Рішення

від 30.01.2024 по справі 307/217/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/217/24

Провадження № 2-а/307/2/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 січня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Львівській області, треті особи: Золочівський РВП ГУНП в Львівській області та поліцейський Яремчук Ярослав Васильович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

І. Виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного управління Національної поліції в Львівській області, треті особи: Золочівський РВП ГУНП в Львівській області та поліцейський Яремчук Ярослав Васильович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1231799 від 12 січня 2024 року, він визнаний винним в тому, що 12 січня 2024 року, о 22 год. 29 хв., в м. Броди, по вул. І. Франка, 18, Львівської області, керуючи автомобілем "Renault Master", номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3. "В`їзд вантажних транспортних засобів заборонено", чим порушив п.п. "в" п. 8.4. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), у зв`язку із чим на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що п. 3.3 ПДР України визначено, що забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знаку не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знаку, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. Однак, він керував автомобілем "Renault Master", номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу має повну масу 3500 кг., а без навантаження 2580 кг. Поліцейським не долучено жодного доказу, що автомобіль на момент зупинки мав масу, яка перевищувала 3,5 т. Крім того, в оскаржуваній постанові, відсутні посилання на будь-які докази щодо того, чи дійсно він був за кермом автомобіля, чи дійсно саме його зупиняли працівники поліції, а також, не надано доказів, щодо місця розташування знаку, в тому числі чи дійсно знак був установлений на момент руху автомобіля у місці, де була зупинка та зону дії указаного знаку, і що в місці зупинки автомобіля його дія не закінчилась.

Вважає дії інспектора протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не порушував вимог ПДР України.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1231799 від 12 січня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. за порушення ч.1ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1231799 від 12 січня 2024 року, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 12 січня 2024 року, о 22 год. 29 хв., в м. Броди, по вул. І. Франка, 18, Львівської області, керуючи автомобілем "Renault Master", номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3. "В`їзд вантажних транспортних засобів заборонено", чим порушив п.п. "в" п. 8.4. ПДР України, у зв`язку із чим на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль "Renault Master", номерний знак НОМЕР_1 , має повну масу 3 500 кг, а масу без навантаження 2 580 кг.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із п.п. "в" п.8.4. ПДР України дорожні знаки (Додаток 1) поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до п.3.3. Розділу 33 "Дорожні знаки" "Рух вантажних автомобілів заборонено". Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знаку не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знаку, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль "Renault Master", номерний знак НОМЕР_1 , має повну масу 3 500 кг, а масу без навантаження 2 580 кг.

Габаритно-ваговий контроль щодо зазначеного вище транспортного засобу не проводився, відповідні докази зважування в матеріалах справи відсутні. Жодних доказів, на підставі яких поліцейський дійшов висновку про перевищення транспортним засобом ваги у 3,5 тони, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1231799 від 12 січня 2024 року, суду не надано.

Враховуючи, що максимальна маса навантаженого транспортного засобу "Renault Master", номерний знак НОМЕР_1 , становить 3500 кг, а п. 3.3 Розділу 33 ПДР України встановлює обмеження щодо руху автомобілів, маса яких перевищує 3,5 тони, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

У справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішеннясправи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід звернути увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не надано доказів і суду під час розгляду даної справи, позивач вчинення правопорушення заперечує.

Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинене адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на будь-які докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд вважає, що постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджується факт порушення позивачем вимог ПДР України, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251, 252, 280 КУпАП, які свідчать про вчинення позивачем порушень вимог ПДР України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП.

Статтею 286 КАС Українипередбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП підлягає закриттю.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень головного управління Національної поліції в Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, ст. ст. 7, 126, 222, 245, 251, 252, 255, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2, 5-11, 13-15, 72-79, 90, 229, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву- задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1231799 від 12 січня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень головного управління Національної поліції в Львівській області в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.

Рішення може бути оскаржене шляхомподачі апеляційної скарги до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: головне управління Національної поліції в Львівській області, адреса: 79007, Львівська область, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833.

Треті особи: Золочівський РВП УНП у Львівській області, юридична адреса: 80700, Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. М. Шашкевича. 43;

поліцейський Яремчук Ярослав Васильович, адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ніточко В.В.