договору та не повернув товар позивачу.

Поряд з цим, позивач зазначає, що у видаткових накладних, які були повернуті відповідачем позивачу, в графі «отримав» вказано прізвище та підпис особи, яка отримала товар, який скріплений печаткою відповідача, а саме - директор Пілігрімова В.М. На думку позивача, ті обставини, що товар за такими видатковими накладними частково оплачено відповідачем, свідчать про схвалення дій такої особи відповідачем у подальшому, а відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка відпустила товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки постачальника, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Так, позивач зауважує, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Щодо посилань відповідача на обставини форс-мажору, позивач вказує, що відповідачем не доведено пов`язання настання форс-мажорних обставин із відповідачем, та зазначення таких підстав, що надавали можливість відкладення строку виконання зобов`язань перед позивачем, крім того, настання форс-мажорних обставин надає підставу, зокрема звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від звільнення від виконання самого зобов`язання. Також, позивач звертає увагу суду на те, що зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару настало у відповідача 05.10.2021 та 19.11.2021 - до настання обставин, на які посилається відповідач у своєму відзиві на позов. Крім того, позивач вказує, що відповідно до п. 4.2 договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній.

28.11.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про залучення додаткових доказів (вх. № 43508/23), в якому викладено клопотання про поновлення процесуального строку на подачу додаткових доказів, а саме доказів щодо оплати товару. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на втрату документації внаслідок пожеж через обстріли в м. Херсон, де розташовано офісне приміщення, а також складнощі для відновлення документації.

Під час підготовчого засідання 29.11.2023 судом - за результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів (вх. № 40689/23 від 09.11.2023) судом оголошено протокольну ухвалу, якою відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Також, в ході підготовчого засідання 29.11.2023 судом - за результатами розгляду клопотання відповідача про залучення додаткових доказів - поновлено строк на їх подання, долучуно докази до матеріалів справи.

Крім того, у підготовчому засіданні 29.11.2023 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати суду заперечення на відповідь на відзив.

Судом задоволено вказане клопотання представника відповідача, у зв`язку з чим судом у підготовчому засіданні 29.11.2023 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №916/4146/23 на 06.12.2023. При цьому, судом протокольною ухвалою від 29.11.2023 задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та призначено наступне судове засідання до розгляду за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Судове засідання, призначене на "06" грудня 2023, не відбулось у зв`язку з хакерською атакою на інформаційні (автоматизовані), електронні комунікаційні мережі і ресурси Господарського суду Одеської області, про що секретарем судового засідання складеного відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2023 у справі №916/4146/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання у справі на 20.12.2023.

08.12.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 44104/23), в яких відповідач не погоджується з позовними вимогами, наполягаючи на тому, що обов`язок по оплаті товару у відповідача ще не виник. Поряд з цим відповідач наголошує на тому, що більшість видаткових накладних взагалі не підписані з боку відповідача, а ТТН, на які посилається позивач, підписані лише частково, а саме: ТТН № 96, 97, 60. Окрім того, відповідач вважає, що ТТН не є належними та достатніми доказами - на підтвердження факту отримання товару, враховуючи суперечливість у правовій позиції позивача щодо трактування умов укладених правочинів та наявності у взаємовідносинах договору послуг з доставки. Також, на думку відповідача, податкові накладні не можуть бути належними доказами у цій справі за відсутності підписаних видаткових накладних, а також наявності умов правочину, щодо повернення товару, права на неотримання некомплектного товару (п. 3.2 укладеного договору), права на відмову від товару.

Поряд з цим, відповідач зауважив, що, з огляду на юридичний факт тимчасової окупації та ведення бойових дій на території м. Херсон, у нього була відсутня об`єктивна можливість здійснити наведені оплати (навіть у разі надіслання позивачем вимоги), повернення товару, у зв`язку з законодавчою забороною проводити будь-які розрахунки та переміщувати товар, а також вести будь яку господарську діяльність згідно Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

19.12.2023 від ТОВ Сена Плюс до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 46227/23), згідно якої позивач просить стягнути 3 180 706,62 грн. основної заборгованості.

Крім того, 19.12.2023 р. від представника ТОВ Сена Плюс до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вх. 46243/23), в якому заявник просить витребувати у Центра обслуговування платників Южненської ДПІ в Одеській області копію податкової декларації ТОВ Авангард-Опт з податку на додану вартість за листопад 2021 року, вказуючи на відсутність у позивача екземплярів видаткових накладних № 58 від 01.11.2021, № 97 від 19.11.2021, № 98 від 19.11.2021, № 99 від 19.11.2021, № 100 від 19.11.2021, № 101 від 19.11.2021, № 102 від 19.11.2021, № 103 від 19.11.2021, № 104 від 19.11.2021, № 105 від 19.11.2021, № 106 від 19.11.2021, № 109 від 19.11.2021, № 110 від 19.11.2021, № 111 від 19.11.2021, № 113 від 19.11.2021, № 116 від 19.11.2021, № 126 від 19.11.2021, № 127 від 19.11.2021, № 128 від 19.11.2021, № 129 від 19.11.2021 з підписом уповноваженої особи та печатки ТОВ Авангард-Опт - у зв`язку з неповерненням їх позивачу. При цьому, в обґрунтування клопотання представник позивача посилається на неотримання ним відповіді на адвокатський запит, надісланий 04.12.2023 на адресу Центра обслуговування платників Южненської ДПІ в Одеській області про надання офіційної інформації щодо відображення ТОВ Авангард-Опт в своїх податкових деклараціях за 2021 рік податкових накладних, які були зареєстровані ТОВ «Сена Плюс» - у зв`язку з поставкою товару за вище переліченими видатковими накладними.

Вищевказана заява позивача про зменшення позовних вимог була розглянута судом під час підготовчого засідання 20.12.2023 та прийнята судом як така, що відповідає вимогам ч. 2, 5, 6 ст. 46 ГПК України.

У підготовчому засіданні 20.12.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 22.12.2023, згідно п. 3 ч. 2 ст. 202 ГПК України, про що ухвалою суду від 20.12.2023 повідомлено позивача в порядку ст. 120 ГПК України.

22.12.2023 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів (вх. 46632/23), в яких відповідач заперечує проти задоволення клопотання, вказуючи, що жодним чином не мають відношення показники податкового кредиту до належних доказів (первинної документації) факту відвантаження товару.

