Рішення

від 23.01.2024 по справі 925/1416/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1416/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, з секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача не з`явився, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий Хутір до Товариства з обмеженою відповідальністю Дізарт Плюс про розірвання договору та стягнення 1816524,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий Хутір звернувся до суду з позовною заявою в якій просив:

1) розірвати договір поставки нафтопродуктів №ДП-949 від 19.04.2021;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дізарт Плюс 1816524,44 грн. заборгованості за непоставлений товар, з яких:

-1 085 718,00 грн. попередня оплата за поставку дизельного палива,

- 92 939, 67 грн. втрати внаслідок інфляції,

- 37 122,63 грн. 3% річних,

- 600 744,14 грн. пеня за неналежне виконання договірних зобов`язань за вище вказаним договором.

Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення умов вище вказаного договору, отримавши передоплату від позивача, свої зобов`язання щодо поставки товару, не виконав; на вимогу щодо належного виконання договірних зобов`язань, відповідач відповідного реагування не здійснив.

Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідач відзиву на позов суду не подав.

Ухвалою суду від 16.11.2023 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 12.12.2023.

Ухвалою суду від 12.12.2023 судове засідання відкладено на 11:30 год. 23 січня 2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 22.01.2024 подав заяву про розгляд справи без його участі, просив заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причин нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату і місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, оскільки мають електронні кабінети у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку положень ст.6 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

19.04.2021 сторони уклали договір поставки нафтопродуктів за №ДП-949 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач (Постачальник) зобов`язався передати у власність позивача (Покупця), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - Товар) відповідно до умов цього Договору.

За умовами п.1.2 цього Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями. Найменування, кількість та вартість товару вказується у видаткових накладних, які підписуються Сторонами. Загальна кількість Товару, який поставляється по цьому Договору, визначається як сума кількості окремих партій Товару, вказаних у видаткових накладних. Загальна вартість Товару, що поставляється по цьому Договору, визначається як сума вартостей окремих партій Товару, вказаних у видаткових накладних.

П. 2.1, 2.1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується на підставі зроблених Покупцем заявок та попередньої оплати передати у власність Покупця Товар відповідно до умов цього Договору з оформленням видаткових накладних та інших документів.

П. 2.2.1. Договору визначено, що Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату повної вартості Товару, а також, якщо це передбачено відповідними умовами поставки - витрати, пов`язані з перевезенням Товару.

Згідно з п.2.2.3. Договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання видаткових накладних на Товар, Покупець зобов`язаний підписати їх та відправити 1 (один) примірник Постачальнику або підписати два примірники видаткової накладної та передати один з них Постачальнику в момент поставки Товару.

Розділом 4 Договору сторони визначили умови поставки.

Відповідно до п. 4.1 Договору, відвантаження Товару здійснюється на підставі заявки Покупця, зробленої у телефонному режимі та прийнятої уповноваженою особою Постачальника, засобами зв`язку, вказаними в реквізитах до Договору.

За змістом п.4.3. Договору у разі, якщо Покупець (Вантажоодержувач) не є платником акцизного податку, при здійсненні заявки на поставку Товару ним вказується адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання-неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (КОД КОАТУУ, індекс, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, тощо).

За умовами пунктів 4.5-4.6, 4.10, 4.12. Договору про прийняття заявки Покупця на поставку товару відповідного виду та кількості свідчить направлення Постачальником на електронну адресу Покупця, вказану в реквізитах до даного договору Рахунку на оплату Товару.

Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та по ціні, що визначається у видаткових накладних.

Постачальник забезпечує відвантаження товару протягом 1-го робочого дня після отримання попередньої оплати, в робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені Сторонами в додаткових угодах.

Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної.

Розділом 5 Договору обумовлено ціну і порядок розрахунків.

Так, за умовами пунктів 5.1 5.3, 5.7. Договору Покупець здійснює 100% попередню оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Покупець здійснює оплату Товару на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, що відповідає даті рахунку, якщо інший строк не визначено в додатковій угоді до Договору. У призначенні платежу при попередній оплаті Товару Покупцем вказується дата та номер Рахунку.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Ціна Товару узгоджується сторонами в момент здійснення заявки на поставку та фіксується у видаткових накладних.

Відповідно п.11.1 Договору, цей Договір є чинним з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо жодна із Сторін не заявить про свої наміри припинити дію цього Договору за ЗО (тридцять) днів до закінчення строку його дії, то строк дії цього Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Факт належного виконання позивачем договірних зобов`язань по вище вказаному Договору підтверджується платіжними дорученнями/інструкціями:

- № 5800 від 19.04.2021 на суму 858191,40 грн.;

- № 5934 і № 5935 від 31.05.2021 на суму 364800,00 грн та на суму 273600,00 грн.;

- № 6127 і № 6128 від 16.08.2021 на суму 566496,00 та на суму 47208,00 грн;

- № 1260 від 31.08.2021 на суму 234687,60 грн;

- № 1265 від 01.09.2021 на суму 896952,00 грн;

- № 6306 від 11.10.2021 на суму 810000,00 грн;

- № 6402 від 17.11.2021 на суму 234960,00 грн;

- № 6501 від 22.12.2021 на суму 1003968,00 грн;

- № 1527 від 31.01.2022 на суму 403200,00 грн;

- № 2067 від 24.08.2022 на суму 1186656,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 24.08.2022 Покупець згідно платіжного доручення від 24.08.2022 № 2067 перерахував 1 186 656,00 грн. за поставку дизельного палива.

