Рішення

від 30.01.2024 по справі 317/5655/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/5655/23

Провадження № 2/317/128/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

30 січня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ТкаченкоМ.О.,

за участю секретаря судового засідання Мазуренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Заярної Марини Анатоліївни до територіальної громади в особі Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Заярної Марини Анатоліївни до територіальної громади в особі Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщини на житловий будинок із господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ще при житті, а саме: 27.05.2011 ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Мар`ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, реєстровий №92, в якому заповіла позивачці належний їй жилий будинок АДРЕСА_1 , а також все належне їй на час смерті майно.

ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , звернувшись із відповідною заявою до Запорізької районної державної нотаріальної контори. Частину спадкового майна позивачкою вже було оформлено.

Проте, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на жилий будинок нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із чим позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 13.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи.

Ухвалою суду від 01.12.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Заярна М.А. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. (а.с.103-104,106) Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.98).

Представник відповідача, який про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.105), у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги просять задовольнити в повному обсязі, а отже фактично визнають позовні вимоги (а.с.98).

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 520/2011 вбачається, що спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом прийняла ОСОБА_1 , про що нею складено заяву, зареєстровану 28.11.2022 за №1457 (а.с.31).

У матеріалах спадкової справи міститься заповіт від 27 травня 2011 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Мар`ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області Максимчук Т.Ф., зареєстрований в реєстрі за №92, відповідно до якого ОСОБА_2 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, без погроз, примусу чи насильства, як фізичного, так і морального на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження: належний їй жилий будинок АДРЕСА_1 , а також все її майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилося та в чому б воно не заключалося ОСОБА_2 заповіла односельчанці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с. Смоляне Запорізького району Запорізької області (а.с.41).

05.11.2013року ОСОБА_1 державним нотаріусомЗапорізької районноїдержавної нотаріальноїконтори КравцовоюЛ.М.були виданісвідоцтво проправо наспадщину зазаповітом.Спадщина,на якувидані свідоцтваскладається з:земельної ділянки№ НОМЕР_2 ,розташованої на територіїМар`ївської сільськоїради Запорізькогорайону Запорізькоїобласті,площею 5,28гектарів; земельної ділянки, яка розташована на території Мар`ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, площею 7,3976 гектарів, із кадастровим номером 2322185700:03:002:0068 (а.с.68, 70/зворот).

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Запорізької районної нотаріальної контори Кравцової Л.М. від 08 вересня 2023 року вихідний №1110/02-31, позивачці відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а саме на жилий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на жилий будинок (а.с.74).

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до норм ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено положеннями ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищевикладене та матеріали спадкової справи №520/2011, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в установленому законом порядку прийняла спадщину.

Згідно з копією договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 11.10.1980 року, остання набула у власність жилий будинок, розташований у с. Смоляне Запорізького району. Вказаний договір посвідчено секретарем Мар`ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, реєстровий №46(а.с.12-13).

Згідно із технічним паспортом за алресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок із господарськими спорудами, а саме: житловий будинок літ. «А», сараї літ. «Б,Г», погріб з шийкою літ. «пг», вольєр літ. «В», навіси літ. «Д, Е, Ж», яма зливна №1 (а.с.14-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації.

При вирішені спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Згідно з ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації.

У той же час, згідно з приписами ч. 3 ст. 3 вказаного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На час укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_2 , а саме, 11.10.1980 діяли 8 ст. норми 128 ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. До передачі речей прирівнюється передача розпорядчого документу на речі. При цьому ч. 2 ст. 227 ЦК УРСР 1963 року передбачала реєстрацію жилого будинку у виконавчому комітеті місцевої ради, але не визначала, що власник набуває право власності виключно після реєстрацій договору у виконавчому комітеті сільської ради.

Право власності на спірний житловий будинок з господарськими спорудами набуто спадкодавицею на підставі нотаріально посвідченого секретарем Мар`ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області договору купівлі-продажу, який зареєстрований в книзі записів нотаріальних дій за №46 від 11.09.1980 року, що відповідає вимогам ст. 227 ЦК УРСР 1963 року, в редакції на час укладення вказаного договору.

Згідно із п.62 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами УССР» від 31.10.1975 року і п. 45 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій викон комами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих» від 19.01.1976, ст. 14 Закону УРСР «Про державний нотарiат», де зазначено, що у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих вчиняють нотаріальні дії, крім іншого, посвідчують угоди (договори, довіреності та інше).

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад депутатів трудящих, затвердженої наказом МЮ УРСР 191.01.1976 року №l/5 нотаріальні дії у виконавчих комітетах міських, селищних, міських рад депутатів трудящих вчиняють голова, заступник голоси або секретар.

Згідно з п. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що якщо цивільні правовідносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У відповідності до п. 5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження» від 01.07.2004 року, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа (фізична, юридична) має конституційне право на судовий засіб захисту.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов висновку про те, що відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця перешкоджає реалізації спадкових прав позивачці, а у позасудовому порядку вона позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину з огляду на наявність відмови нотаріуса, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення..

Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, оскільки у позовній заяві заявлено клопотання про нестягнення із відповідача судового збору, сплаченого позивачкою під час звернення до суду із вказаним позовом (а.с.1), суд дійшов висновку про можливість залишення сплати судового збору за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 203, 215, 1216-1218, 1222, 1225, 1233, 1247, 1257, 1269, 1270 ЦК України, ст.247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Заярної Марини Анатоліївни до територіальної громади в особі Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок із господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А», сараї літ. «Б,Г», погріб з шийкою літ. «пг», вольєр літ. «В», навіси літ. «Д, Е, Ж», яма зливна №1.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Заярна Марина Анатоліївна, адреса робочого місця адвоката: вул. Істоміна, 6, м. Запоріжжя, 69089.

Відповідач: територіальна громада в особі Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 4в, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441, ЄДРПОУ 04353008.

Суддя М.О.Ткаченко