Під час підготовчого засідання 22.12.2023 представник позивача наполягав на задоволенні клопотання про витребування доказів та уточнив, що витребуваємі докази знаходяться у ГУ ДПС в Одеській області, з огляду на що просив витребувати докази саме у останнього.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 клопотання ТОВ Сена Плюс про витребування доказів (вх. 46243/23 від 19.12.2023) задоволено частково, а саме: витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію щодо відображення ТОВ Авангард-Опт (код ЄДРПОУ 43331493) у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Сена Плюс» (код ЄДРПОУ 43129344) - у зв`язку з поставкою останнім товару у листопаді 2021 року за видатковими накладними № 58 від 01.11.2021, № 97 від 19.11.2021, № 98 від 19.11.2021, № 99 від 19.11.2021, № 100 від 19.11.2021, № 101 від 19.11.2021, № 102 від 19.11.2021, № 103 від 19.11.2021, № 104 від 19.11.2021, № 105 від 19.11.2021, № 106 від 19.11.2021, № 109 від 19.11.2021, № 110 від 19.11.2021, № 111 від 19.11.2021, № 113 від 19.11.2021, № 116 від 19.11.2021, № 126 від 19.11.2021, № 127 від 19.11.2021, № 128 від 19.11.2021, № 129 від 19.11.2021. Також, вказаною ухвалою суду зобов`язано сторін скласти акт звірки взаєморозрахунків за спірний період, відкладено підготовче засідання у справі на "15" січня 2024 р., попередньо визначено дату та час розгляду справи по суті - 17.01.2024.

02.01.2024 через систему Електронний суд від позивача до суду надійшла заява про повернення судового збору (вх. № 89/24), в якій позивач просив суд повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 15 630,63 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.

09.01.2024 до господарського суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла запитувана інформація стосовно платника податків ТОВ Авангард-Опт (код ЄДРПОУ 43331493) (вх. № 892/24), згідно якої вбачається, щоТОВ Авангард-Опт задекларовано в податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року у складі податкового кредиту операції з придбання товарів/послуг у ТОВ «Сена Плюс» (код ЄДРПОУ 43129344), а саме: обсяг постачання (без ПДВ) в сумі 411 987,25 грн. та суму ПДВ за основною ставкою у розмірі 823 97,45 грн.

10.01.2024 від позивача до суду надійшла заява про виконання ухвали суду (вх. № 1081/24) щодо складання акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, копія якого додано до заяви разом з доказами направлення його на адресу відповідача. При цьому, в заяві позивач зазначає, що на момент подачі цієї заяви не отримав від відповідача примірника підписаного акту звірки взаєморозрахунків.

15.01.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. № 1549/24), в якому заявник вказує про необхідність додаткового часу для виконання вимог ухвали суду від 22.12.2023 щодо складання акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, а також заявник зазначив, що є представником ПП «Сугой», справа стосовно якого розглядатиметься 15.01.2024 о 14 год. 00 хв. в господарському суді Одеської області.

Під час судового засідання 15.01.2024 судом задоволено заяву позивача від 10.01.2024 року та долучено до матеріалів справи акт звірки. При цьому, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом оголошено протокольну ухвалу, якою відмовлено у його задоволенні, з огляду на необґрунтованість, оскільки наведені представником відповідача обставини не унеможливлюють розгляд даної справи по суті. До того ж ті обставини, що представник відповідача представляє інтереси іншої юридичної особи - ПП Сугой, справа стосовно якого розглядатиметься 15.01.2024 о 14 год. 00 хв. в господарському суді Одеської області, не свідчать про поважність причин неявки представника у судове засідання по даній справі, адже представником не обґрунтовано важливість участі у розгляді іншої справи, аніж у розгляді даної справи. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді даної справи через керівника Товариства або іншого представника.

Наразі, у підготовчому засіданні 15.01.2024 року судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на попередньо визначену дату 17.01.2024 року.

Також ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/4146/23 повернуто ТОВ Сена Плюс з державного бюджету України судовий збір в сумі 15 630,63 грн., сплачений за платіжною інструкцією № 440 від 15.09.2023 року.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 17.01.2024 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повністю, натомість представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні від 17.01.2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сена Плюс (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт (покупець) було укладено договір поставки №189, відповідно до п. 1.1 якого позивач як постачальник зобов`язується передати у власність відповідача як покупця, а останній - прийняти і сплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2 договору).

За умовами п. 2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця (в рамках специфікації), в якій повинно бути вказано асортимент замовленого покупцем товару, його кількість та необхідний термін поставки.

Згідно п. 2.5 договору базис поставки за цим договором визначається сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору поставки. Поставка продукції здійснюється на умовах DDP склад покупця, за рахунок та транспортом постачальника.

В п. 3.1 договору передбачено, що прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром.

Згідно з п. 3.6 договору повернення нереалізованого товару та товару невідповідної якості відбувається силами та за рахунок постачальника.

Відповідно п. 3.7 договору, у випадку, коли частина товару не була реалізованою протягом 90 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його. Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги, прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

За умовами п. 4.1 договору обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної.

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору постачальник зобов`язаний передати покупцю товар, якість якого повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до якості товару. Разом з товаром постачальник зобов`язаний передати покупцю документацію, яка підтверджує якість товару, та наявність котрих передбачено вимогами чинного законодавства України.

Постачальник передає покупцю разом з товаром необхідну технічну документацію, а також документи, які підтверджують встановлення гарантійного терміну (п. 5.2 договору).

В п. 7.1 договору визначено, що ціна товару визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних постачальником.

Відповідно до п. 7.3 договору покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.

Оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 даного договору (п. 7.4 договору).

В п. 7.6 договору передбачено, що датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника або інший рахунок, вказаний постачальником.

За умовами п. 7.7 договору покупець за необхідністю надає постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту. Такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти по факсу та у інший спосіб.

Згідно з п. 11.5. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022. Договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 днів до дати закінчення договору.

Також сторонами вказаного договору складено протокол розбіжностей до договору № 189 від 14 червня 2021 року, в якому викладено узгоджену редакцію пункту 3.7 вказаного договору, який визначає, що у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 90 днів з моменту початку сезону продажів даних видів продукції, покупець має право повернути його або залишити вказаний товар на місцях реалізації (або складі) для збереження до настання наступного сезону реалізації даних видів товарів. У разі повернення товару постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги прийняти цей товар. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товаросупровідних документів.

