Рішення

від 30.01.2024 по справі 308/16363/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16363/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Петришина Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Закарпатськоїобласної кредитноїспілки «Бескид»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягненняборгу, -

в с т а н о в и в:

Голова Правління Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» Лукач Людмила Василівна, що діє в інтересах Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту та договором поруки у розмірі 21039,27 грн., а також 2684,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 грудня 2019 між Закарпатською обласною кредитною спілкою «Бескид» (далі ЗОКС «Бескид») та ОСОБА_1 (далі відповідач1) було укладено кредитний договір № 173-19, на підставі якого відповідач отримав кредит на споживчі цілі на загальну суму 26 100,00 гривень із розрахунку 48% річних від суми залишку кредиту строком на 36 місяців до 06 грудня 2022 року, на умовах щомісячного погашення кредиту за встановленим графіком та сплатою відсотків за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором між позивачем і ОСОБА_2 (далі відповідач 2) був укладений договір поруки № 173-19 від 06 грудня 2019, за яким останній зобов`язався перед позивачем солідарно з ОСОБА_1 відповідати за виконання свого обов`язку згідно умов кредитного договору.

Зазначає, що відповідач 1 отримав кошти в розмірі 26100,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 06.12.2019 №763.

10.03.2020 був укладений Додатковий договір №131, згідно якого термін кредитного договору № 173-19 було пролонговано до 10 березня 2025.

За період з 06.12.2019 по 20.09.2023 відповідач здійснив сплати на суму 44827,13 грн., з яких 36553,02 грн. сплачені відсотки за користування кредитом, 8274,41 грн. сплата суми кредиту.

Вважає, що станом на 20.09.2023 відповідач 1 має заборгованість в розмірі 21039,27 грн.:

- 17825,89 грн. заборгованість за кредитом;

- 3213,89 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредиту.

Вказує, що працівники ЗОКС «Бескид» неодноразово повідомляли відповідачів про заборгованість, яка виникла, в телефонному режимі.

08 вересня 2022 було надіслано Лист-претензію №26, №27, в якій просили відповідачів звернутися до ЗОКС «Бескид» для оперативного вирішення ситуації по проблемам кредиту та що в разі непогашення заборгованості буде подано позов до суду.

31.07.2023 надіслано повторно Досудову вимогу №4, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість та попереджав, що в разі непогашення заборгованості буде подано позов до суду. Відповідачі за вказаним кредитним договором належним чином не виконали взяте на себе зобов`язання і на вимогу сплатити заборгованість вони не реагували.

Зазначає, що відповідно до п. 5.4.3 Договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту та сплати відсотків, зокрема, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць.

Акцентує увагу, що відповідно до вимог ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) позивач звертався до відповідачів з листом-претензією №26 та №27 від 08.09.2022 та Досудовою вимогою № 4 від 31.07.2023 про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов кредитного договору, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідача.

Проте відповідачі свої зобов`язання не виконали, заборгованість не погашена, в зв`язку з чим позивач і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

29.01.2024 через канцелярію суду представником позивача подані додаткові пояснення, в яких просив долучити до матеріалів справи карточку позики №173-19 з розшифровкою розрахунку заборгованості щодо договору кредиту, укладеного з ОСОБА_1 , не враховувати в розгляді справи Досудову вимогу №4 від 31.07.2023, так як в ній допущена працівниками ЗОКС «Бескид» помилка в розрахунковій сумі при формуванні документа, підтвердив право позикодавця в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних позикодавцю відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу України. В зв`язку з чим просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 21039,27 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, разом з тим через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач 1 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини не явки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.

Відповідач 2 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , оскільки договір поруки припинив свою дію у зв`язку із закінченням терміну дії, а додаткову угоду про продовження строку дії кредитного договору він не підписував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06 грудня 2019 між ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 173-19 (далі кредитний договір), на підставі якого відповідач отримав кредит на споживчі цілі на загальну суму 26 100,00 гривень із розрахунку 48% річних від суми залишку кредиту строком на 36 місяців до 06 грудня 2022 року, на умовах щомісячного погашення кредиту за встановленим графіком та сплатою відсотків за користування кредитом.

Факт отримання обумовлених кредитним договором грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується копією видаткового касового ордеру № 763 від 06.12.2019.

Як вбачається з кредитного договору відповідач 1 отримав кошти від ЗОКС "Бескид" на умовах строковості, зворотності, цільового використання, забезпеченості та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 48% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.

Пунктом 3.4 кредитного договору визначено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають проценти за користування кредитом, а в другу чергу сума кредиту. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості:

- у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

- у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

- у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до цього договору.

Сторони домовились, що надання і погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з Графіком платежів (п. 3.5 кредитного договору).