Як зазначив позивач, з урахуванням раніше поставленого пального на 100 938,00 грн., яке не було оплачено, вартість пального, яке очікував отримати Покупець становила 1 085 718,00 грн. Проте паливо позивачу поставлено не було, і причини відповідачем не повідомлені.

Через порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару, на який розраховував позивач, останній втратив комерційний інтерес у поставці оплаченого товару.

23.05.2023 позивач направив відповідачу вимогу за №87 про повернення сплачених коштів в сумі 1 085 718,00 грн, яка була залишена відповідачем без відповідного реагування.

Згідно п.7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

П. 7.3. Договору сторони узгодили, що в разі порушення строків відвантаження оплаченого Товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості не відвантаженого в строк, але оплаченого Товару. Оплата пені не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

За порушення строків відвантаження оплаченого Товару позивач нарахував відповідачу за період з 26.08.2022 по 15.10.2023 пеню в розмірі 600 744,14 грн.

За прострочення грошового виконання позивач нарахував відповідачу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 втрати внаслідок інфляції в розмірі 92 939,67 грн. та 3% річних в сумі 37 122,63 грн. за період з 26.08.2022 по 15.10.2023.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ст.ст. 11,15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання тратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частина 1 статті 665 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо продавець, яких одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ст.655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки № ДП-949 від 19.04.2021.

Свої зобов`язання за цим Договором позивач виконав належним чином та перерахував відповідачу 1186656,00 грн., що підтверджується дослідженим вище зазначеним платіжним дорученням № 2067 від 24.08.2022.

Із суті правовідносин, що виникли між сторонами, та виходячи з обставин справи, зокрема, здійснення позивачем оплати товару у повному розмірі, суд зазначає, що фактично позивачем придбано товар на умовах передоплати, тому до правовідносин застосовуються положення ст. 693 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням раніше поставленого пального на 100 938,00рн., яке не було оплачено, вартість пального, яке очікував отримати Покупець становила 1 085 718,00 грн. Проте, відповідач свої зобов`язання щодо поставки Товару за Договором не виконав, поставку оплаченого Товару на суму 1 085 718,00 грн. не здійснив, що стверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями та видатковими накладними, підписаними сторонами в період з 19.04.2021 по 24.08.2022.

У зв`язку із значним простроченням виконання договірних зобов`язань відповідачем, позивач звернувся до останнього з Вимогою від 23.05.2023 № 87, в якій вказав про втрачання комерційного інтересу до отримання оплаченого товару та наполягав на повернені грошових коштів.

Відповідачем не надано відповіді у відповідний строк на вимогу позивача, грошові кошти не повернуто та не вчинено жодної дії, як на виконання договору, так і на його припинення.

Таким чином, позивач відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 629, ЦК України має право вимагати від відповідача повернути грошові кошти в сумі 1 085 718,00 грн., сплачених в якості попередньої оплати по договору купівлі-продажу ДП-949 від 19.04.2021.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем грошового зобов`язання по вище вказаному Договору, вважає обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Дослідивши розрахунок, вказаний позивачем у позові та період нарахування відповідачу пені, суд вважає його необґрунтованим, і таким, що порушує норми ч.6 ст.232 ГК України.

Тому, судом здійснено за допомогою калькулятора «ЛІГАЗАКОН» перерахунок пені за період з 26.08.2022 по 26.02.2023, який склав 275147,71 грн. Таким чином, вимога позивача в частині стягнення пені підлягає до часткового задоволення.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки відповідач не поставив вчасно товар позивачу, що є істотним порушенням договору, то позивач вправі вимагати його розірвання у відповідності до приписів ст. 651 ЦК України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог у розмірі 25 804,65 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 40 000 грн. витрат, понесених на правничу допомогу.

В якості доказів понесених витрат позивач надав суду:

- договір про надання правничої допомоги від 01.10.2023 №4 із Додатком №1 до цього договору;

- акт приймання-передачі послуг із детальним описом робіт від 11.10.2023.

Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За умовами п.1 Додатку №1 до Договору від 01.10.2023 №4 за виконану роботу клієнт сплачує адвокату гонорар у вигляді фіксованої суми, розмір якої складає 40 000 грн. та зобов`язується оплатити вказані послуги в повному обсязі до 15.12.2024.

Зокрема, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги.

Суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 40 000 грн. підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 233-240 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір поставки нафтопродуктів №ДП-949 від 19.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий Хутір (код ЄДРПОУ: 32320388) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дізарт Плюс (код ЄДРПОУ: 37610015).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дізарт Плюс (код ЄДРПОУ: 37610015; вул.Смілянська,168, м.Черкаси, 18008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий Хутір (код ЄДРПОУ: 32320388; вул.Поповича,35, село Полковниче, Ставищенський район, Київська область, 09431):

1 085 718,00 грн. (один мільйон вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісімнадцять грн) заборгованості;

- 92 939,67 грн. (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять грн. 67 коп.) втрат внаслідок інфляції;

- 37 122,63 грн. (тридцять сім тисяч сто двадцять дві грн. 63 коп.) 3% річних;

- 275 147,71 грн. (двісті сімдесят п`ять тисяч сто сорок сім грн. 71 коп.) пені;

- 25 804,65 грн. (двадцять п`ять тисяч вісімсот чотири грн. 65 коп.) витрат по сплаті судового збору;

- 40 000 грн. (сорок тисяч грн) витрат на правничу допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.01.2024.

СуддяКостянтин ДОВГАНЬ