Крім того, як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сена Плюс (замовник) було укладено договір про надання послуг з централізованої поставки товару № 515 від 14.06.2021 року, відповідно до умов п. 1.1. якого відповідач як виконавець зобов`язується надати послуги, спрямовані на подальшу реалізацію виконавцем товару, поставленого позивачем як замовником відповідно до договору поставки № 189 від 14.06.2021 року, замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги у порядку та строки, визначені цим договором. В п. 1.2 договору вказано, що з метою виконання даного договору виконавець надає наступні послуги:

- організовує подальшу централізовану доставка товару, отриманого від замовника за договором поставки, до мереж магазинів покупців, інших місць продажу, потенційним покупцям товару (п. 1.2.1);

- сортування, перепаювання, передпродажну підготовку, маркування та штрих кодування товару (за необхідності). Пакувати товар таким чином, щоб забезпечити повну схоронність товару від ушкоджень при Його централізованому транспортуванні. Забезпечити маркірування кожного вантажного місця та наявність необхідної інформації на товарі (п. 1.2.2);

- оберігати товар від будь-яких ушкоджень до моменту його передачі у мережі магазинів покупців, інших місць продажу, потенційним покупцям (п. 1.2.3);

- підготовку та перевірку супроводжувальних транспортних документів, необхідних для централізованої доставки товару до мереж магазинів покупців, інших місць продажу, потенційним покупцям (п. 1.2.4).

При цьому до вказаного договору про надання послуг з централізованої поставки товару № 515 від 14.06.2021 року сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 14.06.2021 року, в якій, серед іншого, сторони встановили, що за виконання послуг, визначених в п. 1.2 договору, замовник повинен сплатити на користь виконавця грошову суму у розмірі 4% від суми товару, визначеного у видаткових накладних (та з урахуванням накладних на повернення товару).

Так, як вказує позивач, на виконання умов договору ТОВ Сена Плюс у період з 05.10.2021 по 19.11.2021 було передано у власність ТОВ Авангард-Опт товар на загальну суму 4 560 706,62 грн. відповідно до видаткових накладних: № 26 від 05.10.2021 на суму 2735458,50 грн.; № 60 від 05.10.2021 на суму 410073,90 грн.; №27 від 05.10.2021 на суму 41507,70 грн.; № 28 від 05.10.2021 на суму 57948,18 грн.; № 29 від 05.10.2021 на суму 49707,84 грн.; № 30 від 05.10.2021 на суму 46 406,70 грн.; № 31 від 05.10.2021 на суму 44 571,12 грн.; № № 32 від 05.10.2021 на суму 46642,98 грн.; № 33 від 05.10.2021 на суму 48 077,70 грн.; № 34 від 05.10.2021 на суму 41644,56 грн.; № 35 від 05.10.2021 на суму 43540,80 грн.; № 36 від 05.10.2021 на суму 38052,12 грн.; № 37 від 05.10.2021 на суму 41409,48 грн.; № 38 від 05.10.2021 на суму 41715,66 грн.; № 39 від 05.10.2021 на суму 34435,38 грн.; № 40 від 05.10.2021 на суму 42279,54 грн.; № 41 від 05.10.2021 на суму 36005,82 грн.; № 42 від 05.10.2021 на суму 31257,96 грн.; № 43 від 05.10.2021 на суму 17449,26 грн.; № 44 від 05.10.2021 на суму 33544,86 грн.; № 45 від 05.10.2021 на суму 23775,54 грн.; № 46 від 05.10.2021 на суму 18014,58 грн.; № 47 від 05.10.2021 на суму 21379,80 грн.; № 48 від 05.10.2021 на суму 16547,38 грн.; № 49 від 05.10.2021 на суму 16361,10 грн.; № 50 від 05.10.2021 на суму 13954,74 грн.; № 51 від 05.10.2021 на суму 12382,20 грн.; № 52 від 05.10.2021 на суму 11041,08 грн., № 53 від 05.10.2021 на суму 24806,54 грн.; № 54 від 05.10.2021 на суму 7994,10 грн.; № 55 від 05.10.2021 на суму 5523,24 грн.; № 56 від 05.10.2021 на суму 6723,42 грн.; № 57 від 05.10.2021 на суму 6087,54 грн.; № 58 від 01.11.2021 на суму 37749,20 грн.; № 59 від 01.11.2021 на суму 44052,60 грн.; № 96 від 19.11.2021 на суму 132058,20 грн.; № 97 від 19.11.2021 на суму 10314,60 грн; № 98 від 19.11.2021 на суму 14098,50 грн.; № 99 від 19.11.2021 на суму 15114,18 грн.; № 100 від 19.11.2021 на суму 15305,46 грн.; № 101 від 19.11.2021 на суму 15434,10 грн.; № 102 від 19.11.2021 на суму 14669,22 грн.; № 103 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 104 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 105 від 19.11.2021 на суму 13626,90 грн.; № 106 від 19.11.2021 на суму 14517,30 грн.; № 107 від 19.11.2021 на суму 13214,70 грн.; № 108 від 19.11.2021 на суму 11287,86 грн.; № 109 від 19.11.2021 на суму 12168,78 грн.; № 110 від 19.11.2021 на суму 12437,04 грн.; № 111 від 19.11.2021 на суму 7856,94 грн.; № 112 від 19.11.2021 на суму 7134,00 грн.; № 113 від 19.11.2021 на суму 7110,42 грн.; № 114 від 19.11.2021 на суму 6649,80 грн.; № 115 від 19.11.2021 на суму 6008,40 грн.; № 116 від 19.11.2021 на суму 6204,60 грн.; № 117 від 19.11.2021 на суму 6688,80 грн.; № 118 від 19.11.2021 на суму 1538,88 грн.; № 119 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 120 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 121 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 122 від 19.11.2021 на суму 1655,46 грн.; № 123 від 19.11.2021 на суму 1557,36 грн.; № 124 від 19.11.2021 на суму 1246,32 грн.; № 125 від 19.11.2021 на суму 1040,70 грн.; № 126 від 19.11.2021 на суму 1014,54 грн.; № 127 від 19.11.2021 на суму 929,40 грн.; № 128 від 19.11.2021 на суму 10878,30 грн.; № 129 від 19.11.2021 на суму 10266,60 грн. Натомість, за ствердженнями позивача, відповідачем на користь позивача було сплачено за товар лише суму в розмірі 1 380 000,00 грн., з огляду на що у відповідача існує заборгованість за поставлений товару в розмірі 3 180 706,62 грн., що заявлена до стягнення.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір поставки № 189 є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

За положеннями ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно зі ст. 689 ЦК покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до умов розділу 2 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP -склад покупця у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс (в редакції 2010 року) за рахунок та транспортом постачальника.

Преамбула умов DDP Міжнародних правил тлумаченню Термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року (поставка з оплатою мита) встановлює наступне: термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець надасть товар, який пройшов митне очищення імпорту та без розвантаження з прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення.