Згідно з Графіком розрахунків №173-19 від 06.12.2019, що є додатком №1 до кредитного договору №173-19 від 06.12.2019 встановлена періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а саме встановлена щомісячна сплата позичальником фіксованої суми у розмірі 1381,55 грн., починаючи з 06.01.2020 по 06.12.2022.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору зобов`язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечуються Договором поруки №173-19/А від 06.12.2019, укладений між ОСОБА_3 та ЗОСК «Бескид» та Договором поруки № 173-19/Б від 06.12.2019, укладений між ОСОБА_2 та ЗОКС «Бескид».

До позовної заяви додана копія договору поруки № 173-19 від 06 грудня 2019 (далі договір поруки), який, як зазначає позивач, укладений з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між позивачем і ОСОБА_2 , за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_1 своїх обов`язків за кредитним договором.

Відповідальність поручителя настає у випадку, якщо позичальник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання згідно кредитного договору. Поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов`язаннях позичальника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту та виплату відсотків за його користування (п.п. 3.1 та 3.2 договору поруки).

Судом встановлено, що пунктом 4.1 договору поруки від 06 грудня 2019, передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) позичальником обов`язку за основним договором, що передбачений п.1.1 цього договору, кредитор протягом десятиденного терміну звертається до поручителя в телефонному режимі і повідомляє про виникнення порушення по кредитному договору, а в разі ухиляння від контракту з кредитором, протягом 30 дні звертається з письмовою вимогою до Поручителя про виконання цього обов`язку, де зазначає заборговану суму.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3. договору поруки якщо поручитель протягом 14 днів з дня одержання від кредитора повідомлення не виконає свої зобов`язання, то він відповідає в повному обсязі згідно ст. 553-559 Цивільного Кодексу України; позичальник зобов`язаний до закінчення терміну основного Договору повністю сплатити кредитору суму кредиту та нараховані відсотки, за належну сплату яких поручається поручитель.

10.03.2020 був укладений Додатковий договір №131 (далі додатковий договір), згідно якого термін кредитного договору № 173-19 було пролонговано до 10 березня 2025. Також в додатковому договорі сторони домовились про новий графік погашення кредиту. Як вбачається з копії додаткового договору, зазначений додатковий договір підписали голова правління ЗОКС «Бескид» ОСОБА_4 , позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_3 . Підпису другого поручителя ОСОБА_2 додатковий договір не містить.

За період з 06.12.2019 по 20.09.2023 відповідач здійснив сплати на суму 44827,13 грн., з яких 36553,02 грн. сплачені відсотки за користування кредитом, 8274,41 грн. сплата суми кредиту.

Позивач надав суду розрахунок заборгованості згідно якого станом на 20.09.2023 за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 21039,27 грн., в тому числі 17825,89 грн. - заборгованість за кредитом; 3213,38 грн. -заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідачі не спростували вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Як встановлено судом, 08 вересня 2022 позивачем було направлено позичальнику Лист-претензію №26, в якому останньому повідомлялось про існування заборгованості зі сплати кредиту, що виникла в результаті неналежного виконання умов договору, а саме за місяць сплачувалась сума погашення, менша за визначену договором, внаслідок чого утворилось прострочення погашення позики відносно графіку. Також в зазначеному листі позивач вимагав сплатити недоплату в 15-денний термін з дня одержання претензії.

Також 08 вересня 2022 позивачем було направлено поручителю Лист-претензію №27, в якому останньому повідомлялось про порушення позичальником зобов`язання за кредитним договором, існування заборгованості зі сплати кредиту, що виникла в результаті неналежного виконання умов договору, а саме за місяць сплачувалась сума погашення, менша за визначену договором, внаслідок чого утворилось прострочення погашення позики відносно графіку. Також в зазначеному листі позивач вимагав виконати солідарне зобов`язання згідно договору поруки.

Суду надані докази направлення вищевказаних документів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов`язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах. За правилами ст. 5 Закону України «Про кредитні спілки» кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитні спілки належать до фінансових установ, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. Згідно з п.3 ч. 1 ст. 1 цього Закону фінансовий кредит - це кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно зст. 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. 1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положеньст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Окрім того, в ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.526,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позичальником порушено графік погашення кредиту, фактично він не виконав взяті на себе зобов`язання по кредитному договорі, а саме щодо сплати заборгованості по отриманому кредиту, чим порушив умови договору кредиту.

У зв`язку із невиконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань станом на 20.09.2023 виникла заборгованість, а саме: 17825,89 грн. - заборгованість за кредитом та 3213,38 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що позичальник у добровільному порядку не виконує свої зобов`язання за кредитним договором та додатковим договором, не сплачує заборгованість по кредиту, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 21039,27 грн., яка складається із 17825,89 грн. заборгованості за кредитом та 3213,38 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Щодо стягнення встановленої суми заборгованості солідарно з поручителя, то суд враховує, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором укладені два договори поруки.