Термін DDP"поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Отже, за вказаними умовами позивач, як постачальник, зобов`язався доставити товар на вказаний відповідачем склад.

Як з`ясовано судом, позивачем 05.10.2021, 01.11.2021, 19.11.2021 було поставлено на склад ТОВ «Авангард-Опт» (адреса: Херсонська область, м. Херсон, вул. Кольцова, буд. 57) товар (прикраси для ялинок і т.п.) на загальну суму 4 560 706,62 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: № 26 від 05.10.2021 на суму 2735458,50 грн.; № 60 від 05.10.2021 на суму 410073,90 грн.; №27 від 05.10.2021 на суму 41507,70 грн.; № 28 від 05.10.2021 на суму 57948,18 грн.; № 29 від 05.10.2021 на суму 49707,84 грн.; № 30 від 05.10.2021 на суму 46 406,70 грн.; № 31 від 05.10.2021 на суму 44 571,12 грн.; № № 32 від 05.10.2021 на суму 46642,98 грн.; № 33 від 05.10.2021 на суму 48 077,70 грн.; № 34 від 05.10.2021 на суму 41644,56 грн.; № 35 від 05.10.2021 на суму 43540,80 грн.; № 36 від 05.10.2021 на суму 38052,12 грн.; № 37 від 05.10.2021 на суму 41409,48 грн.; № 38 від 05.10.2021 на суму 41715,66 грн.; № 39 від 05.10.2021 на суму 34435,38 грн.; № 40 від 05.10.2021 на суму 42279,54 грн.; № 41 від 05.10.2021 на суму 36005,82 грн.; № 42 від 05.10.2021 на суму 31257,96 грн.; № 43 від 05.10.2021 на суму 17449,26 грн.; № 44 від 05.10.2021 на суму 33544,86 грн.; № 45 від 05.10.2021 на суму 23775,54 грн.; № 46 від 05.10.2021 на суму 18014,58 грн.; № 47 від 05.10.2021 на суму 21379,80 грн.; № 48 від 05.10.2021 на суму 16547,38 грн.; № 49 від 05.10.2021 на суму 16361,10 грн.; № 50 від 05.10.2021 на суму 13954,74 грн.; № 51 від 05.10.2021 на суму 12382,20 грн.; № 52 від 05.10.2021 на суму 11041,08 грн., № 53 від 05.10.2021 на суму 24806,64 грн.; № 54 від 05.10.2021 на суму 7994,10 грн.; № 55 від 05.10.2021 на суму 5523,24 грн.; № 56 від 05.10.2021 на суму 6723,42 грн.; № 57 від 05.10.2021 на суму 6087,54 грн.; № 58 від 01.11.2021 на суму 37749,20 грн.; № 59 від 01.11.2021 на суму 44052,60 грн.; № 96 від 19.11.2021 на суму 132058,20 грн.; № 97 від 19.11.2021 на суму 10314,60 грн; № 98 від 19.11.2021 на суму 14098,50 грн.; № 99 від 19.11.2021 на суму 15114,18 грн.; № 100 від 19.11.2021 на суму 15305,46 грн.; № 101 від 19.11.2021 на суму 15434,10 грн.; № 102 від 19.11.2021 на суму 14669,22 грн.; № 103 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 104 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 105 від 19.11.2021 на суму 13626,90 грн.; № 106 від 19.11.2021 на суму 14517,30 грн.; № 107 від 19.11.2021 на суму 13214,70 грн.; № 108 від 19.11.2021 на суму 11287,86 грн.; № 109 від 19.11.2021 на суму 12168,78 грн.; № 110 від 19.11.2021 на суму 12437,04 грн.; № 111 від 19.11.2021 на суму 7856,94 грн.; № 112 від 19.11.2021 на суму 7134,00 грн.; № 113 від 19.11.2021 на суму 7110,42 грн.; № 114 від 19.11.2021 на суму 6649,80 грн.; № 115 від 19.11.2021 на суму 6008,40 грн.; № 116 від 19.11.2021 на суму 6204,60 грн.; № 117 від 19.11.2021 на суму 6688,80 грн.; № 118 від 19.11.2021 на суму 1538,88 грн.; № 119 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 120 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 121 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 122 від 19.11.2021 на суму 1655,46 грн.; № 123 від 19.11.2021 на суму 1557,36 грн.; № 124 від 19.11.2021 на суму 1246,32 грн.; № 125 від 19.11.2021 на суму 1040,70 грн.; № 126 від 19.11.2021 на суму 1014,54 грн.; № 127 від 19.11.2021 на суму 929,40 грн.; № 128 від 19.11.2021 на суму 10878,30 грн.; № 129 від 19.11.2021 на суму 10266,60 грн., копії та деякі оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Факт транспортування позивачем вказаного товару підтверджується також наявними в матеріалах справи засвідченими копіями товарно-транспортних накладних № Р26 від 05.10.2021 на суму 2735458,50 грн.; № P60 від 05.10.2021 на суму 410073,90 грн.; № P27 від 05.10.2021 (на вантаж згідно накладних № 27-59 від 05.10.2021); № Р96 від 19.11.2021 на суму 132058,20 грн. (вантаж згідно видаткової накладної № 96 від 19.11.2021); № Р97 від 19.11.2021 (на вантаж згідно накладних № 97-129 від 19.11.2021).

При цьому, як свідчать матеріали справи, поставлений позивачем товар 05.10.2021 на суму 406 6321,92 грн. було отримано покупцем директором ТОВ «Авангард-Опт» Пілігрімовою В.М. без зауважень, що вбачається з підпису вказаної особи на вказаних вище видаткових накладних.

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, додані позивачем до позовної заяви оригінали видаткових накладних № 58 від 01.11.2021, № 97 від 19.11.2021, № 98 від 19.11.2021, № 99 від 19.11.2021, № 100 від 19.11.2021, № 101 від 19.11.2021, № 102 від 19.11.2021, № 103 від 19.11.2021, № 104 від 19.11.2021, № 105 від 19.11.2021, № 106 від 19.11.2021, № 109 від 19.11.2021, № 110 від 19.11.2021, № 111 від 19.11.2021, № 113 від 19.11.2021, № 116 від 19.11.2021, № 126 від 19.11.2021, № 127 від 19.11.2021, № 128 від 19.11.2021, № 129 від 19.11.2021 не містять підпису уповноваженої особи та печатки з боку ТОВ «Авангард-Опт» стосовно отримання товару.

Як вказує позивач, оскільки відповідач на підставі укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованої поставки товару №515 від 14.06.2021 організовував подальшу централізовану поставку товару, отриманого від позивача за договором поставки №189 від 14.06.2021 товару, до мереж магазинів покупців, інших місць продажу, потенційним покупцям товару, а також здійснював підготовку та перевірку супроводжувальних транспортних документів, необхідних для централізованої доставки товару до мереж магазинів покупців інших місць продажу, потенційним покупцям товару, - відповідно оформлення видаткових накладних відповідачем здійснювалось не в момент отримання товару, а після здійснення перевірки товару. У зв`язку наведеними обставинами у позивача відсутні екземпляри видаткових накладних: № 58 від 01.11.2021, № 97 від 19.11.2021, № 98 від 19.11.2021, № 99 від 19.11.2021, № 100 від 19.11.2021, № 101 від 19.11.2021, № 102 від 19.11.2021, № 103 від 19.11.2021, № 104 від 19.11.2021, № 105 від 19.11.2021, № 106 від 19.11.2021, № 109 від 19.11.2021, № 110 від 19.11.2021, № 111 від 19.11.2021, № 113 від 19.11.2021, № 116 від 19.11.2021, № 126 від 19.11.2021, № 127 від 19.11.2021, № 128 від 19.11.2021 та № 129 від 19.11.2021, з підписом уповноваженої особи та печатки з боку ТОВ «Авангард - ОПТ», оскільки останнім дані накладні не були повернуті позивачу.

Поряд з цим, позивачем додано до позову копії податкових накладних, оформлених за фактом поставки ТОВ «Авангард - ОПТ» товару в межах договору поставки №189 від 14.06.2021 з відповідними квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН, а саме: № 30 від 05.10.2021; №31 від 05.10.2021; №32 від 05.10.2021; № 33 від 05.10.2021; №35 від 05.10.2021; № 36 від 05.10.2021; №37 від 05.10.2021; №38 від 05.10.2021; № 34 від 05.10.2021; № 39 від 05.10.2021; № 40 від 05.10.2021; № 41 від 05.10.2021; № 42 від 05.10.2021; № 43 від 05.10.2021; № 44 від 05.10.2021; № 45 від 05.10.2021; № 46 від 05.10.2021; № 47 від 05.10.2021; № 48 від 05.10.2021; № 49 від 05.10.2021; № 50 від 05.10.2021; № 51 від 05.10.2021; № 52 від 05.10.2021; № 53 від 05.10.2021; № 54 від 05.10.2021; № 55 від 05.10.2021; № 56 від 05.10.2021; № 61 від 05.10.2021; № 62 від 05.10.2021; № 57 від 05.10.2021; № 58 від 05.10.2021; № 59 від 05.10.2021; № 60 від 05.10.2021; № 101 від 01.11.2021; № 102 від 01.11.2021; № 106 від 19.11.2021; № 107 від 19.11.2021; № 108 від 19.11.2021; № 109 від 19.11.2021; № 110 від 19.11.2021; № 111 від 19.11.2021; № 112 від 19.11.2021; № 113 від 19.11.2021; № 114 від 19.11.2021; № 115 від 19.11.2021; № 116 від 19.11.2021; № 117 від 19.11.2021; № 118 від 19.11.2021; № 119 від 19.11.2021; № 120 від 19.11.2021; № 121 від 19.11.2021; № 122 від 19.11.2021; № 124 від 19.11.2021; № 125 від 19.11.2021; № 126 від 19.11.2021; № 127 від 19.11.2021; № 128 від 19.11.2021; № 129 від 19.11.2021; № 130 від 19.11.2021; № 131 від 19.11.2021; № 132 від 19.11.2021; № 133 від 19.11.2021; № 134 від 19.11.2021; № 135 від 19.11.2021; № 136 від 19.11.2021; № 137 від 19.11.2021; № 138 від 19.11.2021; № 139 від 19.11.2021; № 140 від 19.11.2021.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

У такому випадку, дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання товару на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму. Відповідна позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

В даній справі, як з`ясовано судом, позивач, як постачальник товару, здійснив дії щодо реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі, тим самим відобразив здійснення господарських операцій за спірним договором поставки у податковому обліку.

Наразі слід зазначити, що згідно листа Головного управління ДПС в Одеській області від 09.01.2024 № 374/5/15-32-04-06-05, наданого у відповідь на вимогу ухвали суду стосовно правовідносин між ТОВ «Сена Плюс» і ТОВ Авангард-Опт (вх. № 892/24), вбачається, що ТОВ Авангард-Опт задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року у складі податкового кредиту операції з придбання товарів/послуг у ТОВ «Сена Плюс» (код ЄДРПОУ 43129344), а саме: обсяг постачання (без ПДВ) в сумі 411 987,25 грн. та суму ПДВ за основною ставкою у розмірі 82 397,45 грн. Тобто, виходячи з наданої ГУ ДПС в Одеській області, ТОВ Авангард-Опт було відображено у своєму податковому обліку сума поставленого ТОВ «Сена Плюс» товару у листопаді 2021 року на загальну суму 494 384,70 грн. (411 987,25 грн. + 82 397,45 грн. ПДВ), що відповідає вартості товару по видатковим накладним за листопад 2021 року, а саме: № 58 від 01.11.2021 на суму 37749,20 грн.; № 59 від 01.11.2021 на суму 44052,60 грн.; № 96 від 19.11.2021 на суму 132058,20 грн.; № 97 від 19.11.2021 на суму 10314,60 грн; № 98 від 19.11.2021 на суму 14098,50 грн.; № 99 від 19.11.2021 на суму 15114,18 грн.; № 100 від 19.11.2021 на суму 15305,46 грн.; № 101 від 19.11.2021 на суму 15434,10 грн.; № 102 від 19.11.2021 на суму 14669,22 грн.; № 103 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 104 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 105 від 19.11.2021 на суму 13626,90 грн.; № 106 від 19.11.2021 на суму 14517,30 грн.; № 107 від 19.11.2021 на суму 13214,70 грн.; № 108 від 19.11.2021 на суму 11287,86 грн.; № 109 від 19.11.2021 на суму 12168,78 грн.; № 110 від 19.11.2021 на суму 12437,04 грн.; № 111 від 19.11.2021 на суму 7856,94 грн.; № 112 від 19.11.2021 на суму 7134,00 грн.; № 113 від 19.11.2021 на суму 7110,42 грн.; № 114 від 19.11.2021 на суму 6649,80 грн.; № 115 від 19.11.2021 на суму 6008,40 грн.; № 116 від 19.11.2021 на суму 6204,60 грн.; № 117 від 19.11.2021 на суму 6688,80 грн.; № 118 від 19.11.2021 на суму 1538,88 грн.; № 119 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 120 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 121 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 122 від 19.11.2021 на суму 1655,46 грн.; № 123 від 19.11.2021 на суму 1557,36 грн.; № 124 від 19.11.2021 на суму 1246,32 грн.; № 125 від 19.11.2021 на суму 1040,70 грн.; № 126 від 19.11.2021 на суму 1014,54 грн.; № 127 від 19.11.2021 на суму 929,40 грн.; № 128 від 19.11.2021 на суму 10878,30 грн.; № 129 від 19.11.2021 на суму 10266,60 грн.