При цьому слід зазначити, що кожен з поручителів, укладаючи самостійний договір поруки, брав на себе зобов`язання відповідати перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Законом не заборонено укладання кількох договорів поруки. За таких обставин кредитор має право пред`явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору. При цьому не виключається можливість солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з боржника і з кожного поручителя окремо, а лише унеможливлює солідарний обов`язок перед кредитором двох поручителів, які не давали поруку спільно, тобто у разі виконання солідарного з боржником обов`язку одним з поручителів, він не матиме права звернутися до поручителя за іншим договором поруки як кредитор у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

Згідно з ч. 1, 2ст. 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Відповідно дост. 559 ЦК Українипорука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

За змістом частини першої статті 546 та статті 547 ЦК України порука є одним із видів забезпечення зобов`язання, стосовно якого передбачено обов`язкове дотримання письмової форми. Оскільки порука є договірним зобов`язанням, стосовно якого передбачено обов`язкове дотримання письмової форми (частина перша статті 547 ЦК України), моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, унаслідок чого у сторін виникають взаємні права та обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2020 був укладений Додатковий договір №131, згідно якого термін кредитного договору № 173-19 було пролонговано до 10 березня 2025. Також в додатковому договорі сторони домовились про новий графік погашення кредиту. Як вбачається з копії додаткового договору, зазначений додатковий договір підписали голова правління ЗОКС «Бескид» ЛукачЛ.В., позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_3 . Підпису другого поручителя ОСОБА_2 додатковий договір не містить.

Отже, судом встановлено, що додатковим договором змінено зобов`язання боржника, внаслідок чого обсяг його відповідальності збільшився, а саме передбачено відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, оскільки строк договору збільшено на 3 роки, змінено розмір щомісячного платежу. Проте поручителем ОСОБА_2 вказані зміни не були погоджені, додатковий договір ним не підписано. А відтак, в силу ст. 559 ЦК України відповідач 2 повинен нести відповідальність за порушення зобов`язання боржника лише в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Однак, як вбачається з доданого розрахунку заборгованості, нарахування і сплата заборгованості згідно умов кредитного договору №173-19, за яким поручителем виступав ОСОБА_2 , були припинені 10.03.2020 згідно додаткового договору №131. В подальшому розрахунок заборгованості здійснювався відповідно до умов додаткового договору №131.

Суду не надано розрахунків порушення зобов`язань ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за користування кредитним коштами за кредитним договором від 06.12.2019 №173-19 до моменту зміни договірних зобов`язань, а отже встановити обсяг відповідальності ОСОБА_2 і розмір заборгованості суд не має можливості.

Відповідно до закріпленої в ст. 13 ЦПК України диспозитивності, як основної засади цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, судовий розгляд обмежується вказаними в позові вимогами та наданими доказами.

Розрахунок вказаної заборгованості позивачем суду не наданий та суд позбавлений можливості перевірити розрахунки нарахування суми заборгованості за кредитним договором №173-19 від 06.12.2019 (до моменту зміни договірних зобов`язань).

Тобто, позивачем не додано до позову докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та якими підтверджується підставність та правомірність нарахування позивачем суми заборгованості, зокрема не надано: відповідний розрахунок заборгованості за кредитними договором, на підставі якого можливо встановити строк кредитування, графік сплати кредиту, черговість платежів, строки сплати чергових платежів, порядок нарахування позивачем заборгованості.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту в сумі 21039,27 грн., не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ЗОКС «Бескид» та стягнення із відповідача 1 ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту від 06.12.2019, яка становить 21039,27 грн. та складається із 17825,89 грн. заборгованості за кредитом та 3213,38 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, в частині стягнення зазначеної суми заборгованості солідарно з відповідача 2 ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача 1 на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.11,202,207,526,527,530,549,551,626,628,633,634,638,1048,1050,1054,1056-1 ЦК України, ст.ст.4,12,13,76-81,141,247,258,263-265,266,274,279,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Закарпатської обласноїкредитної спілки«Бескид» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 простягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» заборгованість за договором кредиту від 06.12.2019 №173-19 у сумі 21039,27 грн. (двадцять одна тисяча тридцять дев`ять гривень 27 копійок), яка складається із 17825,89 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 89 копійок) заборгованості за кредитом та 3213,38 грн. (три тисячі двісті тринадцять гривень 38 копійок) заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони у справі:

Позивач: Закарпатська обласна кредитна спілка «Бескид», місцезнаходження: 88005, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Минайська, 3/4, код ЄДРПОУ 22109660.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.О. Шепетко