З огляду на вказане, суд вважає, що відсутність підпису уповноваженої особи відповідача та печатки товариства на видаткових накладних № 58 від 01.11.2021, № 97 від 19.11.2021, № 98 від 19.11.2021, № 99 від 19.11.2021, № 100 від 19.11.2021, № 101 від 19.11.2021, № 102 від 19.11.2021, № 103 від 19.11.2021, № 104 від 19.11.2021, № 105 від 19.11.2021, № 106 від 19.11.2021, № 109 від 19.11.2021, № 110 від 19.11.2021, № 111 від 19.11.2021, № 113 від 19.11.2021, № 116 від 19.11.2021, № 126 від 19.11.2021, № 127 від 19.11.2021, № 128 від 19.11.2021 та № 129 від 19.11.2021 не спростовує факту поставки позивачем товару за цими накладними, тим більш відповідач, відображавши у своєму бухгалтерському і податковому обліку господарські операції за вказаними накладними (що вбачається з листа Головного управління ДПС в Одеській області), тим самим визнав факт такої поставки товару.

Отже, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за спірним договором щодо поставки товару згідно вищевказаних видаткових накладних за листопад 2021 року на загальну суму 494 384,70 грн.

Таким чином, загальна сума поставленого товару позивачем товару в межах спірного договору № 189 від 14.06.2021 становить 4 560 706,62 грн. (4 066 321,92 грн. за жовтень + 494 384,70 грн. за листопад).

Наразі судом до уваги не приймаються заперечення відповідача щодо факту поставки товару саме за спірним договором поставки № 189, з огляду на зазначення у видаткових накладних, як підстави - договір № 515 від 14.06.2021. Адже, враховуючи предмет договору про надання послуг з централізованої поставки товару № 515, будь-які поставки товару в межах цього договору не могли мати місце. Тому зазначення у видаткових накладних номеру договору 515, а не дійсного - 189, не свідчить про невиконання позивачем спірного договору. Тим більш, як свідчать матеріали справи, відповідач при здійсненні часткових оплат в призначенні платежу вказував саме договір № 189 від 14.06.2021.

Так, як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок по рахунку позивача в АТ «Таскомбанк» за період з 10.11.2021 до 22.02.2022 та наданих відповідачем копій платіжних інструкцій за період з 09.11.2021 по 22.02.2022, за поставлений позивачем за вищевказаними видатковими накладними по договору № 189 відповідач сплатив всього 1 380 000,00 грн. згідно платіжних інструкцій: № 1502 від 09.11.2021 на суму 2000,00 грн., № 147 від 16.11.2021 на суму 10000,00 грн., № 127 від 23.11.2021 на суму 8000,00 грн., № 29 від 30.11.2021 на суму 50000,00 грн., № 135 від 07.12.2021 на суму 35000,00 грн., № 69 від 14.12.2021 на суму 75000,00 грн., № 23 від 21.12.2021 на суму 65000,00 грн., № 4 від 12.01.2022 на суму 500000,00 грн., № 2826 від 18.01.2022 на суму 150000,00 грн., № 2878 від 24.01.2022 на суму 90000,00 грн., № 6 від 02.02.2022 на суму 175000,00 грн., № 7 від 09.02.2022 на суму 100000,00 грн., № 15 від 16.02.2022 на суму 70000,00 грн., № 20 від 22.02.2022 на суму 50000,00 грн. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

З наведеного випливає, що відповідачем частково сплачено товар в сумі 1 380 000,00 грн. по видатковій накладній № 26 від 05.10.2021 на суму 2 735 458,50 грн.

Відтак, несплаченим залишився товар на суму 1 355 458,50 грн. по видатковій накладній № 26 від 05.10.2021 (2 735 458,50 грн. 1 380 000,00 грн.), а також по всім іншим спірним видатковим накладним, у т.ч.:

- від 05.10.2021 на суму 1330863,42 грн. (№ 60 від 05.10.2021 на суму 410073,90 грн.; №27 від 05.10.2021 на суму 41507,70 грн.; № 28 від 05.10.2021 на суму 57948,18 грн.; № 29 від 05.10.2021 на суму 49707,84 грн.; № 30 від 05.10.2021 на суму 46 406,70 грн.; № 31 від 05.10.2021 на суму 44 571,12 грн.; № № 32 від 05.10.2021 на суму 46642,98 грн.; № 33 від 05.10.2021 на суму 48 077,70 грн.; № 34 від 05.10.2021 на суму 41644,56 грн.; № 35 від 05.10.2021 на суму 43540,80 грн.; № 36 від 05.10.2021 на суму 38052,12 грн.; № 37 від 05.10.2021 на суму 41409,48 грн.; № 38 від 05.10.2021 на суму 41715,66 грн.; № 39 від 05.10.2021 на суму 34435,38 грн.; № 40 від 05.10.2021 на суму 42279,54 грн.; № 41 від 05.10.2021 на суму 36005,82 грн.; № 42 від 05.10.2021 на суму 31257,96 грн.; № 43 від 05.10.2021 на суму 17449,26 грн.; № 44 від 05.10.2021 на суму 33544,86 грн.; № 45 від 05.10.2021 на суму 23775,54 грн.; № 46 від 05.10.2021 на суму 18014,58 грн.; № 47 від 05.10.2021 на суму 21379,80 грн.; № 48 від 05.10.2021 на суму 16547,38 грн.; № 49 від 05.10.2021 на суму 16361,10 грн.; № 50 від 05.10.2021 на суму 13954,74 грн.; № 51 від 05.10.2021 на суму 12382,20 грн.; № 52 від 05.10.2021 на суму 11041,08 грн., № 53 від 05.10.2021 на суму 24806,64 грн.; № 54 від 05.10.2021 на суму 7994,10 грн.; № 55 від 05.10.2021 на суму 5523,24 грн.; № 56 від 05.10.2021 на суму 6723,42 грн.; № 57 від 05.10.2021 на суму 6087,54 грн.);

- від 01.11.2021 № 58 на суму 37749,20 грн. та № 59 на суму 44052,60 грн., всього 81801,80 грн.;

- від 19.11.2021 на загальну суму 412582,90 грн. (№ 96 від 19.11.2021 на суму 132058,20 грн.; № 97 від 19.11.2021 на суму 10314,60 грн; № 98 від 19.11.2021 на суму 14098,50 грн.; № 99 від 19.11.2021 на суму 15114,18 грн.; № 100 від 19.11.2021 на суму 15305,46 грн.; № 101 від 19.11.2021 на суму 15434,10 грн.; № 102 від 19.11.2021 на суму 14669,22 грн.; № 103 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 104 від 19.11.2021 на суму 13960,80 грн.; № 105 від 19.11.2021 на суму 13626,90 грн.; № 106 від 19.11.2021 на суму 14517,30 грн.; № 107 від 19.11.2021 на суму 13214,70 грн.; № 108 від 19.11.2021 на суму 11287,86 грн.; № 109 від 19.11.2021 на суму 12168,78 грн.; № 110 від 19.11.2021 на суму 12437,04 грн.; № 111 від 19.11.2021 на суму 7856,94 грн.; № 112 від 19.11.2021 на суму 7134,00 грн.; № 113 від 19.11.2021 на суму 7110,42 грн.; № 114 від 19.11.2021 на суму 6649,80 грн.; № 115 від 19.11.2021 на суму 6008,40 грн.; № 116 від 19.11.2021 на суму 6204,60 грн.; № 117 від 19.11.2021 на суму 6688,80 грн.; № 118 від 19.11.2021 на суму 1538,88 грн.; № 119 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 120 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 121 від 19.11.2021 на суму 1694,70 грн.; № 122 від 19.11.2021 на суму 1655,46 грн.; № 123 від 19.11.2021 на суму 1557,36 грн.; № 124 від 19.11.2021 на суму 1246,32 грн.; № 125 від 19.11.2021 на суму 1040,70 грн.; № 126 від 19.11.2021 на суму 1014,54 грн.; № 127 від 19.11.2021 на суму 929,40 грн.; № 128 від 19.11.2021 на суму 10878,30 грн.; № 129 від 19.11.2021 на суму 10266,60 грн.).

Таким чином, з наведеного випливає, що заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором складає 3 180 706,62 грн. (4 560 706,62 грн. 1 380 000,00 грн.).

Водночас, відповідачем не заперечується факт отримання від позивача товару на суму 4 560 706,62 грн. за вищевказаними видатковими накладними за жовтень і листопад 2021 року, а також розмір несплаченого товару за вищенаведеними видатковими накладними в сумі 3 180 706,62 грн. Однак, відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позов стверджує, що поставлений позивачем товар за спірними видатковими накладними є нереалізованим, тому зобов`язання відповідача по оплаті за реалізований товар ,згідно пункту 7.3 договору поставки, - ще не наступили, оскільки не було факту реалізації товару. Також, відповідач -з посиланням п. 10.1-.10.3 договору - вважає, що обставини введення в Україні воєнного стану відстрочують строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором на час дії вказаного стану.

Щодо строку оплати вказаного товару суд зауважує про таке.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В свою чергу, отримання покупцем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

За умовами п.7.3 договору відповідач зобов`язався сплачувати реалізований ним товар щотижня.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу (відповідна позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18 (пункти 8.20-8.21)).

Сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення (відповідна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18 (пункт 8.33)).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями частин другої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Так, сторонами по справі у спірному договорі встановлено обов`язок покупця (відповідача) здійснити оплату реалізованого товару щотижня. Тобто, в даному випадку оплата товару пов`язана з настанням події (реалізація відповідачем товару), що залежить від волі відповідача.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України, зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.04.2023 у справі № 916/1349/21, вказану норму (абз. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК) необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку з загальними положеннями частини другої статті 251, частини другої статті 252 ЦК України, які визначають, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Те, що при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання, вказувала також об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися.

За змістом норми частини першої статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з частиною другою статті 251, частиною другою статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.

В даному випадку, застосування норми частини першої статті 530 ЦК України до встановлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що у договорі поставки № 189 термін виконання відповідачем обов`язку по оплаті не встановлений, оскільки здійснення оплати обумовлено реалізацією товару, тобто вчиненням певних дій, що з огляду на обставини справи не є подією, яка неминуче має настати.

Отже, у розмінні статті 530 ЦК України термін виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару не був встановлений у спірному договорі поставки № 189.

Наразі, суд вважає безпідставними доводи відповідача - в обґрунтування своїх заперечень на позов - про те, що зобов`язання відповідача по оплаті за реалізований товар згідно пункту 7.3 договору поставки ще не наступили, оскільки не було факту реалізації товару. Вказані положення п.7.3 договору стосовно того, що покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня, не створює підстав вважати, що обов`язковою умовою оплати отриманого товару є його реалізація відповідачем.

Адже, спірний договір поставки, який відноситься до договору купівлі-продажу, є взаємно зобов`язуючим, тобто кожна сторона має права та обов`язки. Те, що в договорі передбачено оплата реалізованого товару (обставина, що зумовлює виникнення у покупця обов`язку здійснити оплату), а звіт про реалізацію товару надається покупцем на вимогу постачальника, що є його правом, не свідчить про те, що визначена сторонами умова оплати товару (подія) залежить від настання певних обставин за наявності волі зобов`язаної сторони, але не містить такої ознаки, як неминучість її настання.

Також суд вважає, що не погоджена сторонами умова про оплату й строком виконання зобов`язання, який визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами за положеннями ч. 1 ст. 252 ЦК України.

З огляду на викладене та обставини справи (тривалі відносини між сторонами, подальша поведінка сторін після введення в Україні воєнного стану, зокрема: подальша поставка товару і здійснення оплати відповідачем), суд вважає, що у спірних правовідносинах кредитор має право вимагати виконання зобов`язання у будь-який час за правилами частини другої статті 530 ЦК України, а боржник повинен був виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.04.2023 у справі № 916/1349/21 вказано, що домовленість сторін про врегулювання своїх відносин у спосіб, який не дає змоги визначити цей строк у значенні цих понять, що наведено у статтях 251, 252 ЦК України, не матиме наслідком недійсності відповідної частини договору, оскільки у такому разі слід виходити з того, що сторони не використали можливість визначити строк (термін) на власний розсуд, а відповідна умова є непогодженою. Тому у спірних правовідносинах застосовуються загальні положення статті 530 ЦК України, що встановлює строк (термін) виконання зобов`язання у випадках, коли його не встановлено договором, з урахуванням вимог інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Обираючи варіант реалізації розсуду суду, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі N 910/12876/19 (пункт 7.11)). Тлумачення змісту договору не може бути таким, що призводитиме до неможливості виконання договірного зобов`язання взагалі і ніколи (постанова Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі N 740/2904/17 (провадження N 61-15352св20), від 12 січня 2022 року N 754/4475/19 (провадження N 61-5491св21)).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на те, що положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України не визначено форму пред`явлення вимоги кредитором, відповідно останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/19, яка судом враховується згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Так, в даному випадку, відповідач повинен був здійснити оплату за отриманий товар за видатковими накладними на суму, що заявлена до стягнення, у семиденний строк з дня отримання від позивача копії позовної заяви.

Проте, як встановлено судом, відповідач не здійснив оплату товару за видатковими накладними на стягувану суму, що є предметом спору.

Між тим, невиконання відповідачем обов`язку по оплаті товару є порушенням прийнятого на себе зобов`язання.

Наразі, судом до уваги не приймаються посилання відповідача на наявність підстав для затримку оплати згідно п. 8.4 договору у зв`язку з невірно складеними позивачем товаросупровідними документами на товар. Так, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що він відмовлявся приймати товар за невірно складеними товаросупровідними документами, натомість, відповідач не заперечує факт отримання товару згідно доданих до позовної заяви видаткових накладних та здійснення часткової оплати, також доказів заявлення вимоги відповідачем щодо передачі виправлених супровідних документів до суду не було надано, тим більш відповідач не відмовився від договору та не повернув товар позивачу.

Також, судом критично оцінюються доводи відповідача з посиланням на п. 10.1-.10.3 договору про те, обставини введення в Україні воєнного стану відстрочують строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором на час дії вказаного стану.

Так, в п. 10.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по даному договору, якщо це невиконання виявилось наслідком обставин непереборної сили, яка сторона не може передбачити або запобігти (пожежа, затоплення, бастування, терористичний акт та інші обставини, які знаходяться поза контролем сторін, що перешкоджають виконанню зобов`язань по даному договору), які з`явились після укладення даного договору.

В п. 10.2 договору передбачено, що у випадку настання обставин, передбачених п.10.1, строк виконання стороною своїх зобов`язань по даному договору переноситься відповідно часу, на протязі якого діють ці обставини та їх наслідки. У випадку якщо форс-мажорні обставини настали і діють більше ніж 6 (шість) місяць, будь-яка зі сторін має право у односторонньому порядку розірвати даний договір.

Згідно п. 10.3 договору достатнім підтвердженням настання форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати регіону фактичного місцезнаходження відповідної сторони.

Щодо обставин форс-мажору, судом враховано, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України N 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64 "Про введення воєнного стану в Україні").

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист N 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований "Всім кого це стосується", згідно якого на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" , Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч. 1).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2).

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

Також, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.01.2022 у справі N 904/3886/21, який зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 в справі N 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 N 75 (у редакції наказу Мінреінтеграції від 28.04.2022 N 80) року було затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого увійшла й Херсонська міська територіальна громада (станом на квітень 2022 року).

Згідно розділу ІІ Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 „Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією Херсонська міська територіальна громада перебувала в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022. Також в розділі І вказаного Наказу № 309 визначено території, на яких ведуться (велися) бойові дії, серед яких значиться Херсонська міська територіальна громада як територія, на якій ведуться бойові дії з 11.11.2022 і до теперішнього часу.

Між тим, слід зазначити, що заявлена до стягнення сума заборгованості це сума за товар, поставлений ще у жовтні і листопаді 2021 року, тобто зобов`язання відповідача з оплати вказаного товару по договору виникло до настання вказаних обставин, на які відповідач посилається як на форс-мажор. При цьому, відповідачем не доведено неможливість виконання зобов`язання з оплати товару на протязі року до настання вказаних обставин, на які відповідач посилається, як на форс-мажор, а також вже після звернення позивача до відповідача з позовними вимогами про сплату заборгованості.

В даному випадку, суд вважає, що ті обставини, що за поставлений позивачем товар у жовтні і листопаді 2021 року граничний термін оплати припав на момент пред`явлення позивачем вимоги про оплату у вересні 2023 року, не обумовлює відстрочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати товару, і останнім не доведено, що обставини форс-мажору, на які зроблено посилання, унеможливили виконання зобов`язань перед позивачем за спірним договором на протязі майже 2 років, починаючи з жовтня 2021 року.

Так, з огляду на вказані положення договору, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування положень про форс-мажорні обставини у даному випадку задля відстрочення відповідачу строку виконання зобов`язань з оплати товару за спірним договором.

При цьому, судом критично оцінюються посилання відповідача на те, що у останнього не було можливості повернути товар або сплатити його вартість під час перебування міста Херсон в окупації. Адже, умови п. 3.7 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) визначають, що у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 90 днів з моменту початку сезону продажів даних видів продукції, покупець має право повернути його або залишити вказаний товар на місцях реалізації (або складі) для збереження до настання наступного сезону реалізації даних видів товарів; у разі повернення товару постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги прийняти цей товар. Так, у вказаному випаду суд вважає, що право на повернення товару відповідач мав реалізувати одразу після спливу вказаних 90 днів, а не через необмежений час, як помилково вважає відповідач. До того ж доказів звернення відповідача до позивача з письмовою вимогою стосовно повернення товару, як це передбачено п. 3.7 договору, матеріали справи не містять.

Отже, невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем вартості поставленого товару), згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 180 706,62 грн. за укладеним договором поставки № 189 від 14.06.2021, що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, решті доводам учасників справи суд не вбачає підстав надавати оцінку, оскільки вони не впливають на вищенаведені висновки суду про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення суми заборгованості.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сена Плюс, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 3 180 706,62 грн. заборгованості.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сена Плюс задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард - Опт (65482, Одеська область, Одеський район, місто Южне, вул. Іванова, буд. 9, код ЄДРПОУ 43331493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сена Плюс (78665, Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути, вул. Тиха, буд. 22, код ЄДРПОУ 43129344) 3180706 (три мільйона сто вісімдесят тисяч сімсот шість) грн. 62 коп. основної заборгованості, 47710 (сорок сім тисяч сімсот десять) грн. 60 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2024 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення17.01.2024
Оприлюднено01.02.2024
Номер документу116638146
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —916/4146/23

Ухвала від 19.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 20.02.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Рішення від 17.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 15.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 15.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 22.12.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 20.12.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 08.12.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 23.11.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 15.11.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні